Президент Чехії Мілош Земан є постійним джерелом інформприводів у себе на батьківщині. Причім у них переважно контраверсійний, щоби не сказати відверто скандальний характер. Вчора пану Земанові вдалося те, що вдається мало кому з чехів. Він потрапив на передовиці практично всіх українських ЗМІ. Все тому, що пан президент переконаний: Крим – це «fait accompli». Україна повинна отримати компенсацію за півострів в грошовому чи іншому еквіваленті й більше не турбувати світову спільноту цим питанням.
«АнтиГавел»
«Сьогодні ми в Страсбурзі бачили антигавела…» – написала з приводу заяви чеського президента у своєму fb Ірина Геращенко. І насправді поцілила в самісіньке «яблучко». Мілош Земан – це справді «антигавел». І не лише на вчорашній сесії ПАРЄ. Це довготривала і, судячи з усього, цілеспрямована стратегія, яку собі обрав нинішній чеський президент.
Вацлав Гавел від самого початку свої діяльності був немовби трохи «відірваний від звичайних людей». Нащадок багатої сім’ї чеської буржуазії, чиї предки були в колі спілкування президента міжвоєнної Чехословаччини Масарика. Успішний молодий драматург, який мав змогу подорожувати світом ще у 60-х роках. Вацлав Гавел – автор малозрозумілих драматичних творів у жанрі «театру абсурду». В 70-х – дисидент і один із засновників Хартії-77, до певної міри замкненого товариства інтелектуалів. За часів президентства Гавела за ним зберігався певний наліт аристократизму. Гавел – моральний авторитет, Гавел – взірець і приклад для наслідування.
Мілош Земан – цілковитий антипод Вацлава Гавела. Теперішній президент Чехії далеко не новачок у політиці. Ще 1993-го Земан був лідером однієї з найвпливовіших тоді Чеської соціал-демократичної партії та прем’єр-міністром у 1998-2002 роках. Згодом Земан на деякий час відійшов від публічної політики – щоби тріумфально повернутися на президентських виборах у 2013 році. «Будь простішим, і до тебе потягнуться люди», – схоже, вирішив Мілош Земан і обрав для себе справді якомога «простішу» роль. Вульгарність його поведінки місцями досягала небачених висот, чи то пак низин, як для статусу глави держави.
Жарти про надмірну любов до бехерівки супроводжували майбутнього президента ще за часів його прем’єрства. Але справжній скандал вибухнув навесні 2014-го. Під час церемонії відкриття королівських клейнодів уже тоді президент Мілош Земан справляв вкрай «втомлене» та у буквальному значенні розхитане враження – декілька разів втримувався на ногах лише завдяки власним бодіґардам. З президента тоді кепкувала вся країна. Офіційно ж адміністрація заявила, що Земан підхопив «вірус». Відтоді президент Чехії, людина вже літня, має слабкий імунітет і неабияку схильність до «вірусів». А сам термін став неодмінним атрибутом народних жартів.
Вацлав Гавел за часів свого президентсва вів радіоефіри «Розмови з Лан». Практично щонеділі Гавел зустрічався з культурними та суспільними діячами і розмовляв з ними про проблеми державності, культури, етики тощо. Ставши президентом, Мілош Земан вирішив поновити цю традицію – і водночас раз і назавжди прокласти прірву між собою та Гавелом.
В листопаді 2014-го в прямому ефірі чеського радіо президент Мілош Земан взявся коментувати творчість російського гурту Pussy Riot. Все б нічого, якби пан президент не вирішив продемонструвати свої перекладацькі здібності. Зрозуміло, що для перекладу слова “pussy” Земан обрав зовсім не слово «кішечка». Тоді це викликало величезну хвилю обурення навіть серед прихильників президента, не кажучи про «гавлістів», які в цьому вбачали відверте знущання над спадком Вацлава Гавела.
Головне, що стратегія «антигавел» таки працює. Багато чехів сприймає Земана як «свого» і любить як людину просту і зрозумілу. На президентських виборах, які в Чехії повинні відбутися вже в січні наступного року, соціологи прогнозують вихід чинного президента в другий тур. Щоправда, цілковита перемога вже не є такою очевидною, як могло здатися ще півроку тому.
