Музика американського композитора, що поєднує джаз, електроніку та українські теми – Джина Прицкера прозвучить у Львівській філармонії.
26 червня Львівська філармонія запрошує на закриття ХХХ сезону Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» з проєктом «Зерно джазу». Разом з брендом одягу «Зерно», музиканти презентують унікальний вечір, де музика та стиль обʼєднаються задля підтримки української культури. Спеціально для концерту до Львова завітає американський скрипаль українського походження Петро Криса, а також прозвучать твори композитора Джина Прицкера: «Contra Spem Spero» та «Кромплі». Про програму вечора та свою підтримку України композитор розповів у інтервʼю для "Збруча".
«Contra Spem Spero»
Шукаючи назву для свого нового подвійного скрипкового концерту, я почав досліджувати українську поезію та відкрив для себе потужний твір Лесі Українки. Один вірш, зокрема, — «Contra Spem Spero!» — глибоко резонував зі мною. Його назва, яка перекладається як «Без надії, таки сподіваюсь», знайшла глибокий відгук. Вона втілює не лише нинішню боротьбу України, а й глобальну атмосферу невизначеності та політичних потрясінь, зокрема тут, у США, де я живу.
Натхненний стійкістю Українки, я перетворив цю фразу на множину та назвав свій твір «Без жодних надій». Множина здавалася доречною — сьогодні існує так багато перехресних криз, і часом здається, що ми ведемо битви, які не можемо виграти. Але, як нагадує нам поезія Лесі Українки, ці думки хибними. З надією та стійкістю ми можемо піднятися та створити кращий світ.
Музично концерт відображає мій еклектичний стиль, де джаз має сильний вплив у трьох його частинах. Перша частина вибухає швидкими, натхненними бібопом жестами та постійним відчуттям свінгу. Друга пропонує контраст — повільна, інтроспективна балада, багата на розширені джазові гармонії. Заключна частина черпає натхнення з мого нещодавнього твору «Witness», підкреслюючи наш обов’язок спостерігати та пам’ятати несправедливість нашого часу. Вкорінена в сучасному джазі, ця частина несе дух оптимізму — вона дивиться вперед, ніколи не забуваючи минулого.
«Кромплі»
Пʼєса «Кромплі» спочатку була призначеною для струнного оркестру скрипки та семплістри (попередньо записаної електроніки). Семплістра — це назва, яку я даю будь-яким попередньо записаним елементам у своїй музиці. Я розглядаю це як оркестр семплів, оскільки використовую невеликі фрагменти вже існуючої музики чи звуків та маніпулюю ними для своєї власної композиції. У пʼєсі я використав семпли розмов українок, які розмовляють одна з одною у віддаленому українському містечку зі старим українським діалектом. Я транскрибував ритми та висоту їхніх голосів і створив цю композицію з лінією скрипки. Для «Кромплі ІІ»я використовую ту саму музику, але аранжую деякі синтезаторні елементи з партії семплістри для струнного оркестру та джазового тріо, що складається з фортепіано, бас-гітари та барабанів.
Про підтримку України
Я жахнувся, коли Росія вторглася в Україну. Моя родина та я покинули Радянський Союз, коли мені було 7 років, у 1978 році. Хоча Радянський Союз розпався, і здавалося, що країна може бути на кращому шляху, старі сили Радянського Союзу все ще були присутні, беручи під контроль і створюючи враження, що вони є демократією, але це не так. Зараз вони стали більш агресивними, ніж будь-коли. Я підтримую Україну, особливо після того, як вона протистояли російському окупанту, і я пишу музику на підтримку України з початку повномасштабного вторгнення. Антивоєнний посил присутній у більшій частині моєї композиторської творчості. Я бажаю, щоб український народ переміг у цій війні та жив у мирі, на що він заслуговує, як і всі народи світу.
Про коріння
Ми з Петром Крисою дружимо вже десятиліттями. Разом з Петром та Тарасом (братом Петра Криси) навчалися в Мангеттенській музичній школі. Я знаю родину Крис з 20 років. Ми разом співпрацювали над багатьма проєктами. Крім того, моя родина також походить з України. Хоча ми євреї, а не українці, мій дідусь народився у Білій Церкві.
Більше про концерт тут .
Текст: Марія Левкович
Фото: Львівська національна філармонія
13.06.2025