23 червня 1939 р.
Збаламучені українці у французькому концентраційному таборі. З переходом до Франції частини червоних військ з Еспанії, французька влада зорґанізувала в місті Сен-Сипрієн у департаменті Східні Піринеї концентраційний табор для цих військових частин. У цьому таборі інтерновано теж сотню ім. Шевченка, що складалась з українців з Франції та Арґентини і з білорусинів. Українців є 52, білорусинів 38. У таборі — пише закордонна преса — перебувають такі українці з Франції: Сташко Іван, Кринько Олександер, Ткач Іван, Данильчик Нестор, Яцентюк Федір, Семенчук Маркіян, Гавриленко Антін, Гикавий Федір, Паньковець Дмитро, Грицай Микола, Литвин Степан, Самаґала Микола, Чанас Михайло, Фільц Іван, Саленко Олександер, Удуд Дмитро, Дудка Микола, Явний Микола, Савчук Іван, Бєлаш Степан, Новицький Іван, Ґорончак Микола, Шумський Осип, Прийма Ярослав, Мартинюк Федір, Лихочвор Іван, Качор Микола, Сиридяк Олекса, Череп Петро, Зубрицький Іван, Явний Іван, Вавринов Іван, Касперик Василь, Малий Григорій, Хмарник Осип, Заставний Андрій, Вачко Михайло, Вондарчук Володислав, Леончук Кирило, Продиус Микола, Соснюк Микола, Кізій Петро і Дорош Василь; інші з Арґентини. Інтерновані — пишуть закордонні часописи — нарікають на відсутність українських часописів і книжок. Сильно теж бідують, бо не мають грошевих засобів.
Збудували два нові „доми людові". Минулої неділі 18. ц. м. кс. Турек в асисті оо. Францішканів посвятив "дом людови" в польській кольонії "Поддембово" в Гаях к. Львова. Згаданий "дом людови" збудували польські товариства та орґанізації при підтримці секретаріяту порозуміння ПСО і комітету "дару народовего" ТШЛ. зі Львова. З ініціятивою будови "дому людового" в Гаях виступив Пов. Виділ ТШЛ. у Львові восени 1938. р. по вбивстві поліціянта та поштової уряднички Просьнякової. По богослуженні у Глуховичах і зложенні вінків на могилі Просьнякової вирушив похід до згаданої оселі польських кольоністів у Гаях, де відбулось посвячення дому. У посвяченні взяли участь представники влади зі старостою Замечніком, полк. Кайзером, дир. Бачинським та радн. Пакошом на чолі. Представники влади виголосили відповідні промови. Польське громадянство — кінчить свою вістку ПАТ — повинно звернути увагу на цю частину львівського повіту: на Гаї, Чижиків, Глуховичі, Миклашів, Опарів, де вже прокинувся польський дух; треба лиш його підтримувати, підбадьорювати та закріплювати. — В селі Біщу, пов. Бережани орґанізація працівників ПКО збудувала зразковий "дом людови", що його передадуть до вжитку польських орґанізацій восени ц. р.
Градова катастрофа на Волині. Цьогорічне гаряче літо спричинило на Волині катастрофу градових опадів майже у всіх повітах. Загальне Заведення Обезпечень переводить тепер ліквідацію градових шкід в 6.000 сільских господарств. Та в останніх кількох днях над Волинню пройшла мова хвиля градових опадів, що спричинила знищення дальших 4.000 господарств. У деяких селах град упав уже другий pаз.
Персональні зміни у староствах. Від 1. липня ц. р. будуть такі персональні зміни у староствах на терені львівського і тернопільського воєвідства: теребовельський староста Л. Шрайбер обійме становище старости в Турці н. Стр., звідкіля дотеперішній староста Ваґнер перейде до воєвідського уряду у Львові. На становище старости в Тернополі прийде сяніцький староста В. Буцьор, і його місце прийде староста Шахерський з Беремтя п. Б. Бобрецький, староста Ф. Кіршнер обійме становище старости в Коросні, а короснянський староста Р. Франковський обійме становище старости в Бібрці. Заступником старости у Тернополі призначений Вл. Зєнєвич зі Зборова, де на його місце прийде борщівський віцестароста З. Вундерліх. Заступником старости у Підгайцях призначений дотеперішній референт у цьому старостві А. Барановський, заступником старости в Рaдехові К. Марск, референт з чортківського староства. Заступником старости у Борщеві призначений 3. Галачинський, дотеперішній секретар Повітового Виділу в Борщеві. Підгаєцький віцестароста А. Палійський перенесений до Надвірної, радехівський віцестароста Т. Ґомулкевич до Снятина. Секретар борщівського староства М. Гутман перенесений до Зборова, секретар золочівського староства Ч. Шміґель до Чорткова.
По широкому світі.
Декрет про жидівський маєток у Протектораті. Прага. ПАТ. Протектор Нойрат проголосив декрет із 21. ц. м. у справі унормування проблєми жидівського майна в Чехії і Моравії.
Президент Мосціцький виголосить 29. ц. м. з нагоди "Свята моря" радіову промову, яку передаватимуть теж польські короткохвильові стації для закордону.
В околицях Больонії розбився з невідомих причин військовий літак, при чому залога згинула.
Премієр Чемберлєн виїде в пятницю до Кардіфу, де в суботу пополудні виголосить промову.
Підчас катастрофальної пожежі в пінській дільниці Ню-Йорку згинуло 7 осіб. Побоюються, що під згарищами згинуло більше осіб.
Бритійський амбасадор у Портуґалії Сельбі приїхав сьогодні до Льондону. Після розмови з льордом Галіфаксом виїде він на кількаденний відпочинок. Здогадуються, що він привезе документи, що торкаються німецької та італійської пропаґанди в Портуґалії. Крім того він везе письмо д-ра Cалязара, який запевнює буцімто в листі, що союз Великої Британії та Портуґалії залишиться такий самий, як і досі.
Японські військові та дипльомати в Tієнтсіні відбули важну конференцію у справі японської політики у відношенні до бритійської концесії.
Мін. Ґафенку вернувся сьогодні до Букарешту зі своєї подорожі до Анкари й Атен.
Вибір нового румунського патріярха відбудеться 30. ц. м. Вибір переведуть члени народнього церковного конґресу, в якого склад входять теж посли й сенатори православного віроісповідання. Haйпoвaжнійшим кандидатом на патріярха є семигородський митрополит Балян і буковинський митрополит Висаріон.
