Найдавнїйшій а у нас найзвичайнїйшій спосіб мальованя стїн церковних є так зване tempera, т. є. мальованє красками, розпущеними водою, змішаною з добрим каруком. Під таке мальованє треба стїни надати молоком або каруковим легоньким розчином, а ще лїпше виправити их розчином з крейди, каруку і води. Мальованє tempera не є тяжке, єсли артист має вправне око до зміркованя: якою стане темна, мокра краска, коли висохне. Карукові краски суть доволї яркі і для ока приємні. Однак совістний маляр не повинен садитись на ті яркі краски, зі шкодою трівкости малюнків.

[З "Батьківщини."]   День — Великдень! Руска церков У всї дзвони грає Й пісню радістну, воскресну Русь цїла співає. Повтирала з ока сльози, Зрумянила лиця, Украсилась всїм, чим мала, Наче відданиця. І вінцем пасóк румяних, Поміж хоругвами, Обнесла, обгородила, Вкрила церков — маму. Як дитина, крашанками Грає ся, жартує, Всїм, що має, величаєсь І весь світ частує.   Руска земле, рускій люде,