9 червня 1939 р.
Забороняє ходити на науку гр.-кат. реліґії. Управитель вселюдної школи в Болохівцях, пов. Дрогобич В. Ролінґер заборонив трьом дівчатам та одному хлопчині, дітям з мішаних подруж, ходити на науку греко-католицької реліґії, хоч усі мами дівчат: Стефанії Піти, Катерини Пруської та Марії Пруської є греко-католицького обряду, а батьки хлопчини Василя Губіцького є обоє греко-католицького обряду. Кількакратна інтервенція місцевого пароха о. Івана Шевчика в управителя не помогла зовсім, бо п. В. Ролінґер далі не пускає згаданих дітей на науку греко-католицької реліґії і сам учить їх реліґії в римо-католицькому обряді. Тому о. І. Шевчик, який учить українських дітей реліґії, звернувся до інспектора в Самборі, щоб повчив управителя, що він не має права забороняти дітям ходити на гр.-кат. реліґію. Адже згідно з законом діти мішаного подружжя виховуються в реліґії своїх батьків: сини в реліґії батька, доньки в реліґії матері, хіба, що обоє батьки згодились заздалегідь, що їх діти будуть виховуватись в реліґії одного з них. Самі діти можуть змінити реліґійний обряд щойно по скінченні 14 р. життя. Компетентна влада повинна привернути правний стан у навчанні реліґії дітей у Болохівцях зперед 3-ох місяців і потягнути винуватця до відповідальности.
Львівська хроніка. З помешкання Т. Антчака, студ. політехніки при вул. К. Ліщинського невідомий злодій вкрав одіння, фотоґрафічний апарат та особисті документи, вартости 1.033 щол. — Анна Петровська повідомила поліцію, що 5 ц. м. вийшла з хати її донька 13-літня Марія і дотепер не вернулася до дому. Одночасно Анна Брич повідомила, що 5. ц. м. вийшла з хати її донька 15-літня Ґізеля і теж пропала без сліду. — При вул. Красіцького невідомий наколесник наїхав на К. Копція, який упав на вулицю і розбив собі голову.
Розвязують німецькі товариства. Познанський воєвода розвязав або припинив діяльність багатьох німецьких товариств у познанському воєвідстві. І так у новотомиському повіті влада розвязала в 12-ох місцевостях орґанізацію "німецький союз" і руханкове товариство в Новім Томишлі та 11 відділів т-ва наколесників. Далі влада розвязала в 5-ох місцевостях орґанізацію німецьких селян і відділи молодонімецької партії в 12-ох місцевостях. У мотивах своїх рішень влада подає, що розвязані товариства та політичні орґанізації вели нелєґальну діяльність у прикордонних місцевостях.
Дещо з життя Волині.
Остаточні ціловолинські висліди самоуправних виборів.
Нарешті оголошені висліди виборів до волосних і міських рад на Волині. Вони такі: У виборах брали участь 22 міста. Hа загальну кількість 1-14 мандатів — поляки взяли 229, себто майже 50% всіх мандатів. У порівнянні з вислідами виборів у 1934. р. число польських мандатів збільшилося на 39. Очевидно, це число не відповідне зростові населення, як не відповідає й відсоткові польського населення все число польських мандатів. Бо польського населення на Волині всього понад 10 відс., а мандатів воно дістало аж 50 відс.
Під політичним оглядом мандати у містах діляться так: ОЗН — 179, безпартійні і члени інших партій 107, Строн. Народ. 13, ППС 6. Жиди дістали 125 мандатів (спадок на 63), українці 51 (спадок на 3), німці 1 (спадок на 1), чехи 3 (спадок на 2), москалі 3 (спадок на 1), інші 32 (спадок на 14).
Висліди виборів до волосних рад такі: з загального числа радних 2.040, поляки взяли 52 відс. мандатів, а майже 90 відс. українців щось понад 40 відс. Щодо політичного характеру радних, то їх формально ділять так: ОЗН 924, безпартійні й невідомих політичних переконань 496, Стр. Нар. 8, ППС 6, українці 735 мандатів (36 відс. на 90 відс. українського сільського населення), чехи мають 26 мандатів, жиди 25, москалі (на селах!) 8, інші (?) 173 манд.
Отже диспропорція виявилася лише між цифрами й мандатами поляків та українців Комунікати в цій справі, подані до преси, що величезну диспропорцію пояснюють зростом числа польського населення в містах і зростом "активности польської суспільности по селах". Наші селяни пояснюють цю диспропроцію по свому й дуже переконливо.
Зміни висліду виборів до міської ради в Луцьку.
На підставі відомостей з певних джерел преса подала, що в Луцьку на 32 мандати поляки взяли 16 і жиди 14. Як повідомляв згодом комунікат міродатних чинників, два жидівські мандати сумнівні. Обраховування тревали дальше і врешті офіційно оголошено, що жидівському "Бундові" забрано один мандат і додано йoгo О.З.Н. Таким чином поляки разом узяли 17, жиди 13, чехи 2, певняки — 0 манд.
Підсилення волинських костелів.
Як мало кому відомо, у Львові істнує ориґінальна орґанізація, що носить назву: "Союз приятелів кресових костелів". Цей союз має на меті підпомагати новозбудовані й ревіндиковані костели в Галичині, на Волині й Поліссі. Не грішми, а предметами, головним чином — літурґічним одягом. Ґрупа членів цього союзу під проводом княгині Чорторийської впорядкували згаданих костельних річей дуже багато й улаштували їх виставу. Усі ці речі, що були на виставі, вже роздали, при чому значна частина припала ревіндикованим і новозбудованим костелам на Волині.
Польська преса на Волині.
В Луцьку число польських часописів зростає. Виходить тут від довшого часу солідно редаґований тижневик "Волинь", хіба одинокий польський часопис, що вміє обєктивно підійти до справи бодай істнування на світі українців. Далі йде теж уже немолоде "Жицє Католіцке", орґан римо-католицької єпископської курії. Від кількох років нереґулярно виходить тут "Курієр Волиньскі", який за часів воєводи Юзефського був страшенно "ендецький", навіть забороняли його друкувати в Луцьку. Та з ендеків користи, як з риби пуху. Змінив напрямок "К. Вол." і став орґаном О.З.Н., навіть набрав ситого вигляду. Вийшло тут уже і 5 чисел органу "Звйонзку Шляхти Заґродової на Волині", який врядигоди може заступити гумористичний часопис. Отже разом виходить у Луцьку 4 польські часописи (не рахуємо господарських).
Тепер, як повідомляє "Жицє Катол." (ч. 28), з днем 1. червня ц. р. почне виходити в Луцьку з ініціятиви п. воєводи Олександра Гавке-Новака часопис під назвою "Ґромада Волинська", призначений для сільського населення. Для населення якої національности, не сказано: очевидно, для всіх. Спочатку "Ґром. Вол." буде виходити як місячник, згодом буде перетворена на тижневик.
Кілька слів до матерей з нагоди "Свята Молоді".
Не будемо робити загальних завваг про поведінку дітей і родичів на святі. Ми писали про це минулого року, але на жаль це не мало великого впливу, бо й цього року матері і батьки викликали на всі голоси своїх Нуць, Данків, Ромків, коли діти йшли в дефіляді і повинні бути скупчені та спокійні, щоб показати свою дисципліну та одноцілість. Діти так само говорили і штовхали одне до одного та підскоком сходили із площі після вправ. Видно, що до дисципліни і порядку у нас привчати таки нелегко.
