О дивний мент! О дивний час!
Весь всесвіт дивиться нас.
Сам Бог над нами став, здається,
І чуть, як Боже серце бється.
Сам Бог байдужність переміг
І на похмурих хмарах ліг,
І відти стежить за полками,
Готовий кинуть блискавками.
О дивний мент! О дивний час!
Нехайже він запалить нас
І нам сплете вінки лаврові
На полі чести, полі крові.
Хто спить тепер під грім гармат,
Той мрець для нас злочинець, кат!
Всі друзі наші під стягами
В боях крівавих з ворогами.
Брати! за шаблю, за мушкет!
Всі за Республіку! вперед!
Вперед, вперед — одна дорога,
А там за нею перемога!
[Стрілець, 20 квітня 1919]
20.04.1919