23 червня 1889 р.
Plac pod budowę nowego teatru wytyczono na próbę w ogrodzie pojezuickim.
Plac wytyczono w odległości kilkunastu metrów od ul. Słowackiego, równolegle z ulicą Kraszewskiego, ale odstępując od niej o dziesięć metrów. Stąd sięga plac budowy o trzydzieści metrów poza aleję stojącą na osi ulicy Trzeciego maju, aż ku trawnikom naprzeciw kamienicy, w której się mieści kasyno narodowe. — Od ulicy Słowackiego idzie projektowany plac budowy przeszło sto metrów w głąb ogrodu, tak iż krawędzią zachodnią dosięga aż naprzeciw trzeciej kamienicy ul. Kraszewskiego, a poza tą krawędzią pójdzie jeszcze droga dojazdowa.
Zatlenie się węgla kamiennego wscutek nadzwyczajnych upałów a potem deszczu, zdarzyło się w Zakładzie dla obłąkanych na Kulparkowie. W dzień Bożego Ciała o godz. 6 popołudnia spostrzeżono, że zatlił się węgiel kamienny nagromadzony dla użytku maszyny parowej. Dla zlokalizowania pożaru i zapobieżenia mozliwemu rozszerzeniu się ognia, miejscowa straż ogniowa pod dowództwem swego naczelnika p. Józefa Krzyżanowskiego i przy pomocy służby zakładowej zajęła się energicznie odosobnieniem tlejącego węgla. W niespełna godzinę prybyło 45 włościan ze wsi Kulparkowa. Tak połączonym siłom udało się około godz. 3 z rana odłączyć tlejący węgiel, który gdy wybuchnął płomieniem, przygaszono silnym prądem wody i zasypano grubą warstwą ziemi. Praca przy tem była bardzo wielka, a tem mozolniejsza, że wydobywający się dym i kurz przy rozrzucaniu węgla tamował ratującym oddech. Na miejce pożaru po zatelefonowaniu z rogatki gródeckiej prysyło 4 strażaków miejskich ze Lwowa, lecz widząc, aż ludzi jest dość, odjechali wkrótce z powrotem. Caly personal lekarzy i urzędników zakładu z dyrektorem na czele był obecny aż do stłumienia ognia. Zawiadomiony o tym wypadku w nocy referent Wydziału krajowego dr. Franciszek Hoszard przybył o godz. 6 z rana do zakładu, przekonać się osobiście o usunięciu grożącego niebezpieczeństwa.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
24 червня 1889 р.
Наспів час виборів до сойму краєвого.
З волї Найяснїйшого Монарха селяне галицкі мають вибрати 74 послів таких, котрі 6и сміло і бодро боронили прав стану селяньского. Ви-ж селяне рускі маєте вибрати 48 послів, котрі би не тілько щиро і сміло боронили прав селяньства, але і прав народу руского в Галичинї.
Ректором львівского университету на рік 1879/90 вибрано професора д-ра Клима Сарницкого.
Ректором львівскої школи политехничної на рік 1889/90 вибрано професора хемії загальної д-ра Августа Фрайнда.
Ректором черновецкого университету вибрано при другім виборї в пятницю професора Ем. Калужняцкого. За першим разом вибрано ректором проф. д-ра Льозерта, але він не приймив тої почести.
Панна Евгенія Ярошиньска, звістна наша писателька, одержала від царско-россійского товариства географичного в Петербурзі срїбний медаль в нагороду за зборку буковиньских руских пісень народних. Желаємо трудолюбивій і талановитій землячці нашій і дальших признань за праці на народній ниві рускій.
Видїл краєвий порїшив після проєкту намістництва пристати на зложенє з уряду бурмистра Ярославля Кар. Бартошевского і єго заступника д-ра Люд в. Мишковского, та узнати д-ра Мишковского нездібним занимати уряд члена зверхности громадскої через три роки, бо він хоч стало мешкав в Ярославли, но доглядав справи громадскої а не згодився що-до Кар. Бартошевского, бо сей пробував більшу часть року у Відни.
П. Иван Югик, угорскій Русин з Коцура, котрий своєю дописею, поміщеною перед пару місяцями в "Дѣлї", пояснив відносини угорских Русинів в Банатї, прислав до музею "Народного Дому" в Чернівцях прегарно вишиту ним камизельку (що зовесь по тамошному "брушлик"), дальше свої власнї дуже цікаві рисунки одежи і домів та кілька пісень угорских Русинів. П. Югик обіцяв написати ще про звичаї тамошних Русинів. "Буковина" обіцює надруковати ті піснї і звичаї угорских Русинів.
