О дивний мент!

О дивний мент! О дивний час!

Весь всесвіт дивиться на нас.

Сам Бог над нами став, здається,

І чуть, як Боже серце бється.

Сам Бог байдужість переміг

І на похмурих хмарах ліг,

І звідти стежить за полками,

Готовий кинуть блискавками.

О дивний мент! О дивний час!

Нехай же він запалить вас

І вам сплете вінки лаврові

На полі чести, полі крови.

Хто спить тепер під грім гармат,

Той мрець для нас, злочинець кат:

Всі друзі наші під стягами

В боях крівавих з ворогами.

Брати! за шаблю, за мушкет!

Всі за републику вперед!

Вперед, вперед — одна дорога

А там — за нею — перемога!

[Република, 16.02.1919]