«Я, Сенцов Олег, громадянин України, незаконно засуджений російським судом, перебуваючи в колонії міста Лабитнанґі, оголосив безстрокове голодування з 14 травня 2018 року. Єдиною умовою його припинення є звільнення всіх українських політв'язнів, які перебувають на території РФ. Разом та до кінця! Слава Україні!» – у вівторок, 21 серпня, минає 100 днів звідтоді, як Олег Сенцов оголосив голодний протест у російській тюрмі.
Олег тримає голодування, незважаючи на те, що ці понад три місяці Кремль демонструє свою байдужість до його долі, й ігноруючи численні благання від рідні та дисидентів. Сенцову не подобається, коли його просять вийти з голоду, бо такі заклики начебто свідчать про те, що його протесту не розуміють. Сенцова обурює, коли тему звільнення політв’язнів зводять персонально до його особи. Якщо випадає нагода налагодити контакт із зовнішнім світом (здебільшого через листування або адвоката), він запитує: чи ззовні ще цікавляться його вимогами – звільнити всіх? Коли ж йому радять розпочати боротьбу за те, щоб вирушити до цивільної лікарні за межами Тюмені, він відрубує: «Жодні лікарі мене не вилікують, тому що я не хворію, а голодую, і не збираюся зупинятися».
Згідно з найсвіжішою інформацією – а цю інформацію поширила російська правозахисниця Зоя Свєтова після відвідин тиждень тому українського політв’язня – Сенцову стало дещо легше після нещодавнього погіршення. В Олега констатували дистрофію серцевих м’язів – серцю не вистачає поживи, в’язень потерпає від запаморочень і загальної слабкості. Поза тим, Сенцов відбув двогодинну розмову зі Свєтовою і вразив її незламністю духу.
«Я побачила людину, котру раніше не знала і не розуміла. Людину великої сили волі, твердості та мужності. Я в своєму житті бачила декількох політв’язнів, котрі так само стійко трималися. Та Олег, мабуть, один із найбільш сильних», – описала Свєтова.
Нагадаємо, у перший тиждень серпня самопочуття Олега Сенцова стрімко погіршилося. Як зізналася Олегова сестра Наталія Каплан, кузен написав їй, що передчуває: «Кінець близько».
Після того, як український режисер вражаюче ослаб, в Росії нарешті почали принаймні шкробати потилицю. Російська «придворна» правозахисниця Татьяна Москалькова вийшла на контакт із українським омбудсменом Людмилою Денісовою й повідомила, що «Олег активний, ходить дивитися телевізор, читає книжки, пише щось час від часу». Росіяни надали Україні знимки змарнілого Сенцова – перші за бозна-скільки часу.
Знимки, передані Москальковою, датовані 9 серпня 2018 року
Власне після того, як із Лабитнанґі пішли тривожні новини, стурбувалася і світова спільнота: 10 серпня президент Франції Емманюель Макрон присвятив частину своєї розмови з Владіміром Путіним саме звільненню Олега Сенцова. А 18 серпня канцлер Німеччини Анґела Меркель порушила питання Сенцова під час прийняття Путіна при замку Мезерберґ.
Незважаючи на посилення тиску, Кремль не йде на поступки. Щоправда, здавалося, що добрі новини вже дуже близько, коли вночі прооти 12 серпня у соціальних мережах спалахнула вістка про те, ніби Олег Сенцов залишив колонію і вилетів літаком на захід. Джерелом інформації виступила російська журналістка Вікторія Івлєва, котра, покликаючись на власні джерела, написала: «Олег, здається, врятований!».
Утім, на світанку запаморочення минуло. А Олегова кузена Наталія Каплан закликала публіку не просторікувати про звільнення Сенцова. «Ніч була жаливою», – написала Каплан. «Будь ласка, не треба телефонувати матері Олега до того часу, поки інформацію не підтверджено. Тим більше, вночі, тим більше, сторонній особі», – додала вона.
Глобальний рух за звільнення Олега Сенцова триває. У вівторок французька газета Le Monde опублікувала звернення промінентних діячів кінематографа, письменників і філософів до європейських лідерів із закликом домогтися негайного звільнення українського режисера. Їхній лист вийшов під заголовком: «Олег Сенцов може померти в будь-яку хвилину». Серед підписантів були режисери Жан-Люк Годар, Франсуа Озон, Бертран Таверньє, Жак Одіар, письменники Джонатан Літтелл і П’єр Леметр, філософи Славой Жижек і Мішель Ельчанінофф.
