Звіт з загальних зборів Матері-Просвіти у Львові, дня 8. ц. м.
Нині Заг. Збори начальної нашої орґанізації — Просвіти. Саля Театру Ріжнородностей поволі заповнюється. Назагал делєґатів небагато, менш-більш половина салі.
В год. 10-ій заняли на сцені місця члени Головного Виділу і пос. Вас. Мудрий відкрив Заг. Збори, стверджуючи, що збори скликано правильно та представляючи представників гор. староства (віцестар. Дембовський, м-р Лисий і ком. Островський). На зїзді є 160 представників-делєґатів. Опісля відчитав пос. Мудрий лист голови "Просвіти" д-ра Брика, який мотивував свою неприявність хоробою серця.
Комісії, звіти й цифри.
Після відчитання правильника Заг. Зборів та більш 300 прізвищ померших членів "Просвіти", яких память пошанували Збори, стаючи з місць, до верифікаційної комісії на ствердження протоколу вплинули два внески: Наріжняка зі Стрия і ред. Глібовицького, перейшов останній. Опісля зголосив ред. Глібовицький внесок на Мандатову Комісію, мовляв, багато делєґатів не допущено на салю, який збори приняли. Комісії-Матки, запропонованої д-ром Семчишином, збори не забрали, залишаючи цей вибір до часу, коли мандатова Комісія допустить евентуальних делєґатів на салю.
Перепони у праці.
Опісля почав відчитувати звіт з діяльности просвіти за 3 роки секретар Гол. Виділу М. Дужий. Звіт був перерваний приходом одинокого живого ще основника Просвіти, о. шамб. Цегельського, якого Збори зустріли оплесками. Цифри звіту були дуже цікаві. Згадавши, що 10 літ тому було ще мало читалень на півн.-сх. землях та майже повну ліквідацію Просвіти на захід від Сяну, де читальні є тільки в 30% українських громад, повідомив звітодавець, щo в ост. триліта розвязала влада 1 філію і 135 читалень, з того 104 в мин. році. Зате внесено 375 подань на нові Просвіти. Загально стан Просвітньої Орґанізації такий як в 1936. р., але для цього треба відняти розвязаних у 5 місяцях ц. р. 2 філій і 168 читалень. Всеж і нині Просвіта охоплює своєю мережею 85% для українських осель, отже це передова орґанізація. Колиж зважити, що Просвіта має 1.475 домів (174 збудовано у звітовому часі) і кількасот площ, що врешті в цих домах має приміщення більшість усіх українських установ, то і з цього погляду Просвіті все перше місце у нашій всенаціональній орґанізованости.
Як працює Просвіта?
Нині Просвіта має 360 тис. членів, з яких 86 тис. прибуло в звіт. часі — інакше 15% всіх українців у пошкільному віці належить до Просвіти. Ці члени ведуть ріжну статутову працю, що виглядає в цифрах так: Просвітянська орґанізація диспонує нині бібліотеками з 700 тис. книжок, з яких прочитано 3,5 міліона та 9 тис. часописами у своїх домівках, театр. гуртками, що дали 28 тис. вистав і для яких відбуто 20 курсів (скористало 281 читалень), хорами й орхестрами, що разом дали 8.600 концертів та 14.5 тис. інших святкувань. Всі читальні і гуртки дали у звіт. часі 51 тис. імпрез. Велику вагу клала Просвіта на боротьбу з неписьменністю: перевела статистику неписьменних, видала для них буквар, містила поклики і статті, відбула 3 курси для референтів боротьби з неписьменністю, врешті влаштувала 388 курсів, на яких навчилося писати 4.365 осіб. І врешті видання Т-ва: крім усіх ювілейних видань та матеріялів, видала Просвіта у звіт. часі 42 книжечки (250 тис. примірників з 2.5 міл. аркушів друку), 3 калєндарі, 40 хорових і музичних видань та 2 журнали ("Просвіта" і "Життя і Знання").
Звітодавець обговорив ще справу минулорічного ювілею Просвіти, звязаних з ним святкувань та перепон, зокремаж долю недозволеного Конґресу Української Культури і Фонду Національної Культури.
З матеріяльних справ вияснив звітодавець справу довгів Просвіти, яких є не більше 600 тис. зол., у тому пильних 197 тис. Зате філії й читальні Просвіти винні централі 345 тис. зол. Нарешті згадав звітодавець коло 100 стипендій, що їx Просвіта виплатила вперше мин. року з переданих їй фондів.
Згадкою про минулорічні події, з яких потерпіла Централя та вірою в дальший розвій Просвітянської Орґанізації, яка має на прапорі слова "В силі духа перемога Народу", закінчив секр. М. Дужий свій звіт.
