(La morte dei forti e spettacolo di dignitа.)
З проклямації Г. Чернускі 1848 р.
Ні, не ридайте, дочері країни,
Яку спотворив кровожадний Гун!
І на скрижалях, на гробах руїни,
Розбийте кобзу, стомлену, без струн.
Закаменійте у мертвечій тузі,
Як та Ніоба, й ласки не моліть!
І не давайте ваших серць нарузі;
Замкніть в них горе, чайте і терпіть...
Держіться кріпко! Най ніхто не знає,
Як сором смокче горду вашу честь,
Най в серці вашім тихо дозріває,
В пеленах скорби, дика, пяна месть!
Напійте овоч вашої утроби
Отруйним ядом лютого змия!
І влийте в серце сина дріжджі злоби,
Щоб він кипів під ляскіт нагая!
Щоб він, як той біблейний велит, вперся
В кольонну дому, де пирує кат;
Щоби в руїні навіть слід затерся
З кубла, що гріло плід нікчемних зрад!
Відень, 27. X. 1919.
[Український прапор, 01.11.1919]
01.11.1919