Єгипетський міністр закордонних справ прибуде 25. ц. м. з урядовими відвідинами до Букарешту. Єгипетський міністр побуде з Румунії чотири дні, переведе розмови з премієром Калінеску й мін. Ґафенку. Крім того єгипетського міністра прийме на окремій авдієнції король Карло.
(«Діло»)
____________________________
24 червня 1939 р.
КТВ. Політика, емеритура і небіжка Австрія в інтерпеляції віцепрем. Квятковського.
Вимовна полагода інтерпеляції в справі признання емеритури колишнім австрійським службовикам.
Вуглевий басейн на шляху Сокаль—Задвіря—Галич. В околиці Львова веде ґеольоґічні досліди наукова експедиція під проводом проф. Самсоновича з львівського університету. Наукова експедиція відкрила поклали вугля на шляху Сокаль—Задвіря—Галич, що лежить майже під верхом. Здогадуються, що верстви вугля є теж на захід від цієї лінії, але доволі глибоко. Тому в багатьох місцевостях переводять тепер пробні верчення. Польська преса пише, що вже виготовили пляни використання відкритих покладів вугля та будови залізних гут.
Нафтові терени в Калущині. Від довшого часу наукова експедиція вела розшуки за нафтовими джерелами в калузькому повіті. Підчас пробних верчень відкрили на терені села Слобода Небилівська, пов. Калуш багату нафтову жилу у глибині 760 м. Відкрита ропа є високої якости, т. зв. "бензинівка", яку добувають у копальнях коло Битькова.
Львівська хроніка. Біля кіна "Світ" при вулици Токажевського невідомий злодій витягнув з кишені емеритованому урядовцеві з Тернополя Ф. Ґнєчинському годинник "Омега", вартости 60 зол. — Другий подібний випадок трапився у трамваю ч. 3, де невідомий злодій витягнув з кишені Й. Бодека портфель і готівкою 20 зол. і військову книжечку. — Марія Ґриґлєвич повідомила поліцію, що з її помешкання при вул. Ясінського вийшов на днях з хати її 13-літній син Йосип і дотепер не вернувся до дому. — При вул. Нової Різні самохід наїхав на 12-літнього Станислава Запала, який важко потовкся. Хлопця відвезли до шпиталю. — Поліція арештувала повію Романовську, яка вкрала принагідному приятелеві на Гетьманських Валах револьвер марки ФН., вартости 75 зол. і 25 зол. готівкою. Поліція відобрала від арештованої револьвер і 8.30 зол. — На коридорі міського уряду VI. дільниці невідома мати підкинула двомісячного хлопчика, яким заопікувався міський уряд.
Анґлійська позичка для Польщі. З Льондону повідомляють, що анґлійський уряд розглянув на свому засіданні в середу 21-го ц. м. справу позички для Польщі. "Ню Кронікл" пише, що уряд висловив засадничо свою згоду на умовини позички для Польщі, але розмови з фінансовою місією Польщі протягнуться ще тиждень, бо треба вияснити ще деякі справи. В інтересі Польщі та Анґлії — пише згаданий щоденник — щоб ця квота не була надто низька. Ключове значіння, що його займає Польща в нинішньому положенні, повинно довести до того, щоб Польща була добре озброєна і сповняла своє завдання.
Новий костел у Львові.
Пригадка п. Д-ров: Островському, Президентові м. Львова, його заяви зперед півтора року.
У Львові збудують в найближчому часі ще один костел. Львівська Міська Управа рішила дарувати оо. Редемптористам латинського обряду положену при вул. Стрийській міську площу, що повстала з колишнього стрийського цвинтаря, простору понад 7.600 квадр. метрів і вартости кругло 115.000 золотих під будову костела і монастиря. Цей щедрий дар громади м. Львова — це тільки продовження послідовної акції, що її веде Міська Управа від довшого часу. Загально відома, якими великими грошевими субвенціями причинилася громада м. Львова до будови костела Остробрамської Богоматері на Личакові та раніше ще до будови інших костелів на периферіях Львова. У 1936 році Міська Рада дарувала під будову нового костела на Богданівці міську площу простору понад 4500 квадр. метрів і вартости кругло 22.000 золотих. В рік пізніше Міська Рада відступила під будову нового костела і монастиря оо. Місіонарів міську площу при вул. Дверніцького і Снопківській, простору 5.490 квадр. метрів і вартости кругло 110.000 золотих.
Цілком інакше ставиться громада м. Львова до реліґійних потреб міського населення, коли йде не про костел, лише про церкву. Читачам "Діла" добре відома справа будови церкви на Замарстинові, що про неї "Діло" вже стільки разів писало. Отся справа тягнеться вже від 1928. року, коли бувша замарстинівська громадська рада рішила відступити безплатно громадську площу під будову церкви. Та львівський Повітовий Виділ відмовив затвердження і справа тоді застрягла. Після прилучення Замарстинова до Львова в 1931. році тодішній клюб українських міських радних разом з замарстинівськими українцями став робити заходи, щоб спонукати громаду м. Львова здійснити волю б. громади Замарстинів. Отсі заходи довели до цього, що Міська Управа відступила в 1935. році з проєктом відступити безплатно під будову церкви і парохіяльних будинків у Замарстинові міську площу при вул. На Торфах. Одначе якісь польські орґанізації виступили проти того проєкту з протестом, мотивуючи свій спротив такими дивними арґументами, як той, що церква на Замарстинові "непотрібна" та що вона була б осередком "політичної аґітації". Внаслідку цього спротиву Міська Управа рішила відложити справу, доки "обі сторони не погодяться" і тим самим справа відступлення міської площі під будову церкви станула на мертвій точці.
При нарадах над справою відступлення міської площі під будову костела і монастиря оо. Місіонарів лавник сенатор Децикевич пригадав історію заходів біля будови церкви на Замарстинові і домагався предложити внесок на відступлення площі під будову церкви на Замарстинові. Тоді президент міста д-р Островський заявив, що Міська Управа "не робить жадної ріжниці поміж обома католицькими обрядами", та висловив надію, що в справі церкви на Замарстинові вдасться усунути дотеперішні перешкоди. Від того часу минуло вже півтора року, місто відступає знову площу під будову нового костела, та "перешкоди" в справі замарстинівської церкви все ще не вдалося усунути.