Варт звернути нашим мамам трохи уваги на одяг дітей, бож одяг дитини це найкраще свідоцтво матері. Не дитина відповідає за те, що вона убрана недбайливо, що сорочина її не першої чистоти, що коло штанят бракує шлейок чи пояска і звисають аж на коліна, не дитина винна в тому, що їй бракує ґудзика коло сорочини чи штанят. Все це дає зле свідоцтво матері, а на жаль таких свідоцтв на цьому святі можна б видати багато, багато матерям і то не лише тим, що з ґатунку і фасону убрання можна б судити, що діти належали до біднішої верстви, але й тим, що видно було, що родичі не зовсім бідні люди, а мама напевно не ходить на щоденну працю, щоб заробити на кусень хліба. Ліпше те дитяче убрання було б дешевшого ґатунку (діти й так виростають з усього страшенно скоро), але нехай би воно було на довжину в міру, чисто і гарно вдягнене. Хай би ті мами, що їх діти йшли у дефіляді і мали вишиті сорочинки, постарались, щоб ті сорочки не були з тата чи старшого брата, та ще до того страшенне зімняті, але таки вшиті раз на рік на таке свято, де дитина на очах всіх відповідно до її росту і розміру. Невже так тяжко за цілий рік вишити вузенький взірчик для хлопячої сорочки та так дорого та сорочка коштує, що треба перед святом оббігувати всіх знайомих сусідів, щоб позичили вишиту сорочку для хлопців? А для дівчаток хіба так тяжко вже вшити кольоровий фартушок з якоїсь недорогої матерії, щоб не опоганювати їx білими вишитими фартушками та ще й з френзлями наче Гані, Парані, чи як там називається наша помічниця, в якої той фартушок позичаємо?
А ви, інтеліґентні мами, чи почнете нарешті звертати бодай трохи уваги на стилевість нашого народнього строю, про що так багато вже пишуть на сторінках ріжної нашої преси та говорять при всіх нагодах? Як приємно було для ока відпочити на тих дуже не багатьох гарних стилевих дитячих строях, що їx можна було побачити в поході! Але так мало тих строїв було і не багатьом мамам вони видали гарне свідоцтво! Особливо можна це сказати про строї хлопців.
Іще кілька слів при цій нагоді і до ВП. пань учительок. Може можна б було заповісти дітям у школі, щоб вони переказали своїм мамам, нехай би на такі свята, де діти виступають всі paзом, бідні поруч тих багатіших, не давали мами шовкових убранок чи сорочинок ані хлопцям, ані дівчатам. Нехай ті шовкові убранка чи навіть вишиті сорочинки (доречі вони ж зовсім не у стилі нашого народнього строю) вбирають діти при нагоді, коли вони є в товаристві рівних собі маєтково дітей. Не викликає непотрібно заздрість і виріжнення одної дитини зпоміж інших. Ліпше хай та дитина відріжняється чистотою і порядком, бо тоді вона буде лиш добрим прикладом для інших, аніж ґатунком і ціною свого вбрання. Може б можна доручити у школах так, щоб такий народній стрій був якимсь одностроєм з відповідного матеріялу і з відповідним взором, бодай у часі таких прилюдних свят. Треба сказати, що не лише мене, але і багатьох довкола мене, що трохи розуміються на стилевости вбрання, вражали випущені поверх штанят білі сорочинки молодших дітей зі захоронок. Не те вражало, що ті сорочинки випущені поверх штанят, бо на Бойківщині так носять, але те, що деякі з тих сорочинок були вишиті полтавськими взорами. Мами не знають того, що тоді така сорочка просто неможлива, бо на Полтавщині випущену сорочку носили тільки зовсім малі діти, або ті, що не вміли коло себе охайно ходити. Кожний хлопчик, що вже трохи починав звертати увагу на свій одяг, протестував проти такої випущеної сорочки, бож вона була злим для нього свідоцтвом, або носили її і старші хлопці, але це було ознакою їx напіврозвинености чи ідіотства. А ще коли ту сорочку застібують збоку і пускають по розпірці взір, то це вжеж правдива кацапська "косоворотка". Отож хай ці випущені сорочинки мають відповідний бойківський чи з якої там ще околиці, де такі сорочки носять, взір і фасон, то вона тоді нікого не вражатиме.
Ось кілька рефлєксій по цьогорічнім Святі Молоді, що зрештою було дуже вдале і гарне, не зважаючи на кілька менших хиб, які затрачувались серед назагал дуже доброго виконання. Може тих кілька завваг зроблених без злоби і іронії причиняться до того, що поволі ті наші свята будуть дійсно свідоцтвом нашої культури і єдности.
Харитя Кононенко.
Склад нового мадярського парляменту.
БУДАПЕШТ. ПАТ. Після доповнюючих виборів у кількох округах склад нового мадярського парляменту такий: 190 послів урядової партії, 40 аґрарної партії, 5 лібералів і соціал-демократів, 28 фашистів 4 націонал-соціялістів ґрупи ґр. Пальфі, 1 націонал-соціяліст, 3 членів національного фронту, 1 представник партії "Воля Народу", 2 представника правої опозиції і 5 незалежних.
Єдина мова зрозуміла для тих, що вірять у силу.
ЛЬОНДОН, ПАТ. Промовляючи у Файнґлі б. льорд адміраліції Даф Купер відповів на закиди канцлєра Гітлєра, спрямовані проти премієра Чемберлєна. На думку Даф Купера у відповідь на зневаги, яких допустився канцлєр Гітлєр, повинно зголоситися до війська 100 тисяч добровольців за 24 години. Це єдина мова — закінчив промовець — яку можуть зрозуміти люди, що вірять тільки в силу.
Недостача сирівців у чеському шкіряному промислі.
ПРАГА, ПАТ. Недостача відповідних сирівців унерухомила більшість шкіряного промислу, великого і дрібного. Після анексії Чехії і Моравії довіз тих сирівців, таких важних для високо розвиненого шкіряного промислу в Чехії, впав до мінімум. Дошкульно відчувають цю недостачу особливо великі фабрики. Тепер дирекція фабрик Баті домагається від компетентних чинників, щоб вони заборонили стягати шкіру при зарізі свиней. Таким чином думають добути річно коло 60 тисяч сотнарів сирої шкіри. Цей проєкт має появитися небавом у формі урядового розпорядку.
"Будьте готові до оборони батьківщини".
СТОКГОЛЬМ, ПАТ. В день "свята шведського прапору" і в день імянин короля Густава V. відбулося торжество, підчас якого король на летунському майдані під Стокгольмом вручив летунським ескадрам прапори. У промові з тієї нагоди король сказав: "Маєте боронити тих прапорів життям і кровю і бути готовими до оборони батьківщини". Король Густав V. виступив перший раз в однострою ґенерала летунства.
Німеччина хотіла дати Фінляндії ґарантії?
ГЕЛЬСІНКИ, ПАТ. Фінляндське міністерство закордонних справ дементує вістки, що їх оголосило кілька закордонних часописів, буцімто німецький уряд звернувся до Фінляндії із пропозицією заґарантуватн фінляндські границі, в заміну за деякі користи, які Фінляндія могли би принести Німеччині.
Конференція мін. Бонне з амбасадором Лукасєвичем.
ПАРИЖ, 7. 6. АВАС подає, що сьогодні міністр Бонне прийняв на авдієнції польського амбасадора Лукасєніча, з яким відбув розмову. Сьогодні прийняв теж мін. Бонне еспанського та анґлійського амбасадорів.
Міністр Ґафенку вступить спершу до Атен.
АТЕНИ, ПАТ. В урядових колах заявляють, що румунський міністр закордонних справ Ґафенку приїде до Атен 15. ц. м. ще заки виїде до Анкари та Стамбулу.
Анґлійський уряд погодився на спільне командування підчас війни.
ЛЬОНДОН, 7. 6. "Дейлі Телєґраф" та інші анґлійські часописи пишуть, що анґлійський уряд погодився в засаді на спільне командування обєднаними арміями Франції та великої Британії на випадок війни. Командантом обєднаних армій буде начальний вожд французької сухопутньої армії ґен. Гамелєн.
ЛЬОНДОН, ПАТ. Ґенерали Ґамелєе і льорд Горт від'їхали рано до Сангарст, де міститься королівська військова академія. Ґенерал Ґамелєн перевів теж там перегляд кадетів.
Італійсько-еспанське братання.
РИМ, 7. 6. Сьогодні Мусоліні прийняв разом із мін. Сунером на віф Націоналє ревію 6 тис. італійських лєґіоністів та трьох еспанських баталіонів. На могилі невідомого вояка зложено вінки. Мусоліні підніс оклик на честь Еспанії.
(«Діло»)
____________________________
10 червня 1939 р.
Звіт з загальних зборів Матері-Просвіти у Львові, дня 8. ц. м.
