Забудувати все

З приводу активного розбудовування Львова можна було б тільки радіти — економіка рухається, люди отримують роботу, податки платяться в бюджет…  Однак зростання числа будівельних майданчиків у місті йде паралельно й зі збільшенням числа порушень під час будівництва. Дійшло до того, що у Львові склали інтерактивну мапу скандальних та незаконних забудов, на яку вже нанесено кілька десятків об'єктів, а правоохоронні органи так само розслідують десятки кримінальних проваджень, пов'язаних саме з містобудівною сферою. Та ситуація часто патова — активісти протестують, розслідування тривають, влада «б'є тривогу», а число будівель, зведених з порушеннями, не зменшується.

 

 

Як гриби після дощу

 

Точної статистики забудов, які у Львові провадяться з порушеннями, немає. Різні сторони процесу подають різні дані. Наприклад, представники прокуратури, які цього тижня звітували на цю тему перед депутатами Львівської міської ради, кажуть про 32 кримінальні провадження, відкриті за порушення у містобудівній галузі. Натомість активісти вказують іншу цифру — понад сорок таких об'єктів, однак уточнюють, що це тільки ті будови, про які вони знають, а  деякі депутати міської ради вважають, що у місті близько 100 об'єктів будівництва, які зводяться чи зводилися з порушеннями закону.

 

Активістка громадської ініціативи «Народна дія» Олеся Дацко вважає, що багатоповерхівки, які зводять з порушеннями, ростуть у Львові, як гриби після дощу, через злочинну бездіяльність правоохоронних органів, у тому й прокуратури.

«Щоби ви зрозуміли рівень ефективності правоохоронних органів, наведу два приклади. Понад рік щодо будівництва на вулиці Снопківській триває кримінальне провадження. За час розслідування прокуратурою збудували десятиповерховий будинок і вже звели шість поверхів наступного. Без проекту! А кримінальне провадження щодо будівництва на Галицькій, 15 розслідують вже кілька років», — коментує свою позицію Олеся Дацко.

 

З її слів, громадські активісти, які відстежують ці процеси і постійно залучені у десятки різних судових процесів щодо незаконного будівництва, не знають жодного (!) випадку, коли за поданням прокуратури суд ухвалив рішення про відповідальність забудовника — жодного скасованого розпорядчого акту чи накладення арешту на майно.

 

Вона каже, що правоохоронці настільки не зацікавленні у таких провадженнях, що громадським активістам доводиться за них робити їхню ж роботу. «Мало того, що активісти збирають інформацію і передають її у правоохоронні органи, то вони ще й самі просять, щоби їх викликали на допити», — обурюється пані Дацко.

 

Будівництво на Снопківській

 

Представники прокуратури, які виступали на сесії міської ради, виправдовувалися: мовляв, згідно зі змінами до законодавства, вони зараз не виконують наглядових функцій за дотриманням законності. Крім того, як підкреслив у виступі перший заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №1 Андрій Гнатів, справи про порушення містобудівного законодавства є дуже складними для розслідування і займають багато часу.

«Вказана категорія кримінальних проваджень є складною у розслідуванні, оскільки потребує застосування спеціальних знань і проведення спеціальних експертиз, які тривалі в часі», — зазначив він.

 

Зі слів прокурора Гнатіва, із 17 проваджень, які його підлеглі вели минулого року, 7 закрито, а решту передали розслідувати поліції. На сьогодні відкрито 9 кримінальних проваджень про містобудівельні порушення, за чотирма з яких тривають експертизи.

 

Водночас зауважимо, що не так давно прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом винесення неправосудного рішення щодо введення в експлуатацію скандального будинку за адресою вул.Снопківська, 18.

 

Як було вказано у повідомленні прес-служби прокуратури, йдеться про злочин, передбачений частиною першою статті 375 КК України.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що вказаний суддя протягом 2011–2015 років виніс 4 неправосудних рішення, одним з яких, зокрема, передбачено введення в експлуатацію багатоквартирного будинку на вул. Снопківській,18 у м. Львові», — пише прес-служба прокуратури. Йдеться про рішення суду, згідно з яким цей будинок ввели в експлуатацію, а також за одним із учасників процесу визнали власність на цю споруду попри те, що в липні минулого року Державна архітектурно-будівельна інспекція зверталася до суду з вимогою знести цей будинок, оскільки зводили його без виданих містобудівних умов та обмежень, з порушенням генерального плану міста і без права на виконання будівельних робіт.

