16-22 червня 1939

16 червня 1939 р.

 

Роман Голіян. Що Берлін говорить?...

(Від нашого спеціяльного кореспондента.)

 

Промоція українця у Львівській Політехніці. У вівторок 20. червня ц. р. в год. 12. відбудеться в салі Львівської Політехніки промоція інж. хемії Миколи Туркевича, адюнкта катедри технольоґії нафти, на доктора технічних наук.

 

Засідання фільольоґічної секції Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові відбудеться в суботу 17. червня ц. р. в бібліотечній кімнаті, вийнятково в год. 19. На порядку дня 1. З листування А. Брікнера (з приведу смерти дійсного члена секції); 2. Поточні справи.

 

Кілько коштуватиме прохарчування вязня. Головний командант поліції ґен. Кордіян Заморський видав для поліції широкий обіжник, в якому він подає приписи щодо прохарчування вязнів, придержаних у політійних арештах. Ті приписи передбачують триденний побут вязня у вязниці, при чому кошт денного удержання вязня повинен давати 45—60 сот. Рідня може доставляти харчі за окремим дозволом команданта поліційної станиці.

 

Львівська хроніка. Ісаак Бернштайн повідомив поліцію, що його 40-літня донька вийшла ще 8. ц. м. з дому й досі не вернула ся. — У трамваю "10" поліція придержала Антона Арсенюка та Франца Коханського під замітом крадежі вічного пера на школу Стан. Наґонського. Обох придержаних відставили до поліційного арешту. — У фризієрському заведенні при вул. Лєґіонів 5 украв хтось В. Бізанцові з Варшави портфель із 9. зол. та кусень білого золота вартости 20 зол. — Давидові Клюґманові, купцеві з Лодзі украли в поспішному поїзді на Головному Двірці портфель із готівкою 50 зол. — Володимирові Приймі украв хтось на пл. св. Юра портфель з особистими документами. — Домській украли знову-ж на вул. Лєґіонів портфель із торбинки. В портфелі було 95 зол.

 

Показ української моди.

10 і 11 червня ц. р. кооператива "Труд" влаштувала показ української моди. Субота 10-го червня була призначена для ширшої публики, а неділя вполудне для шкільної молоді.

У жовтій салі "Народнього Дому" зібралось у суботу не дуже багато публики, але добірної. Цьогорічний показ був улаштований інакше, ніж попередніми роками і носив він більш інтимний характер, був може більше подібний до тих ревій моди, що їx великі крамниці европейських міст улаштовують для своєї клієнтелі. Посеред салі зроблене довге підвищення, вкрите килимами, в по боках два ряди крісел, що давало змогу глядачкам докладно оглянути модельки, що переходили спочатку по підвищенні, а потім з обох його сторін попри глядачки, даючи змогу так ближче оглянути матеріял, з котрого моделі були виконані.

Характеристичним для цьогорічного показу було те, що за дуже малим вийнятком (щось три чи чотири моделі) всі сукні, костюми і плащі були виконані з матеріялів, зроблених у наших українських фабриках. Були також і тканини нашого народнього мистецтва. Отже метою цьогорічного показу було не тільки стилізувати моду на український лад, але й показати вироби наших фабрик, де працюють наші робітники. Було тут косівське "Гуцульське мистецтво", що вже й на попередніх показах вивело свої прегарні домоткані матеріяли на плащі, мало на жаль ще у нас знана фабрика "Текстиль", що виробляє вже цілком фабричним способом прегарні матеріяли на сукні, плащі, костюми, мужеські убрання. Ці вовняні матеріяли нівчому не уступають найліпшим чужим виробам, а навпаки, лен і штучні шовки витримують ринкову конкуренцію з тими, які купуємо в чужих. Так, що нарешті в нашій церкві фелон, хоругви, тощо можуть бути не тільки вишиті нашими руками, але й на нашім фабричнім матеріялі. Також і кооператива "Комета" дала на цей показ свої льняні вироби. Не треба казати, що наші народні тканини — вовняві і льняні знову показалися тут при деяких моделях у повній своїй красі.

Моделі на це показ запроєктували: пані М. Морачевська, М. Охримович, Е. Олесницька, С. Вальницька, а виконали її робітниці робітні "Труду", і також учительки і учениці школи "Труд". Було також кілька трикотових моделів проєкту і праці пані М. Шанковської, а виконані з волічок української кооперативи "Вовна". До моделів підібрали і виконали відповідні капелюхи наші фірми Олени Бережницької та "Міка", а торбинки — нова ще мало знана нашому громадянству, але дуже солідна фірма "Тека" та вишиті "Народнє Мистецтво", що також додало і різьблені ґудзики та інші народні прикраси і вишивки. Потрібні були й такі додатки до моделів як рукавички, шалики тощо і їx постачила кооператива "Базар". Отже все, як бачимо, було з наших фірм, як що вже не наших безпосередньо виробів.

Тому, що моделів було дуже багато, аж 47, не можна тут описати всіх, а подамо лиш описи кількох може найбільш ориґінальних, а також таких, що можемо їx без великого накладу і труду використати для щоденного вжитку. Не можна тут описувати всіх тих вишитих суконок, що їx виведено на цьому показі, хоч деякі з них і були досить гарні та ориґінальні, особливо деякі стилізації, виконані на полотні волічкою. Треба спинитись на одній прегарній білій мережаній суконці, що її запроєктувала пані Морачевська. Зроблено ту суконку зі звичайної жіночої сорочки зі села Карлова. Прегарну білу мережку розміщено так, що з одної сорочки вийшла дуже елєґентна суконка. Відмічуємо цю суконку тому, що наші пані, їдучи на літниська, могли б найти таких сорочок дуже багато і зробити з них дуже гарні туалети, що пропаґувати нашу вишивку могли б у найбільш вибагливих міжнародніх літнищах.

Вдало використано на цім показі поліські льняні, ткані рушники, яких також багато можна подибати й на Волині. Спідничка гладка, біла, а до неї блюзочка — одна прикрашена тканими краями від рушника яскраво червоними так, що смуги йшли впоперек, а друга чорними з червоними так, що смуги уложені скісно творили дуже ефектовну і при тому модну комбінацію. Обидві ці суконки проєкту п-і Е. Олесницької. Треба сказати, що Полісся на цьому показі мало в стилізації першенство і здається найбільше всім сподобалась дуже ефектовно скомбінована сукня з поліської тканини в червоні паси і з сірого полота. До того відповідно підібраний широкий капелюх і торбинка творили прегарну цілість і панну Рену Яросевич, що показала цей модель, не хотіли глядачки пустити зі салі...

Яворівська малюванка теж мала своє місце на цім показі і пані Міля Охримович знайшла для неї, здається, найвдатнійше застосування для т. зв. "хлопок" (пропоную для цих суконок назву "селюшка"), зробивши з гранатової мальованки спідничку (це вже досить штивний матеріял), а з гладкого ґранатового мякшого полотна блюзочку. Було і дві спроби, як прикласти шаліновий матеріял для цього стилю суконок, але городова суконка проєкту пані Олесницької з білою мережаною блюзочкою та ще з торбинкою, прикрашеною кольоровими стрічками, мабуть за театральна для наших умовин. Зате пані Олесницька знаменито приклала народній жакет з Бережанщини з синього домоткану, який майже без змін получила з білою спідничкою, створюючи так цілком модний комплєт. Дуже ефектовна була також лемківська стилізація проєкту пані С. Вальницької, а саме біла полотняна спідничка, доповнена синім жакетиком на зразок лемківського короткого кафтаника, обшитого червоною тасьмою, що на грудях творила поперечні паси, закінчені кутасиками. Гуцульщина мала вдатні два моделі. Картата спідничка з бесагового гуцульського матеріялу, а до неї ручно плетений жакетик, що прикрашений яскравими волічковими лямівками цілком імітував гуцульський киптарик. Виконала його з ручно пряденої волічки п. Шанковська. Такий жакетик надається і до міста і до спорту. Другий модель — це жакетик до вечірової чорної жоржетової плісованої спіднички з гуцульського запаскового чорного домоткану з темною великою ниткою. Треба спинитись ще на плащі з вовняного картатового матеріялу з Космача. Широкий модний фасон, але закінчений тороками, повязаними в кутаси, творив надзвичайно ефектовну і ориґінальну цілість, що не зробила б нам сорому ані в Парижі, ані на Рівієрі чи американськім Пом-Біч. Направду шкода, що таких моделів, які були на цім показі, не маємо змоги показати широкому світові.

