Міністр закордонних справ України Павло Клімкін спростовує закиди в тому, що нова редакція закону про освіту пригнобюлює права національних меншин і навпаки запевняє, що представники нацменшин матимуть додаткові можливості для реалізації в Україні завдяки знанню ще й державної мови.
Про це Клімкін сказав у інтерв'ю Magyar Nemzet, котре – важливо уточнити – вийшло ще до схвалення згаданого закону.
"Я навіть не розумію, звідки походить думка, що ми хочемо обмежити використання мов національних меншин?! [...] Законопроект навпаки посилює права національних меншин. Однак ми не можемо дозволити, щоб хтось не розмовляв українською мовою. Навіть у Закарпатті. Ми хочемо не зменшити використання мов національних меншин та освіту мовами нацменшин, а посилити українську, що значно розширить кар’єрні можливості представників нацменшин. У такій ситуації молодь матиме можливість отримати освіту і у Києві, і у Будапешті", – сказав Клімкін.
"Дивіться, без угорців уявити Закарпаття неможливо. Національні меншини тільки збагачують і роблять більш різнобарвною нашу країну", – запевнив міністр.
Відповідаючи на питання про те, що в Україні "радикали" підтримують Степана Бандеру, а "аґресивність українських націоналістів періодично ускладнює і життя угорців Закарпаття" – чи то не завадить Україні йти в Європу? – Клімкін сказав: "Ми йдемо у Європу такими, якими ми є. Разом з нашою складною історією. Однак покажіть мені хоча б одну країну в реґіоні, у якої не було складного минулого!" Міністр додав, що українці в своїй історії зазнали багатьох впливів, "тому ми є навіть більш толерантними, ніж європейці назагал". Павло Клімкін закликав не політизувати історію, а дивитися у майбутнє.
"Що стосується радикалів, то це явище не є невідомим і в Угорщині, однак повсюди це незначні групи суспільства. По своїй суті вони не становлять загрози, однак якщо зовнішні сили це використовують, провокують, як це робить Росія, тоді вже так", – наголосив Клімкін.
"Тут ще хочу підкреслити й те, що вважаю дуже важливим, щоб кожний громадянин України володів державною мовою, – якщо це радикалізм, то і я радикал", – підсумував міністр.
Закон про освіту, ухвалений 5 вересня у Верховній Раді, передбачає поступове звуження викладання рідними мовами у школах національних меншин на користь державної мови, від початкових класів до старших.
Міністр освіти Лілія Гриневич назвала мовне питання в законопроекті найбільш конфліктним на етапі його підготовки.
Нагадаємо, напередодні Міністерство закордонних справ Угорщини розкритикувало схвалення Верховною Радою закону про освіту, ствердивши, що вимоги щодо викладання у школах національних меншин – то "ніж у спину".
"Ганебно, що країна, яка прагне розвивати дедалі тісніші відносини з Європейським Союзом, схвалила рішення, що є у повній опозиції до європейських цінностей. Це неприпустимо, що Україна позбавила угорців їх права навчатися рідною мовою в школах і університетах, і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садах і початкових школах", – сказав міністр закордонних справ Петер Сіярто.
Напередодні з критикою закону виступили МЗС Румунії та румунська спільнота Чернівеччини.
08.09.2017