Радко Мокрик

Україна могла запропонувати тоді небагато: когорту дисидентів та одиночні акції спротиву. Празька Весна залишилася нереалізованою мрією
У нього вже немає надії на реальні кроки української чи російської влади. І «… якщо мені судилося стати цвяхом в труну тирана, я хотів би стати цим цвяхом»
Чеська журналістка – про окуповані Донбас та Крим, зовнішню політику Кремля і які вона криє в собі загрози для України і світу.
Другий тур президентських виборів у Чехії перетворився на «чорно-біле» протистояння. З одного боку – чинний президент Мілош Земан, який вирізнявся проросійськими симпатіями, євроскептицизмом, «народним», а іноді відверто вульгарним стилем поведінки. Для українців він запам’ятався як єдиний глава держави ЄС, котрий де факто підтримав анексію Криму та лобіював скасування протиросійських санкцій. На другому боці – новачок у політиці, професор та колишній голова Академії наук Чехії Їржі Драгош, прихильник ЄС та територіальної цілісності України.
27.01.18 | Прага |
  Іржі Драгош, Мілош Земан та Міхал Горачек – трійко кандидатів у президенти Чехії, які, згідно з оприлюдненою соціологією, є лідерами передвиборчих змагань-2018  
11.01.18 | Прага |
Президент Чехії Мілош Земан є постійним джерелом інформприводів у себе на батьківщині. Причім у них переважно контраверсійний, щоби не сказати відверто скандальний характер. Вчора пану Земанові вдалося те, що вдається мало кому з чехів. Він потрапив на передовиці практично всіх українських ЗМІ. Все тому, що пан президент переконаний: Крим – це «fait accompli». Україна повинна отримати компенсацію за півострів в грошовому чи іншому еквіваленті й більше не турбувати світову спільноту цим питанням.  
11.10.17 | Прага |
«Мрійте, але велико мрійте, про великі речі» Богдан Гаврилишин  
19.09.17 | Львів |
«Кожні 5-6 років американським професорам дозволено протягом року не займатися прямими обов’язками, не читати, наприклад, лекцій в університеті. Тобто я отримую зарплату і можу робити все, що заманеться, але що це дає? Наука змінюється, технології змінюються, фінансуючі агентства змінюються, і є можливість озирнутися, подивитися, що відбувається у світі, поїхати в інші лабораторії, навчитися чомусь новому, написати книжку.»  Юрій Гогоці  
07.07.17 | Львів |
Протягом останніх років Україна живе у перманентному очікуванні «рішучих реформ». Система освіти є не винятком, а радше навпаки, галуззю, яка чи не найбільше потребує суттєвих нововведень. Певні кроки справді робляться. Для прикладу, аспіранти тепер після захисту дисертацій отримуватимуть цілком європейський титул «PhD.», а не радянського «кандидата наук». Щоправда, на цьому європейськість вітчизняної аспірантури практично вичерпується.     
29.06.17 | Львів |
Студентство як частина суспільства асоціюється зазвичай із чимось позитивним. Молодість, активність, енергійність. Студенти – «рушій змін», «двигун історії». Студенти – «наша надія і перспектива». Саме студенти роблять революції. Справді, українська Революція на граніті в часи здобуття незалежності трималася на студентських голодуваннях; так само, як і Революція гідності  розпочалася зі студентських демонстрацій – саме Майдан подарував українському суспільству надію на краще майбутнє. Але ці студенти-активісти – це лише верхівка айсберга.
23.06.17 | Львів |