Фінансовий звіт Просвіти.
Цей звіт обговорив ред. М.Таранько і в цифрах він такий: Назагал майно Т-ва зросло на 56 тис. зол. Білянс Т-ва виказав 238 тис. доходів і 182 тис. розходів. Видавництва: запаси книжок на 250 тис. зол., що їx щорічно виказують звіти, збільшилися новими книжк. виданнями, книжки відпливають поволі і дають дальших довжників. Видавництв Просвіти не передплачують навіть усі читальні, рахунки ведуть філії, які знову не вирівнюють довгів. Контроля над цим ділом та кольпортажа не наладнана якслід. Недвижимости одинокі є на правильній дорозі: дім дає 15 тис. річно, школа в Милованню починає давати прибутки, Грабовець і Тискова дають коло 1.200 зол. на фундації. Вкладки до Гол. Виділу за 3 роки дали 98 тис. зол., отже небагато, багато читалень та виділових читалень не платить їx. Ювілейний дар 8. грудня дав за 3 роки 146 тис. зол. Загалом Просвіті винні читальні, філії й інші 407 тис. зол. і якби їx стягнути, Просвіта була б самовистарчальною.
Від Контр. Комісії, обговоривши світла й тіни господарки Просвіти та намітивши засоби, якими можна її поставити на вповні правильний шлях, поставив дир. Кривуцький внесок на абсолюторію Гол. Виділові.
Багато дискусії викликала Мандатова Комісія, яка допустила додатково на салю 28 делєґатів: бесідники були за і проти їx допущення, врешті передано цю справу президії Зборів.
Після обідової перерви президія оголосила, що 22 делєґатів рішено додатково допустити на салю. На Комісію-Матку вплинуло два внески, ред. Глібовицького і др. Семчишина (Товсте), і над ними розвелася довша дискусія. Др Лисий (Тернопіль) вважає, що вибір нового виділу годі переняти, бо Koнтр. Комісія не уділила уступаючому виділові абсолюторії зa 1938 рік і ставить внесок, щоб точку про вибір виділу зняти з порядку нарад. Над цим внеском йшла гаряча дискусія, в якій забирало голос кільканадцятьох бесідників, що підтримували або оспорювали його, врешті цю справу вирішив предсідник, заряджуючи перерву, а підчас неї нараду виділу, чи внесок др. Лисого допустити під голосування. По наряді виділ рішив внеску др. Лисого не піддавати під голосовання. Зчерги предсідник піддав під голосування листи кандидатів до Комісії-Матки: д-р Семчишина (Товсте), що пропонував, д-р Хробака, інж. Шахновича, д-р Лисого, о. Кузьму і ред. Штикала та листу ред. Глібовицького, що пропонував о. ректора Малиновського, дир. Вишневського, мґр. Гаєцького, ред. Данилевича та інж. Квасницю. Ця друга листа дістала 138 голосів, проти 41 голосів за листою др. Семчишина. Комісія-Матка пішла на нараду; в міжчасі ішла
Дискусія над звітами,
в якій забирали голос: мґр. Лоґуш (Бережани), др. Керничний (Рудки), ред. Штикало (Львів), що заторкнув болючу справу поширення книжки, зокрема на Лемківщині й за Сяном, інж. Кузик (Печеніжин), що обговорив справу високих довгів "Просвіти" та незгоди на низах, нпр. в Коломийщині, о. шамб. Цегельський (оплески!), що пригадав початки "Пpосвіти", взивав до такої єдности, яка була в її піонірів та відмітив працю уступаючого виділу, м-р Карачевський (Городок), який теж відмітив працю уступаючого виділу, мґр. Гуцало (Ходорів), др. Дудикевич (Бібрка), др. Мінко (Камінка) та Кантимир (Снятин). Бесідники заторкали теж ріжні болячки та недосягнення праці Гол. Виділу, але підчеркували, що він робив, що міг у важких умовинах просвітянської праці.
Абсолюторію Гол. Виділові ухвалила саля одноголосно, після чого секр. М.Дужий давав річеві відповіді дискутантам.
Почесними членами "Просвіти" вибрано на Зборах о. Т. Цегельського зі Струсова та о. Ст. Мохнацького з Теребовлі. Справу зміни статуту передали збори на внесок президії новому виділові з тим, що її мають перевести до кінця 1939 р. та передтим обговорити на нараді представників філій. Знято теж з порядку дня справу відклику філій Рогатин та Самбір, у яких вже завіснувала згода й гармонія, зокрема ж Коломиї, в якій теж в найближчому часі ця справа буде наладнана. Довшу дискусію викликала щойно справа вкладки, яку вирішено так: відділено вкладку читалень від передплат видань "Просвіти", устійнено вкладку читалень і правних осіб на 12 зол., селян, робітників і студентів на 1 зол., інших на 2 зол. Рішено теж підписати читальням залеглости до 1933 р., а від 1934—38 рахувати згідно з ухваленою нормою.