На жаль, не можемо довше спинятись на описі моделів, хоч іще треба б сказати і про дитячі суконки, і про пляжові одяги та ріжні суконки і костюми.

На кінець треба зазначити ще одну додатню рису цьогорічного показу — це вдалий підбір модельок. Всі пані були не тільки гарненькі і гарно збудовані, але дуже свобідно і гарно свої сукні показували, без зайвої соромливости і зайвих рухів, а добра моделька цеж половина успіху показуваного моделю. Очевидно, що пані Ірена Павликовська як конферансієрка була на височині свого завдання і своїми влучними і дотепними поясненнями нераз увидатняла прикмети моделю.

Рита.

 

Приспішена розвязка хорватської справи.

Територіяльну автономію для хорватів оголосять у формі декрету.

БІЛГОРОД, ПАТ. Єдиним наслідком інтерпеляції, що її внесли посли, які ставляться прихільно до б. прем. Стоядіновича, буде — як тут запевняють — приспішена розвязка хорватської справи, бо інтерпеляція 103 послів і сенаторів югославянського радикального обєднання звертались радше проти примирливої акції прем. Цветковича. В кожному випадку послам не йшло про зміцнення позиції прем. Цветковича. Тому, що хорватська преса веде на широку мірку протестаційну акцію проти цієї інтерпеляції та б. прем. Стоядіновіча виринув знаменитий психольогічний момент, щоб приспішити переведення в життя порозуміння з хорватами Добре поінформовані кола переконані, що автономію для хорватів оголосять у формі декрету реґенційної ради з огляду на складний характер порозуміння і на суперечности між домаганнями провідника хорватів д-ра Мачека та межею можливих уступок Білгороду. Ось так знайшлиб вихід з того положення, що витворилось по 27 квітні ц. р., коли то закінчились переговори між прем. Цветковичем і д-ром Мачеком у Загребі. Тоді теж виявилось, що домагання хорватів є куди більші ніж автономічні уступки, на які годився Білгород.

Еспанія в обіймах держав осі.

РИМ, ПАТ. Аґенція "Інфор", обговорюючи візиту мін. Чяно у Бургосі 18. ц. м. та візиту ґен. Франка з кінцем вересня ц. р., пише, що обі ці візити будуть потвердженням приязних взаємин між Італією та Еспанією, які виявились підчас останнього побуту в Римі мін. Серано Сунера. Аґенція підкреслює, що Еспанія не думає вертатись до свого колишнього становища як держави, що підлягала впливам чинників, які бажали визначити Еспанії другорядну ролю. Еспанія бажає займати на Середземнім морі позицію, що відповідає її значінню. Ця обставина є тим чинником, що наказує Еспанії зміцнити приязнь з державами осі у рямцях співпраці, що оборонить миp перед всякими маневрами окруження.

ПАЛЬМА ДЕ МАЛЬОРКА, ПАТ. Італійські летуни і лєґіоністи всіли на кораблі, якими відплили до Італії. Одним з кораблів відплила до Італії еспанська легунська місія під проводом ґен. Кінделяна.

Німеччина будує третю лінію Зіґфріда.

ПАРИЖ, ПАТ. "Ексцельзіор" помістив статтю свого кореспондента зі Штрасбурґа про промови, що їx виголосив минулої неділі у Тревірі шеф фронту праці д-р Лєй і ґенеральний інспектор лінії Зіґфріда д-р Тодт. У своїй промові д-р Тодт — запевняє кореспондент — заявив, що Німеччина приступає до будови третьої лінії твердинь над Реном, що булаб зміцненням двох перших ліній, що їx загрозила повінь. Третя лінія моглаб заступити дві перші лінії твердинь на випадок, якби їx затопила повінь. Цю третю лінію збудують в найближчих кількох місяцях. Дуже можливе — кінчить кореспондент — що німецькі військові кола думають про створення четвертої оборонної лінії, на що вказували б голоси німецької преси, що згадує про "четверту лінію оборони", яка переходила б горами Чорного лісу.

 

(«Діло»)

 

____________________________

 

17 червня 1939 р.

 

Д-р Степан Баран. Один крок вперед — три назад! 

Повоєнні відносини і кількакратна затяжна господарська скрута відбилися дуже відємно передовсім на хліборобському варстаті праці, який є головною основою економічного життя Польщі. Вправді мораторія у сплаті грошевих зобовязань, що була воєнним явищем і тривала кілька літ і після війни, та цілковита девалюація польської маркової валюти спричинили у свому висліді майже повну сейзахтею (звільнення від довгів) задовжених хліборобів, проте події економічного характеру, а частино і політичного, перечеркнули невдовзі ті хліборобські здобутки. Стабілізація валюти в Польщі і добра світова економічна конюнктура з рр. 1927 до 1930 піднесли ціни на хліборобські витвори і зробили поплатним хліборобство, навіть і дрібне, що користаючи з добровільної парцеляції інвестувало свій капітал у купно землі й у господарський інвентар.

 

Виказ українських фахових шкіл, які дістали права державних шкіл. В найновішім "Урядовім Деннику" Кураторії Львівської Шкільної Округи (ч. 5, з дня 31. травня 1939 р.) поданий виказ приватніх фахових шкіл, які дістали з початком шкільного року 1939/40 аж до відкликання права державних шкіл. Дотепер ця справа не була ясно управильнена, хоч у практиці трактовано фахові школи, що їx удержують суспільні орґанізації на рівні з державними школами. Від тепер подавання прав державних шкіл, що їх шкільна влада надала лише загальноосвітнім школам, розтягнено і на фахове шкільництво. З українських фахових шкіл повні права державних шкіл дістали: Приватна коедукаційна купецька ґімназія Т-ва "Рідна Школа" у Львові; приватна жіноча кравецька ґімназія СС. Василіянок у Львові; приватна кравецько-білизнярська школа кооп. "Труд" у Львові; приватна коедукаційна школа адміністраційно-торговельної підготови Т-вa "Рідна Школа" у Львові; приватна коедукаційна школа коперативної підготови 1-го ступня Т-ва "Рідна Школа" в Яворові і приватна коедукаційна школа купецької підготови ІІ-го ступня Т-ва "Рідна Школа" в Яворові.

 

Артистичне турне Савицького і Криха. З початком липня ц. р. виїзджають в артистичну подорож по літниськових місцевостях Галичини відомі вже нашій публиці артисти-музики: Роман Саницький (піяніст) і Юрій Крих (скрипак). У програмі концертів багатий і ріжнородний репертуар, який складається з найкращих творів наших і чужих композиторів. У своїм турне симпатичні концертанти задумують відвідати також і деякі міста (Станиславів, Коломию, Городенку, Заліщики, Чортків, Бучач, Калуш, Стрий, Дрогобич і Самбір), даючи в той спосіб нагоду аматорам і знавцям інструментальної музики почути мистецьку гру наших артистів.