 

Штурмувати Верховну Раду чи дотримуватися закону?

 

Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський вважає, що основною причиною актуального стану справ із незаконними забудовами у місті є законодавство, яке відбирає важелі контролю у представників місцевої влади.

«Щодо незаконних забудов ситуація, звичайно, кричуща, але люди повинні розуміти, чим ми цьому завдячуємо. Ми мали Майдан, який зніс Януковича, але ми не знесли закони, що їх породили його праві руки та забудовники. Розірвали ланцюг природного погодження, коли головний архітектор брав участь у погодженні і на закінчення був членом комісії з прийому об'єкта в експлуатацію. Це все від головного архітектора позабирали, сьогодні він навіть не погоджує паспорт фасаду. Фактично, треба дивитися в корінь і штурмувати Верховну Раду для зміни цього законодавства, і цього ніхто не робить», — сказав у коментарі «Z»  Юліан Чаплінський.

 

З його слів, природа порушень під час будівництва у Львові полягає в тому, що забудовники користуються прогалинами у законодавстві і «прекрасно розуміють, куди треба йти». Виправити ситуацію, на думку пана Чаплінського, може максимальна публічність в діях міської влади та обговорення з громадою.

 

Будівництво на Лукаша

 

«Моя позиція полягає у тому, що нас врятує максимальна публічність. За минулий рік ми провели близько 10 містобудівних рад, розглянули понад 45 об'єктів. Тобто спільнота архітекторів як мінімум уже в курсі. Вона, як бачите, не виступає проти, хоча раніше було дуже багато критики. Друга позиція — максимальна кількість обговорень. Зараз ми змушуємо забудовників та архітекторів перед тим, як вони отримають містобудівні умови та обмеження, йти говорити з людьми. Суспільство має зрозуміти, що будівництво — це не зло, якщо воно є у рамках законодавства», — пояснює головний архітектор.

 

Однак таку позицію поділяють не всі. У міській раді навіть з'явилася ініціатива перевірити пана Чаплінського на профпридатність — її оголосив під час сесії голова фракції Української галицької партії Тарас Чолій.  З огляду на численні порушення у сфері містобудування депутат вимагає здійснити перевірку щодо відповідності займаній посаді начальника управління архітектури Ю.Чаплінського, а також притягти до відповідальності посадових осіб, причетних до неправомірного погодження дозвільних документів та до публічного виправдання руйнування історичної забудови Львова.

 

Йдеться про ситуацію з незаконним будівництвом на вулиці Звенигородській в одному з найстаріших кварталів Львова, який є під захистом ЮНЕСКО. А також про найновіший скандал — історію з будівництвом на вулиці Чайковського, 31, де, як наголошує Тарас Чолій, руйнується 150-річний будинок в історичному ареалі і на його місці планують звести ще один новобуд, за 50 метрів від будівлі бібліотеки Стефаника, яка є пам'яткою архітектури національного значення.

 

Щоправда, щодо цього останнього випадку міський голова Андрій Садовий вже заявив, що оскаржуватиме будівництво на Чайковського, бо там нібито виявлено підроблені документи — лист міського управління охорони історичного середовища, якого насправді не видавали. Відтак уже готується позов до суду і про цей факт повідомлено прокуратуру.

 

Принагідно зауважимо, що тема підроблених листів, підписів тощо аж надто часто виникає у сфері містобудування. Не так давно Андрій Садовий повідомляв, що низку підписів його підлеглого А. Павліва на документах, де фіґурували скандальні забудови Львова, було підроблено. Однак потім прокуратура спростувала ці заяви, зробивши відповідні експертизи.

 

Що ж до пропозиції представників УГП перевірити головного архітектора на профпридатність, то у розмові зі «Z» Юліан Чаплінський зреагував на це спокійно. «Я не заперечую. Якщо є такі ініціативи, то хай перевірять», — сказав він і водночас додав, що в історичному ареалі міста не є найбільше порушень, як про це заявляють його опоненти. «При мені ніхто хмарочоси не будує», — зауважив він.

 

26.02.2016