Нині Заг. Збори начальної нашої орґанізації — Просвіти. Саля Театру Ріжнородностей поволі заповнюється. Назагал делєґатів небагато, менш-більш половина салі.
Будують нові "доми людове" і костели. У Бруховичах к. Львова відбулася нарада поляків у справі будови "дому людового" ТШЛ., в якому знайдуть приміщення всі польські орґанізації. На нараді рішили вислати делєґацію до през. Островського у Львові, щоб міська управа згодилась на заміну площі під будову "дому людового" у Бруховичах. Дотепер зібрали вже на будову цього дому 5.000 зол. — У Білій, пов. Чортків відбулося посвячення вугольного каменя під будову "дому людового", якого довершив кс. Сівек з Чорткова. При цій нагоді принагідну промову виголосив чортківський староста Васєвич і війт збірної громади Ст. Трачевський. — У зовсім українському селі Щавнім, пов. Сянік, поляки рішили збудувати костел. З тією метою створили вже комітет будови костела.
Львівська хроніка. Марія Штрайхер повідомила поліцію, що 5. ц. м. вийшов з хати її 15-літній син Володислав і дотепер не вернувся домів — На подвірю заведення СС. Вінкентія в Павльо помер нагло 70-літній Степан Гриб. — Крізь отверте вікно дістались злодії до помешкання Ст. Мокрицького при вул. Панєнській ч. 29 і забрали футро та одіння вартости 1.800 зол. — З помешкання С. Шора при вул. Синявській 6 злодії вкрали мужеську і жіночу гардеробу вартости 500 зол. — У брамі камениці при вул. Міцкевича ч. 10 невідома жінка підкинула 10-денне немовля.
Зріст векслевих протестів у Польщі. У квітні ц. р. запротестовано в цілій Польщі 258.334 векслів на загальну суму 33,453.000 зол. тоді, як у березні ц. р. запротестовано 230.233 векслів на суму 28,057.000 зол. У квітні 1938. р. запротестовано 164.286 векслів на суму 19,656.000 зол. Найбільше векслів запротестовано у Варшаві.
За напад на вязницю і звільнення вязнів. Перед окружним судом у Травніку в Югославії відбулася розправа проти 40 селян, які два роки тому напали на вязницю в Ґалямочі, здобули її та звільнили кільканацять селян, які відсиджували кару за відмову йти на шарварок. По розправі суд увільнив кільканацятьох селян, інших засудив на кару від 1-го до 2-ох місяців арешту.
Мотоцикль наїхав на військо. На шосі коло Баден у Німеччині два анґлійські туристи наїхали на відділ німецьких вояків. Мотоцикліст, 30-літній Джон Скот та один вояк згинули, товариш мотоцикліста та два вояки були ранені.
Хто кого шантажує?
Затяжні переговори про союз трьох великодержав.
(Від власного кореспондента).
Кілька днів тому один анґлієць, наш добрий знайомий, говорив вам таке: "Якщо СССР прийме останні льондонські пропозиції, то Чемберлєн дістане чергову атаку ґіхту".
Бо нема ніодного анґлійця, який уважав би Чемберлєна совітофілем. І тому після промови Молотова та після ноти СССР, що наспіла до Льондону та Парижа, великобритійський премієр почуває себе зовсім добре та нема сумніву, що в суботу пополудні буде він ловити преспокійно риби, як личить анґлійському джентельменові, що зберігає завжди спокійні нерви та рівновагу духа, коли на европейському суходолі французькі, італійські, німецькі та всі славянські нерви тремтять раз-у-раз від почуття тріюмфу, злости, ненависти, радости чи смутку.
Однак хоч як Чемберлєн бридиться комунізмом, то він підпише пакт з Большевією, як це буде потрібне великобритійській імперії. Та покищо, у хвилині, як це пишемо, нема ще анґльо-совітського союзу, а навпаки виявились поважні розбіжности між становищем Льондону і Москви.
Ми заглянемо до "Таймсу", бо орґан анґлійської Сіті, цієї фінансової твердині Альбіону, є мабуть найкращим речником політики п. Чемберлєна. "Таймс" пише ось таке:
"Щонебудь думають балтійські держави, Росія мусить протиставитись німецькій геґемонії в тій области. Як довго ці держави зберігають теперішню незалежність, Росія може бути спокійна. Але, як ще довго ці держави будуть здібні зберегти цю незалежність? Кожний проєкт взаємної допомоги Росії зі західними великодержавами мусить передбачувати засоби оборони життєвих інтересів Росії над Балтійським Морем. В тій цілі уряди Великої Британії і Франції представили проєкт спільної наради між СССР, Великою Британією та Францією на випадок загрози незалежности тих держав. Однак це не вдоволяє росіян, бо вони не думають, що така постанова покриває ввесь риск. Москалі навіть переконані, що балтійські держави вміють прийняти німецький протекторат, ніж допомогу СССР. Усе-ж, російський уряд не хоче дозволити тим державам в такому випадку на добровільний вибір і в Москві загально думають, що Росія вишле тоді свої збройні сили, щоб не дозволити поширитись німецькій геґемонії в тих державах.
Проте бритійський уряд зі свого боку не може зобовязатися підтримати кожну акцію Росії на території тих держав, з якими Велика Британія має взаємини не тільки приязні, але навіть дуже сердечні. Тяжко сказати на як довго ця трудність припинить дефінітивне заключення пакту."
Скажемо від себе ще більше: Велика Британія та Франція не хочуть дати СССР клявзулі автоматичности не тільки щодо балтійських держав, але взагалі в усіх інших справах, з вийнятком явного і безсумнівного акту нападу тотальних держав на якусь із ґарантованих ними держав, чи на кордони трьох головних можливих ґарантів.
У Парижі говорить, що мін. Бонне, який має вважати добрі взаємини з СССР за річ потрібну, не хоче задалеко анґажувати Франції у беззастережний союз із СССР. Під цим оглядом Чемберлєн—Галіфакс і Далядіє—Бонне творять чвірку, що себе добре розуміє.
До ґазетярського обовязку належить подавати і деякі сплітки, тому напишемо ще й таке: Тут ще й досі деякі, звичайно добре поінформовані особи думають, що порозуміння між тотальними державами і СССР не виключене. Німці йдуть етапами і нині СССР покищо не є першим ворогом Німеччини. Отже совітська невтральність могла б бути тимчасово для них побажана. Молотов має зрештою в сучасну хвилину добру німецьку та італійську пресу, що оплескувала його останню велику промову.
Сьогоднішня паризька преса прибрала гострий тон супроти СССР, а півурядовий "Пті Парізієн" навіть запитує, чи не вказане перервати ті безконечні переговори з СССР. "Журналь-де-Деба" пише в тому самому дусі: "В разі, як московський уряд підтримуватиме далі ці свої домагання, мабуть буде краще, як ми зречемося того пакту, що в такому вигляді, як цього собі бажає СССР, має більше недомагань, ніж користей. На всякий спосіб не можемо відступити від наших тез під натиском маневрів Молотова."
Щораз частіше вичитуємо у щоденниках, які називали себе прихильниками союзу Льондон—Париж—Москва, про "черговий большевицький шантаж".
Тимчасом комуністична "Юманіте" твердить, що французький уряд робить все можливе, щоб не допустити до такого союзу. "Є шантаж, але за його спричинниками треба шукати в Парижі та в Льондоні".
На тлі тієї зрештою нікому нешкідливої пресової полєміки, французи думають про гарні та спокійні ферії. Залізниці переповнені не військом, але людьми, що вже їдуть над береги Атлянтику, Середземного Моря, в Альпи чи в Піренеї, щоб перевести безжурно відпустку.
До справи анґльо-совітського союзу ми ще нераз матимемо нагоду докинути кілька рядків.
Юрій Студинський.
Скомпліковані проблєми можуть легко довести до війни.
Але війна не є неминуча?
