Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що союзники з НАТО не мають наміру обмежуватися лише гучними заявами у відповідь на агресію Росії в Чорному морі й готують комплексну відповідь.
Про це Клімкін заявив за підсумками участі в спільному засіданні міністерського рівня в форматі НАТО+Україна+Грузія у Брюсселі, повідомила аґенція "Укрінформ".
"У нас була натхненна зустріч. Я давно не чув такої підтримки від союзників. У нас відбулася дуже добра дискусія, в тому числі і на двосторонньому рівні, і в сьогоднішньому форматі НАТО+Україна+Грузія – що ми маємо зробити. Ми не маємо залишатися в рамках заяв, якими б сильними вони не були. Ми маємо сформулювати стратегічну та комплексну відповідь на те, що робить Росія в Чорному морі, в Керченській протоці і в Азовському морі", – сказав Клімкін.
Голова МЗС України наголосив, що міністри під час зустрічі обговорювали ймовірні варіанти відповіді на дії Росії, і ця відповідь буде дуже чіткою.
"Всім прекрасно зрозуміло, що НАТО має посилити свою присутність в регіоні Чорного моря. Яким чином це буде робитися – консультації тривають, про деякі рішення ви почуєте найближчим часом. Має здійснюватися постійний моніторинг того, що робить Росія в регіоні Чорного моря. Я запропонував, щоб союзники запровадили особливий формат відносин з Грузією та Україною, в рамках такої стратегічної відповіді на дії Росії", – зазначив міністр закордонних справ.
Він пояснив союзникам, що агресія Росії не лише впливає на свободу судноплавства в Чорному морі, в Азовському морі та у Керченській протоці: на його погляд, нехтування міжнародним законодавством, спроба економічного удушення українського Донбасу та всього півдня України є проявами гібридної агресії, поєднання мілітарних та немілітарних її методів, що, за словами українського міністра, є викликом для усього Північноатлантичного альянсу.
"Ми говорили про юридичний аспект. Азовське море і Керченська протока мають розглядатися як води, які повністю підпадають під Конвенцію морського права", – додав міністр.
Зі слів Павла Клімкіна, пріоритетом є звільнення українських військовополонених.
"Мій перший запит був, звичайно, сприяти звільненню наших моряків. Це абсолютний пріоритет. Звичайно, також дуже важливо повернути наші кораблі, але залізо може почекати, а люди, за визначенням, – ні", – зазначив український урядовець.
Клімкін вважає дуже важливим той факт, що багато союзників по Альянсу вже активно комунікують з цього приводу з Росією та намагаються допомогти у вирішенні проблеми.
"Ми маємо розглядати наших моряків відповідно до Женевської конвенції як військовополонених. Тому всі російські трюки зі спробами кримінального переслідування не мають нічого спільного ані з міжнародним правом, ані з міжнародним гуманітарним правом. Я закликав наших друзів і союзників послідовно тиснути на Росію у цьому питанні", – додав Клімкін.
05.12.2018