З поезій.

О, Боже мій! Нїма рука моя,

Рука моя висить в безсиллї

І я не граю на весїллї,

Хоч грав на похоронї я.

Пустіть! Углежу Молоду,

Ясну і чисту, як лїлею:

Я в снах колись стрівав ся з нею,

В ночи, в терновому саду!

О, Боже мій! Рука моя нїма,

Рука моя висить в безсиллї...

Стою, дивлю ся на... весїллї!

Нї слів, нї усміху нема.

А згадую, коли вона в трунї

Жива лежала під землею,

Як я в той час співав над нею,

Як грали струни жалібні!

З душею чайки, кобзо, ти...

Ти тільки плакати умієш,

Ти тільки сльози дрібно сїєш,

Вінки сплїтаєш на хрести.

І за веселими столами

Немає місця нам сумним...

Ходім: над теплими тїлами

Заплачем дзвоном жалібним.

(Лїт.-Наук. Вістник).

Вістник полїтики, лїтератури й життя