Міністр науки й освіти Лілія Гриневич назвала найбільш конфліктною частиною законопроекту про реформування системи освіти пункт про мову навчального процесу в школах.
Про це вона сказала журналістам у парламенті, повідомляє "Укрінформ".
"Стаття про мови була найбільш конфліктною", – зазначила Гриневич. З її слів, авторам вдалося знайти консенсусний варіант, який би забезпечив передбачене Конституцією право нацменшин на навчання рідною мовою і в той же час надав їм можливість опанувати українську мову. Вона анонсувала, що під час розгляду законопроекту буде поправка, яка визначатиме, "що на кожному рівні середньої освіти має збільшуватися кількість предметів, що викладаються українською мовою".
Найбільш актуальним, зі слів Гриневич, ця норма є для угорської меншини.
Передбачається, що спочатку діти вивчатимуть предмети на своїй рідній мові, у 5–9 класах буде вводитися кілька предметів українською мовою викладання, "а в старшій школі це можуть бути майже всі предмети українською мовою".
Також міністр додала, що у школах з винятково російською мовою викладання також будуть діяти належні норми.
Нагадаємо, напередодні Голова Верховної Ради Андрій Парубій і прем'єр-міністр Володимир Гройсман назвали освітню реформу одним із пріоритетів на цю осінь.
Як писав Z, в червні парламентський комітет з питань науки та освіти схвалив на своєму засіданні текст нового законопроекту про освіту до другого читання й окремо підтримав поправку про використання державної мови в освіті.
Поправки до статті на друге читання, зокрема, передбачають обов'язок держави гарантувати кожному громадянину освіту державною мовою в усіх типах і рівнях освітніх закладів; прибирають право на навчання мовами меншин у вищій, професійній та позашкільній освіті; передбачають право вести окремі предмети іншою мовою, крім української, за рішенням навчального закладу і згідно з освітньою програмою. Також у поправках вписано посилення вимог до викладання у навчальних закладах з мовою викладання національних меншин.
"Право на навчання мовою меншини в будь-яких навчальних закладах замінюється правом на навчання мовою меншин лише поряд з державною мовою і лише в садочках і школах (тобто одномовних шкіл і садочків меншин більше не буде, українська мова буде повноправно присутня в освітньому процесі таких закладів – це майже 10% усіх садочків і шкіл країни, а в деяких регіонах і значно більше)", – коментував активіст руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.
Міністр освіти Лілія Гриневич, виступаючи на засіданні комітету, назвала неприпустимим, що випускники шкіл, де викладання ведеться мовами нацменшин і за бюджетний кошт, не володіють державною мовою.
"Ми стоїмо на позиціях, що маємо у школах національних меншин збільшувати, розширювати використання української мови... Ми будемо пропонувати нові навчальні плани для шкіл з мовами національних меншин. Ми передбачили і пропонуємо про визначення освітніми законами, що на кожному щаблі в рамках школи буде збільшуватися використання української мови", – зазначала тоді пані Гриневич.
З її слів, у початковій школі навчання проводитиметься як мовою національної меншини, так і українською. Надалі передбачається збільшення кількості предметів, які вивчають українською. І таким чином, на думку міністра, буде змога вийти на прийнятний рівень знання державної мови при закінченні загальної середньої освіти.
05.09.2017