Занимаючися від кільканацяти лїт збиранєм матеріялів етнографичних, упорядкував я часть тих матеріялів, а именно Збірник приповідок (4500 доси недрукованих) і предложив их краківскій Академії Наук для поміщеня в своїм виданю Zbiór wiadomośсi do antropologii krajowej. Однакож комисія антропологична, з огляду на обєм і важність збірника, рїшила напечатати єго осібною книгою і поручила менї занятися остаточною і суцільною редакцією Збірника. Позаяк наші давнїйші (галицкі) збірники приповідок народних (Іосифа Левицкого, Илькевича, Ст. Петрушевича, Гнїдковского і др.) нинї мало кому доступні, рішився я втягнути в свій Збірник весь доси друкований матеріял і доповнити єго надто як найбогатшим новим матеріялом. Длятого звертаюся на сїм місци до всїх наших Впов. Земляків, до всїх любителїв нашого рідного слова і нашого народу, щоб зволили надсилати менї чи то находячі-ся у них збірники приповідок, чи то свіжо позаписувані матеріяли. За всяку хоч і найменчу лепту до сего скарбу народного не занедбаю висказати прилюдної подяки. Для тих, котрі малиби можність і охоту ще тепер взятися до записуваня приповідок, додаю, що в Збірник мій входить не тілько те, що звичайно називаєся "мудростию народів" але все те, що в звичайнім розговорї нашого простолюдина можна би назвати стереотиповим зворотом, отже образові реченя, порівнаня, дотепи, жарти, пародії молитв і обрядів, натяки, проклятя і т. и. При кождім нумерї прошу додавати місцевість, де записано, а при рїчах маючих місцевий кольорит або незрозумілих (де н. пр. натякаєся на якесь оповіданє, на якійсь менче звістний факт, або згадуєсь якусь місцевість), прошу додавати поясненя.
Львів, ул. Зибликевича, ч. 10.
[Дѣло]
31.10.1889