9 червня 1915 р.
Д-р Кость Левицький. Промова в австрийській делєґациї в дебатї над заграничною полїтикою.
Висока Делєґациє! При нарадах над заграничною полїтикою ми все були тої думки, що заграничну полїтику треба обговорювати не лише з загального становища інтересів держави, — але також в тісній звязи з внутрішною полїтикою нашої держави, бо загранична полїтика і є на те, щоби піддержувати й обороняти інтереси народів держави. Отся сесия нашої делєґациї представляє одначе дивний образ: про внутрішну полїтику ведеть ся більш основні дебати як про заграничну.
Одних випустили, другі самі втїкли.
Вирок в процесї Бендасюка. Втеча братів Ґеровських.
Здержанє еміґрациї до Канади. З еміґрацийного департаменту в канадийськім правительстві розіслано таку телєґраму: "З причини фінансових трудностий в цілім сьвітї і зменшеня деяких інвестиційних робіт наслїдком сего, рішило правительство Канади, що в краю тепер число ремісників і робітників є достаточне — для дальшого веденя всяких проєктованих на 1914 рік робіт — і відповідно до сего радить, щоби особи сего рода занять і бажаючі виеміґрувати до Канади відложили сей намір, аж начнуть знова нормальні відносини.
В Задушну суботу зібрали ся учениці У.П.Т. і ґімназиї СС. Василиянок о 11 годинї на личаківськім кладовищи, де на гробах визначних дїячів та померших учениць відправив о. сов. Т. Лежогубський панахиди. Співали сполучені хори учениць У.П.Т. і ґімназиї. Варто, щоби про се памятала й укр. мужеська молодїж, як про се памятає польська молодїж в задушний день латинського обряду. Нехай молодше поколїнє плекає у своїм серци память робітників національних і в своїм житю йде за їх приміром.
Для фізичного вихованя. Від довшого часу давав ся відчувати брак товариства, котре гуртувадо би українську академічну молодїж у Відни в ціли фізичного плеканя тїла. Не бракувало й зусиль, котрі одначе — на жаль — з многих причин не мали успіху. Все таки підготовили вони відповідний ґрунт під заснованє такого товариства, котре недавно під назвою "Хортиця" увійшло в житє. На загальних зборах 2. червня вибрано отсей видїл: голова: Іван Остапяк, заст. голови: Корнило Стовбик, писар: Степан Романовський, касиєр: Юрій Лукач, біблїтекар: Тео Видинївський, господар: Тит Черський, заступники вид.: Василь Керназ, Ярослав Чехович, контрольна комісия: Микола Хомишин, Володимир Мавр, Степан Яців.
Майно по Редлеви. Вчера відбула ся під Віднем продажа недвижимого майна по шпіонї Редлеви. Продано там дім разом з ґрунтом, які Редль закупив був для свого слуги.
Побитє ред. Домбського. В недїлю відбуло ся в Уєздї (Ясельщина) віче польського людового сторонництва групи Piast-а. На вічу ухвалено довірє ред. Домбському, а недовірє пос. Стапінському. По вічу прихильники пос. Стапінського під проводом послів Босака і Мадея напали в Крайовіцах на ред. Домбського, провідника PSL., який реферував на сїм вічу. Обкинули Домбського і товаришів камінєм, та почали бити колами. Домбський утїк до селянської хати, а селянка замкнула за ним двері. Нападаючі загрозили силою, тому жінка отворила двері і впустила їх до хати. Домбський утїк вікном. Хлопи пігнали за ним з колами, а один з них ударив Домбського колом в голову, завдаючи йому рану на 10 цм. довгу, инший зломив йому ніс. Потім непритомного ще довго били колами. Таксамо поступили з товаришами Домбського. Коли Домбський прийшов до себе, доволїк ся до потока, обмив ся з крови, а о 1. год. в ночи вернув до дому до Ясла. Там його товариш Каня застав непритомного на порозї мешканя. Справу вже віддано прокураториї. У Домбського була судово-лїкарська комісия, яка заявила, що мусїти-ме лежати кілька тижнів.
В справі обманств при звільнюваню з війскової служби арештовано у Львові Жигмонта Харса, директора фабрики переносних домиків, його сина Берка Харса і тестя сего послїдного Нафталє Лємпарта. Їх обжаловують, що спільними силами увільнили Берка Харса з війска. По переслуханю в полїциї, арештованих, які випирають ся вини, відставлено до арештів карного суду.
