Бундестаґ схвалив поправки до Газової директиви ЄУ.

Це рішення спрямоване на те, щоби значно спростити життя «Північному потоку-2».

 

 

Німецький бундестаґ у середу, 13 липня, ухвалив законопроєкт, який імплементує Газову директиву ЄУ у національне законодавство країни. Ці поправки стосуються газогонів, що йдуть до Євроунії з третіх країн, зокрема «Північного потоку-2», який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря. Таким чином, формально дано зелене світло завершенню будівництва та запуску газпопроводу. Про це повідомила телерадіокомпанія Deutsche Welle.

 

За це рішення проголосували депутати від правлячої коаліції з Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів і Соціал-демократичної партії Німеччини, а також опозиційної Вільної демократичної партії. Проти виступили «зелені» та правопопулісти з «Альтернативи для Німеччини». Фракція Лівої партії утрималася. Бундестаґ мав розглянути цей законопроєкт ще восьмого листопада, але тоді його розгляд перенесли через відсутність кворуму.

 

Згідно з цим документом, вимоги Газової директиви ЄУ будуть застосовувати не до першого «Північного потоку», який було збудовано ще до її ухвалення, а лише до «Північного потоку-2». Причому лише до його ділянки протяжністю 12 морських миль безпосередньо біля берегів Німеччини. Передбачається, що для цієї ділянки разом з Росією буде знайдено компромісне рішення.

 

У законопроєкті перераховані умови для винятків з нового регулювання. Противники «Північного потоку-2» побоюються, що ці винятки будуть використані і для російського газопроводу.

 

Нагадаємо, що 15 квітня 2019 року Європейська рада затвердила зміни до Газової директиви Європейської Унії, що є частиною Третього енергопакету ЄУ. Зміни передбачають поширення європейських норм на газопроводи, які йдуть до Євроунії з третіх країн. Вони мають працювати за тими ж правилами, що і газогони, які функціонують на території держав – членів ЄУ.

 

Основних правил чотири. Перше з них передбачає, що транспортуванням газу не може займатися та ж компанія, яка паливо видобуває і продає (так званий анбандлінґ або роз'єднання активів). Друге: доступ третіх компаній до газогону. Третє: конкурентні тарифи на транспортування газу буде встановлювати регулятор країни – одержувача газу. Четверте: газогін має працювати прозоро, зокрема в питанні безпеки поставок.

 

Ці поправки вдаряють передусім по «Північному потоку-2», який не відповідає новим вимогам. Тож ініціатори законопроєкту в бундестазі хочуть зробити виняток для мегапроєкту російського «Газпрому». Однак Єврокомісія зможе це рішення заблокувати.

 

14.11.2019