Перша в Україні «дитина від трьох батьків»

 

17 січня 2017 року фахівці київської клініки «Надія» повідомили: в Україні народилася перша в світі дитини, зачата в результаті застосування новітнього методу – пронуклеарного переносу. Процедура передбачає переміщення ядра з генами матері й батька до донорської яйцеклітини. Завдяки їй вдалося не допустити розвитку деяких спадкових хвороб у дитини і зробити ембріон більш життєздатним. Численні аналізи не виявили у дитини жодних відхилень, стверджують лікарі. У березні 2017 року очікують на народження другої дитини, зачатої аналогічним способом.


5 січня 2017 року в Києві народилася перша дитина, що успадкувала гени від трьох батьків в результаті застосування інноваційного методу запліднення – пронуклеарного переносу або «перенесення ядер». Завдяки цьому 34-річна жінка, що страждала безпліддям понад 15 років, народила здорову дитину, більшість генів якої є генами матері та батька (25 тисяч), і лише 37 генів передала в спадок жінка-донор.

 

«Головний носій генетичної інформації – ядро клітини: в ньому – 25 тисяч генів. А в цитоплазмі, тобто в мітохондріях – 37 генів. Декілька років тому в нас виникла ідея: а що, якщо ми візьмемо ядро яйцеклітини пацієнта і покладемо його в донорську цитоплазму», – розповів у коментарі для «Радіо Свобода» Валерій Зукін, директор клініки «Надія» та співавтор методу.

 

Завдяки «пронуклеарному перенесенню» можна уникнути того, що дитині перейдуть мітохондріальні генетичні хвороби її матері, та подолати безпліддя у разі, якщо воно пов’язане з проблемами у мітохондріях. Для цього використовують тіло яйцеклітини з мітохондріями від донора, тобто жінки, яка вже народжувала здорових дітей.

 

Раніше в деяких країнах світу до яйцеклітини матері додавали трохи мітохондрій від донора, і це поліпшувало шанси ембріона, однак така технологія є менш ефективною, пояснив Валерій Зукін.

 

З його слів, у світі й в Україні використовують переважно пересаджування заплідненої яйцеклітини від однієї жінки іншій. Але в такому випадку подружжя народжує дитину з генами батька та жінки-донора. Можна також користуватися послугами сурогатної матері, але це спрацьовує не за всіх видів безпліддя.

 

Натомість під час пронуклеарного перенесення за допомогою сучасного високоточного обладнання лікар дістає ядра з заплідненої яйцеклітини жінки-донора і переносить до неї ядра з заплідненої яйцеклітини матері. Отриманий ембріон заморожують за спеціальною технологією і зберігають, щоб потім пересадити до лона матері, де він нормально розвиватиметься. В результаті дитина отримує від донора дуже незначну частку генів, а понад 99% – від матері й батька.

 

«Ембріон першого дня – це зігота, тобто запліднена яйцеклітина з двома ядрами посередині. Кожне ядро – від одного з батьків: від матері й батька. Ми паралельно запліднюємо яйцеклітини донора й пацієнтки однією й тією ж спермою, взятою від її чоловіка. На перший день розвитку ембріонів ми дістаємо ядра з яйцеклітини пацієнтки і переставляємо їх до яйцеклітини донора, перед тим прибравши з неї її власні ядра,– пояснив Павло Мазур, лікар-ембріолог, співавтор методу. – Раніше технологія зводилася до того, що жінка-донор дає власні яйцеклітини зі своїм генотипом, які запліднюють спермою чоловіка пацієнтки, і діти для жінки виявляються нерідними. Тобто вони мають генетику її чоловіка та жінки-донора».

 

Вже в березні 2017-го очікують на народження другої дитини у іншої жінки. Після першого застосування цієї репродуктивної технології українські фахівці змогли виготовити обладнання для наступних процедур перенесення ядер яйцеклітини.

 

Репродуктивні технології з перенесенням ядер яйцеклітини ніяк не врегульовані в українському законодавстві. Наприклад, Великобританія на законодавчому рівні дозволила вивчати й застосовувати такі технології, та в крїні досі не народилася жодна дитина в результаті застосування подібних технологій.

 

У деяких країнах ЄС та в США замінювати ядра у яйцеклітинах заборонено законом. Проте в Мексиці вчені також працюють з технологіями, що дають змогу корегувати генетичний матеріал ембріонів. Щоправда вони застосовують дещо відмінну від української методику, яка не передбачає заміну ядер у заплідненій яйцеклітині.

 

 

За матеріалами radiosvoboda.orgклініка «Надія».

22.01.2017