Потреба справедливості є такою ж базовою, як потреба їсти, пити, спати… Цікаво, що це так навіть для тварин. Психотерапевт Роман Кечур розповів «Z» про експерименти, які на цей предмет проводилися з вищими приматами. Двом мавпам у присутності одна одної доручали завдання, за виконання яких винагороджували бананами. Одній давали банан, іншій — два. Наступного разу обділена мавпа відмовлялася від виконання завдання. Тоді тій іншій мавпі давали пів банана, а тій що заcтрайкувала — цілий, і вона знову бралася до роботи. Експеримент довів, що суть «протесту» не в кількості і якості винагороди. Суть і справді в рівності, тобто справедливості…
А тепер ближче до справи: на початку цього тижня, а точніше надвечір 7 травня, в Івано-Франківську трапилося смертельне ДТП. Повідомляли про це широко: загинув 34-річний водій мікроавтобуса, батько трьох дітей. Очевидці стверджують, що ДТП сталась, у тому числі, з вини інспекторів ДАІ, які на патрульній машині «підрізали» бус. Водій втратив контроль і врізався в електроопору тролейбусної лінії. До лікарні швидка чоловіка не довезла — помер в дорозі.
Однак розголосу ця подія набула через інше: вже за лічені хвилини після події на місці зібрався натовп людей. Перехожі самі витягали потерпілого з мікроавтобуса, а даївці тим часом припаркувались на паралельній вулиці. Один з інспекторів встиг утекти, прихопивши з собою відеореєстратор з патрульної машини. Другого міліціонера обступив обурений люд і мало бракувало до самосуду. Машину ДАІ розгойдували та закидали яйцями.
До місця аварії підігнали «Беркут». З’їхалися представники прокуратури, суду та керівництво міліції. Повернувся й «утікач». Але очевидці аварії стверджують, що інспектора підмінили. Тобто втік один — п'яний, а замість нього привели іншого — тверезого.
Прямо там, на вулиці, патрульних перевірили на вміст алкоголю в крові. Результат тесту виявився неґативним, і його згодом підтвердила ще одна експертиза — проведена в обласному наркологічному диспансері. Натомість, стверджує обласне управління ДАІ, загиблий був у нетверезому стані і провадив мікроавтобус на швидкості 120 км/год.
Тепер працівники Державтоінспекції пояснюють, що до ДТП не причетні в жодний спосіб. Кажуть, що стали випадковими його свідками і, як належить у таких випадках, викликали «швидку» й залишилися на місці до прибуття слідчих.
Прокуратура Івано-Франківщини за цим фактом почала кримінальне провадження. Йде також внутрішня перевірка щодо перевищення службових повноважень працівниками ДАІ.
Отже, слідство триває. Та проблема в тому, що віри у нього нема. Як нема віри й у суд, якщо такий, звісно, відбудеться. Йдеться про те, що нема віри у справедливість тих інституцій держави, які цю справедливість мусять, повинні, покликані, зрештою, забезпечувати.
І новина, на жаль тут полягає не в тому, що держава скомпрометувала себе в очах громадян. Новина ця сталася так давно і надійно, що громадяни готові вже замінити собою цю державу. Потреба у справедливості ж бо, нагадаємо, є такою ж базовою для нас, як їсти, спати, пити…
На третій день Великодня франківці замалим не «лінчували» працівників ДАІ. Подібна до цієї ситуація у місті була й півроку тому, у жовтні, коли правоохоронці намагались затримати «на гарячому» місцевого хабарника, директора департаменту архітектури Ігоря Гаркота.
Такі самі вияви людського гніву відбуваються практично по всій країні. Зокрема, на сам Великдень у Києві знахабнілий водій, що показував, за словами свідків, посвідчення працівника одного з РВВС столиці, їхав «на людей» по переповненому тротуару. Від самосуду перехожих чоловіка врятували міліціянти, які забрали його до райвідділку.
Отже, напруга в суспільстві зростає. Чи є цьому зростанню межа? У що це може вилитися суспільству? До яких ще роздумів спонукають вівторкові події в Івано-Франківську? Питання на межі риторичних.
Письменник, філософ, культуролог Володимир ЄШКІЛЄВ:
ЦЕ ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В МІНІАТЮРІ
«Міліція і ДАІ — це найближча до людей влада. Мери, губернатори, вони далеко, і тому більш абстрактні. А ті представники влади, з якими люди часто контактують, і є для суспільства справжньою владою. І саме цій владі доводиться брати на себе всі гріхи, саме її представники для людей є втіленням всього зла. Людям необхідний об’єкт ненависті, адже неґативу накопичилось багато і він далі наростає.
У цій конкретній ситуації нашарувалось багато факторів. Це, з одного боку, і сама ДТП, і та конкретна несправедливість з боку органів влади, через яку аварія трапилась. І з іншого боку — загальна напруга у суспільстві, неґативне ставлення до влади, що формується і підтримується у ЗМІ через спрямовані проти влади потоки інформації. А в нас, на Галичині, цю владу ще й часто позиціонують як окупаційну. Також додався фактор алкоголю серед самих протестуючих. По суті, ми мали приклад громадянської війни в мініатюрі. І це має стати першим дзвіночком для всіх.
