Весною.

 

Жайворонком стати-б! Знатись над ланами

І розкидать пісню срібними дзвінками!

Душу напоїти волею, красою,

І розсипать повну срібною росою.

 

Ще-ж весни такої зроду не бувало,

Ще-ж так ясно сонце вранцї не вставало,

Так не зеленїла наша вбога нива,

І не знали люде ще такого дива!

 

Жайворонком стати-б! Землю привітати,

В кожній рідній хатї пісню проспівати,

В кожну хату кинуть золоту пшеницю:

"Роди, Боже, жито і всяку пашницю"!..

 

[Вістник полїтики, лїтератури й життя]

 

09.06.1918