Гостина "Українського Театру" під "дирекциєю Осипа Стадника у Львові.
Пишуть нам зі Львова:
На суботу заповіджено виставу драматичного образу в 5. діях С. Білої п. з. "Дїти Агасвера" в сали Кольосею Германів. Се вже не мала саля "Яд Харузім" або "Gwiazd-и", в яких вистава стає для публики часами мукою, — се гарна саля, яка відповідає театральним вимогам.
Здавалось — наша публика (та сама "рутенська" публика, яка торік як причину свойого абсентованя в театрі "Руської Бесїди" подавала м. и. недостачу відповідної салї, бодай тепер віднесе якесь симпатичне вражінє з вистави і зуміє оцінити труди її аранжерів — та де там. — Виставу назначено на годину 8-му веч. Приходжу кілька хвиль по год. 8-ій. Думаю: вже буде саля повна. Та яке розчарованє: місця пусті, навіть на найдешевших кріслах нїкого майже не видко. Якось прикро, соромно стало людинї. Чекаємо — може ще зійдуть ся люди... Їх нема... Завіса підносить ся — саля майже порожна: що два три ряди сидить кілька осіб, решта місць пуста. І треба було тодї бачити погляди артистів, якими вони обкинули своїх нїмих видців — пусті крісла. Прикре вражінє...
Підчас перерви вийшов я на коридор. Якесь жидівське товариство проходжувало ся і з певним зденервованєм бесїдувало. — Я пристанув. До моїх уший дійшли їх слова: "Myślałem, że Rusini więcej dbają o swój teatr i siebie samych". Я почервонів, скоро відійшов. Тепер уже менї хотїло-б ся кинути тим "своїм" в лице якісь докори, хотїло-б ся кричати до них з цілої сили: Чому Ви, українська громадо, іґноруєте рідну сцену? Чому Ви все кричите, що наш театр не доріс ще до артистичної висоти, а самі його вбиваєте? Куди Ви ходите? Ви вмієте засипати цілою масою всякі Кіна, "комедиї", але поперти рідну сцену — не Ваша річ. Ви підете ґреміяльно на виставу чужих артистів у чужім театрі, останній гріш видобудете з кишенї, щоб почути "дотепи" всяких коміків на всяких "гумористичних вечерах", — те все робить Вас щасливими.
Ви потрафите бути що-денними гістьми всяких каварень (та ще й яких? — маєте свою Гостинницю, а з "засади" її іґноруєте) на те гроші у Вас найдуть ся, але як приїде український театр, — тодї Ви бідний народ, тодї Вам не стати на кількадесять сотиків.
Один з виїмково присутніх.
Телєґрами.
Розвязанє галицького сойму.
ВІДЕНЬ. (Пр. т.) Намісник д-р Коритовський перебував тут від суботи. Вчера мав конференцию з ґр. Штірком в справі галицького сойму. Віденські часописи доносять, що галицький сойм небавом буде розвязаний і розпишеть ся нові вибори.
Кредит на зелїзничі інвестициї.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) В прелїмінари державного буджету на 1914/15 рік вставлено на інвестициї на державних зелїзницях квоту 120 мілїонів корон. Сума ся є менша о 10 мілїонів корон від квоти, вставленої на сю ціль в 1913 р. Ріжницю сю пояснюєть ся сим, що з кредиту р. 1913 не вичерпано цілої суми, а позісталу квоту зужиткуєть ся в 1914 р.
Заворушеня в Анконї.
РИМ. (Ткб.) До часописий доносять з Анкони: З нагоди національного сьвята републиканці й анархісти хотїли вчера передполуднем підчас війскової паради відбути збори на знак протесту проти карних компанїй в війску. Полїция заборонила збори. Пополудни в Віля Роса в клюбовім льокали републиканського сторонництва відбули ся збори при участи около 300 анархістів і републиканців. Зібрані запротестували проти полїцийної заборони. Около 6.30 веч. учасники зборів вийшли з льокалю і хотїли йти на Піяца ді Рома, де грала музика. Полїция заступила їм дорогу, прийшло до бійки.
