[З "Батьківщини."]
День — Великдень! Руска церков
У всї дзвони грає
Й пісню радістну, воскресну
Русь цїла співає.
Повтирала з ока сльози,
Зрумянила лиця,
Украсилась всїм, чим мала,
Наче відданиця.
І вінцем пасóк румяних,
Поміж хоругвами,
Обнесла, обгородила,
Вкрила церков — маму.
Як дитина, крашанками
Грає ся, жартує,
Всїм, що має, величаєсь
І весь світ частує.
Руска земле, рускій люде,
Тілько в тебе долї!
День один тобі — Великдень
На весь рік недолї!
Радуй ся ж мій бідний краю!
Радуйсь всей душою,
Радуй ся Христом воскресшим!
Радуй ся весною!
Радуй ся, молись і віруй,
Що там по-над нами
Все чуває промисл Божій
Тихими очами.
Він кладе зимі границї,
Горю "амінь" тиче...
Він — як вибє та година —
Він і Русь закличе!
Тому радуйсь, мій народе,
Днем Божого Сина!
Жди, кріпи ся!... вибє й твого
Bóскресу година!
[Дѣло]
12.04.1890