В Україні почали процес передання повноважень щодо контролю за будівництвом на місцях. На прикладі Львова «Z» з'ясовував, як це насправді відбувається і чи варто тепер українцям вимагати будівельної справедливості від міських рад.
Львівська міська рада переймає на себе частину повноважень щодо контролю над будівництвом у Львові. Місто створило інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у структурі міської ради. Початок будівництва, його відповідність проекту та прийняття в експлуатацію більшості нових об'єктів тепер належатимуть до її компетенції. Фактично це один з перших кроків на шляху децентралізації. В теорії це мало стати однією з перших передач повноважень на місця і дати місту важелі контролю над будівельним хаосом. На практиці ситуація викликає більше запитань. Чи справді готовий центр ділитись повноваженнями?
Спадок Януковича
На останній сесії депутатів цієї каденції міські обранці Львова проголосували за повернення Львову контролю над будівництвом у місті. Йдеться про те, що від 2010 року, за часів президентства Віктора Януковича, фактично усі рішення щодо будівництва в містах ухвалювано без участі місцевих рад. Дозвіл на початок робіт, стеження за ними та прийом в експлуатацію нових будівель були у компетенції єдиної державної структури та її підрозділів на місцях — Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Зі слів директора департаменту містобудування Львівської міської ради Андрія Павліва, останні п'ять років органи місцевого самоврядування цілком були позбавлені права видавати дозволи на будівельні роботи і контролювати їх. Усе, що робила міська рада, — видавала умови на обмеження для нового будівництва.
вул.Староєврейська
«Закон 2011 року писала команда Януковича у 2010 році. Він був пролобійований великими компаніями-забудовниками. У преамбулі написано дуже хорошу річ: звести до мінімуму вплив чиновників на будівельника. Ніби під благими намірами, які передбачали високу свідомість архітектора та інвестора, ми отримали те, що отримали: зведення до абсолютного мінімуму контролю за будівництвом і відсутність важелів впливу у місцевої влади», — коментує Андрій Павлів.
Реконструкція літнього майданчика у «Княжому келиху» на проспекті Свободи
Відтоді ж таки у Львові не раз виникали гучні скандали, коли будова йшла навіть у центральній частині міста, а в міській раді предметно про це нічого не знали. Так, гучними скандалами прогриміли будівництво на Староєвреській, 9, зміна конструкції літнього майданчика у «Княжому келиху», низка реконструкцій поблизу площі Ринок тощо.
«Питання містобудування — це питання місцевого значення. Якщо виникають ті чи інші проблеми, у тому числі і зі скаргами на будівництва, люди йдуть в міську раду, — каже начальник юридичного відділу Львівської міської ради Гелена Пайонкевич. — Місто, на жаль, останнім часом мало мінімальний вплив на забудовників. Банальний приклад: на Личаківській, 259 ми зіштовхнулись з незаконним будівництвом. Але через те, що його вели на приватній земельний ділянці, ми не мали жодних підстав звернутись з позовом до суду про його зупинення. Насправді проблема є міська, а повноважень для її вирішення ми не мали».
Незаконне будівництво на Личаківській
Попереду України
Натомість тепер повноваження мали би повернути на місця. Львів — одне з перших міст України, які почали у себе процедуру передання повноважень від старої служби до новоствореної.
За інформацією прес-служби Державної інспекції, станом на 5 жовтня 2015 року 17 місцевих рад скерували до Держархбудінспекції України інформаційний лист про бажання створити власну інспекцію держархбудконтролю. На Львівщині це тільки Львів та Городок, на Тернопільщині — Тернопіль, а на Хмельниччині — Кам’янець-Подільський і Славута. Крім того, ще 8 місцевих рад скерували до Інспекції листи про утворення спільної комісії для прийому-передачі справ від ДАБІ до новоутворених органів держархбудконтролю.
«Ми не боїмося брати на себе відповідальність. Будемо намагатись створити активний юридичний відділ в інспекції, щоб працювати краще. Нова інспекція матиме повноваження щодо ухвалення рішень про будівництво та прийняття в експлуатацію об'єктів першої–четвертої категорій. Це практично усі будівлі, крім великих торгівельних центрів, висотних будинків та пам'яток архітектури національного значення», — пояснює Гелена Пайонкевич.
Згідно з рішенням депутатів міської ради, у новій інспекції працюватимуть 30 осіб. Її очільника оберуть на відкритому конкурсі, а за роботою нової структури наглядатиме громадська рада, яку ще мають створити. «Будемо передбачати кошти, закуповувати обладнання і поступово починати роботу. Намагатимемось зробити це якнайшвидше. У листопаді мали би знати, коли запрацює інспекція. Сподіваємось, це буде до кінця року», — зазначає очільниця юридичного управління.