В Радянському Союзі такі «перші дзвіночки» з’явились на початку 1980-х років, коли в магазини перестали завозити горілку. Подібний стихійний протест відбувся і в Івано-Франківську біля універмагу «Прикарпаття». Тоді там теж була ДТП, в якій правоохоронні органи повели себе неадекватно. І все це вилилось у багаточисленну акцію протесту. Тепер ми спостерігаємо те саме, і це буде продовжуватись, і, очевидно, міліцією не закінчиться.
Треба задуматись над цими речами. Так, тут був конкретний випадок, який показав несправедливість з боку представників влади. Але більше промовистим став факт реакції людей, які настільки не довіряють цій владі, що готові збиратись у стихійні зграї і чинити самосуд. Стихія — дуже небезпечне і погано контрольоване явище. Тим паче, підсилене дією алкоголю.
Взагалі-то, якщо відступити від цього випадку і зануритись в історію, то алкоголь є одним із чинників для революції. В історії є багато прикладів, коли перед революційними протестами в міста завозили спирт, який і ставав детонатором для вибуху людського гніву. Професійні організатори масових протестів добре це знають. І такі події, як оця в Івано-Франківську, напевно, відслідковують не тільки пересічні мешканці, журналісти, письменники, але й ті, кому такі масові заворушення можуть бути потрібними».
Аналітик, голова громадської організації «Нова країна» Дмитро РОМАНЮК:
ТАКИЙ СУСПІЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МОЖЕ ХТОСЬ ВИКОРИСТАТИ
«Влада не здатна вирішити соціальні конфлікти, які сама провокує. Напруга в суспільстві зростає через низку соціальних факторів. Зокрема, через соціально-економічну нерівність. Коли більше половини населення думає про те, як прогодувати свої родини, президент літає на орендованих вертольотах та відпочиває у Межигір’ї. Так само низькою є довіра суспільства до судової системи, сьогодні вона є найнижчою за всі роки незалежності. Тому ніхто не впевнений, що питання буде справедливо вирішене, і люди готові піти на самосуд. Тим більше, що справа стосувалась даішників, які часто самі порушують закон, правоохоронних органів, де процвітає хабарництво, погрози та тортури під час слідчих дій. Всім відома нашуміла справа Павліченків. Мені важко судити, чи винуваті вони, чи ні, але реакція суспільства, ці масові протести — це ще один приклад того, наскільки люди не довіряють нашим судам та владі загалом і прагнуть встановити справедливість самотужки.
Зараз ці протести є точковими, хаотичними. І в такому стані вони в щось більше вирости не можуть. Треба, щоб хтось це організував в єдиний рух. Але напруга росте, і до наступних виборів 2015 року вона ще набагато збільшиться. Якщо хтось — опозиційні сили, наприклад, — зможе використати цей суспільний потенціал, то станемо свідками ще одного великого резонансного явища, такого як те, що мало місце у 2004 році. Маю на увазі Помаранчеву революцію».
Соціальний психолог Олег ПОКАЛЬЧУК:
НЕЗАДОВОЛЕННЯ НА ПОБУТОВОМУ РІВНІ В БІЛЬШЕ НЕ ПЕРЕРОСТАЮТЬ
Соціальний психолог погодився з попередніми думками про напругу серед людей, яка постійно зростає, і про недовіру до органів влади. «Люди не хочуть терпіти несправедливості, зрештою, їм уривається терпець і виникають стихійні заворушення. Найбільш яскраво вони виражені саме на побутовому рівні, а не за політичними приписами. Чи це черга, чи факт корупції, чи інша якась побутова причина. Так є у всьому світі», — сказав він. А от можливість того, що такі окремі вияви суспільного невдоволення можуть перерости в щось більше, Олег Покальчук відкидає.
Інша річ, чи можна вважати нереалізовану потребу у справедливості побутовою проблемою?
Для довідки: ще Платон визначив справедливість як найвищу чесноту, і саме справедливість державного устрою породжує у нього «однодушність» (homonoia) і дружбу (philia) співгромадян, жінок і чоловіків. Філософсько-правові концепції розглядають справедливість як найвищу, навіть передумовну правову цінність.
Справедливість загалом є елементарною властивістю людини як моральної істоти у її ставленні до інших людей. Правова справедливість є категорично-безумовним моральним обов'язком влади, вищим за будь-які її проґресистські наміри та прагнення.
Кому цікаво побачити, як розгорталися події в Івано-Франківську, дивіться відео, яке зафільмував на телефон один із свідків:
Начальник ДАІ області робить спроби заступитися за підлеглого
Начальника ДАІ області тягають за краватку
На місце події приїхала прокуратура
Людей, яких на той момент зібралося вже сотень зо п’ять, закликають розійтися
10.05.2013