Звістка (а точніше чутка) про ліквідацію Кам'янка-Бузького району поширилася миттєво. У районі — особливо в райцентрі — про це почали говорити перехожі на вулицях, депутати винесли питання на сесію райради, сповістили про побоювання львівські медіа і навіть долучили до з'ясування народних депутатів України. Одні розповідали, що у Кам'янці-Бузькій хочуть збудувати сміттєпереробний завод, але в місті не можуть, тому в Кам'янки заберуть статус міста. Інші переконували, що для того, щоб народити дитину чи отримати консультацію лікаря, незабаром доведеться їздити у Жовкву. Найрадикальніші обіцяли перекривати дороги, виходити на вулиці з вилами і їхати до Львова на протест.
Причина таких заворушень — запланована урядом адміністративна реформа. Власне через неї з 15 владних структур у районі лишилося 11. Санстанція та КРУ відтепер юридично розташовані в Радехові. Ще раніше з району забрали військкомат і пошту. Коли ж з'явилася інформація, що податкову переносять у Жовкву, чутки про ліквідацію району вмить стали основним предметом обговорення мешканців. І хоч обласні чиновники запевняють, що ніхто не планує знищувати Кам'янеччину, голова райради Василь Ковтало підозрює, що район ліквідують у непрямий спосіб.
“Тема ліквідації району в прямому значенні не стоїть. Але впродовж років структури, які були дієвими в районі і працювали на рейтинг району, приєднують до інших районів. Щораз забирають одну, другу, третю, інфраструктури. Тому люди кажуть, що в перспективі заберуть і район... Людей тривожить, що наш район у рейтингу ЛОДА входить у трійку кращих, а від нас забирають санстанцію в Радехів. Туди, де немає таких екологічних об'єктів, як, наприклад, Добротвірська ТЕС. У Радехові не є такі складні показники по екології, як у нашому районі, але СЕС забрали туди... Людям це не подобається. Це не подобається депутатському корпусу. Тому ми не хочемо, щоб ці структури забирали. Хай до нас приєднують. Від сильнішого району забирають і віддають. Це не продумано”, - прокоментував ситуацію Василь Ковтало. І додав, що через незадоволення людей “діло може дійти і до пікетів ЛОДА”.
Голова районної державної адміністрації Петро Замула у розмові з “Z” наполягав, що інформація про ліквідацію району є надуманою і на 100% не відповідає дійсності: “Нині немає жодних документів, наказів, указів, розпоряджень про ліквідацію. По районній раді працювала комісія і є підтвердження, що моменти, які б свідчили про це — відсутні. Тобто інформація є надуманою”. Він також додав, що район займає лідерські позиції — приблизно 2-3 місце по Львівській області. “По реалізації валової продукції за 2012 рік у нас показники - 2 мільярди 349 мільйонів гривень. У нас є 19 промислових підприємств, по сільськогосподарській продукції — ми реалізували її на 469 мільйонів гривень. У нас діють і фермерські господарства і інвестори є. Тобто район працює. Ми маємо задіяних 40 тис гектарів землі, у нас працює приватний сектор, достатній рівень реалізації молока, м'яса, птиці”, - розповів голова РДА.
Категорично відкидають чутки про ліквідацію будь-яких районів Львівщини в обласній державній адміністрації. Про це “Z” розповів начальник організаційного відділу апарату ЛОДА Степан Панюта.
“Я їздив на сесію районної ради, пояснював депутатам ситуацію, вони наче зрозуміли, заспокоїлися. Про ліквідацію району не йдеться. Зміни, які відбуваються лежать у площині адміністративної та територіальної реформ. Ще у 2006 році ми займалися втіленням реформи, але вона була провалена насамперед з економічних причин. Не вистачило фінансових можливостей держави... З 2010 року знову розпочалося втілення реформи. Раніше це мала бути адміністративно-територіальна реформа. Нині ж втілюється окремо адміністративна і окремо згодом буде втілюватися територіальна. Адміністративна реформа передбачає впорядкування управлінської системи. Перше, що відбулося у вищих ешелонах влади — було ліквідовано багато державних комітетів, а натомість утворено інспекції. Така ж практика пішла і на низи. В кожному районі та області є представництво — територіальні органи державної влади. Тобто структурні підрозділи центральних органів виконавчої влади. Вони найбільше попали під реорганізацію... З багатьох районів забрали структурні підрозділи, зокрема в Кам'янці-Бузькій забрали санепідстанцію, КРУ. Це і викликало неоднозначну реакцію мешканців”, - пояснив Степан Панюта.
