Добре підготовані експромти

То тільки добродієві Ісааку Ньютону випадково ябко впало на голову і зчинило переворот в науці. В наші часи «ябка» просто так з законами гравітації не знайомляться і все іде за планом. Нікому не зрозумілим. Огляд подій тижня в Україні.

 

Виступ тижня

 

 

Чергове звернення Президента Порошенка до Верховної Ради особливого рейваху у вигляді резонансу не наробило, але дало змогу всім зацікавленим подискутувати на тему – то чи був то старт передвиборчої кампанії Петра Олексійовича, чи то гарант Конституції просто виконав свій обов’язок перед вищим законодавчим органом?

 

Щодо самого спічу Порошенка, то ті самі зацікавлені особи майже одноголосно погодилися, що Президентові спічрайтери свій хліб з маслом їдять не дурно і вміють написати текст, за який би і Демосфен не встидався. Крім кепкування з Путіна і європейців, які заглядають в душу кремлівському господарю, Порошенко означив три напрями, за допомогою яких популяризуватиме себе і надалі, – мова, Томос, створена армія. Зрештою, таким чином Президент просто вербалізував букви з біл-бордів, що прикрашають український ландшафт, і до весни їх стане ще більше.

 

 

Комісія тижня

 

 

Закінчилася чергова серія для посвячених дуже цікавого і важливого, а для простих смертних – нудного і шкідливого серіалу «З життя ЦВК». Центральну виборчу комісію таки «провели» через Верховну Раду, склад органу, що рахує голоси електорату, оновили і збільшили.

 

Все це мало б виглядати як перемога демократії і вміння знаходити консенсуси навіть в такому складному вітчизняному політикумі, але скидалося більше на процес крутіння цигана сонцем.

 

Політологи, що представляють різні табори, заспокоюють – ЦВК абсолютно технічний орган і від нього майже нічого не залежить, бо там сидять трошки люди, а трошки арифмометри. Таке заспокоювання трохи додає оптимізму, але потім згадуєш, хто такий Ківалов і як його називали з використанням обсценної лексики, з глибин пам’яті виринає словосполучення «транзитний сервер», і можна дійти висновку, що в цьому серіалі буде ще багато епізодів, і не факт, що вони виявляться нудними.

 

 

Майор тижня

 

 

Еволюція образу майора Управління державної охорони Миколи Мельниченка виглядала так – герой, який відкрив українцям очі на злочинну владу; дивний тип, який, виявляється, без диктофона і в туалет не ходить; неврівноважений суб’єкт, що одружився з неврівноваженим суб’єктом жіночої статі. Тепер компетентні органи роблять майорові нову іпостась – Мельниченко фігурує у провадженні за підозрою у вчиненні державної зради у формі шпигунства, розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, перевищенні службових повноважень, а також легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом.

 

Виявилося, що за свою фонотеку він «заробив» приблизно два мільйони доларів. То, звичайно, не гонорари рівня Майкла Джексона, але майорові такий профіт дав можливість купити трохи рухомого і нерухомого майна, а потім чкурнути на батьківщину короля поп-музики і чекати там кращих часів.

 

Такі часи настануть не скоро, бо суд арештував статки Мельниченка, і в разі повернення колишнього борця з режимом додому його «запакують» вже в аеропорту.

 

Для чого відкопували цей антикваріат, поки що невідомо, але, напевно, і такі неліквідні ресурси потрібні в політичних іграх. Ото ще про генерала Пукача згадають, тоді в сюжеті з’являться нові, геть цікаві повороти.

 

 

Сусіди тижня

 

 

Якби політику робили люди з батярською натурою, то в місцях компактного проживання угорців на Закарпатті з’явилися б пам’ятники приятелю бравого вояка Швейка – старому саперові Водічці. На постаменті були б викарбувані рецепти поведінки з угорцями, що пустилися берега, які сапер давав ще сто з хвостиком років тому.

 

Але сучасну політику роблять люди без почуття гумору, і тому зараз вітчизняне МЗС вчергове занепокоєне скандалом в Береговому, де угорські паспорти видавали громадянам України, ледь не пританцьовуючи чардаш – відверто, не криючись, з упевненістю, що ніхто покараний за таке не буде.

 

Угорський міністр закордонних справ Сійярто страшить Україну, що за кожного ображеного етнічного мадяра Будапешт Києву влаштує вальпургієву ніч, угорський президент Орбан непристойно заглядає Кремлю в рот, просуваючи всі необхідні тамтешнім злочинцям ідеї в Європі.

 

Очевидно, вести себе по-хамськи угорці будуть, доки не з’явиться у стосунках з ними аналог старого сапера Водічки з усіма перевагами своєї неполіткоректності.

 

 

24.09.2018