Дрібні вісти. Громада Цеперів, нов. львівского, одержала від цісаря 100 зр. підпомоги на будову школи. — Доповняючі вибори одного члена ради повітової в Тернополи з міста Тернополя розписані на день 20 серпня с. р. — В Пирпнґсдорфї коло Еденбурґа в Угорщині забив грім трех хлопців, котрі вилїзли на дзвіницю, щоби задзвонити підчас служби Божої. — Три сестри, родом з Черновець, стали докторками медицини; дві з них суть в Новім Йорку а трета Елеонора Вельт, котра практикує в Женеві, приїхала до Відня, щоби запізнатись з клиникою ґинекологичною.
Авдифон. В Харкові відбувалися на засїданю тамошного сенату университетского проби з приладом акустичним, котрий винайшов недавно студент харківского университету Лев Скляр. При помочи сего приладу не лиш люде, що мають слабий слух, чують знаменито, але і глухонїмі чують докладно тони музики, бо пр. ходили до такту при маршовій музиці. Авдифон складаєся з пояса, котрий чоловік убирає на себе. В поясї суть два електричні елементи, і від пояса йдуть дві ленти, закінчені малими микрофонами, котрі вкладаєся до уха. Бляшка микрофону закриває ціле ухо і дрожить під напором воздушних филь. Прилад сей можна носити під убранєм. Авдифон вислано до оцінки славному авдіятрови д-рови Арнольдови, директорови института глухонїмих в Берлинї.
Барон Гоффманн. Полиція віденьска оголосила в газетах пересторогу що-до певного Гоффманна, котрий відсидївши кару 6-лїтної вязниці пустився знову в світ під именем барона Henry Courtier і обманює людей. Житє Гоффманна вельми цікаве. Єсть сином скляря карльсбадского, троха образований, а именно знає добре і плавно говорити по нїмецки, француски, англійски, россійски і волоски. Маючи стать і поведенє аристократичне вкрутився він під именем барона Гоффманна в найвисші круги товарискі. Оженився з донькою одного вельми богатого Россіянина, по котрім унаслїдив величезний маєток, позбувшись, як говорять, свого тестя при помочи затроєного сигарета. Удалось і єму стати конзулем генеральним Сполучених Держав і кавалиром шведского ордеру Оляфа. Пробуваючи в Лондонї удавав австрійского министра финансів до такої степени, що віденьскі газети мусїли урядово перечити, мов-би австрійскій министер виїхав до Лондону. З грішми, добутими всїлякими обманьствами, брав він участь в великих предприємствах зелїзничих а сам для себе удержував величавий яхт, на котрім подорожував. Жив мов князь, а як проворно знав обманити, свідчить хоть-би отся пригода. В однім англійскім банку представився за властителя дібр Вольфсберґ в Каринтії а предложивши сфальшовані документи, мов-би одержав концесію на будову зелїзниці до Вольфсбухтель, одержав від банку на будову 25.000 фунтів шт. позички, що після тогдїшного курсу виносило 240.000 зр.
Телеграми.
Білград 24 червня. "Видело" орган напредняків помістило заявленє, що партія поступова усувався від политики і орган єї перестав виходити.
Берлин 24 червня. Приїхали тут король і королева грецкі і россійскій наслїдник престола.
Букарешт 24 червня. Король, королева і наслїдник престола виїхали до Нїмеччини.
Відень 24. червня. Промова цісаря до делегацій зробила велике враженє особливо та часть єї, де говориться о ситуації политичній в Европі, о відносинах в Сербії і Болгарії. — Хлюмецкій одержав титул барона.
Прага 24 червня. Челядники столярскі застрайкували і домагаються збільшеня платнї.
(«Дѣло»)
____________________________
25 червня 1889 р.
Раду громадску в Жовкви розвязало вчера намістництво з причини злої господарки громадскої, викритої комисією краєвого видїлу.
До библіотеки "Народного Дому" у Львові подарував п. Ант. Солтикевич, бувшій инспектор краєвий, 587 примірників цінних книжок і брошур в різних язиках.
Ригорозум до докторату в віденьскім университетї здав з відзначенєм 6 (18) червня п. Денис Дорожиньскій, слухатель ІV року богословія в тамошній гр.-кат. семинарії. Испит складався з науки библійної старого і нового завіта та з восточних язиків. П. Дорожиньскій мусїв старатись о дозвіл в министерстві просвіти, бо до ригорозів припускаються лиш укінчені слухателї богословія.
Довгій вік. В Чижикові (в присїлку Острів) коло Львова умерла ковалиха Кубалевичка в 112 році житя. Була она невеличкого зросту, сухорлява, а в послїдних роках так висохла та скорчилась, що носили єї на руках як дитину, бо о власних силах ходити вже не здужала.