АНКОНА (Ткб.). Підчас учерашної перепалки демонстранти обкидали полїцию камінєм і легко ранили 17 карабінерів. Сї дали кілька револьверових стрілів. Одного тапіцера, назвищем Камбріньоні, убито, двох инших демонстрантів легко ранено. Один з ранених, Казака, помер наслїдком ран. Крім сего ранено ще легко 3 чи 4 демонстрантів. Запоряджено слїдство, котре має виказати, хто перший дав револьверовий стріл, який впав на ґрупу карабінерів з якогось дому.
АНКОНА (Ткб.) По передполудневих зборах на знак протесту демонстранти пійшли під ратуш, де зажадали спустити прапор до половини машту на знак жалоби. По дорозї товпа зневажила чинно поручника піхоти і відібрала йому шаблю, офіцир віднїс легкі контузиї. Товпа напала також на майора берсалїєрів. Молодий чоловік назвищем Падіні, ранений підчас демонстраций, помер в шпитали. Королївський коміcap висловив усїм горяче співчутє з приводу подїй і заповів строге слїдство, вкінци візвав людий спокійно розійти ся.
АНКОНА (Ткб.) З приводу позавчерашних подїй робітнича палата ухвалила демонстрацийний страйк. Склепи були вчера замкнені, робітники не прийшли до праці. На пополудневих зборах протестовано проти подїй і взивано до спокою.
РИМ (Ткб.). Також тутешна робітнича палата на знак протесту проти подїй в Анконї ухвалила 24-годинний страйк.
РИМ (Ткб.). На засїданю палати депутованих републиканець з Анкони Боцоні зажадав замкненя засїданя на знак жалоби з причини подїй в Анконї. Державний віцесекретар мінїстерства внутрішних справ заявив ся проти сего. В голосованю над сим внесенєм бракувало комплету. Слїдуюче засїданє нинї.
АНКОНА (Ткб.). Вчера повторили ся напади на скарбових сторожів і на поліцаїв, присланих до помочі тутешній полїциї. Кільканайцять осіб ранено. Полїция ужила оружя. Товпа напала також на два склади оружя і зрабувала в однім з них кілька револьверів.
Кабінетова кріза у Франциї.
ПАРИЖ (Аґ. Гаваса). Вівіяні повідомив президента републики Пуанкаре, що зрікаєть ся місиї утвореня кабінету.
ПАРИЖ (Ткб.). Дешанель відказав ся приняти місию утвореня кабінету. Пуанкаре покликав до себе Делькасе.
ПАРИЖ (Ткб.). Умірковані і консервативні републиканські часописи приняли прихильно відданє місиї утвореня кабінету сенаторови Рібо.
ПАРИЖ. (Ткб.) Рібо повідомив вечером президента републики, що офіцияльно приймає місию утвореня кабінету. Догадують ся, що кабінет нинї буде утворений, а саме Буржоа обійме теку мінїстерства заграничних справ, Клєментель скарбу, Нулєнс війни, Делькасе маринарки. Зачувати, що ґрупа зєдинених социялїстичних радикалів збере ся нинї на нараду над внесенєм, щоби поборювати кождий кабінет, котрого шефом є Рібо.
Росия зоружуєть ся.
МИКОЛАЄВСК. (Ткб.) В суботу спущено на воду третий росийський дреднот "Імператриця Катерина II".
ПЕТЕРБУРГ. (Пет. аґ.) Цар вислав до мінїстра маринарки телєґраму, в якій висловлює радість з проводу ухваленя комісиєю думи проєкту закона про збільшенє чорноморської фльоти.
Злочини суфражеток.
ЛЬОНДОН (Ткб.) Пожежа знищила історичну церкву в Бредсел коло Дербі. В сїй церкві були дорогоцінні мощі і памятник Еразма Дарвіна. Догадують ся, що огонь підложили суфражетки.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) Чоловік, котрий вдер ся до палати Бекінґем, станув учера перед полїцийним судом; се 30-лїтний робітник. Каже, що чув, що суфражетки не можуть дістати ся до палати, отже хотїв спробувати, чи йому се вдасть ся. Робив се під впливом алькоголю. Віддано його до слїдчого суду.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) Коли на вчерашних пе-регонах королївська пара заняла місце в льожі, якась елєґантно зодїта жінка піднесла ся і висказала кілька слів лід адресою королевої, в яких нарікала на відживлюванє суфражеток у вязницях. Полїция відпровадила демонстрантку, яка намагала ся ставити опір.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) В ґрафстві Бекінґем в місцевости Тілереґрін згорів незамешканий дім наслідком підложеня огню суфражетками.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) В Райн знищили суфражетки марморні памятники на кладовищи і часть муру кладовища.