Вмієте одягатися?
Багато в нас стоїть нераз перед виставовою шибою жіночої конфекції і думає собі "Якби то я мала досить грошей, як гарно я могла би одягнутися!" А цe-ж не гроші, чи пак не багато грошей рішає про ґустовний одяг. Добре дібрані речі та пляново докуплені додатки, мало красок, але добрі крої значать нераз багато більше, ніж шафа переповнена одягами таких ріжних матеріялів і красок, що індивідуальність в них зовсім губиться.
Найголовніше, щоб ви освідомили собі зовсім ясно, на яку ціль призначуєте нову суконку. Менше красок, але добра кравчиня навіть при зовсім малій кількости одягів, таких, що їх можна носити всюди, значить багато більше ніж багато, але в практиці непридатних нам суконь. Француженки, відомі зі своєї елєґанції, носять переважно лише чорну краску, зяснену білими окрасами.
Добре вшита суконка не підпадає моді і на ній не написано, коли вшита.
Дрібнички не рішають. Дрібничкам приписують жінки нераз далеко більшу вагу, ніж їм справді належиться. Навіть гарний костюм легко зіпсути поганими накопиченими додатками. Ви певно нераз самі у трамваю обсервуєте пані,що сидять напроти Вас і думаєте: "Якби ця пані не мала десять браслєт і тих важких золотих ковтків, якби ця молода панна не псувала свого молодечого вигляду вуалькою з чорними цятками і дешевою біжутерією, якби ця старша пані не мала таких мештів, що кидаються в очі, то певно вони зискали би на елєґанції". Тому також мужчини, що носять стандаризований і простий одяг, де лише крій і матерія рішають, часто багато краще одягнені, як їх жінки. Замилування до таних прикрас зраджує нам легкодушну вдачу власнички. Елєґантність і ясна простота майже тотожні. Спеціяльно працівні жінки, що нераз мусять в одній суконці перебути і цілий день, повинні вибирати одяг зближений до мужеського. Це не значить, що вони мають зараз бути якимись "хлопчицями". Ні! Спробуйте зробити собі з мужеського матеріялу костюм. До нього часто можете вдягнути іншу блюзку і будете завжди виглядати елєґантно.
Будьте стрункою, не худою. Одяг починається від білизни і тут треба, щоб жінки освідомили собі доцільність добре скроєного підвязкового пояса, що заступає давню шнурівку. Він мусить бути вшитий на міру і з доброго матеріялу. Раз на якийсь час виплачується інвестувати якусь суму на пояс, що дійсно добре лежить. Без нього шкода вимагати від кравчині, щоб суконка добре лежала. Дієта і лікування для відтовщення часто не можуть дати бажаного висліду. Розумно ведений спорт при відповідній відживі у висліді дає далеко більше. Худі жінки зі зморшками на лиці від постійного голодування вже не в моді. І повніша жінка може бути приваблива і гарна, коли вміє добре одягнутися. Плекаємо індивідуальности, не стандартизовані голівудські, хлопячо стрункі типи. Панчохи і черевики дуже важний додаток елєґанції. Рукавиці і черевики повинні мати однакову краску, вони ніколи не можуть надто впадати в очі, але мусить бути завжди доброї якости. Строкаті черевики і дуже парадні рукавички при спортовому одязі завжди трохи смішні.
Увага на льочки. Довге, вільно пущене волосся і непослушні льочки відповідають лише наївно молодечому личку. Пані носить просту індивідуальну зачіску, яку зміняє лише на якусь академію чи взагалі на вечір. Зачіска мусить годитися з цілістю. Tому добре порадитися раз на все з добрим мистцем зачісок, який вибере вам зачіску найбільше для вас підхожу. Ту зачіску, яка мусить бути така проста, щоб ви самі могли щодня порядно зачесатися, носити без зміни. Передовсім волосся мусить бути завжди в порядку. Причесатися за кожним разом, як скинете капелюх, необхідне. Чесатися раз-у-раз коло столу й укладати льочки над чолом більш як несмачне. Капелюх — продовження зачіски. Мусить відповідати лінії суконки і тому нині рисують моделі суконок разом з капелюхом.
Ефектовність то не краса! Уста вимальовані в серце, підкрашене волосся, вуалька і чорний плащ на фільмовій зірці — все те є гарне і симпатичне. Але у трамваю чи автобусі? Американки грішать нераз проти доброго смаку, бо звертають більшу увагу на ефектовність одягу, як на елєґанцію, яка ніколи не впадає в очі. Дешева краса, над якою кожний мало інтеліґентний стане з відкритим ротом, невідповідна для жінки, що хоче бути порядно одягнена.
Елєганція — це до деякої міри мистецтво і відріжняється від ефектовности тим, що має душу, підкреслює вюраз обличчя та не є влізлива. Одяг має лише підкреслювати індивідуальність, не закривати її.
Дарка.
В Середущій Европі Анґлія не має чого шукати.
Протианґлійська промова мін. Ґебельса.
БЕРЛІН, 22. 6. ПАТ. Підчас старогерманського свята зрівнання дня з ночею в Берліні мін. Ґебельс виголосив дуже гостру промову, в якій слідно було сильне схвилювання. У багатьох місцях тієї промови чути було натяки про німецькі змагання до геґемонії над Европою.
"Сьогоднішні часи — говорив міністр — не є часами, в яких студіюємо тільки історію світа. Тепер ми творимо в Німеччині історію. Ми знаємо тепер тільки одну ціль: хочемо здобути все те, що до нас в історії належало".
Далі міністр іронічно говорив про те, що деякі держави намагаються вісімдесять-міліоновий німецький нарід відсунути від багатств цього світа. Доки це роблять, то кожна мирна програма є тільки звичайним пустомельством. Бо ми не хочемо миру фраз, але миру дій. Відповідаючи на бритійські заміти, що Німеччина хоче підбити світ, мін. Ґебельс заявив, що про те нема навіть мови. Німеччина перебрала тільки те, що давніше до неї належало. У випадках, в яких Німеччина ставить ще домагання, йде тільки про добре оправдані німецькі права.