Вибір Голови й Гол. Виділу.
В. год. 18.40 предложив врешті представник Комісії-Матки, дир. Вишневський і відчитав її листу. На Голову "Просвіти" запропонувала Комісія-Матка проф. Ом. Терлецького, що саля приняла бурхливими оплесками. Однак новий голова зажадав зміни деяких осіб, без яких він невсилі працювати, й коли цього не узгляднено — відмовився приняти вибір, вважаючи таке становище Комісії-Матки першим вотум недовіря. У відповідь на це поставила Комісія-Матка кандидатом на голову Т-ва о. кан. Юліяна Дзеровича, що дістав у голосуванні 136 голосів.
З черги бурхлива дискусія розвелася над листою кандидатів до Гол. Виділу, до якого Комісія-Матка намітила др. М.Андрусяка, інж. Р.Білинського, Мих. Галібея, ред. В.Глібовицького, інж. P.Голода, д-ра І.Ґижу, д-ра М.Дзеровича, М.Дужого, проф. В.Зубрицького, ред. Б.Кравціва, проф. К.Малицьку, мґра Я.Падоха, інж. Ольхового, інж. дра Е.Храпливого та ред. Ю.Тарновича; в заступники Зачка, інж. П.Зеленого, інж. А.Пясецького, мец. І.Рудницького, мґра М.Ценка та мґра А.Фіґоля; до Контр. Комісії дир. Вишневського, інж. Квасницю, о. рект. Малиновського, Рудика та інж. Хроновята і в їх заступники Л.Петрушевича та П.Пасіку. Першим говорив новообраний Голова, що дякував за довіря та просив т. зв. опозицію до співпраці; потім ред. Штикало, що заявився проти тієї листи, мотивуючи, що до неї повинні були ввійти люди всіх поглядів (м. ін. представники радикалів, яких він сам є ворогом), але тверді й рішучі, бо того вимагає час; др. Семчишин, що теж заявився за компромісовим виділом з людей ріжних поглядів, але вибираних одноголосно; о. І.Яцишин, д-р А.Кузьмич, о д-р Гриньох, мец. Kapaчевський, др. Станкевич, ще раз ред. Штикало, мґр. Сілецький (за компромісовим виділом) і мґр. Мартюк (те саме). У висліді дискусії пропоновано листу Комісії-Матки доповнити так, щоб на місце ред. Тарновича ввійшов пос. Мудрий, замість др. Дзеровича проф. І.Боднар, замість мра Ценка проф. Tеpлецький та замість інж. Голода — ред. Ю.Тарновича. Врешті зголошено і третю листу компромісову з осіб ріжних поглядів, з пос. Мудрим на чолі. Внесок інж. Шахновича, щоб злучити всі три листи, перепав: 74 голоси були за цим внеском, 106 проти. Заки листа Koмісії-Матки перейшла під голосування із поставлених на ній кандидатів зрезиґнувала проф. К.Малицька; на її місце вставила К.-Матка проф. І.Боднаря, але й він зрезиґнував; зрезиґнував і М.Дужий і на його місце дала К.-Матка М.Рижевську, а що не найшли вже кандидата на місце проф. І.Боднара, тоді Гол. Виділ вибрано у складі не 15, а 14 осіб й остаточно він такий: др. М.Андрусяк, інж. Р.Білинський, Мих. Галібей, ред. В.Глібовицький, інж. Р.Голод, др. І.Ґижа, др. М.Дзерович, М.Рижевська, проф. В.Зубрицький, ред. Б.Kравців, мґр. Я.Падох, інж. Ольховий, інж. др Храпливий та ред. Тарнович. Заступників членів Гол. Виділу, Контрольну Комісію та її заступників вибрано у пропонованому Комісією-Маткою складі, за всіми цими листами голосувало 103 особи, проти 43, здержалося від голосування 7.
Зогляду на пізну пору (20 год.!) предсідник пос. Мудрий подякував приявним за участь у зборах і саля закінчила цей справді "працьовитий" день нац. гимном.
Делєґати виходили з салі нарад з понадзвичайними вражіннями і спинялися на коритарах та вулиці, дискутуючи подробиці нарад, які виявили одно: Львів невсилі зговоритись і сконсолідуватись навіть на Заг. Зборах "Просвіти" й навіть у наші дні, хоч провінція давно вже це робила й робить...
[Діло]
10.06.1939