Щоби зазнайомити нашу суспільність з товариством "Новий Львівський театр" подаю поки що образ минувшої діяльности тогож Товариства.
Товариство повстало в перших роках російської інвазії (1915) за ініціятивою артиста Леся Курбаса, котрий зібравши в складі трупи молоді — інтеліґентні сили, як також декого з бувших акторів "Львівського театру Бесіди" утворив "Театральну Студію" молодих адептів театрального мистецтва, вказуючи їм шлях до правдивого мистецтва. По довгих стараннях у російських властей удалось дістати дозвіл на утвореннє українського театру. З одної сторони австрійський режім і шибениці 1914 і 1915 року, а з другої давний царський режім і ще більше розяреннє до всего того, що тільки українське, бо саме тоді понесли були Москалі великі страти і мусіли податись на "згори підготовлені позиції" аж під Тернопіль. (Фронт був тоді 15 км. від Тернополя). Український визвольний рух завмер був тоді зовсім, а щоб признатись Українцем треба було на се не абиякої відваги. Ось в яких обставинах довелось начати роботу товариству. Московський ряд дозволив виставляти штуки тільки тому, щоб пригноблений вічними невдачами російський салдат мав змогу де провести лишній час, убавлений і розвеселений. Та не таку мету мало товариство.
Передовсім поставило собі Товариство за завдання розбудити у салдата приспаного українського духа, щоб порвавсь він на бій з своїм відвічним ворогом: царатом. Свою ідею проводило Товариство ріжними можливими способами, як підбором історичного і народнього репертуару так поодинокою розмовою з салдатами і старшинами роздаючі між них даром "Кобзаря" — Т. Шевченка і ріжні книжочки аґітаційного напрямку відкриваючи їм в цей спосіб очі на те:
Чиї они сини, яких батьків
Ким, за що закуті.
Робота була в розвазі. По окупованій частині Галичини потворились тайні кружки з визвольним укр. напрямком з Галичан, як також в части з Закордонніх Українців, зосереджуючись коло приютів і захистів "Всеросійського Союза земств і городів". Товариство у їх праці доставляє їм так моральної як і матеріяльної допомоги. Товариство піклується про долю укр. полонених жовнірів, головно про У.С.С.
Тих послідних підступом викрадано і в порозумінню з кружками уміщувано, яко помічничі сили в конторах Союзів, стараючись їм при цьому російських документів. А ті вже свою роботу знали... і як слід поширювали визвольну укр. ідею між військом. Все це хоч і робилось тайно то однак російський ряд догадувався а може і впав на слід діяльности Товариства. Haзвy Товариства "Український театр" заборонено, декого з членів Товариства арештовано і Товариство дістало приказ, щоб прихід, або відхід кождого з членів Товариства оголошувано у канцелярії поліц-майстра. Доперва за ґенерал-губернаторства Трепова змінив російський ряд свої відносини до галицьких Українців, бо побачив, що таке поступованнє не приєднає Галичан до царату.
І поробили російські власти деякі полегчі, а то від доглядом властей дозволено відкрити укр. ґімназію та народні школи у Тернополі і Городенці, ставляючи при цьому всетаки перешкоди як то що не має або поміщень під школи або що брак учительських, фахових сил. На відкриттю укр. ґімназії і народньої школи в Тернополі хор Товариства співав на Богослуженню а незабаром Товариство дало виставу в користь укр. ґімназії і педаґоґічного Товариства.
Та ряд побачив, що на їх думку, зробив велику уступку для Галицьких "Мазепинців" і заборонив уживати терміну укр. ґімназія і вдруге укр. театр. Товариству на розпорядження властей забрано дотеперішню салю "Міщанського Брацтва" і віддано російському театрові "Мініятюр" — так що театр тинятись мусів по салях кінотеатрів. З тим застала Товариство і російсько-українська революція. Повіяло вільним духом, хоч для Галичан були всетаки деякі обмеження, як для австрійських підданих. Перед знов веде Товариством. При допомозі закордонних укр. відбирає Товариство назад салю "Міщанського Брацтва" від російського театру і допомагає Закордонцям в орґанізованню "Військового Товариства в імени Полуботка". Товариство бере тепер діяльну участь в громадському житті, уряджує дармові вистави патріотичного напрямку для укр. салдатів допомагає в великім концерті урядженім всіми Товариствами в честь Тараса Шевченка, устроює в злуці з Студентським Союзом концерт в честь Івана Франка а також Шевченківські концерти у Підволочисках, Скалаті і ин.
(Дальше буде).
[Український голос, 25.04.1919]
(Кінець).
Товариство бере участь в обході в честь І. Франка, відкриваючи величавий похід в козацьких костюмах на конях. За революції дійшло Товариство до найбільшого свойого розцвіту, бо могло виставляти ріжні пєси, передше цензурою не дозволені.
Хоч сам основник Товариства п. Лесь Курбас мусів переїхати з ріжних причин у Київ (1916 р.) то мимо цего "Господарська Рада" Товариства зложена з п. М. Бенцаля, яко представника тoв. І. Рубчака, Я. Сенькова, В. Калина і Т. Демчука довела театр до найбільшого його розцвіту. Склад театрального перзоналу лічив до 50 чоловіків, з репертуаром до 60 пєс.