У Львівській області є 20 районів і 9 міст обласного значення, тобто, наприклад, районних СЕС теж було 29. Нині ж їх залишилося 9. “Можете собі уявити, зі скількох районів забрали ці підрозділи. Під це попала і Кам'янка-Бузька. Це викликало тривогу, що ведуться роботи по ліквідації району. Але це неправда. У районі є 11 підрозділів центральних органів виконавчої влади. Якщо додати тих два, які забрали, то було 13. Для порівняння у Жидачівському районі є 13, у Мостиському — 10, в Перемишлянському — 10, у Сколівському — 11, Турківському — 10, Яворівському — 12. Тому певна пропорція залишилася”, - каже начальник організаційного відділу апарату ЛОДА. Хотіли перенести з Кам'янка-Бузької у Жовкву і податкову інспекцію. Утім, як запевняє Степан Панюта, для платників податків нічого б не змінилося. Бо у райцентрі залишається Центр обслуговування платників податків. Тобто послуги податкова однаково надавала б у Кам'янці-Бузькій, але юридично була б зареєстрована у Жовкві. “Чому? Бо в Кам'янка-Бузькому районі кількість зареєстрованих юридичних осіб - 953, а в Жовківському районі, куди мали намір перенести — 2040. За визначенням Податкового кодексу, в Кам'янка-Бузькому районі є 17 великих підприємств, а в Жовківському — 27. Це фірми, де є понад 100 осіб. Тому податкова звертає увагу на ці моменти”, - зазначив він.
Пан Панюта також пояснив, що ані адміністративна, ані територіальна реформи не ставлять за мету розформувати якийсь із районів. Натомість, згідно з прийнятою концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальних організацій влади, найбільше вони торкнуться сільських, селищних та міських рад. Відбудеться передача певних функцій від держави місцевим органам самоврядування і укрупнення адміністративних одиниць самоврядування. В основному йтиметься про сільські ради.
“У 1991 році на Львівщині було 483 сільські ради. А станом на 2013 рік ми маємо 633 сільради. На 150 сільрад стало більше. Це при тому, що сіл стало на 21 менше. У 1991 було 1871 сільський населений пункт, а станом на 2013 рік — 1850. Сільські ради не є самодостатні: із 633 сільрад лише 46 таких, які самі себе утримують, а решта є дотаційними. За останній рік на їхнє утримання держава витратила 158 мільйонів гривень. І це не є тільки проблема нашої області — це по всій державі таке. Відповідно територіальна реформа стосуватиметься всієї держави, а в часі триватиме до 2020 року. Основною метою територіальної реформи є реформування місцевого самоврядування — покращення надання послуг, створення передумов, щоб кожна місцева рада була економічно сильною і самодостатньою. Ми за роки незалежності втратили у Львівській області 27 населених пунктів. А якщо кожна територіальна одиниця буде економічно самодостатня, і при цьому людина матиме можливість незалежно від того, де вона живе, отримувати якісні послуги, то це буде покращення умов життя. Це мета реформи. Незалежно від місця проживання, щоб громадяни отримували якісні послуги”, - пояснив Панюта.
І додав, що нині в області є близько сотні сіл, де є сільрада на одне село, ще близько сотні, де є в сільраді по 2 населені пункти. І 433 сільради, де є від чотирьох до семи населених пунктів. “Тобто нині людина, котра живе у п'ятому по рахунку селі від сільради, змушена долати часто велику відстань, щоб отримати якусь довідку. Територіальна реформа передбачає, щоб такі послуги людина могла б отримувати у кожній територіальній одиниці (своєму населеному пункті). Якщо буде укрупнення і буде 15 населених пунктів у сільраді, то кожен з них буде обирати або старосту, або орган самоорганізації населення. Власне їм і будуть делеговані повноваження для надання цих послуг”, - стверджує начальник організаційного відділу апарату ЛОДА.
Пан Панюта також каже, що наразі йдеться лише про концепцію, а про деталі розподілу повноважень між центральними органами влади та місцевим самоврядуванням можна буде говорити, коли з'являться конкретні законопроекти, що регулюватимуть усі нюанси роботи самоврядування. “Буде готуватися нова редакція закону про місцеве самоврядування, буде закон про територіальну громаду, буде новий закон про місцеві адміністрації, будуть переглянуті функції і повноваження обласних і районних адміністрацій та рад. Коли ми вже підійдемо до етапу обговорення конкретного законопроекту, там можна буде полемізувати, вносити свої пропозиції. А наразі є концепція, яка передбачає покращення якості надання послуг та забезпечення економічної самодостатності сільрад. Щоб вийти на рівень економічної самодостатності — утримання шкіл, комуналки, будинків культури, дорожнього господарства тощо, потрібні зміни. Мала територія на все це не напрацює коштів, а більша буде економічно спроможніша. Ми маємо нині 46 сільрад, які є самодостатні. Вони самі утримують освіту, ФАПи. Крім того, вони в минулому році перерахували у бюджети районів 45 мільйонів гривень. Але при тому є 586, як дотуються з держави. І якби вони теж могли себе утримувати, то 156 мільйонів дотацій могли б піти на покращення інфраструктури малих міст і селищ”, - пояснив начальник організаційного відділу апарату ЛОДА.
10.04.2013