У внутрішньому дворику Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", де тривають розкопки, під асфальтом знайшли єврейські надгробки. Про це повідомила голова Громадської ради при УСБУ у Львівській області Галина Янко.
Фото: facebook.com/galyna.yanko
«Сьогодні ми вчергове відкриваємо нашу історію у внутрішньому дворику Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", де розпочались розкопки. Під асфальтом знайдено єврейські надгробки. Це тільки початок, однак одразу наші припущення щодо ймовірності поховань таки знаходять своє підтвердження.
Дослідження, яке проводить Меморіально-пошуковий центр “Доля” спільно з Національним музеєм-меморіалом “Тюрма на Лонцького” та Управлінням Служби безпеки України у Львівській області, показує, що комуністичний режим вистелив надгробками все подвір’я», – написала Галина Янко на своїй fb-сторінці.
Фото: facebook.com/galyna.yanko
«Перші години робіт показали, що весь внутрішній дворик замощений намогильними плитами з єврейських кладовищ – "мацевами". Це показує злочинне обличчя комуністичного тоталітарного режиму, який робив нелюдські речі. Вистелити замість граніту чи бетону «мацеви» – чи людина, яка має почуття гуманності, може таке зробити? Але це показує сутність комуністичного режиму. Після підняття плит проведемо дослідження, щоб перевірити, чи під ними є людські останки, щоб вже поставити крапку у сумнівах», – прокоментував для Радіо «Свобода» керівник пошуково-ексгумаційного центру «Доля» Святослав Шеремета.
На окремих надгробках можна чітко прочитати імена та прізвища івритом і польською мовами, також є дати смерті – 1910, 1938, 1939 роки. Як розповів Радіо «Свобода» директор центру дослідження юдаїки у Львові Мейлах Шейхет, у 1950-х роках у Львові радянська влада знищила єврейські цвинтарі. Дати смерті на мацевах свідчать, що їх привезли у внутрішній дворик музею з Янівського цвинтаря, на якому ховали євреїв та який діяв з 1855 року.
Фото: galinfo.com.ua
Перший етап пошукових досліджень у внутрішньому дворику музею «Тюрма на Лонцького», де в роки різних окупаційних режимів розташовувалися репресивні органи австро-угорської, польської, радянської та нацистської влади, стартував 22 червня. Метою досліджень є відновлення історичної справедливості, віднайдення останків розстріляних і закатованих жертв репресій, а також збереження історії.
Нагадаємо, 2016 року під час розкопок у подвір'ї колишньої катівні КҐБ та ґестапо у Львові, де тепер є музей «Тюрма на Лонцького», виявили два місця масових поховань людей – жертв репресій 40–50-х років XX ст. Тепер археологи й історики дослідять дворик, у якому виявили мацеви, щоб з’ясувати, чи немає там людських останків.
06.07.2020Для довідки:
Мацева – єврейський надгробок у формі вертикальної кам'яної плити, інколи металевої чи дерев'яної, з написами івритом та символічними рельєфами, яку встановлюють на могилі для увічнення пам'яті померлого єврея.
Надгробок у євреїв трактується як святиня. Надгробний камінь у голові могили встановлюють на знак поваги до покійного і для того, щоб його ім'я та місце поховання не були забуті. Окрім імені та дати смерті померлого, на мацевах зображали й інші символи. Вони відображали релігійний і громадський статус померлого, його професію тощо. Наприклад, руки над запаленими свічками або свічки, що горять у суботніх свічниках, зображували на могилі жінки, бо саме до її обов'язків входило запалювання суботніх свічок; розгорнута книга або кілька корінців книжок – могила рабина або автора релігійних творів; гусяче перо – переписувача священних текстів; ножиці – кравця; ланцюжок або інші прикраси – ювеліра тощо.