 

Напад на вулиці Львова за... українську краватку. До нашої редакції прийшов Василь Раїник із Рокшич, пов. Перемишль, який приїхав сьогодні до Львова за орудками та oпoвів пригоду, яка стрінула його на вул. Городецькій у білий день. Коли він ішов з двірця, до нього приступив якийсь мужчина і з грубою вуличною лайкою (к... м...!) зірвав йому краватку-ґердан та заявив, що він повинен соромитися носити такі "кабанські свинства". Коли-ж нападений боронився і почав тікати, нападник нагнав його і вдарив двічі в лице.

 

Львівська хроніка. З магазину будови при вул. Білинських 9 украдено в ночі з 12 на 13. ц. м. інсталяційні матеріяли на суму 551 зол. — Пошкодованим є власник інсталяційного заведення Юліян Білевич. — На вул. Лімановського якийсь невідомий справник украв Ноахові Барієві 48 зол. з кишені маринарки. — Гільда Кравс при вул. Станислава випалювала так нещасливо у стінах та підлозі зі свого мешкання блощиці, що від запаленого спірту загорілася підлога. Пожежу вгасили покликані пожежники. Жертв у людях не було.

 

Повінь у стрийському повіті. Внаслідок зливних дощів, які падали в Карпатах, вилила ріка Опір у районі Славська й Тухлі. Стан води піднісся на 1.50 м. понад звичайний рівень, при чому ріка залила дооколичні поля. Повінь знищила засіви та плоди на великих просторах. Крім того вода забрала багато дерева, зложеного на берегах Опору. Між Тухлею і Головецьком вода забрала два мости, в районі Славська повінь знищила частину повітової дороги. На ріці Стрий під Стриєм рівень води піднісся на 1.65 м. понад звичайний рівень, одначе повінь не загрожує.

 

Українська Захоронка.

Перегляд праці на Загальних Зборах Т-ва.

Батьки, які через свою професійну працю мусять велику частину дня перебувати поза хатою — у наші часи дуже часто чоловік і жінка, що працюють для заробітку — розуміють велику вагу дошкілля чи захоронки, в яких дитина знаходить відповідну опіку й пильний нагляд. Але й діти батьків, що мають багато часу, який могли б присвятити для їх відповідного виховання, знаходять у дошкіллі те, чого часто не мають дома: фаховий педаґоґічний провід. З цього погляду установа, якою у нас є "Українська Захоронка" належить до установ — якщо можна так висловитися — першої потреби, отже й до установ, що їх загал громадянства повинен мати постійно на увазі.

В четвер, 15-го ц. м., "Українська Захоронка" на своїх загальних зборах зробила перегляд своєї праці за два минулі роки: 7 дошкіль і 4 захоронки у Львові, 8 дошкіль і захоронок у краю, доживлювання шкільної дітвори, орґанізація півосель — оце тільки загальні рями, в яких міститься велетенська й неоціненна праця Т-ва "Українська Захоронка". Коли до того додати дбайливість Т-ва про те, щоб з одного боку його педаґоґічний персонал мав змогу поширювати свою фахову освіту (бібліотека, фахові сходини, журнал) і батьки довідалися дещо про нове виховання (цикль викладів з виховної ділянки, журнал) та з другого боку про те, щоби зібрана у дошкіллях дітвора мала духовий корм (наука), здоровний нагляд (лікарська опіка), матеріяльну допомогу (доживлювання, одяг) і до того приємність (забави щодня і від часу до часу більші імпрези) — то стане ясне, яку велику суспільну роботу виконує "Українська Захоронка", що дає перше, основне виховання найменшому поколінню. З багатого звіту видно, що "Українська Захоронка" вела цю роботу з великим вкладом праці та з гарними успіхами. Вела її під досвідченим та енерґійним проводом голови п. Софії Ракової, якій загальні збори висловили беззастережне признання вибираючи знову головою щирими й довго невгавними оплесками.

Зборами проводила п. Софія Ракова, секретарювала п. Ольга Ґижова. Секретарський звіт здала п. Надя Макарушкова, педаґоґічний — у формі цікавого реферату — п. Марія Пастернакова, фінансовий — п. Стефановичева, Контрольної Комісії — п. Ірена Павликовська. Крім цього присутні почули два звіти з краю: зі Щирця та Самбора. В дискусії над звітами забирали слово: о. О. Годунько, п. К. Малицька.

Відкриваючи збори п. голова привитала представника Митрополичого Ординаріяту, представників преси та всіх зібраних, П. Макарушкова у секретарському звіті склала окрему подяку Ексц. Митрополитові як головному і найбільшому добродієві товариства, о. прал. Ковальському за його прихильність до Т-ва та всім установам і громадянству за підтримку.

Дарову лікарську опіку у дошкіллях та захоронках вели пп. лікарі: д-р Коржинський, д-р Гинилевич, д-р Малис, д-р Коренець, д-р Лазорко, д-р Берест, д-р Леґінь і д-р Лунь.

Збори прийняли до відома протокол з попередніх зборів, який перевірила комісія у складі: о. Новосад і пані Говикович та ухвалили абсолюторію попередньому виділові. Вибрана на внесок п. Марії Колтунюкової Комісія-Матка у складі: о. Новосад, п-ні Терлецька і п-ні Лончинова представила листу нового виділу, яку загальні збори одноголосно прийняли. До нового виділу крім голови ввійшли — пані: М. Пастернакова, Н. Макарушкова, А. Стефановичева, О. Копачева, О. Лончинова, Е. Терлецька, О. Целевичева, О. Савчакова. Заступниці — пані: П. Юзичева, С. Павлова, Е. Кисілевська, Жизневська. Контрольна Комісія: пані І. Павликовська, С. Кульчицька, О. Попелівна, О. Ґижова і о. О. Годунько.

об.

 

Барикади і танки.

ТІЄНТТСІН, ПАТ Домеї повідомляє: 30 анґлійських вояків з 20-ма озброєними Китайцями збудували барикаду по середині вулиці, що веде до концесії, у віддаленні ледви кілька метрів від японської станиці. На барикаді анґлійці поставили нові скоростріли. Незадовго після того японці поставили перед своєю барикадою три танки.

Енерґійний протест бритійського консуля.

ТІЄНТСІН, ПАТ. Бритійський ґенеральний консуль склав в японськім генеральнім консульстві енерґійний протест проти ревізії бритійських громадян, які покидають або приходять до французької чи бритійської концесії. Бритійський консуль домагається в ноті, щоб японська влада не переводила ревізій у бритійських громадян і не робила труднощів на майбутнє у плавбі бритійських кораблів.

Нарада представників доміній в Льондоні.

ЛЬОНДОН, ПАТ. У міністерстві доміній відбулась нарада з представниками доміній у справі запевнення опіки бритійським громадянам у Тіємтсіні та північнім Китаю. Представники міністерства торговлі опрацюють відповідні розпорядки у відповідь на японську бльокаду. Анґлійський уряд вдержує постійний контакт з домініями та урядом Франції і Злучених Держав у справі бльокади.

Протипольська кампанія італійської преси.

Римська преса веде під якогось часу гостру кампанію проти Польщі. В останньому часі до тієї кампанії прилучився "Коррієре делля Серра", що містить також дуже гострі протипольські статті.

Які завдання мав мін. Ґафенку в Анкарі.

