Поки синоптики радять витягати з шафи кальсони з начосом і дати спокій автам, виявляється, що бацили іноді можуть набувати дуже несподіваних рис.
Візит тижня
Інформаційна політика завжди в Україні була «кривенькою качечкою». Офіційний Київ у найважливіші моменти майже завжди програвав пропаґандистські війни, а потім незґрабно доганяв потяг, ковтаючи дим і белькочучи, що нас ніхто не розуміє і всі ображають.
Історія з появою в Борисполі російського літака, який транспортував на наші терени путінського клеврета Бориса Гризлова, є прикладом саме такої інформаційної безпорадності. Щоб пояснити, що прилетів такий собі квазірібентроп, аби просити пардону, на Банковій не вистачило клепки. Замість того з'явився інформаційний вакуум, який швидко наповнився традиційним «зрада», «всьо пропало», «нас зливають».
Врешті-решт, коли Гризлов повернувся на власну історичну батьківщину, Міністерство закордонних справ вродило заяву. «Необхідність імплементації Мінських домовленостей, проведення відповідних консультацій і зустрічей підготовки засідання тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську, а також статус Гризлова як представника Росії у ТКГ, що забезпечений міжнародним правом, у тому числі конвенціями ООН, створює політичне і правове підґрунтя для візиту російського представника в Україну», — йшлося в документі. Кому здалося, що цей набір букв нагадує слабеньке виправдання, тому здалося правильно.
А сам Борис В'ячеславович повернувся у рідні пенати на білому коні (чи то літаку), де дав інтерв'ю місцевій пресі. Тамта місцева преса тиражується і в Україні, то і ми тепер можемо знати вердикт, який, може, якщо вистачить глузду, прокоментує МЗС. Вердикт Гризлова: Україна не виконує Мінські домовленості. Виправдовуйтеся і ликайте дим паротяга.
Мінське тижня
В Мінську далі «домовлялися домовитися», тобто нічого результативного там бути не могло. Європа дивиться на процес зі щораз більшим позіханням, а оглядачі дійства кажуть, що в росіян з'явилося велике бажання випхати з перемовин рупор президента України Ірину Герщенко. Колишня журналістка згадала, що має бути оперативною, і відповіла у соціальній мережі тому ж таки Гризлову. Цитата довга, але її варто дати:
«Уважно прочитала по суті перше інтерв'ю нового представника країни-агресора РФ в тристоронній контактній групі Гризлова кремлівському "Комерсанту". В принципі, він публічно повторив всі публічні мантри президента РФ Путіна про "две стороны: Киев и Донецк" (їх улюблена тема "гражданской войны и прямого диалога" ); визнав порушення режиму тиші (правда, чомусь в контексті "ЗСУ і добровольчих батальйонів", хоч ОБСЄ щодня фіксують порушення з боку бойовиків і саме про це говорять в т. ч. в своїх останніх рапортах, і в т. ч. в Мінську). Також вчергове прозвучала мантра про "неузгодження" Києвом конституційних змін): ну, по- перше, ніде в Мінських угодах ані слова немає про те, що Київ має з кимсь це узгоджувати, там взагалі написано, що з Донбасом треба буде узгодити дати виборів (при цьому Гризлов чомусь "забув", що їх маріонетки "провели вибори", не визнані навіть Москвою, ще в листопаді 2014, чим зірвали мінські угоди. І, до речі, досі ці псевдовибори не скасували, тому називають себе "спікерами", "прем'єрами" і друзями імператора). Було б непогано, щоб Гризлов бодай прочитав текст мінських угод і не повтрював вслід за Путіним неіснуючих там речей.
І ключове, що конституційні зміни — це виключно прерогатива парламенту незалежної країни, а Конституція чітко визначає, хто може бути суб'єктом подання змін до Основного закону. І ми будемо беззаперечно діяти за Конституцією України, а не за баченням країни- агресора. Ну а щодо двох сторін, то дійсно є дві сторони: Україна, проти якої ведеться агресія, і РФ, яка підло відтяпала частину нашої території. Тому ми стоїмо на вимозі виконання Мінських угод з боку РФ: вивід її військ і техніки, всіх цій заблукавших ГРУшників і якутських і псковських ПТУшників, закриття кордону, а далі ми вже якось розберемося в своїй хаті, без «братьєв».
Вийшло правильно — один клерк звернув увагу на слова іншого клерка. Правильні вагові категорії і збережена ґендерна рівність. Для чого зустрічаються тлуми людей у найдорожчому закладі громадського харчування Мінська — залишилось незрозумілим.
Прес-конференція тижня
Так само незрозумілою сталася і зустріч Петра Порошенка з журналістами. Несподівано оголосили, що буде прес-конференція, акули пера збіглися до президента, як нормальні акули припливають до берегів Флориди, коли взнають, що там плаватимуть пенсіонери з Оклахоми.
До виступу Петро Олексійович був майже готовий, але забув незначуще слово з української лексики. Помітно було, що ґарант Конституції починає набувати рис своїх попередників. Він ще не міниться в лиці, як Кучма після питання Ґонґадзе, ще не істерить «поставити рахунок за ресторан перед мордою журналіста», як Ющенко, але посмішка Януковича вже є. Це поки що не зле і не добре, це просто констатація факту: Банкова погано впливає навіть на найадекватніших людей. Освячувати приміщення на цій вулиці треба частіше, ніж раз на рік.
Грип тижня
Кампанію для росту продажів треба робити з допомогою публічних людей, які мають стосунок до влади. Перше народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Андрій Шипко має повідомити, що в Україні спостерігається зростання захворюваності на пандемічний грип, і хоч показники сьогодні не перевищують епідеміологічних порогів, все ж ситуація досить серйозна й потребує пильної уваги, також вказавши на необхідність здійснення профілактичних заходів та свідомого ставлення людей до наявності загрози їхньому життю. Потім профільний міністр Олександр Квіташвілі має заспокоїти, що ситуація під контролем і жодної пандемії інфлюенци нема. Реципієнти починають напружуватися і дивитися в сторону аптеки, після чого видається ряд повідомлень про 25 померлих від грипу, про карантини і вимушені канікули, і маємо результат, який порахують бухгалтери від фармацевтики.
От так працює інформаційна політика, коли йдеться про гроші, а не про те, щоб не робити з країни посміховисько.