В Дрогобичи відбулося дня 21 н. ст. червня торжественне посвященє угольного каменя під будову дому притулку для старців і убогих, фундації жида-промисловця М. Ґартенберґа. В торжестві взяли участь всї знатнїйші достойники дрогобицкі. Намістник гр. Баденій не був на тім торжестві, хотяй прирік п. Гартенберґови, коли повідомлено єго о тій фондації. Фондація основана в честь 40-лїтного ювилею нашого цісаря.
Дрібні вісти. В Станиславові відбудеся дня 29 н. ст. червня вінчанє п. Мар. Бохеньского, старшого комисаря гірничого з панною Елизою Ґеппертівною, донькою полковника оборони краєвої. — Конець року шкільного міскої школи промислової у Львові враз з розданєм нагород і виставою робіт учеників відбудеся в сали ратушевій в суботу 29 н. ст. червня о 10-тій год. рано.
"Хрунем на виборах" заопікувалася ц. к. прокураторія державна, конфискуючи нинї илюстрацію з таким надписом і відповідними стишками.
Фондація для шкіл народних. Видїл краєвий здав справу з заряду фондації для шкіл народних з р. 1872 в минувшім році: А) Доходи: 1) Основний капитал 3.656 зр. 50 кр. готівкою а 99.819 зр. 61 кр. ефектами. 2) Відсотки від ефектів 4.494 зр. 34 кр. готівкою. 3) Закуплені ефекти 129 зр. 25 кр. Сума доходів 8.150 зр. 84 кр. готівкою, 99.948 зр. 86 кр. ефектами. Б) Видатки: 1) Підпомоги виплачені громадам на ціли шкільні разом з 200 зр. зложеними на разї до депозиту, для Сендзишова 5.365 готівкою. 2) XIII рата сплати правительству 354 зр. 50 кр. 3) Готівкою видано на купно ефектів 121 зр. 50 кр. Сума видатків 5.841 зр. Порівнавши видатки з доходами лишилося з кінцем 1888 р. 2.309 зр. 84 кр. готівкою а 99.948 зр. 86 кр. в ефектах. В p. 1888 виплачено підпомог громадам: 250 зр. Кольбушова; по 150 зр.: Дрогобицка, Любінь, Рогізно, Стенятин; по 100 зр.: Білобоки, Бискупичі радлівскі, Хомчин, Дубів, Довгомостиска, Калників, Камениця гор., Козяри, Любешка, Молотків, Носівці, Олешів, Пакушівка, Полянка, Пшецишів, Радгощ, Соколівка, Сприня, Терло, Трійця, Тшетшевина, Ворвулинці, Жарновичі; 65 зр. Издебки; по 50 зр.: Бабичі, Драбинянка, Яструбик, Кречкова, Михалків, Надиби, Окопи, Вікняни, Олеша, Пилатківці, Ракова, Романівка, Середня, Тарнавка, Видже, Видрна, Висока.
Улегшеня на зелїзницях державних в подорожи до купелїв. Товариство зелїзниць державних впровадило поїзди купелеві улегшаючі подорож до купелїв, положених на захід від Львова. Поїзд виходячій зі Львова о год. 5-тій минут 50 з рана (після львівского годинника) переходить в своїй рутї попри оба купелеві місця підкарпатскй, с. є Риманів і Ивонич, відтак попри Старий Санч (Щавницю) і Жегестів та стає в Мушинї-Криници о год. 7 мин. 12 вечером того самого дня без нїякої зміни возів. До Хабівки (Закопане) і Рабки виїздиться зі Львова о год. 8-ій минут 55 вечером (після годинника львівского) а приїздиться без нїякої зміни возів до Хабівки на другій день о год. 11-тій 51 минут перед полуднем.
Телеграми.
Відень 26 червня. Гр. Кальноки був на авдієнції у короля румуньского, котра тревала три чверти години.
Париж 26 червня. В палатї послів прийшло вчера до великого скандалу, коли пос. Лєжен назвав всїх републиканів каналіями. Посли кинулись на него а відтак одні на других і мало що не прийшло до бійки. На послїдок ухвалено викинути Лєжана з салї.
Петербург 26 червня. На укріпленє Риги ухвалено 12 мил. руб.; робота має розпочатися вже в серпню.
Брукселя 26 червня. Россійскій повномочник веде тут переговори в справі позички одного миліярда франків.
Берно (на Мораві) 26 червня. Робітники тутешні заповідають страйк від 1 липня.
Лондон 26 червня. Дервиші в значній силї маширують на Вадигальфа; против них йде англійске войско під проводом ген. Ґринфеля.
(«Дѣло»)
Znaczna kradzież.