БЕРЛІН. "Дойче Діпльоматіш Політіше Корреспонденц" пише у звязку з побутом мін. Ґафенку в Анкарі, що його відвідини мали перш усього злагіднити деякі задряжнення, що істнують між поодинокими членами балканської антанти та деякими державами та в самій балканській антанті.

Військовий союз Японії з державами осі.

РИМ. 14. В. "Есченж Телєґраф" повідомляє, що японського військового та морського аташе в Римі покликали до Токіо. Кажуть, що покликання японських дипльоматів стоїть у звязку з переговорами між державами oсі та Японії про переміну протикомінтернівського пакту у військовий союз.

Анґлійська королівська пара буде ще раз у Канаді.

ШАРЛЬОТЕТАВН, 15. 6. ПАТ. Вчора, в год. 21. анґлійська королівська пара залишила остров Прінс Едвард і на чердаку канадійського корабля відїхала до Нової Шкотії. Перед своїм відїздом король заявив, що має надію ще раз загостити до Канади враз із королевою і двома княжними.

Зміна назви Сіяму.

БОМБАЙ. ПАТ. З Банґгоку повідомляють, що уряд Сіяму склав перед народнім зібранням проєкт, згідно з яким назву держави "Сіям" перемінюється на "Маунґ Тай", тобто "Край вільних людей".

Чеський лєґіон у Данії.

Частина чеських еміґрантів, що після окупації Чехії та Моравії німцями еміґрували до скандинавських держав, задумує сформувати чеський лєґіон у Данії. Данська влада не дала покищо згоди на цей проєкт, але провід цього лєґіону працює вже конспіративно в Гельсінках.

Італійський король і ґен. Франко ідуть до Берліна.

Крім заповідженої вже візити ґен. Франка в Німеччині в вересні, приїде в тoму самому часі до Берліна італійський король Віктор Емануїл. При цій нагоді йому вручать почесну номінацію на шефа одного з німецьких полків.

 

(«Діло»)

 

____________________________

 

18 червня 1939 р.

 

ік. 40 літ Єпископом.

74 роки життя, серед них 51 літ у монашій рясі, 40 літ єпископства, 38 літ митрополитування — це кусень часу.

 

Роман Купчинський. Сорок літ... 

Сорок літ єпископства — це навіть для Вічного Міста великий шмат часу. І напевно в тім Вічнім Місті нераз сходить на те балачка...

Сорок літ!... Майже пів віку на високім престолі, який у нашім низиннім краю так далеко видно і так докладно видно. А довкола престола стільки голов: і батьківських сивих, віком та діями пригнутих, і матірних, журливими думками обснованих, і молодечих, буйних та непокірливих, і дитячих голівок — соняшним сяйвом окружених... Скільки їx за тих сорок років перейшло — переминуло! Сиві поникли, поклалися в гроби — хіба десь-не-десь якийсь характерник ще срібною чуприною світить, молодечі — посивіли, а дитячі підійшли вгору, сяйво сонця вже не окружає їx, зате буйні вітри з ними грають.

 

Номінація в церковній Єрархії. З нагоди свого ювилею 40-ліття епископства — їх Ексцелєнція Митрополит Андрей іменував соборним Крилошанином Митрополичої Капітули о. Омеляна Ґорчинського, сотрудника Успенської церкви у Львові. Почетними Крилошанами Митрополичої Капітули іменовані: сеніор духовенства, о. шамб. Михайло Цегельський з Камінки Струмилової, о. канцлєр Микола Ґалянт, о. Степан Рудь, духовник Духовної Семінарії, та о. Йосиф Дяків, парох Бібрки.

 

Перші магістри в Академії Закордонної Торговлі у Львові. 15. VI. ц. р. титул магістра економічно-торговельних наук одержали: Цегельська-Попович Ольга, Шаршаневич Володимир Мирон, Орищук Ярослав.

 

Вступні іспити до ґімназій і ліцеїв. Кінець шкільного року і роздача свідоцтв відбудуться в середу 21. ц. м. По роздачі свідоцтв будуть безпосередньо вписи до ґімназій та ліцеїв. Вступні іспити до І. кл. ґімн. у всіх школах Рідної Школи будуть 22. червня, до 1. кл. ліцеїв письменний іспит 24, усний 26; вступні іспити до педаґоґічних ліцеїв відбудуться 22 ц. м. Вступні іспити до кляс від 11. до IV. ґімн. і 11. кл. ліцею будуть відбуватись в чергових днях починаючи від 22. червня. Всі ті речинці іспитів торкаються також і державних шкіл. — Референтура шкіл Р. Ш.

 

Львівська хроніка. У брамі камяниці при вул. Пішій покинула якась жінка 2-літнього хлопчика. Заплаканого хлопчину відвела принагідна прохожа на поліційний комісаріят. — Робітник Петро Мацько знайшов підчас копання підвалин при вул. Жпірнадській кости в землі на глибині 2 м. Дільницевий лікар, якого покликали на місце тієї макабричної знахідки, велів відставити кістяк на Янівський цвинтар. — Від довшого часу поліцію засипували наріканнями, що в т. зв. Єзуїтськім городі постійно якісь авантурники напастують прохожих. Тому поліція перевела передучора вночі (між год. 23—24) облаву у згаданому городі. Підчас тієї облави поліція придержала 7 реєстрованих вуличниць та одного пяницю. — Вантажне авто наїхало при Казимирівській вулиці на Едмунда Кіселя, який падаючи потовк собі сильно ноги.

 

Ручні гранати в поїзді. 14. ц. м. знайшов кондуктор у поїзді, який приїздить із Львова до Тернополя в год. 11.07, між стаціями Глубічком та Тернополем, на полиці ваґону ІІІ. кляси дві ручні ґранати (яйцеваті) без запальників. У тому місці, де був запальник, гранати були спиловані. Поліція переслухала пасажирів того переділу й повела слідство.

 

Про вагу фахової освіти для дівчат.

З приводу отворення першого жіночого торговельного ліцею в Перемишлі.

Вже багато писалось у нас про потреби й ролю фахової освіти для української молоді. Наглядним доказом цієї потреби є розбудова саме одної групи фахового шкільництва — торговельного шкільництва. На нашому терені діють уже всі роди фахових торговельних шкіл, починаючи від однорічних шкіл торговельної підготови першого ступня через купецькі ґімназії аж до торговельних ліцеїв і шкіл торговельної підготови вищого ступня.

Узасаднювати потребу їхнього істнування річ зовсім непотрібна, бо само життя домагається їхнього істнування та розбудови. Починається у нас навіть уже спеціялізація цього шкільництва. Побіч загальної першої української купецької коедукаційної ґімназії Т-ва "Р. Ш." у Львові і такої самої у Станиславові маємо вже також кооперативний ліцей, творяться й інші подібні школи.

Журбою батьків є не тільки доля синів, але й доля доньок. Із зміною форм життя змінилися деякі, традицією освячені погляди на ролю жінок у житті народу. Жінка сьогодні відограє таку саму ролю в громадянстві, що й мужчина. Скінчився у нас вже тип жінки, що чекає вдома батьків на жениха. Сьогоднішня жінка виборола собі право на самостійне життя у всіх ділянках громадянського і господарського життя. Так як і мужчина мусить і вона здобути собі досвід і знання на цю працю.

Широким кругам нашого громадянства відома роля, яку відіграв у нас Український Інститут для дівчат у Перемишлі. Кілько то наших бабусь, матерей, дружин і сестер здобуло середню освіту в заведеннях Інституту! Ніхто не сумнівається та не оспорює, що Інститут відограв велику ролю у пробудженні життєвої активности української жінки і тому широкий загал повинен підтримати новий етап праці Інституту.

