Відповідний законопроєкт держдума РФ схвалила у першому читанні.
Державна дума Росії одностайно схвалила в першому читанні законопроєкт про «екстериторіальне» використання російських збройних сил для захисту громадян Росії за кордоном. Про це повідомило інформаційне агентство Interfax. Цей законопроєкт пропонує зміни до деяких статтей законів «Про громадянство» та «Про оборону». Його внесли до держдуми 19 березня.
У пояснювальній записці документа вказується, що він «розроблений з метою захисту прав громадян РФ у разі їхнього арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування на виконання рішень судів іноземних держав, наділених повноваженнями у сфері кримінального судочинства іншими іноземними державами без участі Росії, та міжнародних судових органів, компетенція яких не ґрунтується на міжнародному договорі РФ або резолюції РБ ООН, ухваленої в рамках реалізації повноважень, передбачених главою VII Статуту ООН». Рішення про можливе «екстериторіальне» використання збройних сил ухвалюватиме лише президент РФ.
Заступниця міністра оборони Росії Анна Цивільова, виступаючи в держдумі, зазначила лише, що проєкт був розроблений «за рішенням президента Росії для захисту росіян за кордоном від кримінального та іншого переслідування». Спікер держдуми Вячєслав Володін заявив, що мета законопроєкту – «посилення захисту прав наших громадян від дій недружніх іноземних держав» та «неправомірних посягань на їхні права та свободу» за кордоном.
Розгляд законопроєкту зайняв менше п'яти хвилин. Депутати проголосували за ухвалення документа у першому читанні одностайно.
Експерти, коментуючи цей документ, зазначили, що його формулювання «вкрай розмите і невизначене», а призначення не до кінця зрозуміле, оскільки президент РФ і так має право «вживати заходів» щодо захисту громадян у разі ухвалення іноземними або міжнародними органами рішень, що суперечать інтересам Росії (це стаття 8 Федерального закону №390 «Про безпеку»). Деякі російські правники припустили, що нова норма може бути законодавчим оформленням конвоювання чи охорони суден «тіньового флоту», внесених до списків санкцій. Також він може стосуватися евентуального арешту за кордоном дитячої омбудсмени РФ Марії Львової-Бєлової за ордером Міжнародного кримінального суду або переслідування російських окупантів у рамках трибуналу при Раді Європи.
А от з російським диктатором Владіміром Путіним виникає певна юридична колізія. Якщо його заарештують за кордоном за тим же ордером Міжнародного кримінального суду, то запустити механізм його захисту не вдасться, оскільки, згідно зі законопроєктом, єдиний, хто може дати відповідну команду, – це президент РФ.
14.04.2026