ЛЬОНДОН. 8. 6. ПAT. В палаті льордів відбулася сьогодні дискусія на тему закордонної політики. Підчас анексії міністр Галіфакс виголосив експозе, яке подаємо у скороченю:
Льорд Галіфакс заявив, що Анґлія намагається брати під увагу окрему ситуацію, в якій находиться кожний із тих народів із якими Анґлія веде тепер переговори. Далі міністр нарікав на надто велику настирливість парляменту, який домагається інформацій і то передчаних. Велика Британія з тої причини і в куди гіршій ситуції від держав, які не користуються добродійністю вільних установ (Німеччину й Італію розумів під тими державами міністр). Відтак мін. Галіфакс проговорив деякі справи, що вяжуться з переговорами з поодинокими державами.
Що до Польщі мін Галіфакс пригадав заяву, що він її зложив після порозуміння з мін. Беком. Ґарантії Анґлії замінено на взаїмні гарантії аж до часу заключення постійної умови, яку небавом, на думку міністра, заключать. Ґарантії для Румунії та Греції не потребують дальших вияснень. З Туреччиною заведено першу стадію переговорів і небавом ці переговори будуть закінчені.
Переговори зі Совітами збув міністр Галіфакс кількома словами, не зраджуючи подробиць, заявляючи, що залишилася ще одна або дві перешкоди, з яких головною перешкодою є справа балтійських держав. Бритійський уряд — казав Галіфакс — не ваажає за відповідне накидуватися з ґарантіями державам, які їх собі не бажають.
Бритійський уряд не перекреслює згори всiх можливостей порозуміння з Німеччиною, але треба памятати, що Німеччина зломила низку своїх деклярацій після окупації Надренії, по Аншлюсі та по прилученню Судетів до Німеччини. Це був удар у довіря та вартість зобовязань у міжнародніх взаєминах. Покликуючися на кондолєнції, що їх Гітлєр і Мусоліні вислали анґлійському королеві з нагоди катастрофи підводного човна, що є виявом спільних гуманітарних почувань серед народів, мін. Галіфакс сподіється, що тривкість мира не буде перервана. Анґлія, Франція та держави, з якими вони звязані порозумінням, ніколи не вчинять аґресії, але минув той час, коли одностороння акція могла знищити незалежність европейської держави.
Анґлійський уряд бажає розглянути економічні питання як Німеччини, так теж інших держав Европи. Що до міжнародніх конференцій, Галіфакс сумнівався, чи вони поправили би ситуацію. Радше могли б її погіршити.
Льорд Галіфакс ствердив далі, що не над усіма німецькими домаганнями можна говорити при округлому столі, але одночасно він підкреслив, "що Велика Британія була б вдоволена, якби на будуче бодай деякі проблєми можна було розвязати переговорами". Далі мін. Галіфакс ствердив, що анґлійський нарід ішов на випадок потреби боронити свого способу життя і своєї ситуації у світі. Щоби звільнитися з тієї атмосфери непевности, яка панує від кількох місяців, по обох сторонах мусить витворитися переконання, що дане слово буде додержане. Треба привернути довіря до приречень.
Льорд Галіфакс не погоджується з поглядом, що війна неминуча. Правда, існують складні питання, які можуть до неї довести, та є особи, які можуть той конфлікт приспішити. Не зважаючи на те, які були би ходи війни та як довго вона тривала би, Галіфакс не сумнівається в її остаточний вислід.
(«Діло»)
____________________________
11 червня 1939 р.
ік. Чи "пани" у Львові можуть погодитися — чи мусять вічно сваритися?
Коли ми два дні тому писали, яким повинен би бути Загальний Збір "Просвіти" та що він повинен би конкретно рішити, писали ми в настрою, що його висловлює гордовите, але й сумовите староримське гасло "contra spem sрerо". Бо фактичні дані, відомі нам напередодні зборів, казали вже глибоко сумніватися, чи ті збори перейдуть у настрою спокою, поваги та зі зрозумінням найбільшої нинішньої української потреби, аксіомного українського імперативу — одностайного громадянського фронту, згоди і порозуміння.
Відгуки дня — фейлетон.
Ювілейна проща зі Львова до Зарваниці. Український Католицький Союз організує в днях 28. і 29. червня ц. р. першу прощу зі Львова до Зарваниці з нагоди ювілею 950-ліття хрещення Руси-України. Подорож залізницею зі Львова до Підгаєць 6 зол. (в обі сторони), переїзд возом до Зарваниці (16 км.) по 1 зол. від особи. Зголошуватися і складати 6 зол. до 14. червня в місцевому парох. уряді або в канцелярії Українського Катол. Союзу, Львів, ул. Японська 7, II. пов., тел. 294-66 (год. 9—13). Білєти будуть вислані перед 26. ц м.; вони уповажнюють до 50% знижки білєту на просторі 80 км від Львова Порядок прощі: дня 28. ц. м. в середу рано в 7. год. збірка на площі св. Юра, архиєрейська Служба Божа і похід на головний двірець Коло 8 год. відїзд з гол. двірця; коло 12. год. приїзд до Підгаєць, звідки пішки або возами до Зарваниці. В четвер 29. ц. м. коло 12. год. поворот до Підгаєць і коло 8. год. поворот до Львова
Найгарніша купальня Львова "Зелене Око" вже відкрита при вул. 22. Січня за Технічною Школою або вул. Зеленою ч. 62. Вступ 80 сот., для студентів і шкільної молоді 60 сот., у неділі і свята 1 зол. Білєти на 10 разів і сезонові по зниженій ціні. Обильний буфет відкритий до год. 11-ої вночі. Ідеальне місце для відпочинку в зеленім парку з квітами. Вступ вільний на підвечірки і вечері.
Станиславів дістане Дирекцію почт і телєґрафів. Повідомляють, що в найближчому часі у Станиславові створять Дирекцію почт і телєґрафів. Уже підшукують відповідний будинок для тієї установи. Є чутки, що в липні Станиславів дістане назад Дирекцію залізниць, яку перед кількома роками зліквідували.
Таємна пожежа божниці. В ночі з 4. на 5 ц. м. вибухла другий раз пожежа в синаґозі у Витковицях к. Моравської Острави. Пожежа знищила уладження синаґоґи та одну вежу. Причини пожежі поліція покищо не устійнила.
Австралія цікавиться расовою пріналежністю еміґрантів. Австралійський уряд рішив, щоб усі еміґранти, які не є бритійськими громадянами, подавали свою расову приналежність. Кожний еміґрант, який схоче приїхати до Австралії, мусить зложити заяву, чи є жидом чи арійцем.
Жертвуйте на вдови й сироти по поляглих!
Звиш 300 воєнних вдів, сиріт та батьків по поляглих пригадується оцим нашому громадянству.
Раз у році за дозволом влади переводимо прилюдну збірку жертв на забезпечення вдів та сиріт.
Вони тихо й терпеливо замкнулися в собі зі своїм горем, зрослися зі своїми злиднями й нікому не докучають, нікого не прохають помочі, хоч нераз кусочка хліба їм бракує.
Одиноке тільки наше Т-во знає їx нужду, знає їx невисказані перед ніким жалі. До нашого тільки Т-ва звертаються вони в потребі, а тих потреб так багато, що невимовно жаль стає нам, коли не можемо вволити скромненьких побажань тих, що найбільші жертви понесли у важкому та грізному часі.
На скромненькі підмоги вдовам та батькам поляглих, на їx лікування й на вивчення сиріт, що найдошкульніше відчувають утрату батька опікуна, наше Т-во потребує річно 20.000 зол. Ці гроші можемо зібрати тільки раз у році при нагоді прилюдної збірки.
Саме тепер, у днях від 11. до 14. червня ц. р., за дозволом Воєвідських Урядів: львівського з 2. V. ч. 27/28/39, станиславівського з 9. V. ч. 33/31/39 й тернопільського з 23. V. ч. 3/26.39 переведе наше Т-во цю збірку. Від її висліду залежить доля кільканацяти сиріт, що вчаться у школах та забезпечення звиш триста родин по поляглих.
Ми віримо, що наше громадянство не відмовить нам помочі і памятаючи про воєнних вдів та сиріт, зложить по своїй спроможности стільки, щоб виправдати надії вдів та сиріт і щоб тим способом гідно вшанувати память поляглих.
Просимо використати в днях від 11. до 14. червня ц. р. всі нагоди, щоб самим жертвувати та пригадати про цей обовязок усім знайомим.