Реалїзуючи велику програму розбудови українського економічного життя, приступає цей Інститут до орґанізації першого жіночого торговельного ліцею для українських дівчат, абсольвенток загально-освітніх та інших рівнорядних фахових шкіл. Концесію на ведення школи дістав Інститут ще восени минулого року, одначе через сильно спізнену пору приступив щойно тепер до переведення задумів у діло. Цілу зиму йшла сильна підготова. Вивіновано робітні, підготовано приміщення, тощо і це все дає повну ґарантію, що й ця нова школа відограє таку саму ролю в громадянстві, яку відіграв Український Інтитут для дівчат разом з усіми своїми школами.

Покінчення фахового ліцею дає змогу абсольвентам кінчати вищі торговельні шкоди, дає теж змогу старатися про самостійну працю в характері фахової сили, без зайвої безплатної практики та всяких доповняльних курсів.

Батьки, котрим залежить на дбайливій oпiці над своїми доньками, котрі хотіли б забезпечити своїм донькам змогу здобути собі колись самостійну працю, повинні використати всі можливости, які дає школа, і негайно звернутися за інформаціями до Дирекції Ліцею на адресу: Жіночий Торговельний Ліцей Українського Інституту для дівчат, Перемишль, Татарська 4. Речинець вступних іспитів буде оголошений в українській пресі.

З.К.

 

По широкому світі.

Австралійський міністр праці Говкінс вихилився крізь вікно свого кабінету на ІІІ. поверсі так нещасливо, що випав крізь вікно на вулицю і згинув.

Президент Естонії скликав надзвичайне засідання парляменту у справі ратифікації договору про ненапад між Німеччиною та Естонією.

В пятницю 16. ц. м. шведський король Ґустав V. скінчив 81 років. Король приняв пополудні ґратуляції від членів уряду з прем. Янсоном.

Німецька господарська делєґація оглянула копальні міди і золота в Боліден у Швеції, великі фабрики целюльози з Зунстваль та виїхала до фабрик сталі у Зандрікен.

В Осльо почались наради у справі будови телєфонічного кабля між Анґлією та Норвеґією.

Сойм на Аляндських островах відкинув проєкт закону про загальну військову службу.

През. Сметона продовжив на необмежений час винятковий стан у Косові і в повіті. Литовський міністр фінансів заборонив вивозити з Литви машини.

Мін. Бонне приняв у пятницю пополудні амбасадорів: Італії, В. Британії та Польщі.

У Форт Офіс мін. Галіфакс і амбасадор фон Дірксен прислали додатковий протокол до бритійсько-німецького розрахункового договору, що розтягається на Судети.

 

(«Діло»)

 

____________________________

 

20 червня 1939 р.

 

М. Рудницький. Чому не розуміємо нових поезій? 

Ви пишете вірші, і це нормальне явище, всі ми починали від них, іще тоді, коли не сміли скласти доброго листа на імянини. Перша причина мабуть загальна; її зясував злобно Вольтер: "Те, що занадто дурне, щоб його висловити — співаємо". Почування маємо раніше, між думки, а поезія не потребує думок — бодай від часу романтизму. Друга причина — наша доба; дехто називає її неромантичною. Як там її не звати, а вона скинула з престолу розум і посадовила на ньому ірраціональну силу, що має сотню імен й сотню подоб. Ми всі кричимо, кидаємо гасла, підбурюємо і не подаємо при цьому мотивів, не маємо часу доказувати, ані провіщувати свoїх засновків і висновків.

 

Львівська хроніка. Поліція знову перевела облаву в т. зв. Єзуїтськім городі. Несподівана облава відбулася вночі. Підчас тієї облави поліція придержала 9 вуличниць, з яких одна заражена венеричною хоробою, за одною знову шукав слідчий виділ. — Осипа Савка вибралася до Личаківського парку. Там знайшовся якийсь принагідний незнайомий, який почав із Савківною розмову. Розмова і прохід по парку закінчилися доволі сумно, бо принагідний адоратор украв Савківній із торбинки 16.50 зол. — Антін Лабендзь (Травґута 2) повідомив поліцію, що його 16-літній брат Іван вийшов перед кількома днями з дому й невідомо, де він досі перебуває. — Авто потрунуло на вул. Коперника 17-літню модистку Каролину Штосер, яка потовклася. Шофер Гр. Данилович відвіз жертву випадку на Поготівля та відтак домів. — Також на вул. Міцкевича авто потрунуло 51-літню Берту Кічалєс з вул. Задвірянської, яка легко потовклася.

 

Краєва хроніка. Давид Ґершон, професійний злодій у Раві Руській, убив ударом Файґу Сесіндер. Причиною вбивства були особисті порахунки. — Перемиська поліція арештувала дві особи, яких підозріває, що вони вели нелєґальну торговлю сахариною. Сахарина приходила до Перемишля в коробках з дактилів. Скарбова влада заквестіонувала більшу скількість сахарини. — Із карної вязниці в Золочеві утік Степан Карпович з Поморян, який відбував кару півтора року вязниці. Карпович утік тоді, коли вязні перевозили пісок до вязниці. — В каменоломах Маріяна Фалендиша в Соснові пов. Підгайці згинув робітник Михайло Вичинський, якого засипало каміння. Жінка Вичинського хотіла його рятувати і при тому сама зазнала ран. — До мешкання Йосифа Зайденфельда, горальника на фільварку в Рудках пов. Копичинці вдерлися перед кількома днями два напасники, з яких один пострілив Зайденфельда в груди і в бік. Зайденфельда відвезли до львівського шпиталю. Напад був грабунковий.

 

Маєток 40 масонських льож на ліцитації. Ліквідатори масонських льож у Варшаві, Кракові, Лодзі, Львові й Познані закінчили вже свої вступні праці у звязку з оцінкою маєтку. 40 масонських льож, що їx зліквідовано на підставі декрету президента, виставлено на ліцитацію. Речинці ліцитацій визначено на червень і липень.

 

Матуральні знимки.

(Надіслані уваги.)

Місяць червень це час ріжних матур у всіляких типах шкіл. У деяких вже цей поважніший iспит скінчився і щасливі молоді люди, що їм удалося перейти так званий колись "ослячий місток", розорились по всіх закутках краю, щоб відпочити й роздумувати над дальшою своєю долею. Покищо світлини абітурієнтів ріжних ґімназій і ліцеїв пишаються на виставах крамниць і перед таблями товпляться прохожі, придивляються та висловлюють при цьому всілякі завваги. Згодом і світлини зникнуть та помандрують до конференційних саль або опиняться на стінах шкільних коридорів.

У цьому році тих світлин велика повінь. Не лише появилися табля ліцеальних матуристів, але також і абсольвентів ґімназії. А що в кожному більшому місті є кілька ґімназій, a в кожній майже четвертій клясі два відділи, тому й отих знимок так багато. На деяких таблях "четвертаків" виписані роки 1939—1949. Не знаємо теперішнього значіння цих років. Колись означали вони десятиліття зїзду, що його після матури pішили відбути. І дійсно, у деяких школах такі зїзди відбувалися та відбуваються до нині. До таких міст, що в них (іноді з великою парадою) відбуваються такі ювілейні свята — належать: Бережани, Коломия, Львів, Перемишль. В інших містах дуже рідко буває таке свято. А є такі ґімназії, що в них не було ніякого матурального зїзду, хоч школа рахує собі доброго чвертьстолітя віку. У таких заведеннях виписування років поматурального зїзду подобає на насмішку. Воно вказує лише, що з додержуванням постанов та обіцянок щось не конче в порядку. А вже десятилітній зїзд по скінченій четвертій клясі у теперішніх часах просто не до подумання, якщо б ці абітурієнти по десяти літах мали заняти якісь суспільні позиції. Одначе само виписування років не приносить нікому ніякої школи, хіба викликує в людей деяке здивування.