Якщо анґлійці закидують німцям методи, що при їх допомозі вони намагалися перевести свої домагання і коли німцям пояснювали, що вони могли би дійти до своєї мети при допомозі порозуміння, то хай вони вкінці дадуть докази на те, напр. тепер у справі кольоній. Одначе так довго, доки йде про справи Середущої Европи, німецький нарід випрошує собі, щоб Анґлія робила постійні спроби вмішування у справи Середущої Европи, яка в ніякім випадку не є анґлійським простором інтересів. Ліпше було б для Анґлії, якби вона зайнялася справами Далекого Сходу та арабського світу. В Середущій Европі Анґлія не має чого шукати. Тут наша полоса впливів. Анґлія мусить Німеччині звернути завтра кольонії. Тоді буде спокій. Відтак мін. Ґебельс ще раз вернувся до старої теми, що Анґлія спричинила неуступчиве становище Польщі та вкінці заявляє:
"Не треба думати, що канцлєр дасть себе залякати якиминебудь погрозами. Ми ще ніколи не скапітулювали перед насильством. Ми поставили наші міжнародні домагання. Вони такі: заспокоєння наших природних життєвих домагань. Над ними не можна перейти до денного порядку, не можна теж тих домагань злегковажити. Якщо того пробували-би в Льондоні, Парижі або Варшаві, то воно вийде на некористь тих держав і народів".
(«Діло»)
____________________________
25 червня 1939 р.
Микола Голубець Різьбар Сергій Литвиненко.
На сірому небосклоні сучасної галицької різьби зарисовується мистецька індивідуальність Сергія Литвиненка доволі виразно й повно.
Відгуки дня — фейлетон.
Напад комуніста на українського купця. Пишуть нам: У понеділок 19. червня ц. р. около 7 год. вранці прийшов до крамниці купця П. Марка Василь Козяк, який сидів за комунізм 4 роки, і зажадав 1 кґ. хліба. Розглянувшися по крамниці почав балачку на комуністичні теми, вихвалюючи комуністичний рай у Совітах. Коли власник крамниці заявив Козякові, що не має найменшої охоти слухати його теревенів, В. Козяк, викрикуючи і бючи кулаком до стола, назвав п. Марка фашистівським хамом. Ображений купець вийшов впоза прилавка й отворивши двері намагався викинути нахабного В. Козяка з крамниці, але він кинувся на купця з палицею та кулаками. У власній обороні, нападений вдарив напасника тягарцем від ваги по голові і аж в той cпoсiб оборонився перед напасником.
Нова скандальна афера у Львові. Від кількох днів санітарно-обичаєва поліція у Львові переводить допити у справі скандальної афери, "героями" якої є старші, поважні панове та ґімназійні ученики. Подробиці цієї скандальної афери покищо тримають в тайні.
Ґімназійні ученики злодіями. З початком червня ц. р. поштовий уряд у Бродах ствердив, що невідомі злодії викрадали з поштових скриток кореспонденцію, користуючись підробленим ключем. Слідство виявило, що кореспонденцію викрадали: 15-літній О. Гарап, Ш. Ґольденберґ і 18-літній Г. Мордер, ґімназійні ученики з Бродів. Арештовані вибирали з поштових скриток кореспонденцію місцевих купців. Стверджено, що зі скринки Габерхіха арештовані вкрали лист дисконтового банку зі Львова з чеком на 1969 зол., ще його зреалізували у Львові. Поліції вдалось арештувати згаданих трьох ґімназійних учеників підчас крадежі поштового переказу на суму 1.000 зол. зі скритки Венямина Клінґа. Справою занявся прокуратор.
До проблєми безробіття.
(Голос у дискусії).
Парадоксальний стан на нашому ринку праці — де є стільки безробітних та одночасно і стільки посад, яких нема ким обсадити, — можна пояснити одною психічною рисою: чимало наших громадян не може зрозуміти, яке складне нинішнє життя, якої далекої спеціялізації воно вимагає. У нас кожний авторитетно радить знайомому, як лікуватися, реформує шкільництво, має пляни Гітлєра і Мусолінія, вчить журналістів, як редаґувати часопис — і так само авторитетно інформує молодь про вибір звання.
Тимчасом вибір звання — це дуже важке і складне питання, яке добре може розвязати лише спеціяльна порадня. Така порадня вже у нас є — при "Рідній Школі". Наскільки нам відомо, вона має на меті орієнтувати клієнтів не лиш на основі їхніх здібностей, але й під кутом ринку праці; на жаль, ця, така потрібна установа не має досить людських сил, щоб вповні здійснювати свою програму. Один спец вистарчить до психотехнічних дослідів, але не до аналізи заробіткових можливостей у наших умовинах.
Запотребування робучих рук у поодиноких царинах можна означити у приблизних цифрах як сальдо подажі та попиту. Для точної, вірної інформації не вистарчає оцінка "на око"; ці дані можна устійнити лиш на основі дбайливо опрацьованих вислідів статистики і критичної обсервації. Щоб оцінити попит напр. на лікарів, треба знати, скільки лікарів — без огляду на народність — живе з української клієнтелі, не враховуючи туди лікарів на державних та самоуправних посадах. Подажу означить нам число лікарів та студентів медицини української народности. Відношення цих обох цифер покаже нам дійсне запотребування на українських лікарів, але цей вислід буде занадто схематичний, коли не візьмемо під увагу розміщення лікарів у поодиноких околицях краю чи дільницях більших міст, спеціялізацію, заробітки лікарів, гіґієнічний, матеріяльний та культурний стан українського населення поодиноких повітів, законодавство, практичні можливости медичних студій для українців і т. п.
Коли йде про лікарське звання, всі ці обчислення і міркування уступають перед одним фактом, а саме, що труднощі при доступі до медичних студій та при нострифікації практично обмежують до мінімум подажу українських лікарів. Все ж ми взяли як приклад лікарське звання, бо на ньому догідно можна зясувати методу, якою — на нашу думку — найдоцільніше оцінювати заробіткові можливости у поодиноких званнях. Очевидно, вона мусить підпадати деяким змінам, щоб відповідати умовинам поодиноких професій: Не можна прикладати того самого мірила до звання вільного і службовицького, академічного і ремісничого; чимало залежить і від того, чи звання є зорґанізоване, наскільки правно уреґляментоване, якого вкладу вимагає на здобуття знання та оснування варстату праці і т. д.
