Дрогобич – одне з маленьких міст Галичини, яке на нині є в епіцентрі зацікавлення та дискусій як в українському, так і в світовому контексті. Йдеться передусім про електронну демократію та електронне урядування, яке існує в місті від січня минулого року. Або ж, якщо окреслити цю концепцію більш загально, то вона включає у себе додаток smart city. З'ясуймо, що таке smart city у Дрогобичі й наскільки він актуальний для міста, населення якого становить трохи більше вісімдесяти тисяч мешканців.
Керівник комунальної установи «Інститут розвитку міста» Володимир Кондзьолка пояснює, що феномен «Розумне місто» складається з двох важливих компонентів: інформаційно-комунікаційні технології та інтернет-дії.
Почнемо із другого компонента, котрий поєднує в собі одразу кілька факторів покращення міста, а саме: розумні лічильники, камери спостереження, управління транспортом, запити та звернення мешканців через електронні черги, а також моніторинг роботи міської влади.
17 травня Дрогобич став одним із перших міст в Україні, яке впровадило процес підписання декларації між лікарем та пацієнтом онлайн. Запис на візит до лікаря працює тут вже віддавна
Взагалі схожі феномени електронної демократії уже давно практикують на Заході, але вони потребують великих фінансових витрат. То чи може з цим впоратися маленьке містечко в Україн ? Очевидно, що так. Прикладом є підписання меморандуму міської влади Дрогобича із китайською компанією телекомунікацій Huawai, а також із ГО «Агенція спільні зусилля», завдяки чому в Дрогобичі буде активніше і щільніше запроваджено систему інтернет-дій. Передусім це закупівля та встановлення веб-камер по всьому місту, що зробить його значно безпечнішим. Схожий приклад існує в одному з містечок Сінгапуру, де рівень безпеки мешканців сягає найвищого рівня. А в Україні Дрогобич – одне з трьох міст, які віднедавна розпочали цю співпрацю. У списку ще Ніжин та Чернівці.
Інший компонент – інформаційно-комунікаційні технології, завдяки яким існує безпосередня можливість спілкування мешканців із органами влади та керівниками інших міських установ. Це також унікальна можливість залучити людей до самостійного керування та покращенням свого міста. Власне, це і називається «Розумне місто». Система smart city була налагоджена та впроваджена спільною колаборацією Дрогобицької міської ради та Інституту розвитку міста, передбачаючи всі важливі інструменти керування, а відтак ефективну системну роботу міського простору. Цікаво, що схожі практики існують і в інших містах України – але, як каже Володимир Кондзьолка, вони не є системними, а тому малоефективними. Що ж до Дрогобича, то тут існує налагоджена функція партисипативності всіх мешканців, яка полягає у відкритості роботи міської ради – іншими словами, кожен дрогобичанин чи дрогобичанка можуть абсолютно вільно моніторити роботу міських чиновників на порталах Дрогобицької міськради та Відкриті дані Дрогобича.
У мережі є вільний доступ до отримання й подання інформації щодо громадського бюджету Дрогобича
Якщо узагальнити, то інформаційно-комунікаційні технології «Розумного міста» – це чітка та налагоджена співпраця влади та громади, котра полягає у тому, що люди можуть записатися на прийом до лікаря, чиновника чи керівника відділу, не виходячи з дому, тобто online, подаючи електронний запит, а не паперовий. Більше того, вирішити ту чи іншу проблему в місті можна також схожим способом. Наприклад, подати заяву на незаконне встановлення рекламного банера чи сітілайта самими мешканцями, якщо такий раптом з’являється. І ось вам чудовий приклад партнерських стосунків влада–громада. Громада тут постає радше в якості орієнтирів, куди і як рухатися місту, які проблеми вирішувати – або чого ще бракує для комфортного життя міста. І, по суті, така безпосередня комунікація дає змогу міським посадовцям набагато краще вивчати своє місто не лише ззовні, а й зсередини: починаючи із маленьких вулиць та районів та завершуючи загальноміським простором, формуючи певні мости довіри з громадою.
Зовсім не дивно, коли, скажімо, ініціативна група мешканців звертається до міською ради з пропозицією організувати ямковий ремонт, але при цьому не вимагає коштів, а навпаки – самостійно збирає їх серед своїх сусідів чи всіх зацікавлених. Звісно, що таким чином міській владі значно легше докластися фінансово, ніж стовідсотково покривати витрати.