Куди важніше, що ці світлини з кожним роком, хоч й артистичніше виконані, зате дуже дорожіють. Буває, що за таке табльо платять бідні абсольвенти по 200, іноді й триста золотих. Неодин з абітурієнтів довго ходить пo мaтypi в ґімназійному однострою, бо не має зa що купити цивільного одіння, інший не заплатив оплати в бурсі чи на станції, але на табльо мусить витратитися на те тільки, щоб воно кілька тижнів було поміщене за склеповою виставою. Чи не школа грошей? Рік-річно появляються коло трицять знимок абітурієнтів з наших шкіл, а якщоб тільки на одну знимку треба витратити 100 золотих, то — скажім на трицять — витрачено б 3.000 золотих. Великі гроші, а ми бідний народ і не повинні марнувати гроша! Тому велике признання належиться абітурієнткам ґімназії СС. Василіянок у Львові, які замість на табльо, зложили 100 зол. на Народню Лічницю у Львові. Розуміється, ніхто не може виступати проти світлин взагалі. Навпаки знимка є милою памяткою для абітурієнтів і потрібні іноді для істориків чи дослідників. Коби тільки не були дорогі! Добре було б уміщувати їх у музеях. Туди частіше заходять люди і такі памятки можуть бути у більшій пошані. Якщо б абтурієнти з нагоди матури складали постійно добровільні датки на якусь філянтропійну установу, то ця установа повинна впровадити книгу, щоб у ній поміщувати рік-річно світлини абітурієнтів та цифру зложених грошей. Було б це добрим прикладом для грядучих річників.

 

Українська школа в Польщі.

З видання Головного Статистичного Уряду у Польщі, із "Статистики Шкільництва 1937/38" довідуємося кілька цікавих дат.

Дошкіль було у Польщі 1660, де виховувалося 83.340 дітей. У пяти воєвідствах (Львів, Станиславів, Тернопіль, Волинь, Полісся) було 183 дошкіль і 6860 дітей у них. Непольських дошкіль було 106. Українських було 15 у львівськім воєвідстві, 1 в станиславівськім, у них 540 дітей. В інших воєвідствах ні одна українська дитина не ходила до українського дошкілля.

Вселюдних шкіл було у Польщі 28.723, в них 4,850.000 дітей. Мова навчання польська, з українською як предметом навчання було в 2.123 школах (5 приватних) для 339.000 дітей. Мова навчання польська та українська була в 3.064 (4 приватних) школах для 474.000 дітей. Українська мова навчання була о 461 (41 приватних) школах для 58.860 дітей. На Поліссі не було ні одної української школи, ані не вчили ніде української мови як предмету. На Волині було 853 школи з польською мовою навчання й українською мовою як предметом, 520 шкіл з польською і українською мовою навчання і 8 шкіл з українською мовою навчання (1 приватна), де вчилося 1.230 дітей. У краківському воєвідстві було 36 шкіл з польською мовою навчання і з українською як предметом, 58 шкіл з польською і українською мовою навчання, ні одної школи з українською мовою навчання.

Ґімназій було у Польщі 769, в них 181.300 учнів. Ґімназій з польською і українською мовою навчання було дві (обі державні), в них 919 учнів. Ґімназій з українською мовою навчання було 24,5 державних з 1.570 учнями та 19 приватних з 3.140 учнями. На Волині було 3 приватні ґімназії з 545 учнями (нині лише дві) і більш нічого. Абітурієнтів ґімназій було в усій Польщі 21.915, в цьому 870 греко-католиків і 404 православних.

Усіх ліцеїв у Польщі було 691, в них 40.080 учнів. Ліцеїв з польською і українською мовою навчання було 2 (оба державні) з 272 учнями. Ліцеїв з українською мовою навчання було 5 державних з 513 учнями та 16 приватних з 561 учнями. Абітурієнтів середніх шкіл давнього типу було 14.015, в цьому 600 греко-католиків і 304 православних. Абсольвентів педаґоґій і семинарій було 660, з чого 22 греко-католики та 12 православних.

Фахових шкіл і курсів було 764, з цього з українською мовою навчання 5 із 645 учнями, абсольвентів фахових шкіл було 4.550, з того 183 греко-католиків і 547 православних.

Студентів високих шкіл було 48.018, з цього 1.577 греко-католиків і 1.419 православних. Греко-католиків було 473 на правничому відділі, 182 на гуманістичному, 127 на природничому, 175 у торговельних школах, 139 на медичному відділі, 100 на хліборобському, 212 на ріжних відділах техніки, 53 на фармацевтиці та 43 на ветеринарії. Кілько греко-католиків студіювало теольоґію не знаємо, бо статистика подає дані про Юдеїстичний Інститут з його рабінським відділом, але не подає даних про Богословську Академію та Семинарії. Православних було 242 на правничому відділі, 145 на гуманістичному, 191 на природничому, 46 у торговельник школах, 180 на медичному відділі, 126 на хліборобському, 271 на ріжних видах техніки, 20 на фармацевтиці і 22 на ветеринарії. Усіх студентів на правничому відділі було 13.222, гуманістичному 7.470, природничому 4.475, медичному 3.880, на фармацевтиці 1.185, на ветеринарії 803, на хліборобському відділі 2.470, на інших відділах техніки 7.591, у торговельних школах 4.320. Усіх студентів теольоґії 1.015, з чого 125 православних.

При порівнанні цих усіх чисел треба памятати, що урядова польська статистика подає 10.4% греко-католиків і 11.8% православних з усього населення Польщі, автім до шкіл з українською мовою навчання ходить 1.2% всіх дітей, ґімназистів, ліцеантів і студентів високих шкіл греко-католиків і православних 6% всіх ґімназистів, ліцеантів і студентів високих шкіл у Польщі.

В. О.

 

Дрібні вістки.

Німецький урядовий часопис проголосив прізвища 127 осіб, переважно жидівського походження, яким відібрали громадянство Райху.

У Берліні злучилися в одно два найбільші електротехнічні підприємства: Сіменс і Гальске та Шукерт і С-ка.

В Ковні відбудеться від 22—24 червня ц. р. свято 20-ліття істнування литовського Стрілецького Союзу (шавлісів). У тих днях прибуде до Ковна коло 25 тисяч литовських стрільців в одностроях. Одночасно відбудеться свято пісні, в якому візьмуть участь стрілецькі хори.

Небувала повінь у Стирії наробила багато шкоди. В місцевости Фронтайлєн треба було евакуувати людність.

Згідно з бажанням великого Національного Зібрання анкарський уряд робить підготову, щоб завести податок для нежонатих мужчин. На підставі спису з 1935. р. в Туреччині було тоді 8 міліонів осіб вільного стану.

Комісаром будівництва CCCР призначили Семена Ґінсбурґа.

 

(«Діло»)

 

____________________________

 

21 червня 1939 р.

 

Анатоль Курдидик. Редактори вчаться стріляти...

Синдикат Львівських Журналістів уладив у стрільниці на майдані Східних торгів змагання у стрілянні для членів Редакцій усіх львівських щоденників. Коли я прийшов, картина була така: на одному сіннику лежав редактор Л. ("Ґонєц"), на трьох інших редактори Н., П. і Р. ("Хвіля"). Цілість виглядала куди менше боєво, як уявляють собі читачі.