Poskromicielka lwów w menażerji Montenegro, Anna Breuer, odjeżdżając ze Lwowa nadała d. 1. bm. dwa podróżne zamknięte kosze na koleji Karola Ludwika w celu odesłania ich do Wormacji w Niemczech. Po przybyciu jednak do tego miasta dnia 20. bm. spostrzegła, że skradziono jej z tych koszów zloty, na palec gruby, łańcuszek do zakładania na szyję, wraz ze złotym medalionem o dwóch ametystach, dwie zlote kosztowne branzolety, złotą brosze, brylantowy pierścień, talar z Matką Boską, koralowy łancuszek o trzech rzędach i bieliznę. Policja tutejsza zarądziła dochodzenie.
Pożar. Dziś w nocy o pół do 1. sygnalizowano pożar na II. części. Spaliła si realność za rogatką Gródecką, własność Wolfa Dreschera, składająca się z domu mieszkalnego i próżnej stodoły; obydwa przedmioty były kryte słomą i od innych budynków znacznie oddalone. Lokatorka, była właścicielka tej realności wraz z czworgiem małych dzieci, pogrążeni w śnie uszli śmierci tylko dzięki przypadkowi, że współlokatorkę bolały zęby, wskutek czego spać nie mogla i pobudziła zagrożonych. Ogien miał powstać ze wszystkich stron naraz. Na miejsce pożaru przybyli radny miasta p. Glodzinski, straż ochotnicza i miejska z p. Iliasiewiczem, major Gessner, konc. policji Kantor z rewizorem Teichmanem. Szkoda, niewiadomo czy asekurowana, może wynosić około 1000 zł. prócz zniszczonych ruchomości lokatorów.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
27 червня 1889 р.
Пригода на зелїзници. Дня 14 н. ст. червня по полудни на зелїзници львівско-белзецкої при в'їздї поїзду з робітниками на стацію Верхрата, пов. равского, зворотник Павло Кравс так зле уставив зворотницю, що один з возів особових, в котрім було 42 робітників, вихопився з шин і вивернувся. В тій пригодї покалїчилося легко кілька осіб. Слїдство заряджено.
Експльозія в копальнях нафти. Минувшого місяця доносили ми о експльозії в копальнях нафти Щепановского в Майданї, повіта калуского; топер лучилася така сама пригода в Либуши, пов. горлицкого, в копальни Ад. Скшиньского. Дня 13 н. ст. червня докопалися до покладів нафти і почали з ями добуватися нафтові ґази, пориваючи з собою зеленаву ропу нафтову. Трех робітників і Гановерець, що управляв там канадійским верченєм, наблизились до ями, щоби збирати якось розливаючуся ропу. Нараз займилися ґази від огнища парового котла, роздався гук мов з гармати і в одній хвили займилася одежа на тих чотирох людях. Три робітники кинулись в конюшину і придушили огонь на собі, а Гановерець побіг в поле і так попарився, що за кілька годин помер.
На дохід товариства Братньої Помочи слухателїв львівскої политехники відбудеся дня 29 н. ст. червня, в суботу, на Високім Замку великій концерт двох повних музик войскових 30 і 55 полку під управою капельмайстрів пп. Ролля і Баха. Вечером буде освітлений цілий Замок бенгальскими огнями і фаєрверками.
Дрібні вісти. Министер Залескій приїхав ві второк по полудни з Відня до Львова; на двірци вижидали єго намістник гр. Баденій, совітник намістництва Терлецкій і директор полиції Кшачковскій. — Товариство приватних офиціялистів закладало вчера камінь угольний під будову власної камениці при пляцу Хорущини; як видимо, дуже гарно розвиваєся се товариство під доброю і розумною управою. — Дня 29 н ст. червня мають зїхатися до Львова ученики гимназії Франц-Йосифа, котрі в р. 1869 здали в тій гимназії испит зрїлости. — В Мостарї застрїлився надпоручник 99 полку піхоти Роберт Зинґерт. — В Сараєві застрїлився полковника Вильгельм Ебгарс.—В Kpaкові на кладовищи застрїлився дієтар почтовий Е. Д., лишаючи жінку і дїти; причиною самоубійства мала бути нужда. — У Львові відбуваються тепер здогони кіньскі; любителї сего спорту заявили, що аристократія польска не має вже відповідно годованих коней до здогонів, і загадали виєднати в министерстві дозвіл на льотерію, подібну угорскій Kincsem, щоби з до ходів єї піднести львівскі здогони. — Трупа театральна Старицкого дає тепер представленя в Казани.
Раду громадску в Жовкви розвязало намістництво на внесенє краєвого видїлу.