Менш-більше таким способом можна б означити висоту запотребування на людей поодиноких професій під цю пору, у теперішній господарсько-суспільній структурі галицько-волинської вітки нашого народу. Але ця структура зміняється у висліді господарської еволюції та технічного поступу. На наших очах зникло одно звання: кінових музик, народилось нове — радіотехніків. Зла була б порада вибору звання зперед кількох років, яка не була би брала в рахубу господарських наслідків тих двох винаходів, лиш істнуючі професії, та робила молодій людині надії на заробіток у кіні, або не звернула уваги на великі можливости, що їх дає молодий радієвий промисл.
Така еволюція постійно істнує серед усіх народів, але зокрема сильно виступає вона в українській суспільности, що до наших днів зберегла свою примітивну селянсько-урядничу структуру і тепер наборзі мусить її розвивати серед незвичайно непригожих умовин. На наших очах повстають українські підприємства у щораз то нових ділянках, наші люди пізнають щораз нові невихіснувані можливости. Цю господарську розбудову, якої успіх є для нас шекспірівським "бути чи не бути", спинює недостача двох річей: капіталів і спеців.
Мобілізація капіталів у бідній нації вимагає довгої муравлиної праці — на підготову фахівця треба кількох літ, часто навіть лиш одного року. Тимчасом у нашому господарському житті доводиться стрічати зібрані капітали, яких годі інвестувати лише з огляду на недостачу доброго фахівця, що вмів би покермувати новооснованим підприємством.
Такий ненормальний стан витворило занедбання професійного порадництва. У виборі звання молодої людини дораджує а то й рішає часто батько, — емеритований державний урядовець, що не має ніякого звязку з господарським життям і для якого вибір звання полягав на виборі між пятьма університетськими факультетами.
Поради щодо вибору звання можуть давати лише кола, які тримають руку на живчику господарського життя і зясовують собі, в якому напрямі воно попливе дальше, якого людського матеріялу потребуватиме у майбутньому.
На ріжноманітних і складних елєментах мусить спиратися професійне порадництво. Щоб їx опрацювати й вихіснувати треба багато праці — праці кількох людей, що була би базою для психотехніка, якого завданням є yвзгіднювати здібности одиниць з вимогами ринку праці. Ту працю необхідно виконати хочби й безінтересовно, бо вона може поважно заважити на нашому майбутньому. Від неї залежить, чи студії будуть зайвим люксусом — чи доброю льокатою праці й капіталу; чи у нас переважатиме безробітний — чи самостійний підприємець; чи наша нація матиме силу пережити теперішні важкі часи. (гал.)
На шляхах фахового вишколу.
Малопомітно для ширших кругів українського громадянства виросла нова наша ґімназія у Львові, і то ґімназія особливого змісту, купецька. Шкільний рік, який тількищо покінчився, був останнім роком "Торговельної Школи", основаної в 1911. р. Т-вом "Просвіта" і перенятої в 1924. р. Т-вом "Рідна Школа". Кільканацять днів тому вийшли останні іспитовані абсольвенти цієї школи, а сама школа переформована в купецьку ґімназію, матиме в новому шк. році також чергову 3-тю клясу. В дальшому ще році дійде вона до повної зрілости, бо дістане ІV-ту й останню клясу, присвячену спеціялізації (детайлічна торговля, торговля сіл.-госп. продуктами, адміністрація).
Перед нами найновіше "Звідомлення Дирекції 4-літньої коедукаційної Купецької Ґімназії і Школи Адмін.-Торговельної Підготови Р. Ш. у Львові за 1938-39 шк. рік". Це звідомлення цікаве не тільки для тих дітей і батьків, що вже стоять близько обох названих шкіл, але також для тих громадян, що у звязку з актуальністю тепер справи вибору школи для своїх дітей, кому віддадуть їх під опіку, чого вони навчаться і в якому середовищі житимуть декілька років. Про те все докладно інформують уступи згаданого звідомлення, а саме Педаґоґічна Paдa, Орґанізація шкіл, Допомічні наукові засоби, Літопис Школи, Виховна праця в Школі, Опіка над Молоддю, тощо.
Подамо тут хоч би такий уривок з інформацій про купецьку ґімназію:
"Осереднім предметом навчання є наука про торговельне підприємство і його ведення. Основу навчання творять: наука про орґанізацію і техніку торговлі, товарознавство, господарська ґеоґрафія і техніка реклями. Крім того входять ще у програму навчання заг.-освітні предмети, звязані посередньо, або незвязані з торговельним званням. Програма навчання загально-освітних предметів зближена до програми цих предметів у загальноосвітних ґімназіях. Завдяки тому абсольвенти купецьких ґімназій можуть далі вчитися у фахових або загальноосвітних ліцеях і високих школах".
Та як завважили вже читачі — мова є ввесь час про "школи". Діло в тому, що при ґімназії є ще однорічна "Школа Адміністраційно-Торговельної Підготови", яка зявилась на місце зліквідованого Однорічного Торгов. Курсу для абсольвентів ґімназій. Цього року вийдуть із цієї школи перші її абсольвенти, числом около 80.
Коли ми при числах, то спинимось хвилину при статистичних даних, що їx находимо у "Звідомленні". І так: Усіх учениць і учнів у закінченому тепер шкільному році було 357. Найбільший континґент учнів дає Львів (101) і львівське воєвідство (125), далі йдуть за чергою: станиславівське воєвідство (51), тернопільське (49), волинське (13), поліське (2). З інших земель Польщі походило 7 учнів, з Буковини — 1, з УССР — 4, з Німеччини 4. Коли йде про звання батьків, то найчисленніші є три групи, я саме: хліборобська (124), урядники — державні і приватні (118) і робітники (43). Дальше йдуть: ремісники (33), священники (20), купці (19), тощо.
Самоорґанізація і самодіяльність учнів виявляється ось-такими орґанізаціями: "Шкільна Громада", кооп. "Чайка" (оборот поверх зл. 4.000, чистий зиск 1938/39 зл. 396.53), Гурток "Молоді Кооператори", Марійська Дружина, Протиґазовий Гурток, Спортовий Гурток "Стрибог" і врешті при школі є теж "Товариство Абсольвентів", яке має 150 членів.