Водночас в інспекції київській кажуть: не все так швидко. «Перед тим, як ми передамо повноваження, має пройти певна процедура, — пояснює директор Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Роман Желих. — Інспекцію мають зареєструвати як юридичну особу, провести навчання посадовців в центральному органі і надати їм доступ до системи. Передача повноважень має відбутись в цілому, і ми маємо забезпечити безперервність роботи. Одного дня ми підпишемо акт прийому-передачі, а вже наступного дня нова інспекція має запрацювати».
І вашим, і нашим
«Усе має бути справді на місцевому рівні. Але при цьому дуже важливо ввести персональну відповідальність чиновника за дозволи, які він дає. Переконаний, ще одна важлива річ — набрати абсолютно нових людей. Як це зробили в поліції. Нехай вони роблять помилки, але нехай не несуть з собою старої корумпованої системи», — наполягає львівський архітектор, реставратор, член українського ІКОМОС Василь Петрик.
Щоправда, персональна відповідальність і місцевий вимір вирішення проблеми, мабуть, працювали б, якби Київ і справді, а не лише на словах, був готовий ділитись повноваженнями. Як пояснили «Z» в нинішній інспекції, попри створення нової структури, стару не ліквідовують. Навпаки — вона фактично візьме повне шефство над міським осередком.
«Наша структура зберігається як підрозділ ДАБІ Україні. Ми будемо здійснювати наглядові функції над новими органами. Тобто будемо, умовно кажучи, їхньою прокуратурою, — пояснює Роман Желих. — Вони нам будуть підзвітні та підконтрольні, ми зможемо проводити у них перевірки, їхнє рішення можуть оскаржити як у суді, так і у нас. Будемо розглядати звернення забудовника і вирішувати, чи рішення посадовця було прийнято законно. Якщо будуть порушення — будуть дисциплінарні покарання чи подання на звільнення. Ми також можемо скасовувати рішення міської інспекції».
Ціна питання
Ділячи повноваження, чиновники не завжди уточнюють, про що саме йдеться. Обсяг роботи і вплив нової інспекції можна описати доволі просто — останніми роками у Львові триває справжній будівельний бум. Зі слів Андрія Павліва, зараз, якщо порівняти усі міста України, найбільша кількість будівельних кранів на душу населення якраз у Львові. За інформацією департаменту містобудування ЛМР, якщо у 2008 році вони видали містобудівних умов та обмежень на будівництво 240 000 м2 житла, у 2013 році — на 263 000 м2, то вже у 2014 ця цифра становила 500 000 м2. За дев'ять місяців цього року — 464 000 м2.
Тобто з одного боку на шальці терезів — вигляд міста, яке може бути спотворене або поліпшене шаленими темпами будівництва, а з іншого — спокуса чималих хабарів. Про їх суми можна висновувати з двох випадків, що трапились у Львові 2013 року. Тоді протягом півроку затримали відразу двох заступників керівника місцевої обласної інспекції. У липні на хабарі 20 тисяч євро затримали тодішнього першого заступника Ігоря Гуменчука за «незастосування стосовно фірми штрафних санкцій за порушення вимог законодавства у сфері містобудування». А вже у жовтні за «вимогу і одержання від приватного підприємця 50 тисяч гривень за сприяння у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» затримали ще одного заступника керівника Василя Миськіва.
«Доки в Києві буде процвітати та сама система хабарів та "рєшалова", то нічого не можна буде зробити. Тим більше, що об'єкти п'ятої категорії цілком залишаються за Києвом. Ми просто маємо зараз систему, де маленький чиновник сидить і бере хабарі. Система не зруйнована. Вона просто перечекала революцію і прокинулась з новою силою.
Нині є вибудуване таке законодавче поле, яке дозволяло безкарно вести незаконну забудову. Урядовими постановами було певний час взагалі заборонено будь-які перевірки. Свідомо прикривались цими постановами і нічого не перевіряли. Разом з цим паралельно інспекція просто займалась рекетом. Це вже дуже багато років злочинна структура. Інспектор виходить на будову, виписує штраф, а потім забудовник в судах доводить, що він нічого не зробив. Натомість штрафу можна уникнути, заплативши хабар. За той же хабар можна погодити усе, що треба. Тому, думаю, створення нових інспекцій на місцях мало що змінить», — не виявляє оптимізму Василь Петрик.
29.10.2015