"Чоловік стріляє — Панбіг кулі носить" — каже пословиця. Тут стріляли редактори, а кулі носив п. Куронь. Носив і продавав по 4 сот. Дешево, як борщ. — Купуй, брате і стріляй. Десять разів, двацять — ану ж вцілиш. Придасться. У родині, в товаристві, взагалі. На війну також.

 

Велика афера в маґістраті. Поліція в Cocнівці перевела арештування між урядовцями мельдункового виділу маґістрату. Крім того поліція арештувала 3-ох жидів. Виявилось, що до маґістрату зголошувались жиди еміґранти з Німеччини. Чехословаччини та зголошувались в маґістраті на постійний побут, хоч мали дозвіл лише на тимчасовий побут у Польщі. Посередником між арештованими урядовцями і втікачами був портієр одного з жидівських готелів у Соснівці. Подробиці слідства тримають в тайні.

 

Концерт українських пісень у радіо. В середу 21. ц. м. передаватиме львівська радіостація один із кращих концертів української пісні, в якому перед мікрофоном стане відомий наш хор "Сурма" і під управою Омеляна Плешкевича виконає прецікаву для всіх співаків проґраму. У програму входять чи не вперше виконувані перед мікрофоном лемківські пісні в укладі Філярета Колесси ("Янічку златовлас", "Співай, цяцько", "Я до лісе не піду", "Замрем, не будем жить", "А горі потоком", "Залюбовав сом си дівче", "Втеди ми ся дівче сподобало" й інші) та народні пісні в укладах Ст. Людкевича ("Огні горять", "Молоді сни", "Закувала та сива зазуля" й "Золоті зорі"). Початок концерту в год. 13.10. кінець 13.40. Весняний вечір у Малій Салі Лисенка — повний культурних, приємних несподіванок в годині 8 веч., дня 21. 6. 1939 р. Віримо, що салю виповнить українська публика, бо дохід призначений на добродійні ціли. Імпрезу уладжує Академічне Душпастирство.

 

"День русскої культури" святкували наші москвофіли в суботу. 17. ц. м., при участи і при допомозі ріжних напів- або і справдішніх росіян концертом, відчитом та деклямаціями в салі Народнього Дому. "Русску культуру" возвеличувано на "русском", "малорусском" і таки "галицком" воляпіку під претекстом та під фірмою 752-річного ювилею преславного літературного памятника князівської Руси-України "Слова о полку Ігореві". Цієї ювилейної нагоди "русскої культури" "доморослі малороси" з "Землі і Волі" не могли поминути, щоб не розсипатись некультурною, базарною лайкою проти "українських сепаратистів, політиків та фальсифікаторів" за те, що українці уважають "Слово о полку Ігореві" українською літературною памяткою. В обєдинительнім захопленні або наслідком ноторичної іґноранції автор статті в "Землі і Волі" забуває або цього не знає, що навіть чорносотенні російські вчені признали "Слово о полку Ігореві" "південно-руським" літературним памятником і що це ніякий "злочин", але льоґічний наслідок історичного розвитку, коли в перекладах на нинішню літературну українську мову "русичі" це те саме, що українці і "руська земля" це Україна та що тільки патольоґічне засліплення може говорити про "фальсифікаторів".

 

Львівська хроніка. При всіданні до трамваю ч. 9 на пл. Краківській впала на землю Степанія Майданюк з Винник так нещасливо, що зломала собі ногу. Ранену відвезли до шпиталю. При вул. Новознесінській корова штовхнула невідому жінку, яка впала на вулицю і вломила собі руку. Її теж відвезли до шпиталю.

 

Ситуація в Тієнтсіні загострюється.

ЛЬОНДОН, 19. 6. ПАТ. Сьогодні в Льондоні зійшовся комітет закордонних справ індійського уряду, щоб нарадитися над ситуацією, яка витворилася у звязку з ситуацією в Тієнтсіні. На тому засіданні відчитано звідомлення Форейн Офісу, міністерства торговлі й міністерства скарбу. Ті звіти мають теж проєкти окремих розпорядків, що їх можна було би застосувати як репресії проти японської акції в Тієнтсіні.

Премієр Чемберлєн зложив сьогодні в палаті громад заяву про ситуацію в Тієнтсіні. Японські домагання — казав Чемберлєн — скомплікувалися з приводу того, що до них получено низку справ із куди більшим значіння, справ, шо торкаються загальної політичної лінії. Японський уряд не поставив у тій справі ніяких офіціяльних домагань, але премієр висловив здогад, що до того ще можливо прийде. Мін. Галіфакс прийняв сьогодні японського амбасадора, з другого знову боку бритійський амбасадор у Токіо намагається вияснити ситуацію з японським урядом. У звязку зі справою Тієнтсіну бритійський уряд вдержує звязки з американським та французьким урядом.

Японські летючки і протест.

Японські аґенти намагалися кольпортувати сьогодні серед китайців, які виконують поліційну службу у бритійській концесії, летючки, в яких закликали їх покинути негайно службу, погрожуючи їм на випадок непослуху репресіями супроти них та їx родин.

Аґенція Домеї повідомляє, що японська військова влада зложила сьогодні протест перед бритійською морською владою у справі вивантаження бритійською каноніркою "Скреб" товарів у пристані Вугу та у справі поведінки анґлійських моряків при тій нагоді. Згадана канонірка вивантажила 14. ц. м. без дозволу японської влади у недозволеній полосі скриню з товарами. Проти японської стежі скермували анґлійські моряки скоростріли.

Американське посередництво.

ТОКІО, 19. 6. ПАТ. Американський шарж да фер Думен відбув сьогодні рано конференцію з начальником американської секції в японськім міністерстві закордонних справ. Американський дипльомат повідомив офіційно японський уряд про деклярацію Кордель Гала, який пропонує посередництво американського ґенерального консуля в Тієнтсіні у справі ліквідації японсько-анґлійського конфлікту, очевидно, якщо зацікавлені уряди на те погодяться. Безпосередньо після конференції з начальником американської секції Думена прийняв мін. Аріта. Вістка про ті розмови дала притоку пресі снувати найріжнородніші здогади на тему майбутнього посередництва Злучених Держав. Не зважаючи на офіційне становише японського уряду, який відкидає медіяції третіх держав, японська прилюдна думка признає, що в цьому випадку одиноким природнім арбітром є Злучені Держави.

Японська бльокада не звернена проти ніякої іншої держави.

Урядовий комунікат, що його проголосило японське командування сьогодні в полуднє у Тієнтсіні стверджує, що анґлійська думка, буцімто японська бльокада скермована проти інтересів всіх держав, які мають свої інтереси в Китаю, невірна. Японська бльокада не скермована проти ніякої іншої держави, а вже найменше проти Америки. Японське командування відкинуло бритійський протест у справі особистого трусу бритійських громадян Бритійське командування не може погодитися на те, щоб анґлійських громадян ставити нарівні з іншими. Тому Анґлійський ґен. консуль у Тієнтсіні поручив анґлійським громадянам не покидати концесії, за вийнятком справжньої потреби.

Як подають останні вістки, колючі дротяні засіки, що їx поведено довкола Тієнтсіну, наелєктризували сьогодні вечором струмом натуги 220 вольтів.

ТОКІО, ПАТ. Всупереч усім поголоскам про те, що Америка запропонувала своє посередництво, тамошні політичні кола рішуче заперечують ту вістку і твердять, що розмова в міністерстві закордонних справ не торкалася Тієнтсіну, але низки справ, що торкаються взаємин між Японією та Злученими Державами.

Знову ж як подає ПАТ Галь заявив представникам преси, що американський шарж да фер запропонував японцям далі свої послуги, але тільки в конкретній справі видачі 4 китайців. Таку пропозицію зроблено ще перед початком бльокади.