Жертви просимо висилати поштовими складанками ч. 511.590, або на адресу: Т-во "Український Фонд Воєнних Вдів і Сиріт", Львів, Потоцького 48.
Управа Т-ва "Український Фонд Воєнних Вдів і Сиріт" у Львові.
Молода американка на колесі від Кракова до Снятина.
В останньому числі відомого американського журналу "Нешонел Джеоґрафікен Меґезін" за червень знаходимо статтю молодої американки Доротеї Госмер "На колесі через Потщу". До статті додані 38 ілюстрацій — знимки здебільшого авторки статті і дві мапи. Д. Госкер вибралася до Европи з наміром обїхати деякі країни на колесі, не рахуючися з часом свого побуту в деяких місцях, зовсім як ті мандрівники, що заробляють на прожиток, продаючи листівки зі своїми фотоґрафіями.
Очевидячки вона не їхала колесом через море, як думали деякі наші селяни. Спершу вона хотіла переїхати ногами від Ґенуї до Трієсту, але згодом змінила плян. Три роки вона в Европі і вивчила поневолі з 12 мов для практичного вжитку. Вона каже, що навчилася теж їсти всяку всячину — навіть морські пявки зі смоктальцями, смажені на салі, навчилася спати на звичайній соломі і голотіч на полі, після розкішних ночей у багатих пансіонах і готелях. Діставши лист від якогось доброго знайомого в Відни, вона виїхала туди, а звідти за 10 годин була у Кракові.
ПЕЙСИ, ПИРОГИ, ПЕЧЕНА ГУСКА.
Тут вона мала вражіня, що опинилася в якомусь фантастичному світі. Найбільше вразили її гранчасті вовняні шапки, пейсаті жиди і фіякри, що холіталися на своїх пружинах по міських каменях. У Кракові здивувало її, що так мало студентів володіє чужими мовами, що студенти бідні, що жидівські дільниці не змінилися від XIV. віку, далі суботній похід до синаґоґи, далі препозиції вуличних "ганделесів" які хотіли відкупити від неї колесо. Велике місце в її споминах займають вражіння, звязані з новими стравами: пирогами, кнедлями, ріжними мучними лєґумінами з сосами, шодом, підливою тощо. Вона не відмовила собі приємности зїсти печену гуску у жидівському ресторані. Те, що в нас їдять деякі люди 5 разів денно — для неї ревеляція. Не менше відкриття зробила молода американка, живучи довший час між краківськими студентами, якто вони вмішуються у політику і політикою переплітають свої студії. Дараба, на якій перевозили її колесо Дунайцем, збита нашвидку, зробила на неї сильне вражіння. Цікаве, що такі дрібні речі врізалися в її память живіше, ніж побут у копальнях Велички.
НАЙВЕСЕЛІШE МІСТО — ЛЬВІВ.
Від Рабки вона приїхала на колесі до Львова. Наближуючись сюди, вона відчувала "подих Сходу". Львів це для неї найвеселіше місто з цілої Польщі. Академічна вулиця гуде живими розмовами, каварні теж, "горілка з канапкою" — одна, дві, три розвязує язики. А який тут борщ ще й з "ушками" (ці "вуха" названі по анґлійськи зовсім таксамо як ті, що носимо по обидвох боках голови справді виглядають несамовито в борщі!), а — холодна зупа з суниць — нечувана річ! У Сихові, коли один знайомий летун-старшина хотів її повезти на літаку, взяли її за шпигуна, бо вона не розставалася зі своїм фотоґрафічним апаратом, скрізь шукаючи за знимками. Ціле щастя, що мала при собі ріжні документи з урядовими печатками.
ПРАЗНИК У НИЖНЕВІ.
Зі Львова виїхала Госмерівна до Галича поїздом, де подивляла натовп з мішками, клунками, куритами, гусками і... пасажирами, що билися за приступ до місць і за вихід з ваґону. З Галича поїхала каюком до Нижнева, де попала на празник св. Петра і Павла. Мандрівничка зупиняє свій зір на вишиваних сорочках селянок, захоплюючися співом парубків на вулиці, смакує суниці. Після богослужби довідується про те, що таке греко-католицька церква. Торговий день у Коломиї з мітлами та горшками — романтичний. 3 Коломиї вона забирається у прогульку на Попа Івана і стоїть зачудована у горах на тих місцях, де і досі залишилися сліди боїв — окопи з дротами. Вона не може уявити собі, як вояки могли тут воювати в хмарах. Ріжними плаями і верхами по горах веде її милий гуцулик Микола аж до Жабє, по дорозі збираючи для неї дикі квіти та ягоди.
ГУЦУЛЬСЬКА ГОСТИННІСТЬ.
Американці доводиться ночувати в хаті гуцула. Цю ніч вона вважає цілою подією, бо має про гуцулів своєрідні інформації. Етнольоги твердять — каже вона — що гуцули це мішанина українців, поляків і румунів, їx мова утворена під впливом мов цих трьох національностей, а... підчас "метушливих періодів польської історії деякі збунтовані шляхтичі втікали у горн між верховинців і женилися з гуцулками. Ось чому деякі гуцули і досі мають... шляхетські прізвища. У Дземброні американка знаходить доказ нечуваної гуцульської гостинности. Жінка гуцула, в якого вона переночовує, йде вночі за конем, щоб гостя мала чим уранці вертатися до Жабя. На прощанні господиня запрошує її жестами, щоб вона залишилася в них назавжди замість доньки, яку вони поховали, дуже подібну до американки.
ДОТЕПНІ ПІДПИСИ ПІД ЗНИМКАМИ.
У Заболотові юрба обступила її як страхополоха, коли вона випитувала за хатою на нічліг. Їй ставили найбільше неймовірні питання: звідки вона їде, куди, кілько коштує її колесо, кілько вона має грошей і звідки їх узяла? В Устю вона купалася у Пруті з гуцулкою Зорікою і навчилася лускати зернята сонячника. Вночі до її ліжка влізла у подушку мишка. Їй виворожили, що миш у подушці значить дивні пригоди. По Службі Божій місцевий парох частував її чаєм з чорними ягодами і тістечками. У Снятині найшли на неї знову думки про останню війну та ріжні переміни з кордонами.
Всі ці спомини написані звязно і ділово. Під удатними знимками нераз дотепні підписи. Нпр. під фотоґрафією добре вигодованої молодиці з Коломиї, що стоїть з дитиною на руках: "Дитина реве, ноги в баби бocі, а вона всміхається". Торговий день у "Новім Tapґу", „Четвер це бунт кольорів, крику та запахів". Дівчина і хлопчина тягнуть вівцю на торг "Вівцю на торг уміють вести, але не вміють переконати її, що йти туди приємно". Один гуцул оповідає своїм сусідам: "Бо бачите, в одній перегородці стайні стояв мій кінь, а колесо тієї американської дівчини зараз у другій!" Худощава старша селянка тримає на руках добре вигодовану гуску, а під цим підпис: "Хоч сірачина в неї витерта, зате гуска товста". На одному возі їде багато гуцулів: "Там, де вози рідко їздять, там один везе багато пасажирів".
Маневри дипльоматів.
ЛЬОНДОН, 9. 6. Ройтер повідомляє, що перед виїздом Віліяма Стренґа до Москви не слід сподіватися ніякого розвитку ситуації у справі анґлійсько-французько-совітських переговорів.
В добре поінформованих колах здогадуються, що нинішня візита амбасадора Майського в льорда Галіфакса мала на цілі вияснити деякі точки вчорашньої деклярації Чемберлєна в палаті громад. Вона теж торкала розмов, які Стренґ переведе в Москві.
Бритійський амбасадор в Парижі Фінс прибув сьогодні до Льондону, щоб відбути конференцію зі Стренґом, який виїздить до Москви. Як відомо, Стренґ прибув щойно до Льондону з Варшави.