Рука Кремля?
Зовнішня політика президента Земана є предметом постійних дискусій у Чехії. Вектор розвитку пан президент обрав чіткий – на Схід. Мілош Земан залюбки їздить у Китай та Росію і не приховує, що стратегічне партнерство з Кремлем є для нього пріоритетом. Зв’язки чеського президента з Москвою стали предметом розслідування українських журналістів – і справді були виявлені можливі фінансові інтереси Земана в російських контактах. Ставлення Земана до українських подій в цьому контексті є вкрай промовистим. Чеський президент залишався чи не єдиним главою держави – члена Євросоюзу, який дозволяв собі двозначні висловлювання щодо анексії Криму задовго до вчорашньої сесії ПАРЄ. Розмови про «державний переворот на Майдані» та «фашистські елементи» є для глави Чехії цілком звичною справою.
Вчорашня заява щодо Криму в цьому контексті є цілком логічним продовженням поведінки чеського президента. У Страсбурзі Земан заявив, що з Кримом, без сумніву, відбулася анексія. Але це вже «fait accompli» (доконаний факт). Україна мала б отримати грошову компенсацію або компенсацію у вигляді нафти чи газу та змиритися з фактом, що Крим – це Росія. Інакше Європі загрожує велика війна. Цими заявами Земан зчинив довкола себе вже звичну хвилю обурення. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін «заспокоїв» емоції: «Залиште Земана, його не виправити. В театрі є режисери і є актори. Ті, хто запросили його до виступу, знали, що він скаже. З ними і треба боротися». Де шукати режисерів – цілком зрозуміло. Нардеп Дмитро Тимчук у fb написав: «Подаруйте Земанові книжку з історії, чи що?..»
Привид Мюнхена
Справді, є якась зла іронія в тому, що з подібними заявами щодо Криму виступає саме президент Чехії. Історичні паралелі щодо сучасних подій в Україні та передісторією ІІ СВ проводять віддавна. Проте Земан, здається, вирішив довести ці паралелі до абсурдної очевидності. Відома чеська журналістка Петра Прохазкова прокоментувала заяву глави держави: «В нас є свій Мюнхен, українці будуть зі схожими емоціями згадувати про Страсбург. Там сьогодні чеський президент запропонував Європі, щоб ми залишили Крим Росії, а українцям заткнули рота нафтою та газом». Мюнхен 1938 залишається для чехів дуже болючою темою. «Зрада Європи», «Травма Мюнхена». Під тиском європейських лідерів тодішній президент Чехословаччини Едвард Бенеш погодився «здати» Судетську область нацистській Німеччині. Союзники уникали війни за будь-яку ціну. Подальші наслідки політики «умиротворення» є загальновідомими. Сьогодні роль «миротворця» взяв на себе чеський президент.
З українського боку на голову Мілоша Земана посипалися звинувачення та обурення. В самій Чехії Земан теж не знайшов особливої підтримки. Прем’єр Богуслав Соботка зреагував на своїй сторінці в twitter: «Чехія з повагою ставиться до міжнародного права. … Виступ Земана прикро розходиться з нашою міжнародною політикою, і президент не мав жодного мандата від влади для озвучення такої позиції». Аналогічно відреагувало і чеське посольство, заявивши, що президент «висловив лише свою особисту думку». Деякі політики реагували значно гостріше. Для прикладу, депутатка Крістіна Зелєнкова написала: «І це пропонує чеський президент! Президент країни, яка знає, що таке окупація! Якщо це й не державна зрада, то як мінімум зрада принципів, на яких стоїть демократія».
Схоже, що цього разу президент Чехії Мілош Земан залишається сам на сам зі своїми партнерами та їхніми ідеями. А позицію України вичерпно озвучила Ірина Геращенко: «Україна не буде торгувати своїми громадянами, територією, суверенітетом, честю і гідністю. Це не продається».
11.10.2017