Фахівці закликають негайно почати будівництво заводу з переробки сміття, облаштувати сортувальну станцію і закрити звалище у Грибовичах, щоб там можна було здійснити рекультивацію. Зі слів екологів, випадок на звалищі біля Львова є найбільшою техногенною катастрофою, пов'язаною з відходами, і другою після Чорнобиля. Поліція розслідує справу, а пошукові роботи на місці трагедії припинили через загрозу нового зсуву.
Людина зможе показати знак victory у цій війні лише тоді... коли переможе саму себе
Нові подробиці
Пошукові роботи на місці зсуву припинено сьогодні близько 13.00 через загрозу нового зсуву. Після першого, під завалами якого опинилися рятувальники та еколог, вночі 31 травня був невеликий зсув, а потім утворилася тріщина. Зі слів начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Миколи Маланича, новий зсув можливий — на місці працювали геодезисти і картографи, щоб оперативно моніторити ситуацію.
Пан Маланич не зміг сказати, якими є масштаби збитків, оскільки немає результатів аналізу проб води та ґрунту, що їх відібрали і ДЕІ, і СЕС, яка має відслідковувати якість повітря у санітарній зоні біля звалища. Керівник обласної Держекоінспекції згадав про перелив інфільтратів з гудронових озер минулої зими і розповів, що збитки від цього інциденту оцінили у 800 тисяч гривень.
Водночас еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія–Право–Людина» Алла Войціховська каже, що найбільше шкоди завдано не так зсувом, як пожежею, яка кілька днів перед тим тривала на звалищі.
Випливли й інші цікаві подробиці. Керівник департаменту екології та природних ресурсів ЛМР Руслан Гречаник заявив, що 2010 року з ЛКП «Збиранка» було відкликано висновок державного санітарного лікаря про можливість утилізації там твердих побутових відходів. Тобто майже шість років на звалище вивозили сміття незаконно. Цей факт потребує пояснень і від представників влади Львова та області, і від силових структур, покликаних контролювати виконання законів.
Вдалині — водойма, загрожена гудронами
Маланич розповів, що його відомство провадить на звалищі позапланову перевірку, але наразі не може отримати всіх необхідних документів. Хто ці документи не дає, чиновник так і не сказав. Натомість заявив, що два роки контролюючу діяльність інспекції блокувала постанова уряду про мораторій на екологічні перевірки бізнесу.
Поліція розглядає версію про службову недбалість
Натомість заступник начальника головного управління Національної поліції у Львівській області Микола Самарчук розповів, що в межах розслідування кримінального провадження поки що висунуто дві головні версії та кілька підверсій. Він не захотів дати подробиці, оскільки поки що не проведено всі першочергові слідчі дії, але таки сказав, що розглядають версію про службове недбальство. На питання про версію підпалу, про яку заявив раніше міський голова Львова Андрій Садовий, поліціянт відповів, що наразі такої інформації слідство не має. А коли екс-депутат Грибовицької сільської ради Марко Шпікула запитав, чи розглядають версію про службове недбальство самого міського голови Львова, то пан Самарчук дипломатично відказав, що слідство буде встановлювати причини та умови, які призвели до цієї катастрофи. Хоча вчора на сесії Львівської облради прокурор Львівщини Віталій Мякішев підкреслював, що розслідування дасть оцінку діяльності і комунального підприємства «Збиранка», і Львівської міської ради з цього питання.
Очевидно, що розслідування справи буде вкрай складним суто технічно — потрібно буде вивчити масу документів, пов'язаних із діяльністю ЛКП «Збиранка» за останні два десятиліття, вивчити ухвали Львівської міської ради та документи обласної влади. І тут ми незабаром побачимо звичну українську гру в пошуки крайнього. Якби ми мали справді відповідальних політиків, то сьогодні медії рясніли б покаянними промовами і заявами про відставки. Чиновники мали би летіти зі своїх посад, як листя восени. Замість того бачимо, як посадовці намагаються влаштувати бурхливу діяльність на гасінні пожежі, аби приховати бездіяльність, яка до цієї пожежі призвела.