Товариство мало свою власну оркестру з 12 людей, артиста-маляра, костюми і багато иншого театрального майна. В складі театру зібрані були найкращі сили а на довших виступах гостила п-ні З. Стадникова, артистка театру М. Садовського і п. М. Елісеєва, артистка закордонніх укр. театрів. З приходом німецьких військ деякі артисти перейшли служити у театр пані Рубчакової, а багато попало до австрійського війська. Костюми, музикалія і ин. віддано по постанові Загальних Збopів нa власність Театру Бесіди у Львові. Члени Товариства, котрі попали в "У.С.С." устроювали і надалі вистави в коші "У.С.С." в Іванівці Елисаветського повіту. Оставшi члени Товариства в Тернополі Т. Демчук, М. Калинівна, А. Герасимович, зібравшись в "Гурток укр. молоді" продовжали давну діяльність. Уряджували вистави, з котрих чистий дохід в сумі 1667.88 К. віддано на ріжні ціли, як на інвалідів "У.С.С". Захоронку і ин. (Диви "Діло" з 15. V. 1918). Між оставшими членами гуртка, котрі боліли на вид упадку театрального мистецтва в Галичині повстала думка, щоб завязати "Товариство для розвою театрального мистецтва" з осідком в Тернополі. Та на разі оказалось це не можливим. Думка ця ожила за революції у Східній Галичині і в давнім осідку Тернополі обновилось давне Товариство, згуртувавши давніх артистів і поповнивши свій склад прочими артистами був. львів. театру Бесіди, як п. К. Рубчакова, А. Осиповичева, В. Коссаківна, Б. Бучма і вiрно своїм ідеям прорубує праліс у театральному мистецтві в Галичині і вказує при тому новий шлях як "Новий Львівський театр".
Так обновлене Товариство оперте на статуті передовсім ставить собі на меті дати змогу пізнати українській суспільности всі кращі твори українського театрального мистецтва, в досягненню чого шукатиме нових шляхів, як також загально-европейського, шукаючи в ньому нових форм для нашої національної культури, будуючи в цей спосіб театр і акторство українського молодого покоління.
Для осягнення своєї мети влаштовує Товариство театральні вистави, реферати, лєкції і відчити по питаннях штуки і культури взагалі, оповіщає конкурси, організовує курси з школи, впоряджає концерти, літературні вечірки і діскусії, екскурсії з метою наукових досвідів в сфері мистецтва, видає періодичні орґани а також і окремі видання, засновує музеї, бібліотеки, художньо-артистичні клюби і т. д.
Справами Товариства керують: Загальні Збори, Господарська Рада та Колєґія режісерів Товариства. Репрезентаційним на вні та виконавчим орґаном Товариства являється "Господарська Рада вибрана Загальними Зборами в кількости по рішенню Зборів.
Художними справами Товариства завідує "Колєґія режісерів", в котру входять всі режісери приняті "Господарською Радою і затверджені Загальними Зборами. Право вистави даної пєси затверджується "Колєґією режісерів" по порозумінні з Господарською Радою. Однак в напрямкові постановки і розпреділення ріль віддається повне право постановки думці режісера причім пропозіція репертуару може виходити від Загальних Зборів Товариства. Щоби дати змогу кожньому з членів театру, проявити свою індівідуальність надається право про свої жадання що до отримання ролі чи постановки пєси заявлять "Колєґії режісерів", яка мусить дати йому пробу.
Члени Товариства діляться на:
1) Членів основателів (властивих членів Товариства);
2) Членів кандидатів;
3) Членів почотних.
Повними членами основателями можуть бути тільки актори і то такі, що цілком визнають програмні завдання Товариства і приймають за себе відповідальність за ідейний і матеріяльний бік Товариства.
Повними членами основателями можуть бути і люде инших споріднених з театром фахом мистецтва, але з умовою обовязкової праці в Товаристві по своїй спеціяльности і при задоволенню вимог мети товариств.
Членами кандидатами можуть бути артисти, які заявляють своє бажання вступити в Товариство і користуються правом тільки дорадчого голосу із за необзнайомленности з ідейним напрямком Товариства.
Членами почотними можуть бути особи, що співчувають меті Товариства і внесуть добровільну вкладку в касу Товариства.
Товариство уряджує також дармові вистави для укр. війська і ранених стрільців а також дає вистави, з котрих чистий прибуток віддає на "Український Червоний Хрест". В склад "Господарської Ради Товариства, входять п. п. Іван Рубчак, Амврозій Бучма, Теофіль Демчук, Севастіян Зубрицький і Януарій Бортник. Щоби мати змогу виповнити як слід завдання Товариства, "Господарська Рада" старається у Президії Державного Секретаріяту о удержавленнє театру і о постійну державну субсідію.
Склад Товариства:
В. П.: К. Рубчакова, А. Осиповичева, Т. Бенцалева, А. Юрчакова, В. Коссаківна, О. Левіцка, М. Кромпівна, Й. Василишівна, М. Краснівна, і ин. Панове: І. Рубчак, М. Бенцаль, Т. Бучма, артисти бувш. львів. і київського театру М. Садовського, В. Калин, артист "Молодого Театру у Київі, М. Крушельницький, Т. Демчук, С. Зубрицький, Л. Міхенко, Я. Бортник, П. Гладкий і ін.
Заанґажовано також Бурачка, артиста маляра з театру М. Садовського, паню Лебедеву і панів Чугая і Левіцкого. Також заанґажовано артиста-співака московської опери п. Юськова. Товариство "Новий Львівський Театр" є передовсім товариством праці, про що свідчити можуть дотеперішні рецензії в "Дрогобицькім Листку", "Новім Життю (5. 4.) і Українськім Голосі". (17. 4. с. р.)
[Український голос, 29.04.1919]
29.04.1919