Вишивки та інші артефакти на християнську тематику, виконані репресованими українками під час слідства, тюремного ув’язнення та заслання, у Страсний тиждень перед Великодніми святами привіз для показу Львові директор Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів Володимир Бірчак.
«Вервичку для молитви з висушеного хлібного м’якуша та дві сервети із Божою Матір’ю янголом, що оберігає дітей від небезпеки, виготовила 1955 року у таборах Мордовії і згодом особисто подарувала музеєві підпільниця ОУН на псевдо «Калина» – Анна Бурбела-Олексів із Бережан на Тернопільщині. А текстильні картини з заґратованим серцем, херувимами, ув’язненою жінкою та матір’ю з дітьми на могилі батька під березою вишила в Норильську Анна Іовна Хом’як, – ці експонати передав до музею її син у 1999 році», – розповідає історик Володимир Бірчак.
Виставку «Моє серце рветься на волю» доповнюють також вишивки на релігійну тематику з колекції Національного музею меморіалу-жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». За словами головного зберігача фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірини Єзерської, таке доповнення не тільки збагачує Великодню експозицію, а й дозволяє науковцям простежити типологію поширених композицій і сюжетів арештантських вишивок.
«Дуже часто вишивання голками із риб’ячих кісток та кольоровими нитками, натороченими із власного одягу, цих невеличких клаптиків тканини, що їх вдавалося зберігати під час численних обшуків, ставали для ув’язнених духовним розважанням не просто в аматорській творчості, а насамперед у зосередженій молитві. Про це свідчать християнські мотиви вишитих елементів, серед яких переважає поширена іконографія Богоматері, янголів, хреста, а також написи зі словами молитви до Бога. Віра підтримувала на дусі українок у важкий час. Вишиваючи свої сподівання на кращу долю, вони просили волі не тільки для себе особисто, а й для своїх дітей, народу та Батьківщини».
На виставці представлені:
* Вервиця для молитви, виготовлена із хлібного м’якуша у 1955 р., с. Явас, Мордовія. Автор – Анна Бурбела-Олексів. Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів.
* Серветка 20х20 см, у центрі композиції – Матір Божа з Дитятком. Вишила 1955 р. у таборі с. Явас (Мордовія) Анна Бурбела-Олексів. Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів.
* Серветка 30х30 см, у центрі композиції – янгол переводить дітей через кладку на річці. Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів.
* Картина 37х29 см із зображенням серця, проколотого мечем та стрілою, ангелів і жінки за ґратами. Вишила 1948 р. у Норильську. Анна Хом’як. Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів.
* Картина 41х37 см із зображенням серця, проколотого мечем та стрілою, жінки за ґратами та її дітей. Вишила 1948 р. у Норильську. Анна Хом’як. Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів.
* Картина 35х40 см із зображенням матері із дітьми над могилою батька під березою. Вишила 1948 р. у Норильську. Анна Хом’як. Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів.
* Ікона Богоматері 17,8х17,3 см . Вишила 1948 р. у тюрмі на Лонцького Марія Бедзик (Подляшецька). Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького».
* Лляний чохол на подушечку. Вишила 1948 р. у тюрмі на Лонцького Марія Бедзик (Подляшецька). Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького».
9. Ікона Богоматері з молитвою «О, Маріє рятуй нас в неволі». Вишила 30.05 1949 р. у тюрмі на Лонцького Катерина Мельницька. Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького».
10. Серветка 34,5х35 із зображенням волошок. Вишила литовська подруга Любові Білинської у Тайшеті (кін. 1940-х – поч. 1950-х рр.). Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького».
11. Альбом малюнків із вишитою оправою. Автор невідомий. Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в’язнів. 01.05.2013