Івано-Франківську міську раду в народі називають «білим домом». Асоціація, ясна річ, пов'язана з кольором стін фасаду її будівлі. Але, як казав уславлений анімаційний капітан, як ви човник наречете, так він вам і попливе. Одне слово, в Івано-Франківській мерії бавляться у велику політику. Настільки велику, наскільки великим є вплив, та й, зрештою, постаті тих, хто становить собою орган місцевого самоврядування.
Одним з очевидних наслідків таких «забав» є той факт, що міська адміністрація вже чотири місяці дає собі раду без Виконавчого комітету. Тобто де-факто міськвиконком є, а де-юре його немає.
Річ у тім, що 29 грудня минулого року депутати Міської ради Івано-Франківська заслухали звіт виконкому, більшістю голосів визнали його роботу незадовільною й постановили його розпустити. Відтоді міськрада збиралася на засідання 6 разів, але новий склад виконкому затвердити так і не спромоглася. Спершу міський голова Віктор Анушкевичус зволікав зі своїми пропозиціями, потім депутати ті пропозиції відхиляли.
Цього тижня в міськраді формально відбулися аж два сесійні засідання міської ради. На жодному з них питання про затвердження нового виконкому до порядку денного не потрапило. А коли з'ясувалося, що і за пунктом «Доповідь міського голови про структуру органів міської ради» голосування за виконком не стоїть, депутати влаштували мерові демарш — пішли на обід і не повернулися…
Протиріччя у стосунках міського голови Івано-Франківська та депутатів міської ради — не новина. Вони існують відтоді, відколи на виборах до самоврядного органу перемогли представники ВО «Свобода». Віктор Анушкевичус не належить ані до лав, ані до середовища, ані до симпатиків цієї політичної сили. Тож від початку нової депутатської каденції в повітрі «білого дому» висіла напруга.
Але попервах міський голова волів не протиставлятися депутатському корпусу: брав відпустки, їздив у закордонні відрядження, і склалося враження, що Анушкевичуса цілком влаштовує той варіант, за яким «Свобода» керує містом, як собі хоче. Люди ж, знайомі з мером ближче, пояснюють, що психологічно Анушкевичус є особою з вразливими амбіціями і, побоюючись публічної поразки, не вступав у конфронтацію з депутатською більшістю, відчуваючи, що сила таки на їх боці.
Втім начебто восени минулого року Івано-Франківський голова знайшов вихід на «свободівських» босів загальноукраїнського рівня й заручився підтримкою мало не самого Олега Тягнибока. І, відповідно, осмілів. Місцева партійна еліта з таким поворотом подій спершу змирилася, але, обміркувавши все як має бути, знову «заграла м'язами». Саме у той момент «свободівці» й викликали «на килим» сформований міським головою виконком і розігнали його до бісової матері.
Чому цей виконком не влаштовував ВО «Свободу», є очевидним: більшість у ньому становлять люди з команди міського голови, інтереси «Свободи», натомість, прямо репрезентують лише троє членів.
Політолог Володимир Джигіта у своєму коментарі «Z» пояснив: «Найбільшою проблемою є те, що кожен хоче просунути в міськвиконком побільше своїх представників, тому не можуть ніяк між собою домовитись. Загалом беручи, протистояння мера та більшості міськради є природним, оскільки вони належать до різних політичних сил. Якби "свободівська" більшість мала свого мера, то зникло би й питання протистоянь. "Свобода" розставила практично на всіх керівних посадах своїх людей, і це утруднює міському голові виконання своїх обов'язків. Але Анушкевичус — людина загартована і так легко не здається. Час від часу він теж показує свою силу. Домовленості в такій ситуації досягти досить важко, а в результаті гальмується процес розвитку міста, страждає громада». От і виходить, що конструктивної співпраці немає, зате є політичні інтриґи, взаємні поборювання і намагання показати, хто в «цій хаті господар».
Як зазначив у коментарі «Z» член виконкому за першої мерської каденції Анушкевичуса Віктор Кімакович, «цей виконком можна вважати сценою для політичних ігрищ, без виразної більшості, де все вирішують кулуарні домовленості та закулісні діалоги. Анушкевичус таким складом виконкому показав свою політичну азартність. Замість того, щоби призначити дієвий склад управлінців-професіоналів, він привніс в цей орган виконавчої влади політичну складову, до того ж обтяживши його роботу великою кількістю членів, збільшивши його склад від 10 осіб до 18».
Азартність, підкилимові домовленості, політичні інтриґи — усе це зрозуміло. Та коли ж міська адміністрація запрацює з леґітимним виконкомом? Кажуть, що новий його склад вже практично погодили мер і депутати.
Всі ці прізвища запропонував мер. Усіх їх погодила депутатська «свободівська» більшість. Усіх, крім одного — першого заступника міського голови Зіновія Фітеля. «Свобода» на цій посаді хоче бачити когось «більше свого». Мер впирається. І саме через взаємну непоступливість щодо цієї кандидатури виконкому в місті досі немає.
Раніше в коментарі «Z» лідер фракції «УДАР — Громадський форум» у міській раді Юрій Соловей висловив свою позицію: «Я особисто вважаю, що заступниками міського голови повинні бути його люди, з якими меру буде комфортно працювати і за роботу яких він буде нести відповідальність. А члени виконкому, що працюють не на зарплаті, а на громадських засадах, мають бути від політичних партій відповідно до їх представництва у міській раді. Треба домовлятись, знаходити шляхи примирення. А то через цю постійну боротьбу за вплив, за фінансові ресурси, за кадрові питання, люди вже тривалий час знаходяться у підвішеному стані, не знаючи, чи будуть вони далі працювати, чи ні. Безумовно, це впливає і на результат роботи виконавчого комітету».
Чим же так не догодив Фітель «Свободі»? Коли формувався теперішній склад виконкому, його кандидатура, очевидно, була погоджена між мером і політичною більшістю. Але у своїй роботі Фітель є більше незалежним, «робочою конячкою», добре контактує з мером, і «Свобода», фактично, втратила його для себе як важіль впливу. Особа, яка працює на посаді першого заступника, є другою після мера за важливістю і має право підпису на всіх документах, у тому й фінансових, нарівні з міським головою. Тому «Свободі» важливо на цю посаду поставити свою людину. Водночас Анушкевичус не хоче віддавати посаду тому, кому не довіряє, хто за відсутності мера (приміром, під час відпустки) може підписати «не ті» документи. Логічно, що першим заступником мера має бути його довірена особа.
Цікаво, що про Фітеля у місті відгукуються як про людину фахову і компетентну. Але конфлікт триває. У політиці, як у політиці. Тим більше у великій…
16.05.2013