*
Українське торговельне шкільництво в останньому часі почало замітно розростатись. Зявилась низка нових шкіл у Львові і в краю. Автім Купецька Ґімназія і Школа Адмін.-Торг. Підготови Р. Ш. у Львові займають почесне місце в торговельному шкільництві, маючи за собою довголітню традицію, досвід і велике надбання у виряді, так конечному для доцільного фахового навчання. Добре приміщення обох шкіл у будинку бурси "Нар. Дому" при вул. Курковій дали можливість дбайливому директорові А. Ковалиськові скомплєтувати все потрібне для успішної науки і зорґанізувати відділи, згідно з вимогами програми. Згадаймо хоч би товарознавчу робітню, відділ машиновий (писання на машинах), тощо. Зацікавлені мали б тепер добру нагоду познайомитись з вартістю школи хоч би на скромному показі реклямових праць учнів, який з нагоди закінчення шкільного року відбувається тепер в одній зі саль у будинку школи. Пишемо "скромній", тому, що це показ покищо для внутрішнього вжитку, дарма, що виставлені експонати направду гарні і заслуговують на увагу. Оглядаючи деякі афіші просто не вірите, що виконали його самі учні. Скомпоновані подекуди навіть по мистецьки. Слідний тут добрий фаховий провід знавця реклямового рисунку інж. С. Пастернака, учителя реклями.
Побажаним було б, щоб у черговому році Дирекція ґімназії влаштувала таку виставу для прилюдного вжитку. Особливо наші купці і промисловці могли б не без користи оглянути ці молодечі праці, і то не тільки плякати чи афіші, але теж зразкові, з великим майстерством удекоровані виставові вікна у комерційній робітні.
При кінці згадаємо, що обі названі школи — ґімназія і однорічна — мають повні права державних шкіл, як це вже подало "Діло" недавно в новинці.
В. Н.
Короткі вістки.
Німецький міністр справедливости д-р Франк приїхав у четвер увечір до Софії.
В Сінґапур почалася конференція представників сухопутньої армії і фльоти Франції й Анґлії. В конференції бере участь 48 старшин. Предмет нарад — положення у Тієнтсіні і справа китайсько-японського конфлікту.
Словацький уряд рішив створити окремий державний секретаріят для справ німецької меншини. Державним секретарем стане провідник словацьких німців інж. Кармазін.
Страйк китайських і маляйських робітників, які працювали при будові морської бази та укріплень у Сінґапурі, закінчився. Робітники повернулися до праці.
Данський міністр закордонних справ Мунх приїхав до Берліна на кількаденний побут. ДНБ подає, що приїзд данського міністра має приватний характер.
Бельґійський корол Леопольд покинув сьогодні Бельґію та виїхав до Парижа, в якому він побуде кілька днів.
Німецький консуль у Ліверпулі Райгард, якого відкликали до Німеччини, покинув сьогодні Анґлію та виїхав до Німеччини.
Премієр Чемберлєн виїхав у пятницю до Кардіфу, щоб узяти участь V зборах, що їx орґанізують консерватисти. Підчас зборів премієр виголосить промову.
Анґлійська палата громад переголосувала законопроєкт про міністерство для воєнних справ. Проєкт відіслали до палати льордів.
Премієр Далядіє відбув сьогодні довшу конференцію з мін. Бонне, який відтак прийняв посла Ірану.
Святіший Отець виїде в перших днях липня на відпочинок до Кастель Гандольфо.
Золоте побережжія (південно західна Африка) навістив землетрус, підчас якого згинуло 60 тубильців. З европейців ніхто не згинув.
(«Діло»)
____________________________
27 червня 1939 р.
В. О. Б. Мова діловодства Ставропіґії.
У західно-европейських народів простонародні мови молитов і перекладів св. Письма від XV. в. повільно стали й мовами законодавства та адміністраційного і судового діловодства замість латинської мови, що була в них і богослужебною. У славян грецького обряду богослужебною мовою стала церковно-славянська (староболгарська) в ріжних народніх її вимовах. В небогослужебних письмах писарі для ліпшого зрозуміння заступали деякі незрозумілі церковно-славянські слова рідними простонародніми словами і таку мову називали у Східній Eвpoпi славяно-руською.
Львівська хроніка. В суботу вранці мешканці камениці при вул. Джерельній 64 найшла на сходах на подвірї тіло Марії Кураш, яка мешкала теж у цій камениці. Виявилось, що Марія Кураш вернулась опівночі до хати зовсім пяна і впала зi сходів та розбила собі голову до бетону. — На Гетьманських Валах невідомий напасник важко зранив ножем Станислава Зємбу, якого відвезли до шпиталю. — Ангелина Проць, (вул. Ходкевича ч. 7) повідомила поліцію, що злодії вирізали діру у дверях її помешкання і вкрали мужеське футро, ґардеробу, срібло та біжутерію вартости понад 2.000 зол. — Поліція арештувала Станислава Пайтака в Кольонії Кривчицькій під замітом крадіжи в помешканнях: Степана Шульби і Павла Скурського (Мучна ч. 54), Михайла Пликвича (Крупярська 25), Петра Дужого, Теодоря Матвіяса, Омеляна Козака та Василя Панаса (вул. Генінґа ч. 36) та відобрала від арештованого частину краденої ґардероби.
Зїзд "людових" театрів і хорів. У Станиславові відбувся 1-ий зізд нового "звйонзку" театрів і хорів "людових" при участи 400 делєґатів. "Звйонзек" створив один досвідний і 10 мандрівних польських театрів. Тепер у станиславівському воєвідстві працює 62 театральні гуртки, хори та орхестри і 9 повітових відділів "звйонзку". Головою "звйонзку" вибрали президента м. Станиславова дра Ф. Котлярчука. ("Всхуд").
Злодії обікрали поліційного аґента. До помешкання поліційного аґента Зиґмунта Ґловацького при вул. Золотій ч. 33 у Львові дісталися злодії крізь відчинене вікно в ночі і забрали ґардеробу вартости 2.000 зол. та обліґації конверсійної позички вартости 8.000 зол.
Чи Німеччина готова до війни?
БУДАПЕШТ. ПАТ. В Будапешті появилась брошура д-pа Івана Ляпоша п. н. Воєнна підготова Німеччини у світлі німецької фахової літератури." Автор покликаться на "Майн Кампф" Гітлєра і заяви німецьких державних мужів, які окреслюють цілі імперіяльної політики Німеччини, що ужістовлюються у вічно актуальній проґрамі "Дранґ нах Остен", у рамах якої міститься також захоплення Мадярщини або бодай її великої частини.
