Другий тур президентських виборів у Чехії перетворився на «чорно-біле» протистояння. З одного боку – чинний президент Мілош Земан, який вирізнявся проросійськими симпатіями, євроскептицизмом, «народним», а іноді відверто вульгарним стилем поведінки. Для українців він запам’ятався як єдиний глава держави ЄС, котрий де факто підтримав анексію Криму та лобіював скасування протиросійських санкцій. На другому боці – новачок у політиці, професор та колишній голова Академії наук Чехії Їржі Драгош, прихильник ЄС та територіальної цілісності України. Врешті «зло» перемогло з мінімальною перевагою. В другому турі президентських виборів Мілош Земан набрав 51,5% голосів виборців
«Народний президент»
Вибори президента країни завжди є, до певної міри, референдумом щодо підтримки чинного керівника держави. Мілош Земан сприймався в суспільстві вкрай неоднозначно. З одного боку, президент будує собі імідж державного діяча, який піклується про добробут простих людей і твердо відстоює інтереси Чехії на міжнародній арені. З іншого, непрозорість його оточення, аж надто відверте симпатизування Кремлю та вульгарний стиль поведінки протягом минулих п’яти років неабияк дратували багатьох чехів.
Вибори президента ці громадяни сприймали як шанс змін на майбутнє. Інститут президента в Чехії має глибоко символічний характер. На Граді (резиденції глави держави) повинен перебувати авторитет і приклад для наслідування. Чехи плекають і пишаються своєю демократичною традицією, яку ведуть ще з часів «Першої республіки» та президента Томаша Ґарріґа Масарика. Багато чехів охоче ставлять у цей демократичний ряд і Вацлава Гавела.
Поведінка ж президента Земана все частіше викликала почуття сорому. Теза про те, що «ми мусимо повернути гідність та повагу на Град» стала ледь не ключовою в передвиборних дискусіях. Втіленням цієї гідності став професор Їржі Драгош. Незважаючи на активну підтримку кандидатури професора Драгоша громадянським суспільством, Земанові вдалося втриматися в кріслі президента.
Виборці
Не секрет, що ядро електорату Мілоша Земана – це чеська провінція. Згідно з соціологічними даними, популярність президента є значно вищою серед літніх людей та громадян без вищої освіти. В другому турі Земанові протистояв колишній голова Академії наук Їржі Драгош. Його аудиторія – молодь, студенти університетів, міська інтелігенція. Їржі Драгош переміг у ряді обласних центрів. В Празі результат професора сягнув позначки майже в 70%. Але цього виявилося недостатньо. Земан зумів мобілізувати своїх прихильників із периферії. Простіше кажучи, «робітничий клас» із маленьких міст кількісно переважив жителів більших міст і столиці.
Чому так трапилося? Прихильники Земана часто оперують категоріями на кшталт «народний», «зрозумілий», «переконливий». Зрештою, «досвідчений».
Досвід став ахіллесовою п’ятою кампанії Їржі Драгоша. Справді, академік є цілковитим новачком у політиці. Драгош ніколи не був членом будь-якої політичної партії (навіть комуністичної – за часів соціалістичної диктатури в Чехословаччині). Чехи вирішили, що досвід, навіть якщо він досить неоднозначний – ключовий для інституту глави держави. Банальну вульгарність Мілоша Земана виборці назвали «людяністю». Таким чином кандидатура чинного президента стала для багатьох громадян прийнятною.
Чий Крим?
Попри те, що заяви Земана створюють певну напругу в дипломатичних відносинах між Україною та Чехією, насправді на рівні уряду та міністерств між країнами відбувається достатньо інтенсивна та плідна співпраця. Заяви президента Чехії про анексію Криму як «доконаний факт» є загальновідомими в Україні. Цієї ж риторики Мілош Земан дотримувався і під час передвиборних дебатів. У переддень другого туру чинний президент заявив, що «Крим фактично знаходиться під юрисдикцією Росії».
Цілком очевидно, що своєї позиції після переобрання президент не змінить. Земан надалі буде адвокатом інтересів Кремля в Європі. Проте не варто забувати, що де-факто і де-юре міжнародна політика є компетенцією чеського уряду.
Ще перед виборами на внутрішній політичній сцені сформувався тандем президента Земана та прем’єр-міністра Андрея Бабіша. Новопризначений прем’єр є не менш контроверсійною постаттю, ніж чинний президент. Бабіша звинувачують у популізмі та фінансових махінаціях, через які проти нинішнього прем’єра було відкрите кримінальне провадження. Сам стиль політики Бабіша тяжіє до певного авторитаризму. Перемога його партії на нещодавніх парламентських виборах дала змогу західним експертам говорити про те, що Чехія рухається шляхом Польщі та Угорщини. Президент Земан висловлює цілковиту підтримку прем’єрові Бабішу, незважаючи на те, що уряд не має достатньо прихильників у парламенті й не в змозі сформувати коаліцію. Без сумніву, у Чехії занадто сильна демократична традиція – але тандем Земан-Бабіш не обіцяє для розвитку демократії нічого позитивного.
Очевидно, чехів очікує наступних п’ять років, коли президент країни проштовхуватиме проросійський вектор політики та євроскептицизм. Вульгарність, яка за президенста Земана стала цілком звичною для глави держави, нікуди не зникне. На прес-конференції одразу після оголошення результатів виборів Земан охарактеризував голос журналіста як «голос мутанта», а медійників, які критикують Бабіша, назвав «заздрісними дурниками». Все свідчить про те, що Земан залишиться вірний власному розумінню політичної культури та демократії. Очевидно, на сьогодні самих чехів такий стан речей цілком влаштовує.