Причини сего розвязаня подає львівскій Przegląd такі: Численні зажаленя против громадскої господарки і администрації майном жовківскої громади змусили видїл краєвий зарядити ще в р. 1887 подрібну люстрацію громадскої господарки а вислїд сеї люстрації показався дуже лихим. Бо хотяй громада має значний маєток основний, 3% котрого річний дохід приносить до 30.000 зр., котрі аж надто вистають до веденя порядної господарки громадскої, то за-для безнастанного і консеквентного занедбаня обовязків як ради так і зверхности громадскої запанували в зарядї громади нелад і деморализація. Давнїйше мав магистрат уквалифакованих урядників концептових, касових і манипуляційних, тепер всї ті місця занимають личности нездібні а при тім нема над ними нїякого догляду. Много справ залягає в урядї громадскім на шкоду мешканців. В касї найшла люстрація численні надужитя; залеглости від людей збільшились до значної суми. Дальше пересвідченося, що члени ради громадскої визискують свої становища радних для личних цілий а заключаючи з громадою интереси, не виповнили своїх зобовязань. Фондації Кониньского і Незабитовскої (для рукодїльників) а також і фонд убогих міста Жовкви потерпіли значні шкоди, бо деякі позички, удїлені з тих фондацій, не стягнені ще від р. 1877. Всї важнїйші предприємства і достави громадскі були в руках радних, а рада громадска затвердила не раз гіршу оферту лиш тому, що она вийшла від радного громадского. Не виконувано полиції місцевої, будівничої і санитарної. Все те стверджено ще в р. 1887, але що вже зачалися вибори нoвoї ради громадскої, намістництво вздержалося з розвязанєм ради, бо гадало, що нова рада приверне порядок. В сїчни 1888 р. вибрано нову раду громадску, а коли доконано доповняючих виборів з І. кола в сїчни 1889 р., мала рада потрїбний комплет 36 радних і 18 заступників. Але що нова рада ще доси не уконституовалася, а надто рїшенєм з 3 червня с. р., вздержуючися від вибору асесора громадского, зазначила змаганє, що хоче проволїчи вибір зверхности громадскої і полишити в урядованю давну раду громадску, та коли склад нової ради, до котрої війшла половина давних радних, не дає нї найменшої поруки, що усунеся нелад в управі громадскій, ба навіть можна побоюватись, що всї дотеперїшні надужитя і неправильности будуть вестись і ще, — тому намістництво в силу §.109 гр. зак. гр. розвязало давну, а доси ще урядуючу раду громадску, вибрану в 1882 р., а також і ново вибрану а доси ще неуконституовану раду, вибрану в 1888—1889 р. Для тимчасової управи установлено окремий заряд, а обовязки начальника громади доручило намістництво ц. к. конципистови намістництва п. Едвардови Чермакови. Против сего розвязаня може рада громадска внести відклик до министерства справ внутрїшних до 4 тижднїв, але сей відклик не вздержить зарядженого розвязаня.
Телеграми.
Відень 27 червня. Постійна комисія для закона карного закінчила нинї свої роботи.
Пешт 27 червня. Правительство заказало Сербам угорским брати участь в торжестві ювилею битви на Косовім поли.
Берлин 27 червня. Hamburg. Nachriсht. ставлять проєкт подїлити Швайцарію між Нїмеччину, Францію і Италію.
Берно 27. червня. Швайцарска рада державна уповажнила раду звязкову затягнути позичку для як найскоршого заведеня карабина малого калибру.
Відень 27. червня. Потверджаєсь вість, що нїмецкій цісар виїде приватно в гостину до италіяньского короля до Монци.
(«Дѣло»)
____________________________
28 червня 1889 р.
Справа будови трамваю парового у Львові ще не полагоджена. Рада міска не хоче позволити предприємству зелїзниці Львівско-Белзецкої вибудовати дворець для трамваю парового коло костела св. Анни. На вчерашнім засїданю міскої ради внесла III секція магистрату, щоби дати приреченє, що позволиться вибудовати такій дворець. Міска рада при поіменнім голосованю відкинула се внесенє 28 голосами против 22, мотивуючи, що зелїзниця Львівско-Белзецка переходить з днем 1 липня с. р під управу держави, то певно правительство начне нові переговори з міскою радою. При тій дискусії вчерашній вияснилася квестія шляхів сего парового трамваю. Шляхів буде пять; а то: з двірця трамваю (коло костела св. Анни) на Підзамче, з Янівского на дворець зелїзниці Черновецкої а відтак по над Пелчиньскій став на Стрийске, де стане другій дворець трамваю, і улицями Стрийскою та Паньскою на Личаків. Переговори розбиваються також і тому, що предприємство трамваєве не хоче контрактово зобовязатись, побудовати в цілости згадані шляхи трамваю.