Автор покликується при цьому на голоси німецької преси, в яких часто трапляються образливі звороти під адресою Мадярщини. Спираючися на висловах дбайливо зібраної фахової німецької преси, автор показує на недостаточну підготову Німеччини до війни так, коли йде про вишкіл армії, як теж апровізації, сирівців і настроїв німецького громадянства.
Брошура має на меті виказати недоречність німецького пляну короткої і переможної війни. За кілька днів ця брошура розійшлася у Мадярщині в кількадесяти тисячах примірників.
Бомби в Льондоні.
ЛЬОНДОН. ПАТ. Вночі з суботи на неділю вибухло в Льондоні шість бомб, які поранили багато осіб, з яких 17 треба було примістити у шпиталях.
Детонація одної з тих бомб, що вибухла недалеко готелю Пікаділлі, була така сильна, що в близьких домах вилетіли всі шиби, а гук, не вважаючи на сильний вуличний рух, було чути на віддаль одного кільометра довкола.
Того, що підкинув бомбу, зловили. Після вибуху зібралася на вулиці Пікаділлі велика юрба, але сильна поліційна ескорта оборонила його перед самосудом. За участь у тому атентаті поліція арештувала ще одного мужчину й одну жінку.
Гітлєр нагло візвав Рібентропа.
БЕРЛІН, ПАТ. До канцлера Гітлєра, що перебуває тепер у своїй літнім осідку Оберзальцберг, завізвали несподівано міністра закордонних справ Німеччини фон Рібентропа.
Румунія не заключила нових політичних ані військових союзів.
БУКАРЕШТ, ПАТ. Румунська аґенція Радор заперечує всі чутки буцімто в часі подорожі міністра Ґафемку до Анкари й Атен заключено нові політичні чи військові договори. Мету і вислід відвідин мін. Ґафенку у столицях обох заприязнених держав вияснили комукікати, які дістала преса.
Сіоністичний конґрес у Ню-Йорку.
НЮ-ЙОРК, ПАТ. В суботу почався в Ню-Йорку 42-ий сіоністичний конґрес, що мав устійнити відповідь американських жидів на "Білу Книгу". В конґресі бере участь понад 1000 делєґатів із 44-ох стейтів. Президент Рузвельт надіслав предсідникові конґресу Ґольдманові письмо, в якому заявляє своє зацікавлення справою Палєстини.
Бої на монгольсько-манджурській границі.
ЛЬОНДОН, ПАТ. Райтер повідомляє з Москви, що офіційний комунікат стверджує вістку про поважні повітряні й сухопутні бої, які вже від місяця тривають на монгольсько-манджурській границі. В часі боїв у дня 22. і 24. червня струтили 56 японсько-манджурських і 14 монгольсько-совітських літаків.
Жидівська повстанська пропаґанда.
ТЕЛЬ АВІВ, ПАТ. Арештували тут 12 жидів під закидом, що вони вели повстанську пропаґанду і закликала жидів до того, щоб протиставилися політиці "Білої Книги". Жидівські помірковані кола орґанізують рух, що має на меті поборювати терор. Ці кола видали відозву, яка закликає жидівську людність, щоб не давала послуху підшептам терористів.
В понеділок третя формула договору.
ПАРИЖ, ПАТ. Аґенція Аваса повідомляє з Москви, що в тамошніх дипльоматичних колах сподіються, що представники Анґлії і Франції вже в понеділок доручать Молотову відповідь своїх урядів на останні совітські пропозиції. Таким чином совітський уряд дістане третю від початку переговорів формулу проєктованого договору.
(«Діло»)
____________________________
28 червня 1939 р.
О. Семененко. Православна Церква у новій та старій Польщі.
Пінська конґреґація і теперішні закони про Православну Церкву.
Національна статистика ґімназій у Польщі. В цілій Польщі є 769 гімназій, з того 307 державних, 41 самоуправних і 421 приватних. З державних ґімназій 297 мають польську викладову мову, 5 українську, 3 німецьку, 1 білоруську та 2 польсько-українську. На 421 прив. ґімназій 333 мають польську викладову мову, 13 німецьку, 50 жидівську з гебрайською, 19 українську, 1 литовську, 1 французьку та 4 російську. Всі самоуправні ґімназії мають польську викладову мову. На одну ґімназію припадає пересічно 235 учеників; польські державні ґімназії мають 330, польсько-українські 280, українські 314, білоруські 141, німецькі 120. Приватні ґімназії мають пересічно учеників: жидівські 180, польські і німецькі по 170, українські 165.
Львівська хроніка. В суботу вечором 18-літня робітниця Антонина Книш (вул. Малинова 4) намагалась скінчити самогубством і напилась лізолю. Її відвезли до шпиталю. — Поліція арештувала Й. Кучинського (вул. Любомирського ч. 9) за вбивство в 1937. р. Я. Столярчика у Кракові. — В суботу 24. ц. м. втік з хати батьків 15-літній Карло Лопот (вул. Абрагамовичів ч. 14) тому, що дістав двійку і дотепер не вернувся до дому. — При вул. Вонсовича і Личаківській зударилась таксівка з кареткою рятункового поготівля та ушкодила каретку. Жертв у людях не було.
Влом до костела. В селі Лемчиськах, пов. Ліманова вломилися до костела невідомі злодії і вкрали золоту та дві позолочені чаші. Поліція шукає за вломниками. Крім того в ночі 24. ц. м. вломники розбили вогнетревалу касу в управі громади в Лімаковій, але знайшли лише 65 сот. касову книжку та обезпеченєву полісу. Розчаровані вломники втікли не забираючи нічого.
Будують костел у Колиндянах. Недавно кс. Й. Маховський з Борщева посвятив фундаменти під будову костела в селі Колиндянах, пов. Чортків. У посвяченні взяли участь представники влади з чортківським старостою Васєвичем та майором Руськевичем на чолі. При цій нагоді староста Васєвич виголосив промову підкреслюючи, що "кожний костел є бастіоном польщини на сході".
Буря зі зливним дощем і громами перейшла в неділю 25. ц. м. попол. над Львовом та охолодила повітря й уможливила мешканцям відітхнути повною груддю. До год. 4-ої попол. панувала страшна спека так, що минулу неділю можна сміло зачислити до найгорячіших днів у Львові. Всі ті мешканці, які не виїхали за місто, просто мліли на вулицях від нечуваної спеки. Щойно в год. 4-ій пополудні надтягнули з заходу чорні хмари з блискавками і зливним дощем та очистили задушливу атмосферу.
