Письмо пpeдстaвитeлїв "Галицко-рускої-Матицї"

 

до міністерства проcвіти в cпpaві реформи правописи рускої

 

вийшло напечатане окремою брошуркою п. заг.: "Vorstellung der Repräsentanten des ruthenischen Matica-Vereines gegen die, der ruthenischen Litteratur zugedachte ruthenische Orthographie an. das Hohe k. k. Ministerium für Kultus und Unterricht" і викликало серед партії старої великі кваси. "Галицкая Русь", котра печатала всї протести, з сего протесту не подала навіть змісту. Щоби сей роздор зрозуміти, треба приглянутись змістови брошюри.

 

Представителї "Матицї", піднїсши на самім вступі докір міністерству, що Матиця не могла подати свого голосу в анкетї, просять міністерство, щоб оно здержало рішенє справи реформи правописи, а поперед предложило компетентним славяньским фільольоґам і фаховим людям і аж потому рішало. — Тут представителї Матицї очевидно мали на думцї віденьского професора Яґича, на котрого на т. зв. всенароднім вічу покликував ся о. Давидяк і на котрого все покликує ся "Галицкая Русь" яко на такого, котрий не узнає самостійности руского язика.

 

По висказаню свого жаданя представителї Матицї приступають до мотивованя і ось як починають:

 

"Говорить ся лиш о фонетичній правописи, але фонетики лучать з тим також мову і намагають винайти і ввести цїлком новий рускій язик і в тій цїли позваляють собі всяких змін, калїчень та безображень звичайних слів і вводять легкодушно утворені нові вирази..."

 

На доказ того здобули ся представителї Матицї аж на два докази, а именно: "zum Beispiel Исус statte Іисус" a "zum Beispiel вкуш (vielleicht вкупі)". Отже самі розумнїйші люде з партії старої кпять собі з страшної "учености" представителїв Матицї єсли она за арґумент в письмі своїм до міністерства просвіти ужила аж похибки друкарскої на титуловій картцї одної книжки друкованої правописію фонетичною. [На дотичній книжцї надруковано: "переклали вкуш П. А. Куліш і И. Пулюй". То "вкуш" вийшло через недогляд в корректї замість "вкупі". Представителї Матицї сю книжку вислали навіть яко "Beleg" міністерству просвіти! Чи-ж не гумор?]

 

Дальше представителї Матицї кажуть, що "фонетики" завели в шкільних книжках "das Pobelhafte" і "das Unanstandige". Доказу на те вже не подають, а тілько вказують на першу часть читанки для висшої ґімназії. — О тій читанцї пописала була сего року "Галицкая Русь" несотворені річи, а коли автор читанки післав їй спростованє з виказом вcїx ложей, она спростованя не помістила, — але в нaслїдoк звістного засуду трибуналу судового таки буде мусїла помістити. Через те буде збита і повторена лож представителями Матицї.

 

Опісля представителї Матицї переходять до становища язика руского серед других славяньских язиків і так кажуть:

 

"На підставі основних фільольоґічних дослїдів, ба навіть фактичної евіденції рускій мові належить ся таке почетне місце межи славяньскими язиками, що она творить их осередок, их серце, именно через те, що має повні круглі граматичні форми, підчас коли наші славяньскі мови обертають ся в скорочених граматикальних формах; дальше, она в своїх словах розмірно роздїлює согласні і самогласні, не накоплюючи их, як польска або великоруска і ческа накоплює согласні, а полуднево-славяньскі мови самогласні, задля чого руска мова дуже доступна також для чужинцїв... Граматикально зближують ся великорускі і польскі форми язикові далеко більше до себе, нїж рускі. Як великорускі так і малорускі [рускі] учені кажуть і того не перечать, що оба нарічя, великоруске і малоруске, мають свої осібні прикмети і длятого треба их від себе відрізняти... Ті прикмети руского язика достаточно доказують єго самостійність [ihre selbstandige Stellung] посеред инчих славяньских язиків."

 

Сей именно уступ викликав серед партії старої страшенний квас. Представителї Maтицї, такі стовпи партії старої: пп. М. МалиновскІй, А. Петрушевич, Т. Павликів, д-р І. Делькевич, Б. Дїдицкій, И. Гушалевич, Ил. Райтеровскій, Дм. Вінцковскій і Р. Бачиньскій в своїм письмі до міністерства перечать то, що проголосив о. Давидяк на вічу, що пише "Галицкая Русь" майже в кождім нумері, покликуючись на Яґича! Чи чув хто таке: признавати, що до великорускої мови близша формами польска, нїж руска! що руска мова єсть самостійною! Таж се перекидує горі корінем цїлу роботу, цїлу політику старої партії!

 

На такій тяжкій докір відповідають представителї Матицї, що инша річ теорія, а инша річ практика. "В письмі до міністерства — кажуть они — можна теоретично сказати правду, але мимо того поступати після неправди — і, хоч як хвалимо ми наш язик, називаємо єго серцем славяньских язиків, самостійним і т. д., мимо того не пишемо ним і в видавництвах Матицї уживаємо язика россійского..." Однакож таке оправдуванє не могло заспокоїти огірчених, так само, як і донос представителїв Матицї на православного Шевченка за єго антіпапізм в "Гусї", — о чім ми вже згадували.

 

І загалом цїле "Vorstellung der Reprasentanten des ruthenischen Matica Vereines" yложене так нужденно і неконсеквентно, що може послужити міністерству хиба за доказ, що партія стара сама не знає, які она має засади і чи взагалї має які, — що се не жива ґрупа людей, але купа бездушних стариків. І єсли-б міністерство просвіти справдї хотїло тoгo "Vorstellung" представителїв Матицї дати до осуду професорови Яґичеви, то нехай вижде, аж мине сезон — холєричний. Один бакціль "вкуш" готов набавити єго пошести...

 

[Дѣло]

30.07.1892