Жандарми обікрали свій постерунок. В Терешенах на Буковинї обікрав хтось касу постерунку жандармерії на 275 зр., підваживши шуфляду каси; такій був рапорт жандармерії. Довшій час не можна було вислїдити злодїя, аж начальник постерунку з Теребестє зїхав на місце злочиньства і там слїдячи, набрав пересвідченя, що таки самі терешеньскі жандарми обікрали свою касу. Повідомив о тім ритмайстра жандармерії в Чернівцях, а сей зїхавши до Терешен, казав увязнити вахмайстра Зуруля і постенфирера Боднара.
Дрібні вісти. В Перемишли помер д-р Август Крупиньскій, кандидат адвокатскій; покійний мав загальне поважанє, тому на похоронї зібралися численно мешканці Перемишля а співав хор питомців під управою о. Копка. — Місто Кретинга, пов. росеньского в Россії погорїло до тла; шістьсот домів і всї уряди погорїли а в огні погибло много людей. — В Ивоничи було гостей, що зїхались до купелїв, від 15. мая до 23. червня 190 родин, а 433 осіб.
Археологичні праці д-ра Шараневича. В послїднім випуску численними взорами і фотодруками прикрашеної публикації центральної комисії археологичної, видаваної під проводом д-ра бар. Гельферта, находимо під рубрикою "Нотатки" таку згадку: Ц. к. консерватор д-р Шараневич подав центральній комисії цікаві відкритя з свого консерваторского округа. Винайшов він в горбі під Тенетниками (коло Букачовець) частини людского черепа, але що ті винайдені частини суть вельми дрібні, тому і можуть служити основою до дальших розслїдів. Важнїйшими суть предмети з инших розкопок. Суть то останки сосудів з гробівця в Липници, пов. рогатиньского. Два такі сосуди заховались цілком добре, при третім, що має вид збанка або фляшки, нема горїшної частини, з четвертого єсть власне та горішня часть з вузкою шийкою. (Сосуди ті відрисовані в публикації.) Форма трех перших сосудів не єсть нїчим замітна; два з них мають вид стіжка з широким отвором, третій має вузку шийку і мав колись ушко; останок четвертого сосуда з вузкою шийкою і з дуже вистаючим краєм каже догадуватись незвичайної форми. Всї ті сосуди вироблені на гончарскім кружку з глини добре вимішеної без нїякої домішки; зверху старанно вигладжені а випалені досить добре в замкненій печи.
Громада Товмачик в Коломийщинї отвирає велику крамницю з всякими потрїбними товарами для селян в будинку канцелярії громадскої. В першій хвили підписало 40 членів 400 зр. удїлу на ту крамницю, а єсть надїя, що число членів збільшиться що найменше до 300, бо селяне занялися тою справою дуже горячо. Иниціятором сеї крамниці єсть п. Юл. Кисїлевскій, купець і заступник "Славії" в Коломиї, а єго гадку радо підперли місцевий священик, старшина громадска і значнїйші селяне. Заходом п. Кисїлевского має створитися до осени ще пять таких крамниць в околици Коломиї а до того може прийти дуже легко, бо п. Кисїлевскій їздить безнастанно в дїлах асекураційних і при тій нагодї основує крамниці, именуючи такого крамаря репрезентантом "Славії", чим робить прислугу нашим селянам. Щасть Боже!
Телеграми.
Відень 28 червня. Постійна комисія для закона карного відрочиться офиціяльно дня 1 липня. Наради в комисіях спільних делєгацій поступають скоро а засїданя делєгацій скінчаться имовірно вже 15 липня.
Відень 28 червня. Комендантом 10 корпуса, перенесеного з Берна до Перемишля, має бути именований ген. Криґгам.
Букарешт 28 червня. Праса румуньска зазначує, що гр. Кальноки оцінив политику румуньску зовсїм обєктивно.
Берлин 28 червня. Цісар Вильгельм виїде вже в понедїлок на норвеґске побереже.
Ґрац 28 червня. Правительство заказало проживаючим тут Сербам обходити торжество битви на Косовім поли.
Відень 28 червня. Ген. дирекція зелїзниць державних поставила 29 урядників черновецкої зелїзниці в стан тимчасової розпорядимости; урядники будуть побирати пенсію.
Каїр 28 червня. Баталіон египетскої піхоти відійшов до Вадигальфа; мають ще відійти артилєрія і кавалєрія.
(«Дѣло»)
____________________________
29 червня 1889 р.
Головний руский комитет виборчій
затвердив отсі кандидатури на повіти виборчі з селяньскої курії і взиває всїх виборців, щоби солидарно на них голосували.
При переговорах правительства з зелїзницею Черновецкою застережено, що всї урядники зелїзниці переходять під заряд державний з всїми набутими правами, а передовсїм з правами, які прислугують им після статутів пенсійних Черновецкої зелїзниці.