Анґлійський амбасадор в Парижі Фінс і Стренґ взяли участь у засіданні підкомітету закордонних справ бритійського уряду, яке відбулося під проводом Чемберлєна. Hа тому засіданні устійнено інструкції для Стренґа, якого відїзд переложено вже на понеділок, мотивуючи припізнення бритійського делєґата до Москви тим, що бритійський амбасадор у Москві лежить хорий на ґрипу і не зможе встати з ліжка. Тому теж приїзд Стренґа до Москви не вказаний швидше, як у вівторок.
В Парижі мін. Бонне прийняв на авдієнциї польського амбасадора Лукасєвича.
(«Діло»)
____________________________
13 червня 1939 р.
"Бранжеві курси" для нових купців. Заходом "Союзу Українських Купців" Купецька Ґімназія в "Р. Ш." при вул. Курковій 14 уладжує два рази до року бранжеві купецькі курси для нових купців, які не мали змоги теоретично й практично підготовитись до такої праці, в першій мірі для таких, які щойно задумують стати купцями. Буває, що наші люди беруться до торговлі без найменшої підготови до виконування свого нового фаху. Бувають випадки, що такі нові купці тратять останній гріш батьків наслідком незнання свого фаху й опісля ширять лише зневіру, що вбиває саму ідею купецтва. Багато теж наших людей не має відваги переступити порогу в торговельний світ. Тому Союз Українських Купців орґанізує "бранжеві курси", що бодай відхилить зацікавленим двері у невідомий їм світ. Пятий з черги "бранжевий курс" відбудеться від 22. червня до 6. липня ц. р. у Львові. Зголошення приймає "Союз Українських Купців" у Львові, при вул. Ґродзіцьких 1, II. На відповідь слід залучити поштову марку.
Напад на дім "Просвіти" в Турці н. Стр. Дня 4. червня ц. р. уладила місцева чит. "Просвіти" концерт у честь Шевченка. Підчас концерту кількох типів напало на дім "Просвіти", в якому відбувався концерт, вибили 3 шиби, при чому камінь, що його кинули напасники, вдарив одного з учасників в концертовім салі. Опісля напасники намагалися вдерти до салі, але рішуча постава громадянства внеможливила їм викликати бешкет. Поліція веде в цій справі допит. Слід згадати, що це вже не перший випадок такої провокації. Тому українське громадянство домагається гострого покарання напасників.
Збройний напад на Гуцульщині. Невідомі напасники вдерлися вночі, вибивши перед тим шиби у вікнах до мешкання Марії Білабчук та стероризувавши домашніх крісами, веліли їм влізти під ліжка. Тоді напасники преспокійно перешукали ціле мешкання та забрали ріжні річі вартости 400 зол. і втекли в невідомому напрямі.
Бродій у Лавочнім. ПАТ подає, що на горі Тин біля Бескиду, на граничнім відтинку Лавочного відбулося з нагоди спільної польсько-мадярської границі свято польсько-мадярської спільноти. На границі зібралася "юрба польською населення, прийшло теж мадярське населення, був КОП і мадярські гонведи, представники польської і мадярської цивільної влади". Богослуження відправив гр-кат. священик о. Варецький. Промовляли: від волости Славсько та "представник мадярської влади посол Бродій". Промовці підкреслювали братерство і приязнь обох народів".
Припинили діяльність трьох студентських українських товариств у львівському університеті.
Ректорат університету Яна Казимира у Львові оголосив такий комунікат:
"Рішенням з 5. червня ц. р. академічний сенат університету Яна Казимира у Львові припинив на 6 місяців, себто до 5. грудня 1939 р. діяльність таких академічних товариств: 1) Академічного Хору "Бандурист", міжшкільного т-ва, зареєстрованого в університет Яна Казимира; 2) Т-ва Українських Студентів Права університету Яна Казимира "Правнича Громада" і 3) Т-ва Українських Студентів Медицини і Фармації "Медична Громада".
"Причиною рішення академічного сенату університету Яна Казимира була нелєґальна діяльність згаданих товариств, що її виявила влада безпеки; діяльність суперечна з правними постановами і статутами згаданих академічних товариств. Каригідну діяльність розвивала і влада (орґани) цих товариств і їx члени".
Напрямні й завдання німецької політики.
Дипльоматичний кореспондент “Менчестер Ґвардіян”-у містить під поданим угорі наголовком статтю, в якій він твердить, що нім. політика йде тепер трьома шляхами: німці слідкують за кроками західних великодержав, зокрема Великої Британії, дбають про консолідацію німецьких надбань, зокрема в Чехословаччині та в Еспанії і підготовляються до нових підбоїв.
В першому випадку німці роблять усе, щоб протиставитися фронтові, що його тепер західні держави монтують. "Менчестер Гварліян" пише, що німецько-польська війна без анґлійських та французьких ґарантій не могла би була довести до світової війни, одначе тепер вона довела б до того безсумніву. Найбільше ненависть відчувають німці до Великої Британії і тому вони радуються з того, що совітсько-анґлійські переговори продовжуються. Німці оферували Туреччині далеко йдучі політичні концесії, одначе Туреччина, яка не має імпериялістичних забаганок, на них не пішла. Туреччина теж параліжує Болгарію. Німеччина намагається мирним способом здобути контролю над румунськими копальнями нафти. Анґлія та її союзники подбають про те, щоб дати змогу Румунії оборонити, або на випадок нім. інвазії знищити ті копальні. Гітлєр знає, що Анґлія готова воювати за Ґданськ. Тому німці ждуть на те, чи у фронті мира не покажуться якісь риси. Німці числять на внутрішню кризу у Франції та на те, що Анґлія знову виявить мирні тенденції та що Польща не видержить фінансового тягару постійного мобілізаційного стану. В Італії німецькі впливи кріпшають, одначе в Італії збільшується нехіть до Німеччини. Німеччина консолідує внутрішній фронт, викликуючи воєнну психозу та роздуває ненависть до Польщі. Німеччина рішена довести до розвязки багатьох проблєм у найближчій будучности, імовірно у вересні. Чи Німеччина справді готова вести війну, точно не відомо, одначе певне, що вона не зреклася ніякого свого імперіялістичного пляну. Німеччина рішена опанувати Румунію, але закріплює теж своє становище в Лібії. Та середземноморський конфлікт матиме для Німеччини тільки другорядне значіння. Їx безпосередні цілі зосереджуються в Східній та південно-східній Европі.
(«Діло»)
____________________________
14 червня 1939 р.
Дозволи на продаж книжок і журналів — згідно з розпорядком міністерства внутрішніх справ — зможуть видавати повітові староства. Згаданий дозвіл можна дістати лише на один рік, опісля можна буде його продовжити. Продавати зможуть лише ті особи, які дістали дозвіл; відступати дозволу іншим особам не можна.
Автоматичні телефони у Станиславові. В суботу 17-го ц. м. в год. 24-ій вночі урухомлять у Станиславові автоматичну телєфонічну централю. Щоб познайомити абонентів зі способом, як треба лучитися з бажаними числами, від 12-го до 16-го ц м. буде в льокалі телєґрафічної каси показ при спеціяльно заінстальованих автоматичних апаратах.
Внук цісаря Франца Йосифа 27-літній кн. Рудольф Віндішґрец згинув у мотоциклевій катастрофі в Австрії. Віндішґрец їхав мотоциклем і зударився зі самоходом. З катастрофи вийшов кн. Віндішґрец зі заломаним черепом і помер у шпиталі.
Марія Сокіл і Антін Рудницький над Тихим Океаном. Як довідуємося з канадійських часописів, відома пара наших артистів Марія Сокіл і Антін Рудницький (про яких успіхи в концертах у Канаді в зимі ц. р. ми вже писали) повернулись знову зі Злучених Держав до Канади, запрошені туди на дальших 30 концертів у провінціях Манітоба, Саскечеван, Альберта і Брітіш Колюмбія. Ця їx друга концертова поїздка (в одному півроці) по Канаді закінчиться виступом у Ванкувері, над Тихим Океаном, у середині липня, після чого обоє артисти повернуться до Европи.