Автори листа наголосили, що «мовчки дивитися на те, як людина вмирає на очах у всього світу, неможливо». «Сьогодні, в 100-й день його голодування, ми ще раз повторюємо наш заклик до європейських керівників, щоб вони доклали всю свою владу і всі способи тиску, за допомогою яких можна було б домогтися негайного звільнення українського кінематографіста Олега Сенцова», – йдеться у зверненні, котре процитувало «Громадське».
Учасники звернення листа наголосили – попри те, що західні лідери неодноразово апелювали до звільнення Сенцова, вони водночас «легітимізували» своїми зустрічами з Путіним злочини російського режиму.
«Олег Сенцов може померти в будь-який момент, в будь-яку хвилину. Якщо сьогодні ще залишається якесь політичне підтвердження існуванню європейських демократій, зі смертю Олега Сенцова все це буде остаточно втрачено», – наголосили автори листа.
В Україні теж роблять що тільки можна, аби в якийсь спосіб вплинути на Росію – чи принаймні не допустити згасання теми.
У вівторок під будівлею посольства Росії відбулася акція солідарності з Олегом Сенцовим. «На превеликий жаль, сьогодні маємо десятки політв'язнів, ми знаємо, що режим так само намагається стояти до кінця. Благати режим – це те саме, що очікувати милосердя від серійного вбивці, який отримує задоволення від тортур. Єдине, що може на них вплинути, – це громадська думка. Саме тому ми тут. Для того, щоб нагадати, що ми, власне, пам'ятаємо і чекаємо звільнення політв'язнів», – заявив під час акції віце-президент Українського PEN-центру Микола Рябчук.
У Львові під будівлю генкосульства Росії зносили листи до російської влади з закликом звільнити Сенцова
«Сьогодні весь світ промовляє ім’я Олега Сенцова. Промовляє, вимагаючи його звільнення. Немає жодних міжнародних переговорів, жодної зустрічі, коли б я не звертався до світових лідерів, закликаючи їх активніше тиснути на Кремль, аби звільнити Олега та всіх наших бранців», – заявив у вівторок Президент України Петро Порошенко.
Офіційний Київ намагається підступитися до питання звільнення Олега Сенцова і в прагматичний спосіб – здійснити обмін. Найбільш вірогідним претендентом на обмін вважали російського бойовика Алєксєя Сєдікова – принаймні, його прізвище називала Людмила Денісова. Втім, розглядаються й інші варіанти. Минулого тижня українська сторона ініціювала кампанію збору підписів серед росіян, утримуваних в Україні, з їхнім проханням до Владіміра Путіна вимінятися на політв’язнів.
У відповідь Москва грає вар’ята. «Згідно з українською конституцією, їхні громадяни видачі не підлягають на територію Росії, так само, як і у нас громадяни не підлягають видачі на іншу територію. Тому тут треба шукати якусь нову правову форму», – сказала з цього приводу Татьяна Москалькова, омбудсмен РФ.
В Україні, природно, російське лицемірство вже всіх трафляє.
«Те, що городить омбудсвумен РФ Татьяна Москалькова про неможливість звільнення Сенцова і якусь загадкову "нову правову угоду" між РФ і Україною – це, звичайно, маячня, банальне і лицемірне затягування часу, фарс, підлість й продовження тактики шантажу долями живих людей», – обурилася Ірина Геращенко, представник України у гуманітарній підгрупі на переговорах у Мінську.
…Олег Сенцов підтримує свою життєдіяльність тим, що приймає живильну суміш Nutridrink. Як розповіла Зоя Свєтова, він погодився споживати по декілька ложок суміші 8 липня, коли стояв перед загрозою примусового лікування у звичайній лікарні Лабитнанґі на тлі пережитого кризу. «Тоді Сенцов стояв перед вибором: або стати мучеником – його би прикули до ліжка кайданками і вставили зонд, або погодитися на підтримувальну терапію – на крапельниці і на живильну суміш – що дозволило б стабілізувати ситуацію», – переповіла Свєтова.
Вражає, але на тлі понад тримісячного протесту в камеру до Олега продовжують носити їдло.
«Начальник колонії розповів мені ще до того, як ми прийшли до Олега, що голодуючому тричі на день приносять їжу, – описала Свєтова. – Так мусить бути. І виносять за декілька годин. "Навіщо?" – спитала я. "Раптом він передумає і їстиме", – припустив начальник колонії».
21.08.2018