Румуни закликають Порошенка ветувати закон про освіту через вимоги щодо мови.

 

Румунська спільнота Чернівецької області звернулася до Президента України Петра Порошенка з закликом ветувати закон "Про освіту" через вимоги щодо викладання державною мовою в школах національних меншин.

 

Про це повідомляє аґенція АСС з полкиком на bucpress.eu. 

 

"Звертаємось до Вас як до ґаранта Конституції України у зв’язку з прийняттям у другому читанні та в цілому Закону України  „Про освіту”, в якому ст.7 про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53  Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", – йдеться у відкритому листі.

 

Звернення підписали очільники МО "Румунська спільнота України" та спілки румунських товариств "За європейську інтеграцію".

 

Видання bucpress.eu також покликається на заяву МЗС Румунії, котре неґативно сприйняло статтю 7 закону, яка стосується освіти мови національних меншин: міністерство зазначає, що, згідно з нормами Рамкової конвенції про захист національних меншин, держави зобов’язані визнавати право кожної особи, яка належить до національної меншини, на вивчення рідної мови.

 

"Висловлюємо очікування, що права осіб, які належать до румунської меншини в Україні, будуть збережені, і підкреслюємо постійну турботу румунської влади щодо цієї проблеми", – ідеться у відозві.  

 

5 вересня Верховна Рада 255-ма голосами схвалила закон "Про освіту". Документ передбачає, що особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання у комунальних закладах для здобуття дошкільної початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою національної меншини. Це право реалізується через створення окремих класів (груп). При цьому заклади освіти забезпечують обов'язкове вивчення державної мови, зокрема у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність в обраній галузі з використанням державної мови.

 

Міністр освіти та науки Лілія Гриневич назвала норми закону щодо мови найбільш конфліктними під час розробки проекту. З її слів, авторам вдалося знайти консенсусний варіант, який би забезпечив передбачене Конституцією право нацменшин на навчання рідною мовою і в той же час надав їм можливість опанувати українську мову.

 

"На кожному рівні середньої освіти має збільшуватися кількість предметів, що викладаються українською мовою", – коротко переказала вона.

 

Найбільш актуальним, зі слів Гриневич, ця норма є для угорської меншини.

 

Передбачається, що спочатку діти вивчатимуть предмети на своїй рідній мові, у 5–9 класах буде вводитися кілька предметів українською мовою викладання, "а в старшій школі це можуть бути майже всі предмети українською мовою".

 

Міністр додала, що у школах з винятково російською мовою викладання також будуть діяти належні норми.

 

07.09.2017