Американська фльота на водах Тієнтсіну.

ВАШІНҐТОН, 19. 6. ПАТ. Міністерство маринарки оголошує, що торпедовці "Поль" і "Джоне" та мінолов "Фенч" прибули вчора до Чінфу на полудне від Тієнтсіну, щоб скріпити американську ескадру, яка там перебуває. Важкий кружляк "Авґсіа" та легкий кружляк "Мєрблігід" находяться вже від тижня в Чінвантав. Крім того проголошено, що адмірал Ярнель, який тепер переводить інспекцію морських частин Злучених Держав, прибуде в понеділок до Тієнтсіну, щоб особисто познайомитися з положенням американської кольонії.

 

(«Діло»)

 

____________________________

 

22 червня 1939 р.

 

Галактіон Чіпка. Оперові вечори.

Відгуки дня — фейлетон.

 

Ревізія в II. домі польських техніків. У понеділок 19. ц. м. пополудні віцепрок. Лашкевич перевів ревізію в кількох польських студентів у ІІ. домі техніків при вул. Абрагамовичів у Львові. При ревізії був присутній ректор політехніки проф. Сухарда, авдитор до дисциплінарних справ при львівській політехніці м-р Дубаньовський та підком. Т. Клачинський. По ревізії поліція арештувала з доручення віцепрокуратора трьох студентів: Станислава Чесьніковського, Лєслава Новака та Станислава Комендовського, за яким уже раніше шукала влада. Подробиці слідства тримають в тайні.

 

Засуд поліціянта за фальшування документів. Суддя окружного суду у Львові Майковський засудив поліціянта Якова Штурма на 6 місяців вязниці за фальшування документів. Штурм мав тільки довгів, що з платні 280 зол. діставав на руку ледви 110 зол., а решту грошей забирав коморник для довжників. Щоб унеможливити екзекуцію, Штурм сфальшував посвідку, використавши печатку воєвідської команди поліції, що його платня зовсім чиста від довгів і купці не могли дістати своїх грошей.

 

Львівська хроніка. Поліція арештувала Бронислава Речка і Станислава Лєґежинського під замітом крадіжи ґардероби з помешкання Яніни Скраб при вул. Кентшинсьхого ч. 63. К. Покорони повідомив поліцію, що з його помешкання при вул. Вольносьць ч. 12 втік його пасерб Тадей Брулінський, ученик 11. кл. ґімн. ще в неділю і дотепер не вернувся до дому.

 

Заборона академії у Станиславові з нагоди 40-ліття єпископства Митрополита Кир Андрея. Пишуть нам: У неділю 18. червня ц. р. увесь народ віддав поклін Князеві Церкви Митрополитові Кир Андреєві з нагоди 40-ліття іменування Його станиславівським єпископом. З нагоди цих великих роковин Апостольська Столиця надала Ювілятові найвище відзначення. Ці великі роковини бажала теж відсвяткувати і Станиславівщина, вдячна великому Архиєреєві за Його коротке, але незабутнє володіння на станиславівському владичому престолі. Отже філія "Просвіти" рішила відсвяткувати цей день торжественним богослуженням та академією. Богослуження в год 8-ій зранку мав відправити катедральний парох о. шамб. Луцик, академія мала відбутися в год 12-ій в полудні. У програму академії входили: реферат адв. д-ра Юлія Олесницького та виступи хорів "Станиславівського Бояна" і "Думки". Староство спершу позволило на академію, але опісля цей дозвіл відкликало та заборонило академію. Тому відбулась лише в катедральній церкві Служба Божа в наміренні великого Ювілята, що її відправив парох Городенки о. Бурнадз, який перебував принагідно у Станиславові в заступстві катедральноґо крилошанина-пароха. В понеділок 19. червня, ц. р. уладив парохіяльний уряд богослуження в наміренні владики Кир Григорія. Архиєрейську Службу Божу відправив епископ-пом. Іван Лятишевський зі всіма крилошанами. Співав хор питомців. У понеділок відбулась також святочна академія в честь єпископа ординарія, що її уладила школа СС. Василіянок.

 

"Автономія" для Карпатської України.

БУДАПЕШТ, 20. 6. Нововибраний мадярський сойм почав сьогодні свою працю плєнарним засіданням, на якому між іншим вирішено допустити сенаторів та послів із зайнятих територій (частини Словаччини й цілої Закарпатської України) до мадярського парляменту. Словацьке пресове бюро подає, що з Карпатської України допущено до парляменту ославленого вже Бродія. Про те, щоб кликано теж інших послів із б. чехословацького парляменту, словацький комунікат не знадував. Не згадував теж про імена покликаних послів і мадярський комунікат.

У звязку зі зголошеним мадярським урядом у парляменті законопроєктом про обєднання, в урядовій термінольоґії інкорпорації Карпатської України, з Мадярщиною, "Мадяр Немзет" повідомляє на підставі вісток із політичних кол, що на підставі урядового законопроєкту Карпатська Україна творитиме воєвідство (вайдашаґ) з осідком в Ужгороді. У проводі карпатоукраїнського воєвідства стоятиме королівський комісар із титулом воєводи. Воєводою імовірно стане б. міністр Миколай Козма. В рямках воєвідства дістане Карпатська Україна автономію, якої зміст ще покищо в подробицях невідомий.

Вайдашаґ у порівнанні з комітатом, на які поділена адміністрацією Мадярщина, має більше самостійности. Таким чином, як бачимо з урядового комунікату, що його за згаданим мадярським часописом зреферував ПАТ, справжньої автономії покищо зовсім нема. Є лиш обєднання, воєвідство, воєвода і Угорська Русь, як тепер називає урядово будапештенськнй "русский" спікер Карпатську Україну. Цього факту не зменшує навіть те, що сьогодні, як подавав згаданий будапештський спікер у комунікатах, що на засіданні правничої комісії посол Андрей Ґергельфад реферував проєкт автономії "Угорської Руси".

Анґлія не признає анексії Чехословаччини.

ЛЬОНДОН, ПАТ. Парляментарний державний підсекретар закордонних справ Батлєр заявив у Палаті Громад, що стараючись про згоду німецького уряду на створення в разі анґлійського ґенерального консуляту, що мав би завдання видавати візи для втікачів та інших осіб, яких Анґлія мала б намір прийняти, анґлійський уряд ще цим не змінив сього становища у справі анексії Чехословаччини. Посол Лейбур Парті Флєтчер поставив тоді додаткове питання: чи уряд стараючись про створення ґенерального консуляту в Празі не признав тимсамим лєґальности анексії.

На це віцеміністр Батлєр заявив: Так не є, я підкреслив, що це не значить зміни становища. Уряд Його Kop. Величества ствердив, шо ця анексій не має лєґальної підстави.

Гітлєр цікавиться арабською справою.

БЕРЛІН, ПАТ. Анґлійські кола в Берліні живо коментують відвідини у канцлєра Гітлєра Кгаліда Ал Гуда, надзвичайного висланця короля Ібн Савда, який — як це щойно тепер виявляється — сидів у Німеччині три тижні, заки Гітлєр його прийняв. Хоча міродатні німецькі кола твердять, що це були куртуазійні відвідини за відвідини німецького посла в Баґдаді Ґрабба у короля Ібн Савда, то все-ж подають, що в часі тригодинної розмови з канцлєром Гітлєром порушено арабські справи, щодо яких Райх виявляє велике зацікавлення. Кгалід Ал Гуд вернувся до Багдаду.

 

(«Діло»)

22.06.2014