Д-рови Францови Смольці доручено вчера медаль, вибитий в честь єго 40-лїтних роковин президентури в радї державній. На чолї депутації був д-р Гошард член видїлу краєвого.
Нові санитарні посади в Галичинї отвирає в сїм році министерство внутрїшних справ, а то пять нових лїкарів повітових, один санитарний конципист при намістництві і 14 повітових ветеринарїв.
Нові одногульденові ноти ще не так скоро появляться в обігу. Prager Ztg. доносить, що три миліони штук нових гульденів мусїли бути знищеними, бо показалося, що синя краска за-для свого злого складу хемичного не придаєся до печатаня гульденів, бо стираєся по довшім уживаню. Тому нові гульдени появляться аж пізнїйше.
Дрібні вісти. Архієпископ Исакович виїде дня 6 липня до Черновець на три днї задля каноничної визитації. — В цегольни банку ипотечного на Пасїках у Львові усунулась з гори глина і убила одного робітника на смерть а другого побила легко. — Вчерашні загальні збори членів "Библіотеки слухателїв права" порїшили розвязати товариство і получитися з "Читальнею академичною". — З заведеня карного у Львові в ночи 27 н. ст. червня утїкли два вязнї Давид Вайнгавс, і Іосиф Бобяк, засуджені на кару 7 і 8 лїт за злочиньство крадежи. Давид Вайнгавс, родом після свого зізнаня з Рогатина, а ймовірно з Россії, мав загоєну рану на лици; Іосиф Бобяк, родом Кениґсав, пов. дрогобицкого.
Жертва спорів о народність і віроісповіданє.
В Сучаві відбулась сими днями розправа карна, котра кидає темне світло на відносини в полудневих повітах Буковини, а котрих причина шовинизм і безоглядна нетерпимість румунизаторів. — Секретарем манипуляційним староства в Кимполюнзї був довгі лїта Юліян Кобиляньскій, Русин, гр.-кат. віроісповіданя, маючій 47 лїт бездоганної служби правительственної. А що в тім містї мале число гр. католиків не мало своєї церкви, тому Кобиляньскій поставив собі за ціль житя побудовати там церков. Між шовинистами румуньскими настав переполох; почали они всїми силами противдїлати постановленю Кобиляньского, а вислїдом тих заходів було обжалованє Кобиляньского перед прокураторією, що приймає взятки, а властиво змушує сторони платити собі за урядові чинности. Прокуратор сучавскій Гоян в актї обжалованя піднїс провину в 14 случаях в той спосіб, що Кобиляньскій при вношеню сторонами реклямацій від служби войскової брав від них взятки і нелегально полагоджував их справи. Обжалований признав, що селяне нераз приходили до него о пораду в реклямаціях, ба навіть він сам писав им реклямації, за котрі добровільно давали єму селяне дарунки грошеві, коли реклямація віднесла успіх. Грошей тих не брав Кобиляньскій для себе, ино відтягнувши видатки пороблені на поданє, решту призначав на фонд будови гр.-кат. церкви в Кимполюнзї. Свідки зізнали, що Кобиляньскій прибільшив фонд будови церкви о 2000 зр. і ствердили, що они добровільно давали гроші за успішні реклямації. Також зізнали, що они не хотїли вносити жалоби за се на Кобиляньского, а лиш послухали намови і грозьби адюнкта податкового Сокаля, котрий їздив в околици Дорни і Кимполюнга та намавляв людей вносити жалоби. При розправі заявили, що відкликують всї свої жалоби. Показалося дальше, що Сокаль був орудієм в руках слїдчого судьї, адюнкта судового Тудана, котрий сам яко судія слїдчий укладав карні донесеня против Кобиляньского, відтак через Сокаля давав ті донесеня переписувати покутному писарєви Фаєрови і принимав их до протоколу судового. На основі тих своїх власних жалоб Тудан починав і переводив слїдство. При переслуханю свідків в слїдстві, обіцював им Тудан по 150 зр., єсли зізнають в некористь Кобиляньского, та клав перед ними мошонку, заявляючи, що в нїй 150 зр., котру одержати може кождий, хто зізнасть фальшиво. Єсли якій свідок мимо того зізнав правду в користь Кобиляньского, то Тудан нищив сей протокол і не долучував єго до актів слїдства. Розумієся, що трибунал карний мусїв увільнити п. Кобиляньского від всїх закидів. Ціла розправа виявила корупцію в буковиньскім судівництві. Тудан єсть адюнктом в Сучаві.
Телеграми.
Відень 29. червня. Правительство наказало вести строго контролю над всїми транспортами водними між Сербією а Австрією.
