Почався «вірменський Майдан»? Акції протесту проти зростання тарифів на електроенерґію в Єревані переросли в сутички з правохоронцями. Проблема з соціальної площини переходить в політичну. Антиросійські настрої в республіці зростають.
Історія почалася ще півтора місяці тому. 8 травня компанія «Електричні мережі Вірменії» звернулася до Комісії з реґулювання громадських послуг (КРГП) з пропозицією підвищити для споживачів денний тариф на електроенергію з 41,85 драма ($1=475 драм) за 1 кВт/год до 58,93 драма, а нічний тариф — з 31,85 до 48,93 драма за 1 кВт/год. Новина про це сколихнула вірменське суспільство, опозиційні політики й громадські активісти виступили з різкою критикою такого кроку енерґетиків. У деяких вірменських містах навіть відбулися нечисленні акції протесту.
Зрештою через якийсь час пристрасті вляглися, оскільки 15 травня КРГП повернула заявку компанії-заявнику «через допущені помилки». Але насправді конфлікт було лише відтерміновано. «Електричні мережі Вірменії», звісно, знову подали заявку на підвищення тарифів. Своє прохання енерґетики обґрунтовували інфляційними процесами, падінням курсу національної валюти, а також і збезводненням місцевих річок, що вдарило по електроґенерувальних потужностях.
Протестні пристрасті заграли знову. Трохи вгамувати ситуацію могла б дискусія щодо цього питання в парламенті. 18 травня опозиційний Вірменський національний конґрес виступив з ініціативою створити тимчасову комісію з вирішення проблем в енерґетичній галузі. Але за це проголосували тільки 17 депутатів, а для позитивного вирішення питання потрібні були принаймні 44 голоси.
Тож протест вилився на вулиці вірменських міст і в соціальні мережі. У Facebook’ створилася група «Ні грабунку!», яка допомагала координувати рух проти здорожчання електроенерґії. 25 травня представники громадської організації «Дашнакцутюн» і студентського союзу «Нікол Агбалян» зібралися перед будівлею уряду Вірменії й зажадали зупинити зростання електротарифів і визнати незаконними дії «Вірменських електромереж».
27 травня акції протесту відбулися вже в 15 містах, зокрема в Єревані, Гюмрі, Ванадзорі, Армавірі, Іджевані тощо. Учасники заходів передали мерам своїх міст листи з вимогами не допустити підвищення тарифів.
З початком літа протестний рух потроху заспокоюються, аж поки не настає цей фатальний день 17 червня. КРГП ухвалила рішення про підвищення тарифів від 1 серпня на 6,93 драма за 1 кВт/год.
Кілька сотень громадських активістів зібралися на площі Свободи в Єревані ще перед оголошенням рішення, намагаючись своєю акцією протесту не допустити його. А щойно стало відомо, що це таки сталося, до протестувальників долучилися тисячі людей.
Близько трьох тисяч мітинґувальників оголосили про сидячий страйк на площі Свободи. «Ми вирішуємо!», «Ми господарі країни, а не Електромережі», «Ні грабунку!», — скандували вони. «Ми не розійдемося по домівках, допоки не доб'ємося скасування рішення КРГП», — заявив один з членів ініціативної групи «Ні грабунку!» Вагінак Шушанян. Протестувальники дали владі час на відповідь до 22 червня. «Якщо доти влада не задовольнить наші вимоги, ми рушимо до резиденції президента», — попередив Шушанян .
В чому родзинка ситуації, що склалася у Вірменії з тарифами на електроенергію? Ви будете сміятися, але — в тому самому російському чиннику.
Отже, у квітні 1997 року в Єревані створюється ЗАТ «Електричні мережі Вірменії». У травні 2002 року товариство поглинає ще три реґіональні мережі: ЗАТ «Північна електрична мережа», ЗАТ «Південна електрична мережа» і ЗАТ «Центральна електрична мережа». Так виникає стовідсотковий електроенерґетичний монополіст у Вірменії. Більше ніхто в республіці не має права продавати електроенерґію приватним особам, державним чи комерційним підприємствам.
У листопаді 2002 100% акцій ЗАТ «Електричні мережі Вірменії» викуповує холдинґова компанія Midland Resources Holding Ltd. А в червні 2005 року вірменського енерґетичного монополіста перекуповує компанія Interenergo BV, яка є дочірнім підприємством відомого російського акціонерного товарства «ІНТЕР РАО ЄЕС». «Електричні мережі Вірменії» належать російській фірмі дотепер.
Відтоді вірменський енерґетичний монополіст з упертою реґулярністю раз на рік підвищував споживчі тарифи. Нині вартість електрики в одній з найбідніших країн колишнього Радянського Союзу приблизно в чотири рази вища, ніж в (бідній, але не так безнадійно) Україні.
Тож час ультиматуму сплив, настало 22 червня. Кілька тисяч людей перекрили в Єревані проспект Маршала Баграмяна, де міститься резиденція президента країни Сержа Саргсяна. Шлях їм заступили поліціянти, які вишикувалися в кілька рядів, за ними — спецтехніка і водомети.
Заступник начальника поліції Єревана Валерій Осіпян запропонував організаторам акції створити групу з трьох осіб, які зможуть зустрітися з президентом. Однак від такої пропозиції протестувальники відмовилися. «Нам не потрібні жодні перемовини — скасовуйте підвищення тарифів і баста!» — відповіли демонстранти.
Багато експертів події минулих днів у Єревані вже встигли назвати «вірменським Майданом». Дехто вживав це словосполучення як пейоратив, а дехто у позитивній конотації. І хай не збиває з пантелику той факт, що акція поки що має суто соціальне забарвлення. Дуже часто соціальні протести з розвитком набувають політичних гасел.
Про проблеми перебування в de facto окупаційному щодо Росії статусі у Вірменії останнім часом говорять щораз частіше. А після жахливого вбивства вірменської родини з шести осіб у Гюмрі, яке скоїв російський солдат, ці дискусії вийшли за межі доволі слабкого опозиційного середовища.
От, приміром, знаний вірменський політолог, експерт вірменського Центру політичних і міжнародних досліджень Рубен Меграбян чітко заявляє про те, що Вірменії для врятування ситуації треба відмовитися, врешті-решт, від проросійської політики, усвідомити неадекватність євразійського вибору. Він радить взяти Україну за приклад. «Вірмени не усвідомлюють, наскільки важливі українські події і як вони відбиваються на світовій політиці. Вірменія і Україна є жертвами гібридної політики Росії, відповідно спільними зусиллями мають протидіяти їй», — заявив Меграбян.
Для розвитку процесу «майданизації» єреванського протесту склалися всі необхідні передумови. Влада не врахувала уроки київських революцій і брутально розігнала акцію протесту на проспекті Баграмяна. Проти людей, які не чинили жодних насильницьких дій, поліція застосувала водомети й ґумові кийки. Силовикам дозволили не стримувати себе. Побиття, може, й не було таким брутальним, як на Майдані у ніч проти 30 листопада 2013 року, але все-таки після силової зачистки проспекту десятки людей потрапили до шпиталів з важкими травмами. Кілька сотень протестувальників опинилися за ґратами.
Перепало й журналістам. Їх били, трощили їхню апаратуру, конфісковували носії інформації.
Тепер настав золотий час для вірменської опозиції. Вірменський національний конґрес вже виступив з ініціативою скликати позачергове засідання, на якому мали б розглянути доцільність підвищення тарифів на електрику.