Під таким заголовком написав і умістив в "Народї" проф. Михайло Драгоманов статью про річник "Бесѣды, литературного приложенія съ иллюстраціями къ журналу "Страхопудъ" на 1893 г." під редакцією О.А. Мончаловского.

45 років минуло, від коли збудилась австрийска Русь — а до сегодня ще вона не знає докладно, до якого житя збудилась: чи для того, щоби розвивати осібну культуру, чи може разом з рідними по народности братями, україньскими Русинами, або чи приймити готову вже культуру північних Русів...

"Галичанин" принїс вчера статью під заг. "На вступі нового учебного года", котру можна уважати за квінтесенцію галицкого москвофільства — за квінтесенцію глупоти і підлоти тої кліки, котрої орґаном єсть "Галичанин".

Вже від довшого часу появляють ся в львівскім московскім дневнику "Галичанин", платнім орґанї "Петербурского благотворительного общества", і в черновецких румунїзаторских орґанах "Bukow. Rundschau" і "Gazeta Buсovineі" статї, котрих зміст доказує як на долони, що буковиньскі румунїзатори завязали з нашими домородними московскими аґентами тїсний союз.

XIV. У попередньому листї згадали ми про дві галицкі партиї — про народовцїв та про радикалів. Ще одну ґрупу людий в Галичинї та на Буковинї звуть третьою партиєю — москвофілскою. Отже ми нїяк не можемо згодити ся з тим, щоб сих людий можна було звати партиєю.

На ролю "крайних украінофілів" ми зовсім не пишемося і не можемо за йіх крок брати на себе ніякоі відвічальности. Виступати тілько для того, щоби покрити особи й ціль москвофільских демонстрантів — річ фатальна для украінофілів, тим більше, що тут вони явились тілько мов тінь перших: без ініціативи і без нічого.

Сегодня рано одержали ми з Відня таку телєґраму: "Члени москвофільского общества "Буковина" — під проводом членів видїлу — і при помочи кількох радикалів тяжко зневажили на двірци зелїзницї Впреосв. митрополита Сильвестра, обкидавши єго яйцями. У Відни велике обуренє на здичіліcть зневажників. В лиcтї обширнїйше".

"Галичанин" помістив в кількох статьях [одна з них мабуть ще з перед свят] свої погляди на виставу краєву, котрими старає ся спинити участь Русинів в тій виставі, — дальше кинув ся на мене і на всїх, хто бере участь, — а вкінци запротестував [!] против названя вистави краєвою.  

Під повисшим заголовком появила ся в сїчневім випуску "Правди" замітна статья політична, з котрою як раз добре буде познакомити ся близше в пору, коли в Перемишли піднесено гадку "примиреня наших пapтiй" на підставі нїмецкої засади: "Getrennt marschiren und vereint schlagen". Зміст сеї статьї такій:  

  І.   "Галицкая Русь" принесла в остатних своїх нумерах статью п. заг. "Розединительныи махинаціи", в котрій говорить о справі реформи правописи рускої для шкіл в Австрії, — статью зовсїм не наукову, повну абсурдів, але за те напастуючу і оклеветуючу всїх тих Русинів, котрі стоять на становищи самостійности руского язика і природного права єго розвою. Позаяк тая статья ще і з иншого боку цїкава, — а именно, що редакція "Галицкои Руси" взиває Русинів австрійских, щоби приймали язик россійскій, — ми приглянемось їй близше.