Білград 29. червня. Торжество в Крушевацу відбулося величаво при величезній участи народу. Митроп. Михаїл посвятив угольний камінь під памятник для погибших на Косовім поли, а король довершив церемонії єго заложеня. Між предметами, замурованими під памятник, находиться також китиця польних цвітів, узбираних за призволенєм турецких властей на Косовім поли. Митроп. Михаїл висказав в своїй промові надїю, що прийде час сполученя всїх частей сербского народу.
Берлин 29 червня. О приїздї царя до Нїмеччини нема доси нїяких позитивних вістей а о плянах подорожи нїмецкого цісаря не звістно також нїчого певного як лиш то, що цісар виїзджає в понедїлок до Норвеґії.
(«Дѣло»)
Odbudowanie Stryja.
Otrzymaliśmy list następujący: Zaledwie trzy lata minęło od znanej, strasznej pożogi miasta, a nieznający dawniej Stryja nie uwierzyłby teraz nigdy, że się istotnie zdarzyła. Tak bowiem szybko wyrasta u nas dom za domem, kamienica za kamienicą, jak grzyby po deszczu. Prawda, że do tego przyczynił się głównie skarb państwa udzieloną pogorzelcom bezprocentową pożyczką, tudzież nadzwyczajna jak na dzisiejsze ciężkie czasy ofiarność publiczna, lecz także i zarząd miasta, reprezentowany przez p. starostę Michla, zdziałał w swoim czasie bardzo wiele dobrego dla miasta. Nie wierzono wprawdzie podówczas, że zaprowadzony po części porządek, jaki na Stryj przystoi, długo potrwa, gdyż przeprowadzone wybory do rady gminnej nie dawały po temu należytej rękojmi, a nawet ze wszech stron dochodziły nas glosy, że znowu powrócą dawne błogie czasy dla ojców miasta, których hasłem było: "naj bude jak buwało," gdy tymczasem obawa później okazała się płonną i z łona rady gminnej wyszli ludzie, jakich nam właśnie trzeba było. Tak bowiem obecnemu burmistrzowi p. Zatwarnickiemu jak i jego zastępcy p. Stojałowskiemu dotychczas nic zarzucić nie można i znając ich energję i zamiłowanie do pracy około dobra miasta, spodziewać się nałeży, że z wytkniętej prawej drogi zejść nie zechcą, jak długo na swem stanowisku pozostaną, czego im każdy dobrze myślący i o dobro miasta dbający obywatel z całego serca życzyć powinien. Źe gospodarka ich w całem tego słowa znaczeniu jest wzorową, mamy niezbite dowody. Wszakże podatki i inne należytości regularnie bywają opłacane, a co się tyczy porządku w mieście, to i sławnego kurzu stryjskiego jakoś pomimo posuchy nie widać, gdyż glówniejsze i najwięcej uczęszczane ulice miasta są codziennie niemal skrapiane; dalej przybył nam nowy chodnik a dawny w rynku został znacznie rozszerzony. Służba bezpieczeństwa publicznego, tj. po galicyjsku "policjanci", mając od wieków pierwszy raz dopiero teraz respekt przed swoimi panami, uwijają się po ulicach (nie wygrzewając się jak dawniej na słońcu) i tem samem utrzymają wszędzie wzorowy porządek, a szczególnie pomiędzy chałatowcami, wzdychającymi jak zwykle do miłego im plugastwa. Na szczególne wreszcie uznanie zasługuje najnowsze zarządzenie, mające na celu polepszenie stosunków zdrowotnych miasta, tudzież ochronę mienia mieszkańców przeciw klęsce pożaru.
Można otwarcie przyznać, że właściciele domów przyzwyczajeni kiegdyś do znanego niedbalstwa magistratu, nie mającego nigdy zwyczaju delegowania swoich funkcjonarjuszów na podwórza domów, aby przynajmniej tylko byli zbadali, ile fur śmiecia i innych nieczystości na tychże było zaoszczędzonych od lat niepamiętnych, obecnie, jakoś nawet gorliwie zabrali się do robienia porządków, tak dalece, że jeszcze tylko w dzielnicach przez samych żydów zamieszkałych, można się spotkać z pamiątkami dawnych rządów sławetnych, lecz i te wkrótce z pewnością usunięte zostaną, gdyż służba magistratu obecnie nie spi i ustawicznie przynagla i przypilnowuje poleconych ich opiece gospodarzy.
Tak więc przecież raz doczekał się nasz uroczy Stryj jak na początek wzorowego porządku i daj Boże, aby takowy i nadal był utrzymywany, zwłaszcza, że miasto nasze ma piękną przyszłość przed sobą.
(«Kurjer Lwowski»)
29.06.2014