Російська спроба антизахідного прориву

15 липня в Бразилії, у чарівному курортному місті Форталезі  зберуться лідери держав групи БРІКС. Президент Росії Володимир Путін має намір використати шостий саміт організації для прориву міжнародної блокади.

 

 

Чемпіонат світу з футболу й саміт БРІКС лягли для Путіна якнайкраще на руку. Свій вояж за океан він розпочав з відвідування Куби, якій зробив царський подарунок, списавши 90 відсотків боргу  (загальний обсяг – 32 мільярди доларів). Потім шеф кремля несподівано для всіх метнувся в Нікарагуа. Далі відвідав – Аргентину і Бразилію.

 

Путін своїм латиноамериканським турне, ніби зондував ґрунт, шукав можливості прориву міжнародної блокади Росії. Не виключено, що налагодження латиноамериканських контактів коштуватиме російській скарбниці не менше, ніж попередній «китайський газовий прорив».

 

Та все ж візит Путіна до Аргентини місцева преса назвала «історичним». Хоча б тому, що це перший його візит до цієї країни. Президентка Христина Фернадес де Кіршнер, відома своїм популізмом, приймала російського гостя якнайкраще, говорила лише те, що той бажав почути. Вона  фактично солідаризувалася з російською позицією щодо Криму, кинула докір Заходу, що той мовляв застосовує, на її погляд, подвійні стандарти, не визнаючи референдум у Криму, але шануючи думку мешканців Мальвінських островів.

 

Путін зробив масу компліментів пані Кіршнер і Аргентині, хоча наступного ж дня засвідчив свою нещирість. Адже вболівати на фіналі Чемпіонату світі йому довелося за Німеччину. На стадіоні в Ріо-де-Жанейро на матчі Німеччина-Аргентина він сидів по сусідству з бундесканцлеркою Анґелою Меркель. Їхня розмова була присвячена передовсім ситуації в Україні.

 

Путін переконав свою візаві у необхідності якомога швидше відновити роботу контактної групи щодо України. Переконав у необхідності перемовин Києва зі сепаратистами хоча б у форматі відео-конференції. Хоча Меркель усе ж відстояла необхідність виконання певних передумов: двостороннє припинення вогню, дієвий контроль на українсько-російському кордоні, а також обмін полоненими.

 

От приблизно з такими досягненнями Путін сяде за круглий стіл у Форталезі . Головну мету, яку він переслідуватиме на саміті БРІКСу, можна визначити, аналізуючи цільові установки Москви, висловлені останнім часом російськими очільниками. І мета ця – затягнути присутніх у Бразилії колег до антизахідного аляьнсу. Одним з кроків на цьому шляху має стати – позбавлення залежності від долара.

 

Чи на це спрямоване пріоритетне питання порядку денного саміту – про створення Банку розвитку БРІКС? З одного боку може здатися, що й так. Хоча не слід поспішати з висновками.

 

Якщо поглянути на інвестиційну статистику щодо країн БРІКС, то можна зробити висновок, що зараз їм йдеться доволі непогано. Всім, окрім Росії. За даними Emerging Portfolio Fund Research, лише за минулий тиждень на ринки Бразилії, Індії, Китаю і Північно-Африканської Республіки прийшло 1,4 мільярди доларів інвестицій. Росія ж за цей самий час, навпаки, втратила 52 мільйони доларів. І все вказує на те, що продовжуватиме втрачати з не меншими темпами.

 

Тому виникає логічне запитання, чи захоче решта країн-членів вести війну з доларом, аби лишень задовольнити власні глобальні амбіції й підіграти Росії, котра своє політичне банкрутство чимраз «уміліше» трансформує в економічне. І чи слід зрікатися долара, коли саме в «зелених» йдуть головні інвестиції в країни БРІКС (окрім Росії, звісно).

14.07.2014