Лавреатки міжнароднього конкурсу мистецького танку у Львові. В пятницю 16. червня ц. р. в 8. год. ввечір відбудеться в селі Великого Театру у Львові виступ учасниць міжнароднього конкурсу мистецьких танків у Брюссель. Це буде для любителів сценічних танків та концертових бувальців Львова справжня атракція. Нагороджені грошевими нагородами, (почесна нагорода 10 тис. фр.), золотими і срібними медалями та дипльомами танечниці (між ними багато чужинок) запрезентують на цьому вечорі мистецтво у найкращій його технічній і виразовій формі. Зокрема українське львівське громадянство матиме нагоду подивляти єдину учасницю конкурсу українку, п. Оленку Заклинську, що за українські танки добула в Брюссель дипльом.
23 сторінки машинового тексту займає відповідь премієра Складковського в справі виборів у Галичині.
Премієр-міністр Ф. Славой-Складковський переслав за посередництвом маршала сойму відповідь на інтерпеляцію посла д-ра Степана Барана з 22. березня ц. р. в справі масових виборчих зловживань до громадських і міських рад на терені воєвідств: львівського, станиславівського і тернопільського. Є цe найбільша міністеріяльна відповідь на посольську інтерпеляцію в історії новітнього польського парляментаризму, бо вона займає 23 повні сторінки машинового письма.
Премієр відповідає подрібно на всі наведені послом-інтерпелянтом факти, спираючись — як пише в обширному політичному виводі на вступі відповіді — на безпосередніх обсерваціях міністеріяльних урядовців, що він їх спеціяльно делєґував на вибори.
Незалежно від фактів інтерпелянта премієр ілюструє свою тезу, за якою: "Підстави здогадних зловживань треба передовсім шукати в підході українських політичних чинників, що намагалися за всяку ціну надати виборам характер політичної демонстрації, як спроби сил безкомпромісового українського націоналізму" — багатьома власними фактами й подіями, привезеними з певністю згаданими спеціяльними виборчими делєґатами-обсерваторами міністра.
З огляду на прецікаві політично-статнстичні дані тої особливої міністеріяльної відповіді, постараємось у найближчому часі нанести з неї ширші винятки на сторінках "Діла".
КТВ.
Мало їх, але працюють і служать прикладом для інших.
Дещо з життя і про життя українських музик у Варшаві.
Варшава, початок червня.
Мало їx, а проте вони заслуговують на найширше зацікавлення і піддержку українського загалу. В чужому середовищі, в невідрадних студентських обставинах студіюють, працюють і гідно представляючи музичне імя нашого народу, здобувають цінне фахове знання та стають прикладом для інших. Вони — це українські студенти варшавської державної Музичної Консерваторії і власне їм хочемо присвятити декілька слів інформаційної згадки.
***
В невеликому саді варшавської консерваторії панує тепер кожного весняного сонячного дня незвичайний гамір. Це старші і молодші студенти-консерватористи використовують останні хвилини дорогого часу, щоб з якнайширшою — кажучи "музично" — ґамою знання станути до останніх річних іспитів. Входимо до консерваторії, шукаємо "наших". Їx усіх віднайти легко, вони найкращі в успіхах, "дуже добрі" з гори на долину. Всі заслужили на прилюдну презентацію перед читачами "Діла".
З невеликого гурту молодих українських варшавських музик-консерватористів на першину місці треба поставити паню Оксану Бурбелло, (із Сокальщини) співачку, що студіює оперову клясу.
Пані Оксана — відома широким кругам своєї і чужинецької публики у Варшаві, мала недавно блискучу нагоду виявити свій талант перед чисельним гуртом спеціялістів і витончених ентузіястів музики. Виступала вона в ролі Елізети в опері Чімарози "Таємне подружжя", яку виставили в консерваторії на закінчення академічного року.
Подивляло тоді кольоратурний сопран української співачки багатьох музичних рецензентів, професорів, музик і студентів. За кілька днів у пресі появилося чимало прихильних рецензій, а таки того вечора хтось з товаришів талановитої співачки приніс їй (замість сакраментальних троянд) китицю розквітлого (хто зна, чи не краденого) бозу. Наші хлопці були страшно горді успіхом своєї товаришки, а ми використали приємну нагоду скласти їй візиту з олівцем.
Пані Бурбелло вчилася співу зразу у Львові в Інституті Лисенка у Марії Сокіл, опісля приїхала до Варшави і вже 5 років вчиться у проф. Санковської (італійська школа) та вже другий рік студіює оперову клясу у дириґ. Бердяєва та реж. Фрешля.
Найбільша мрія гарної пані з лірично-драматичним сопраном, сокальською вимовою (наша співачка мусить у співі навчитися полтавської вимови) і галузкою запашного бозу в руках?..
Чиж треба це казати?... — Зрозуміло, виїзд за кордон, на студії, по багацтва мистецького досвіду, по красу артистичних зворушень і — дай Боже по... славу.
Наша співачка має також дві товаришки-українки, паню Галю Сумчуківну, дуже музикальну і культурну піяністку (на IV році), з незвичайно високою технікою, та цікаву як жінку і власничку сильного меццосопрану паню Галайко-Ляторовську, студентку другого року, міністеріяльну стипендистку.
Талантові пань не уступають — панове, безперечно більш завзяті (у змаганні і боротьбі за знання і славу), бо значно гірше матеріяльно (два рази на тиждень обід, тендітна маринарка і т.д.) ситуовані. Все це — прудкі і непересічні молоді люди, повні віри в правильний вибір і доцільність свого знання, ентузіясти найбільш питомої і найбільше занедбаної ділянки нашої велитенської національної культури.
З огляду на пошанівок треба тут на першому місці назвати о. Федорева (Ч.С.В.В.), що студіює теорію у проф. Рителя і цікавиться найбільше творами церковної вокалістики.
Загальну увагу звертає на себе замашний дириґентський талант п. Степана Кореня (студіює теорію на четвертому році, вправляючи в клясі дириґентури), що будучи членом хору "Фільгармонії", має час заробляти на утримання як інструктор міжшкільних варшавських хорів і підпора "Людової Капелі". Молодий музика почуває себе щораз краще на подіюмі дириґента, вглиблюючись у партитуру не лише зі знанням, але і з відповідним аналітичним підходом.
Його слідами йде абсольвент (з відзначенням) педаґоґічного виділу п. Олександер Самохваленко (холмщак), відірваний, на жаль, якимсь прикрим непорозумінням від пульту дириґента у далеку острізьку політ.-вязничну келію і звільнений аж по втраті цінного року. На педаґоґіці студіює також п. Сергій Білий, a цілком заслужені похвали для своїх піяністичних вальорів у відділі проф. Буцкевічової збирає д. здібний п. Северин Сапрун.
Пружиною, що порушує цим малим, а проте таким багатим і багатонадійним світиком української музичної молоді у Варшаві, є ориґінальний стрункий "хлопець" з дикою кучерявою чуприною — п. Роман Новосад, рухливий, усміхнений, талановитий — устиг уже скінчити четвертий рік хорової дириґентури у проф. Казура і студіює композицію у проф. Сікорського (модерніст) та готовиться до кляси дириґентури проф. Бєрдяєва. Поза студіями активно працює у мистецькому гуртку "Спокій" і завзято компонує. Має вже власні твори з обсягу мініятурної вокалістики і коротких начерків на дуту орхестру. Вони власне принесли молодому музиці, крім слави здібного студента, — матеріяльну підмогу у формі міністеріяльної стипендії за знамениті осяги на державному конкурсі теоретиків і композиторів.
Оце й ціла галерія нашого варшавського музичного доросту. Є ще інші, поза мурами консерваторії. Деякі вже на дошках опери, деякі просто на крикливих і перетомлюючих естрадах душних каварень (5 зол. за вечір). Але всі з амбіціями і вірою, що великий музикальний нарід розбудує і створить за їхньою допомогою велику українську музику.
Можна б багато написати про життя, зусилля і здебільша неймовірно фантастичні перипетії всіх тих наших молодих талантів у боротьбі за прожиток і за майбутнє.
Одначе може краще закінчити коротким побажанням на їx адресу: щоб ті з них, що по непереспаних передіспитових ночах стужилися за рідними сторонами і знайшли гостинну хату, яка прийняла би їx на ферії, a ті, що самі мають змогу поїхати між своїх, щоб не змарнували — вакаційного часу.