Ще один електронний сервіс, який значно економить час дрогобичанам – «Edupay». Мета – контроль і обслуговування освітніх платежів у будь-які навчальні заклади.
Це стосується батьківської оплати за дитсадок, харчування дітей, благодійні внески у дитсадки, педліцей, для потреб ЗОШ міста та інших закладів
До речі, ще одна цікава "фішка" – громадський бюджет або бюджет участі міста від «Інституту розвитку міста», завдяки якому містяни можуть подавати свої проектні пропозиції щодо покращення Дрогобича, а згодом бути свідками втілення своїх ідей. В цьому випадку люди розуміють, що вони є потрібними та корисними для свого міста, тож це ще одна потужна мотивація для тих, хто роками лише нарікав – мовляв, «все пропало і нічого не змінити».
Звісно, якщо ми говоримо про розвиток інновацій у місті, то треба, мабуть, визнати, що ноу-хау – це перш за все для покоління міленіалів та генерації Z, котре живе абсолютно з інакшим світосприйняттям, для якого цифрові технології – як вода для риби. А як із поклінням X і чи можливо його включити у загальну систему «Розумного міста»?
Дрогобич на мапі святкувань Дня вуличної музики, які 19 травня відбулися в містах усієї Європи
Станіслав Гайдер, керівник відділу IT-технологій та аналізу Дрогобицької міської ради, каже, що додатком smart city нині користується лише 10-15% мешканців міста, котрі, вочевидь, є активними в суспільному житті. І ця цифра справді не надто надихає. З іншого боку, це означає, що над роботою налагодження комунікації є куди рухатися. Станіслав пояснює, що протягом двох років потрібно залучити як мінімум 50% мешканців до системи «Розумного міста». І проблема не лише із старшим поколінням, а й із молоддю, яка не зовсім «у темі», тобто не володіє інколи навіть елементарними знаннями процесу роботи міської влади. Інструменти, які пропонує «розумне місто», потребують перш за все базових знань про це як явище.
Одне із занять в дрогобицькій Школі розумного громадянина, яка запрацювала 8 травня
Тому за ініціативи Володимира Кондзьолки та Станіслава Гайдера у Дрогобичі запровадили цикл лекцій для старших школярів про роботу електронних сервісів та про інструменти управління і перспективи smart city. Володимир Кондзолька каже, що таким чином вони готують молоде покоління до всезагальної системи електронних сервісів, оскільки через декілька років саме ці школярі матимуть всі знаряддя для творення свого міста і країни.
У близькому майбутньому в Дрогобичі планують створити так звану «школу мешканця», завдяки якій кожен зможе отримати глибші знання про формування та розвиток свого міста, дізнатися про проблеми та хиби, відтак краще розуміти систему міського простору – а отже контролювати процес. І до «школи мешканця» повинні бути долучені не лише активісти, журналісти та ті, хто намагається моніторити роботу чиновників, а передусім пересічні дрогобичани.
Марія Кульчицька – засновниця та редакторка газети «Медіа Дрогобиччина» у своєму fb написала про зручність додатку smart city у сфері медицини. «Коли тебе хвороба звалює з ніг, то необов’язково стояти довжелезні черги на прийом до лікаря. Варто лише кілька разів клікнути зі свого смартфону вдома, зареєструватись в системі додатку і таким чином записатись на прийом online». Підписання декларації із сімейним лікарем також можна здійснювати за допомого smart city.
Стерти прірву тотальної недовіри громади до влади вкрай важко, однак із появою системи «Розумного міста» поволі вдається налагодити певні містки взаємної поваги один до одного та конструктивної взаємодії. І це амбітне завдання потребує неабияких зусиль, часу та терпіння не лише з боку керівників та чиновників, а й самих мешканців. Саме вони повинні чітко усвідомлювати, що інструментами зміни системи є ніхто інший, як вони. І перш ніж критикувати, варто спробувати налагодити адекватну комунікацію з тими, хто допомагатиме їм у формуванні цивілізованого європейського міста. Володимир Кондзьолка каже, що систему неможливо переламати, але можна змінити інструменти її управління. А оскільки Дрогобич тепер порівнюють із Львовом, Ужгородом, угорським Будапештом і чеським Плзенем, його громада таки починає вірити у те, що механізм, який їм пропонують, стане кроком до перетворення маленького провінційного містечка у потужний осередок розумних та активних громадян.
23.05.2018