Пошукові роботи
Ще інший аспект справи — загибель рятувальників та еколога. Хто саме має відповісти за це — також питання. Рівно ж як і те, чому на об'єкті такого рівня небезпеки працівники, котрі гасили пожежу, не мали відповідних засобів безпеки. Рівно ж як і ті, хто тяжко працював під час пошукових робіт. Екологи кажуть, що маски, які їм видали, не можуть захистити від шкідливих викидів, тож багато рятувальників можуть в майбутньому заробити хвороби очей, нирок та печінки.
Що робити?
Очевидно, що паралельно з пошуками винних мають відбуватися й пошуки вирішення проблеми. Депутат Жовківської районної ради Богдан Юрдига заявив, що після трагедії на звалищі мешканці довколишніх сіл налаштовані не пускати машини зі сміттям взагалі.
«Громада після пожежі та зсуву настроєна не допустити жодної машини зі сміттям на звалище, яке за приписом санітарного лікаря закрите вже понад п'ятнадцять років», — наголосив він. Відтак постає питання, куди ж возити сміття зі Львова, а це тисяча кубометрів щодня.
Поки що на джентльменських угодах оператори сміттєвого ринку возять сміття на інші полігони області, але через збільшення відстаней вони не встигають це робити вчасно, тож у Львові починають рости сміттєві кургани. Руслан Гречаник каже, що возити на інші полігони замість Грибович можна буде не довше, ніж кілька тижнів. А що буде далі, ніхто не береться прогнозувати.
Саме тому очільникам міста та області не варто влаштовувати півнячі бої, аби залишитися чистеньким, а треба взятися до реального вирішення проблеми. Восени ЛОДА урочисто трубіла про потенційного інвестора з Італії, готового збудувати сміттєпереробний завод. Тож треба його знайти і разом із Садовим вклонитися в ноги й запросити до будівництва на фантастично пільгових умовах. Тоді громада оцінить реальне піклування про її інтереси. Бо влада є не для того, щоби вміло гасити пожежі, вона для того, щоби пожежі не виникали. Інакше намагання втопити один одного закінчаться тим, що обидва поховають свої управлінські та політичні амбіції під завалами сміття у Грибовичах.
З «вершини» сміттєзвалища Львів як на долоні
Алла Войціховська наголосила, що саме будівництво такого заводу і сміттєсортувальної лінії має бути пріоритетом роботи влади в цьому напрямку, бо пошук полігону для захоронення ТПВ не вирішує проблему. Після будівництва заводу і запуску лінії можна закривати Грибовицьке звалище і щойно потім здійснювати рекультивацію. Водночас Богдан Юрдига стверджує, що недавно затверджений проект рекультивації звалища вже не годиться — карти звалища і рівень сміття в актуальній реальності є зовсім іншими, аніж це було на момент розробки проекту. А після обвалу 30 травня ситуація змінилася ще більше.
Виконавчий директор МБО «Екологія–Право–Людина» Олена Кравченко наголошує, що катастрофа на Грибовицькому звалищі є найбільшою в Україні техногенною катастрофою, пов'язаною зі сміттям. Такі випадки, каже вона, можуть трапитися в будь-якому реґіоні України, тому що в Україні немає стратегії поводження з відходами, внаслідок чого держава завалена сміттям. А спроби іноземних партнерів допомогти у вирішенні проблеми системно — не знаходять розуміння. Очевидно, що на заваді цьому стають розмаїті лобісти, які є проти затвердження жорсткіших екологічних норм та підвищення штрафів за їх порушення.
За даними екологів, в Україні налічується 40 тисяч звалищ, і щойно після трагедії в Грибовичах уряд дав доручення перепровадити інвентаризацію звалищ та полігонів. Як зауважила Олена Кравченко, за два роки в Україні не ухвалили жодного з необхідних екологічних законів, які могли би змінити ситуацію.
01.06.2016