Кожна четверта родина матиме город і власну хату. У Відні є тепер 30.000 городів-наділів, що їx виарендовують поодиноким родинам. Цe число городів збільшать до 100.000 так, що щочетверта родина матиме вчасний город і літній дім. Число городів збільшили з огляду на успішну оборону перед летунськими нападами, зокрема перед запальними і ґазовими бомбами, що викликують велитенське спустошення в густо заселених дільницях міст. Куди менше знищення заподіють літаки в містах з широко розкиненими городами-наділами.
Чи політичні вакації в Европі?
Подорожні, яким довелося в останніх днях зробити поїздку по західній Европі, передають своє загальне вражіння, що европейська політична атмосфера дещо успокоїлась. Те саме пише до віденського "Слова" (з 25. 6.) його льондонський кореспондент Люп:
"Уже в Берліні можна було підглянути легкий вакаційний настрій. Як тільки скінчилась еспанська нарада і Гітлєр покинув столицю, Берлін зробився під впливом cпeки отяжілий та оспалий. Більшість закордонних кореспондентів виїхала на відпочинок. Їдучи через Німеччину видно чимало вояків, що спішать на вакації, бо їдуть окремо та з валізками: кожний висів на іншій стації. Також у Бельґії міг кожний подорожній бачити частинну "демобілізацію". Тут панує також щось наче відпруження нервів — є тишина і журналісти приневолені шукати денникарських "качок". Знову появились на перших сторінках часописів великі наголовки про вбивства, залізничі катастрофи, недуги фільмових зірок — теми, що зникли були від трьох місяців. Це факт, що місяць червень у загальному спокійніший, ніж його попередники". Чи на основі деякого успокоєння можна робити заключення, що йде до мира? Люп відповідає:
"Дипльоматичне положення від половини травня не підпало ніякій зміні. Рейхові не вдалося розбити анґльо-французько-польського бльоку. З другої сторони Захід, зокрема Льондон махнув рукою — бодай покищо — на спробу відірвати Рим від Берліна. Росія та Злучені Держави не вийшли поза стадію потенціяльних — неформальних — союзників Анґлії та Франції. Ні Мадярщина, ні Югославія не пустили фарби. Тимчасом зброєння тревають далі. Мусить прийти хвилина, скорше чи пізніше — передбачити речинці все найтяжче, — в котрій або ці гармати зачнуть стріляти, або їx кинуть на конференційний стіл як дипльоматичний арґумент.
Наразі занотовую, що і в Берліні і в Льондоні думають, що Гітлєр ще не рішився. Чекає покищо".
Це чекання витворило саме атмосферу деякого хвилевого відпруження, "демобілізації" гострих воєнних настроїв. Може справді вдасться якимсь посередникам в часі відпруження найти основу до спроби мирових переговорів та зліквідування гострих міжнародніх конфліктів?
По широкому світі.
У Братиславі підписали в пятницю, 23-го червня ц. р., німецько-словацький торговельний договір. Згідно зі словацьким комунікатом одною з добрих сторінок цього договору є те, що словацькі робітники, які працюють у Німеччині, можуть пересилати заробіток до краю.
Командант анґлійських збройних сил у Китаю адмірал Нотль має стрінутися в Сінґапурі з адміралом Раґнар Кельвіном, що мав приїхати з Австралії.
У приявности делєґатів 40 країн данський король Христіян X відкрив у понеділок у Копенгазі 10-ий міжнародній конґрес торговельної палати.
Маршал Ґерінґ, що досі перебував у своїй посілости на селі, вернувся до Берліна і почав працю у свому міністерстві.
Канцлєр Гітлєр прийняв в Мюнхені на прощальній авдієнції арґентинського амбасадора Лябуґля, що переходить на становище амбасадора в Чілє.
Святіший Отець прийняв у понеділок на авдієнції апостольського нунція у Варшаві Кортезія.
Директора канцелярії японського ґенерального консуляту у Гонконі арештували за те, що у забороненій полосі фотоґрафував портові укріплення. Після переслухання його випустили. Влада зайнялася виявлюванням його кліш.
Один з найстарших німецьких часописів у Латвії, що виходив у Лібаві — "Лібавіше Цайтунґ" — перестав виходити.
До Талліна приїде у вівторок з офіційними відвідинами мадярський міністр промислу і торговлі Кундер.
Німецька влада усунула у чеській фабриці зброї т. зв. "Зброївці" надзірну раду, складену з 14 осіб та іменувала на їх місце німців, переважно громадян Німеччини. Передтим те саме сталося у фабриці "Шкоди".
Грецький король Юрій із престолонаслідником, дружиною і княжною Катериною виїхав до Фльоренції на шлюб княжни Ірени з кн. Сполєто.
На летунському майдані Каструне під Копенгаґою скоїлася підчас причалу військового літака катастрофа, в якій згинуло двох летунів.
На залізничому двірці Бексіґа в Бразилії згорів цілий вагон кореспонденції. З 207 мішків почти урятували тільки два.
На шляху залізниці "Централь до Бразія" між стаціями Конґо Секко і Морро Ґранде (Бразилія) зударилися два поїзди. Ранені 12 подорожніх і машиніст.
Підчас самоходових перегонів у Cпa, анґлійський самохід згорів. Керманич згинув.
В часі бійки, що счинилася на конґресі реліґійного товариства "Свідків Джогавага" у Медісон Сквер було ранених 50 осіб. Пять осіб арештували.
Сильний землетрус знищив місцевість Помаканчі у Перу. Згинуло коло 20 осіб, багато ранених.
У Брні з невідомих причин вискочив з рейок трамвай і зударився з трамваєм, що йшов сусіднім тором у протилежному напрямі. Оба вози зовсім знищені, 2 особи згинули на місці, 36 ранених.
В Льондоні вибухла в понеділок рано в однім торговельнім будинку при вул. королевої Вікторії пожежа. По кількох годинах пожежу погасили, але в огні згинула одна жінка.
В окрузі Боготи (Колюмбія) був у понеділок рано легкий землетрус.
(«Діло»)
29.06.2014