Івано-Франківщина попрощалася з багаторічним керівником облдержадміністрації Михайлом Вишиванюком. Поховали цю леґендарну для франківської політики постать 22 червня, в рідному селі Іванівці на Коломийщині.
Перед тим, як тіло екс-намісника транспортували з Австрії, де він лікувався від раку, труну розмістили в обласному муздрамтеатрі. Прощання відбулося не надто велелюдно. Прийшли рідні, близькі, соратники, колеґи — всі ті, кому пан Вишиванюк був небайдужий при житті. Відспівали Михайла Васильовича у коломийському катедральному соборі Преображення Господнього, до будівництва якого небіжчик активно докладався... Вже тут із Вишиванюком попрощалися особисто колишній президент України Леонід Кучма, міський голова Львова Андрій Садовий, народний депутат України Андрій Іванчук, голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук та інші чиновники.
Михайло Вишиванюк — дуже складна особистість, яка сприймається далеко не однозначно. Хтось його боявся, хтось поважав, хтось дорікав йому співпрацею зі «злочинною владою». Тепер, коли тіло Михайла Васильовича прийняла коломийська земля, ще складно оцінити його роль в історії. Але очевидно, що Михайла Вишиванюка пам'ятатимуть довго. Так само довго зберігатиметься ментальний вплив колишнього очільника області на політичні й економічні процеси в краї. Адже, незважаючи на спроби люстрації, владні перестановки, абсолютна більшість людей, яких привів на посади Михайло Васильович, й далі працюють на всіх рівнях державного управління.
Після подій на Майдані 2014 року він надовго зник із поля зору журналістів. Але навіть у відставці залишався важливим гравцем місцевої політики. Мовчання порушив напередодні місцевих виборів, коли просто мусив зреагувати на чутки, і зробив це у вельми ориґінальний спосіб: замовив площу в обласній газеті «Галичина» і великим шрифтом опублікував кілька тверджень. «Ніякої нерухомості за кордоном не маю; нікого на роботу за кордон не набираю; у виборчих кампаніях брати участь не планую; живу в м. Івано-Франківську, не хворію». Ця публікація вийшла рівно за рік перед його, Вишиванюка, похороном — 23 червня 2015 року.
У вересні 2015 року Михайло Вишиванюк дав своє останнє інтерв'ю редактору газети «Західний кур'єр» Руслану Угринчуку. В житті керівника було багато спілкувань з пресою, але це інтерв'ю вийшло особливим. Бувши на посаді, Михайло Васильович не міг сказати все те, що думав. У певному сенсі він розвинув тези публікації в «Галичині». Окремі цитати з цього інтерв'ю дуже точно дадуть зрозуміти, якою людиною був Михайло Вишиванюк.
Спочатку журналіст запитав про нинішніх лідерів, які вилетіли з «гнізда» Михайла Вишиванюка.
Я категорично проти отакого вашого трактування — про якісь «гнізда». Всі ми вийшли з народу, хто з якої сім'ї: хто з бідної, хто з багатшої, хто з сільської, хто з міської. Але всі ми вийшли звідти. Ділити людей — вкрай неправильно. Одна з наших найбільших помилок, коли ми ділимося на партії, фракції, своїх-чужих. Я особисто людей ділю за чотирма категоріями. Є перша категорія людей, яка живе (як кажуть) ні собі, ні людям. Є друга категорія — тільки собі, тільки для себе. Є третя категорія людей — живе, працює в основному для людей і трошки для себе. Четверта категорія — все для народу, все для людей. Але до четвертої категорії відносяться Ісус Христос, Святий Миколай, Матінка Тереза… Я себе відношу до третьої категорії.
Далі журналіст запитав про участь у місцевих виборах.
Очевидно, Ви як редактор газети не читаєте газет, бо в одному з номерів газети «Галичина» я чітко заявив, що в жодних виборах я участі тепер брати не буду. Не в моїх правилах робити з писка халяву.
Не минулося і без питання про власність за кордоном.
В тій же «Галичині» я вже писав, що живу в Івано-Франківську, маєтків за кордоном не маю. Хочу також через вашу газету звернутися до всіх будівельників, прибиральниць, хто працював на моїх об'єктах за кордоном: хай приходять до вас з адресами тих об'єктів, і тут же я перепишу всі ці об'єкти у їхню власність безкоштовно, навіть нотаріуса найму за свій рахунок.
Також інтерв'юер попросив Михайла Вишиванюка порівняти свій перший рік правління з роком правління нинішнього голови ОДА Олега Гончарука.
За рік перш за все треба розібратися зі своєю посадою: хто ти такий і що повинен робити. Дуже багато людей не розуміє, не знає, що означає ця посада, яка там величезна відповідальність і який об'єм різноманітних питань. Не можна порівнювати мене чи когось другого і Гончарука. Час різний. Мені в той час вдалося створити диктаторську систему управління (про яку ми з вами говорили), і як сказав Вишиванюк — воно мало бути зроблено. Чи добре, чи зле, але всі знали, що то має бути зроблено.
Наостанок Михайло Вишиванюк заявив, що ніколи не планує писати мемуарів. Він так вирішив, коли прочитав мемуари колишнього начальника особистої охорони президента РФ Бориса Єльцина.
Не можна так когось обливати болотом, а себе вигороджувати. Святі були апостоли, святий Ісус Христос, а з себе робити святого недопустимо. А з цієї причини, якщо не можеш сказати повну правду, то краще помовчати.
Михайло Вишиванюк за 12 років свого головування в ОДА — а це, до речі, абсолютний рекорд для України — справді побудував в області диктаторську систему, яка працювала на закладених ним принципах. І навіть в період президентства Ющенка (2005–2010), коли областю керували інші голови ОДА, нічого не змінилося.
Михайло Вишиванюк зажив слави жорстокого керівника, який вимагав неухильного виконання своїх наказів та розпоряджень. Хто не хотів або не міг працювати в межах такої парадигми, удостоювався леґендарної фрази «шрайбен на папір» (означало: пиши заяву на звільнення). Після другого приходу на посаду, в 2010 році, Михайло Вишиванюк взяв курс на омолодження облдержадміністрації й почав спроваджувати на пенсію чиновників, які «кєгают кальоші». Взагалі, Михайло Вишиванюк був майстром крилатих фраз, які постійно потрапляли у «хіт-парад ненормативної мудрості».
Нещодавно тижневик «Деловая столица» оприлюднив рейтинґ найвпливовіших людей Франківщини. Нинішній голова ОДА Олег Гончарук посів у цьому рейтинґу лише четверте місце, а Михайло Вишиванюк — чотирнадцяте. Таке неможливо було собі уявити у період правління Михайла Вишиванюка. Коли він керував областю, він був незмінним №1. Ні до, ні після нього ніхто так і не навчився керувати системою, яку він створив під себе.
22.06.2016