Спробувати ще раз

Історія є циклічною, і ті цикли іноді завертаються в такі спіралі, які потім невідомо в що розвернуться. Огляд подій тижня в Україні.

Бесіди тижня

Загальновідомо, що робота президента далеко не синекура. Ще раз нагадав цю аксіому Володимир Зеленський, коли в Богом і КЗпП даний вихідний телефонував до своїх колег і мав з ними продуктивні переговори.

З Емманюелем Макроном президент України обговорив посилення протиповітряної оборони України та розширення програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає надання Україні необхідного військового обладнання з США і фінансується європейськими союзниками з країн НАТО та Канадою. Про урядову кризу у Франції і повернення Лекорню на посаду прем’єра не говорили, бо все таки вік-енд.

Жаданої премії Нобеля Дональд Трамп не отримав, тому протягом вихідних Зеленський подзвонив до президента США двічі. Офіційної інформації про те, чи говорили високі сторони на цю, тему поки що нема, але, за словами президента України, бесіди були «хорошими і продуктивними».

«Ми бачимо та чуємо, що Росія боїться, що американці можуть дати нам “томагавки”, це сигнал, що саме такий тиск може спрацювати для миру. Ми домовились із Президентом Трампом, що наші команди, наші військові займатимуться всім тим, що ми обговорили. І в тому числі це стосується енергетики, газу. Я дякую. Розраховуємо на результат», – відзвітував Зеленський.

Тепер треба дочекатися найближчої п’ятниці, бо згідно з інформацією, яку оприлюднив журналіст видання Financial Times Крістофер Міллер, саме 17 жовтня два президенти знову зустрінуться у Вашингтоні. Про появу таких планів Міллер написав у соціальній мережі Х: «Це сталося після двох телефонних розмов між президентами минулими вихідними, під час яких вони обговорювали продаж ракет Tomahawk та шляхи припинення війни з Росією, а також після того, як українська делегація розпочала тиждень переговорів з американськими колегами у Вашингтоні».

Пенсіонерка тижня

В кінці лютого 2022-го, коли РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну, найпопулярнішою темою в німецькій жовтій пресі було пограбування ексканцлерки в якомусь місцевому супермаркеті. Пройшло більш як три з половиною роки – і Ангела Меркель змусила згадати про себе паскуднішою історією. Колишня німецька очільниця відвідала Угорщину, де зустрілася з Віктором Орбаном і поспілкувалася з виданням Partizan. Зустріч особливого інтересу не викликала, а інтерв’ю проаналізував Bild і дав переклад з угорської фрагментів тексту. Виявилося, що нападу РФ на Україну сприяла пандемія COVID-19, бо, за словами Меркель, «ми більше не могли зустрічатися, тому що Путін боявся пандемії коронавірусу. Якщо ви не можете зустрічатися, якщо ви не можете обговорювати розбіжності особисто, то ви не зможете знайти нові компроміси».

Найбільшого резонансу набрав умовивід Меркель щодо країн, які називають «східним флангом НАТО». «У червні 2021 року я відчула, що Путін більше не сприймає Мінські угоди серйозно, і тому я хотіла нового формату, щоб ми могли говорити з Путіним безпосередньо як Європейський Союз», – повідомила ексканцлерка і поскаржилася, що чотири країни боялися, «що ми не матимемо спільної політики щодо Росії». Меркель назвала країни Балтії та Польщу – і в модному тепер стилі Трампа («я не був президентом, тому війна і почалася») резюмувала: «Потім я залишила свою посаду, і почалася агресія Путіна».

У згаданих Меркель чотирьох країнах відреагували очікувано, закинувши канцлерці-емериту і «перевернуту логіку», і те, «що вона є одним із німецьких політиків, які найбільше шкодили Європі за останнє століття».

Коли емоції трохи вляглися, у The Telegraph виходить текст, де згадується план, узгоджений за часів канцлерства Меркель, згідно з яким Бундесвер мав навчати російських військових за німецькими стандартами, а згорнули цей план тільки після анексії Криму РФ.

Тепер важливо, що коли Меркель поїде до Словаччини, то нехай вже з Фіцо зустрічається, але з інтерв’ю треба акуратніше.

Парламент тижня

За традицією, виборами найбільше цікавляться журналісти і депутати всіх рівнів. Вищий законодавчий орган без переобрання буде працювати до закінчення воєнного стану, про це відомо давно. А минулої середи Верховна Рада підтримала постанову про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ і 308 голосами (монобільшість і опозиція дійшли консенсусу, що трапляється не щодня) підтримала законодавчу ініціативу №14031.

Постановою підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень: як сказав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, стабільність місцевого управління – складова національної безпеки.

Трохи входила в дисонанс з електоральною темою тема едукаційна, яку у вигляді можливості підняття зарплат вчителям експлуатували голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетьманцев і голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Бабак. Підняття зарплат вчителям (часто за компанію згадують медиків) і збільшення пенсій – обов’язкові складові виборів ще з 90-х років минулого сторіччя, але ж тепер виборів ніби не може бути? Можливо, Гетьманцев і Бабак знають щось більше, але навряд чи поділяться конфіденційною інформацією.

Персонажі тижня

На цій планеті існують організми, спостерігаючи за якими розумієш, що стосовно них закони природи не діють. Наприклад, Микола Тищенко. Проти нього безсила навіть гравітація, і він вперто не тоне. Цього народного депутата і відставного поліцейського Богдана Писаренка звинуватили у незаконному позбавленні волі колишнього бійця спецпідрозділу «Кракен» ГУР Міноборони Дмитра Мазохи.

Поки суд розбирається, що і до чого, затриманим призначили цілодобовий арешт, який в травні перетворився на нічний домашній арешт, а в жовтні запобіжні заходи змінили з нічного домашнього арешту на особисте зобовʼязання строком на два місяці. Наступне засідання у цій справі призначено на 10 листопада – і що там чекає непотоплюваного Тищенка, страшно уявити.

Але «Коля Котлета» (в парламентських кулуарах Тищенка іменували тільки так і не інакше) ще не вмився до Романа  Насірова. Справа цього колишнього головного фіскала триває з 2017 року. За цей час підозрюваний у отриманні 722 млн грн хабаря виходив під вдесятеро зменшену заставу – 55 мільйонів, мобілізувався до 101-ї бригади на посаду сапера і був звільнений, бо командир бригади визнав мобілізацію неправомірною. І нарешті Насіров добрався до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який встановив, що під час його тримання під вартою стосовно ексфіскала (він ж екссапер) було зафіксоване «неналежне медичне обслуговування під час ув'язнення»; «надмірна тривалість попереднього ув’язнення, відсутність або недостатність компенсації за незаконний арешт або затримання»; «відсутність ефективних засобів правового захисту у внутрішньому законодавстві щодо неналежного медичного обслуговування під час ув’язнення». Тому за порушення Конвенції з прав людини Україна має виплатити Насірову 9750 євро моральної та матеріальної компенсації. В ЄСПЛ забули про легендарний коцик, в який кутався Насіров під час судових засідань. Пасувало б і тому аксесуару якусь сатисфакцію придумати.