Усім їм, гадаємо, наше громадянство не відмовить привітної зустрічі та тихої, радісної заохоти та передовсім щирого серця.
КТВ.
Новий німецько-польський інцидент у Ґданську.
ҐДАНСЬК, ПАТ. У ночі з 9. на 10. ц. м. загинув у Ґданську польський митний інспектор Ліпінський. Президія поліції, до якої звернувся інспекторат мит за інформаціями у справі Ліпінського заявила, що Ліпінський арештований. На питання яка причина арештування — президія поліції відмовилась дати вияснення; опісля заявила, що Ліпінський перебуває у слідчім арешті нібито під замітом пянства.
В понеділок 12. ц. м. оголосили у Ґданську, що Ліпінського арештувала влада Ґданська під заміром наміру схопити 2-ох членів націонал-соціялістичної формації С. А. Це вияснення треба уважати неповажним, бож годі подумати собі, щоб Ліпінський міг у середмістю Ґданська, де його арештували, схопити двох членів гітлєрівської партії і відвезти їх до Польщі.
Ґенеральний комісар Польщі повів енерґічну акцію перед сенатом вільного міста Ґданська у справі Ліпінського.
През. Мосціцький з членами уряду в Центральній Промисловій Окрузі.
РОЖНІВ. ПАТ. У понеділок пополудні през. Мосьціцький з дружиною виїхав самоходом у товаристві віцепрем. Квятковського, віцемін. ґен. Литвиновича, воєводи Тимінського, команданта О. К. ґен. Лучинського тa почоту до Рожнова, де оглянув будову великої водної тами на Дунайці. З Рожнова вернувся президент Польщі з дружиною і членами уряду та почотом до Мосьціц, звідкіля виїхав у вівторок у дальшу подорож, щоб оглянути важніші осередки центральної промислової округи.
Німеччина дістане кольонії мирним шляхом.
КОПЕНГАҐА, ПАТ. У понеділок приїхав з Копенгаґи німецький міністр справедливости д-p Франк, де виголосить відчит в орґанізації правників. Мін. Франк заявив представникам данської преси, що Німеччина потребує для свого 81-міліонового населення "життевого простору" і тому домагається звороту втрачених кольоній. Думаю — заявив мін. Франк — що цю справу вдасться розвязати мирним шляхом.
През. Рузвельт про взаємини з Анґлією.
НЮ-ЙОРК, ПАТ. През. Рузвельт приїхав у понеділок на святочну промоцію 456 виховників військової школи у Вест Поен і виголосив на святі промову.
Президент підкреслив, що Злучені Держави повинні зміцнити свою оборонну силу вказуючи на сумну долю слабих держав: Австрії, Чехословаччини та Альбанії. Згадуючи про візиту анґлійської королівської пари, президент заявив, що вона була висловом взаїмних відносин між обома державами, що не потребують взаїмно боятись та однаково бажають мира.
Плянований атентат на бритійського амбасадора в Китаю.
ЛЬОНДОН, ПАТ. Райтер повідомляє з Шангаю: Добре поінформовані кола повідомляють про плянований атентат на життя бритійського амбасадора в Китаю Кера. Тому поробили всі заходи обережности. Перед амбасадою стоять сильні стежі. Амбасадор та його секретар надягають тепер постійно панцирні камізельки. У самоході амбасадора вставили шиби, відпорні на кулі.
(«Діло»)
____________________________
15 червня 1939 р.
Відгуки дня — фейлетон.
Чи трамваї курсують після вечірніх вистав у міських театрах? У понеділок 12. ц. м в год. 10.55 взяв я пересадку коло Великого Театру, щоб пересісти на чвірку в напрямі Високого Замку. Чвірка відїхала, як вибивала година 11-а, не почуваючи себе до обовязку заждати бодай на перший трамвай від Великого Театру, а другу чвірку, яка надїхала опісля, дижурний руху спрямував відразу до ремізи від Віденської каварні. Коли публика не може рахувати на всі трамваї по нормальних вечірніх виставах у театрі, то може краще відповідальні чинники проголосили б у пресі, на які саме трамваї можна рахувати після вистав у театрі, щоб не наражувати публики на дезорієнтацію та витрату грошей. Р.
Арештування в Журавні. Пишуть нам: У неділю 11. червня ц. р. коло год. 3. рано умундурована поліція в Журавні перевела ревізію та арештувала таких хлопців із Журавна: Степана Бойсана, Івана Цукорника, Федя Демкова, Омеляна Дудикевича і Василя Свиля. Після полудня арештували ще коло 15 малих хлопців і дівчат. Арештування спричинили знані в Журавні "русскі" крикуни, що постійно профанують реліґійні й національні святощі та зокрема роблять просто вуличні верески в часі співання хором "Боже Великий Єдиний".
Польські амбасадори покинули столиці тотальних держав. ВАРШАВА, 13. 6. Польська преса приносить вістки, що оба польські амбасадори в Німеччині й Італії, Ліпський і Венява-Длуґошовський, перебувають під цю пору у Варшаві, або у своїх приватних маєтках. Польська преса пише, що оба амбасадори не швидко виїдуть на свої дипльоматичні станиці. У витвореній напруженій політичній атмосфері дальший побут амбасадора Ліпського в Берліні та амбасадора Длугошовського в Римі був неможливий.
Меморіял львів. професорів до премієра і міністрів.
Львівська вечірня преса принесла широкий меморіял львівських професорів університету та політехніки у справі жахливої ситуації у львівських високих школах, у яких уже цього року стратило життя двох студентів. Автори меморіялу підкреслюють, що фанатизм частини високошкільної молоді нагадує середнєвічні часи. Тому що у всіх трьох випадках убивств на терені львівських високих шкіл виновників не знайдено і вони ходять безкарно і тому, що молодь не має далі змоги спокійно вчитися серед таких несамовитих умовин, підписані на меморіялі звертаються до премієра, міністра справедливости, мін. закордонних справ та до маршалів сойму й сенату:
1) Негайно застосувати наглі фізичні засоби, що гарантували би постійно безпеку життя та екзекутиву державних законів і розпорядків влади на терені високих шкіл.
2) Усунути з високих шкіл деструктивні чинники.
3) Зреформувати управи академічних домів та увільнити їx від кермування одною партією.
Той меморіял зложила делєґація професорів високих львівських шкіл у складі: б. ректор університету Кульчинський, б. ректор політехніки Сокольницький та професори Братро, Кшемєнєвський і Круковський.
Дрібні вістки.
Президент Сметана підписав у понеділок коло 100 актів ласки. Вони відносилися до коло 70 осіб, засуджених звичайним порядком та до коло 30 осіб, яких засудив військовий суд.
Мін. Чяно відвідає в недовгому часі еспанського міністра внутрішніх справ Серрано Суннера в Бурґос.
Союз старшин чехословацької армії зліквідовано рішенням влади. На його місце дозволили створити союз виключно з харитативними цілями. Одночасно зліквідовано чехословацький військовий видавничий інститут та військову книгарню.
В часі відкриття нововиданого парляменту Іраку реґент Абдуліла виголосив промову, в якій підкреслив зріст безпеки на сході під впливом заключення анґлійсько-турецького договору.
Незвичайна посуха, яка навістила хліборобські стейти Злучених Держав, каже рахуватися з тим, що сьогорічний збір буде розмірно малий.
В еспанських урядових колах виринув проєкт продовжити військову службу до двох літ. Крім того мужчини починали б військову службу не в 21-ому, але у 19-ому році життя.
Двох урядовців японського ґенерального консуляту в Нанкіні вмерло внаслідок затроєння, якого жертвою впали учасники бенкету, що його видав нанкінський уряд на честь японського віцеміністра закордонних справ.
Близько місцевости Льогроно в Еспанії впав до ріки Ебро підчас летунських вправ літак-бомбовик. Двох старшин-летунів важко ранених, механік згинув на місці.
"Панамерікен Ейрвей" урухомить з днем 25-го ц. м правильну повітряну комунікацію між Злученими Державами й Европою через Портуґалію і Францію.
Під неприсутність у Букарешті міністра закордонних справ Ґафелку його функції з доручення короля виконує премієр Калінеску.
(«Діло»)
15.06.2014