Ульстер зоружуєть ся.
ЛЬОНДОН (Ткб.) В заливі Белфест причалив до пристани пароплав, з котрого виладовано 3000 мавзерів. Власти не були приготовлені на се.
Болгарсько-грецька ворожнеча.
СОФІЯ (Бол. Аг.). Доносять з Дедеаґача: Вчера прибув сюди грецький пароплав "Фльоріда", який плив під американським прапором. На вістку про се, що на покладі є кількох болгарських бранців з Демір Гісар, котрих маєть ся депортувати на Мітілєне, позамикано склепи, а населенє заворушило ся. Домагали ся випущеня бранців або прогнаня всїх Греків з Дедеаґача. Шістьох Болгар, які були на корабли, дїйсно випущено, що товпа приняла з одушевленєм, почім демонстрацій устали.
СОФІЯ. (Бол. Аґ.) Болгарське населенє з мести за переслїдуваня, яких зазнає в териториях занятих Грециєю, заняло тутешну грецьку церкву, яка одержала назву кн. Бориса.
Кріза в Сербії.
БІЛГОРОД. (Ткб.) Король вечером дальше переговорював з провідниками опозициї в справі розвязаня крізи. Коли було би неможливо утворити кабінет з бльоку опозициї, король покличе до керми новий старорадикальний кабінет.
БІЛГОРОД. (Ткб.) Переговори з королем і опозициєю не довели до ціли. В правительственних кругах говорять про реконструкцию кабінету Пашіча.
Переслїдуване Греків в Туреччинї.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) Обі ради екуменїчного патриярхату радили над справою переслїдувань Греків і постановили замкнути всї грецькі церкви і школи і повідомити про се всї православні церкви, які мають власних настоятелів, дорогою енциклїки. Подібна подїя була вже в році 1891 наслїдком конфлїкту патриярхату з Портою.
(«Дїло»)
Krajowa fabryka ogni sztucznych.
W sezonie festynów i zabaw letnich, które kończą się zazwyczaj puszczaniem ogni sztucznych, nie jest rzeczą obojętną w interesie podniesienia naszego przemysłu, zwrócić uwagę komitetów, urządzających te zabawy, że i tego rodzaju produktów obcego pochodzenia należy unikać, a zapatrywać się w wyroby swojskie. Dla Galicji wschodn. dostarczał ogni sztucznych Juljan Rutkowski, który, jak wiadomo, przez nieostrożność spowodował wybuch i zmarł wkrótce wskutek odniesionych ran. Tajemnice jego wyrobów, nieraz bardzo pięknych i pomysłowych, posiadł p. J. Pragłowski i on też otworzył fabrykę ogni sztucznych przy ul. Kochanowskiej I. 128 i zaopatrzył ją obficie w produkty sztuki pirotechnicznej.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
10 червня 1914 р.
Маневри в Галичинї. Віденські ґазети доносять, що війско, стаціоноване в Галичинї, буде мати сього року великі гірські маневри на північнім склонї Карпат. Галицькі війска вправляли ся до сеї пори на рівнинах, а тепер, з припорученя ґенерального інспектора всїх оружних сил, наслїдника престола архикн. Франца Фердинанда, галицькі війска будуть сього року заправляти ся до гірської війни, в ціли оборони карпатських проходів.
Львовян, мешкаючих в середмістю і сумежних частях, котрі схотїли би в сїм часї і в вакациї заняти ся осьвідомленєм наших людей і загріванєм їх до посиланя дїтий в руські народні школи, запрошую на коротку нараду, котра відбуде ся завтра (в четвер) о 6. год. вечером в комнатї філїї "Просьвіти" (Ринок ч. 10, 1. поверх). Подібна робота розвела ся вже по всїх передмістях і приносить там красні овочі; тож годить ся взятись і в середмістю до дїла. Пожадані були би рухливі люди з біднїйших станів і пп. академики. — За шкільну комісию: о. А. Стефанович.
Архівальне відкритє. Професор правничої академії в Кечкеметї, Стефан Чекей, як доносять будапештенські часописи, віднайшов в краєвім архіві ориґінал державного документу, звісного під назвою "угорської праґмачичної санкциї". Ориґінал сего документу давно вже був пропав, а звісний був лише з копій, які по заключеню санкциї розіслано в 1724 р. по комітатах.
Уступленє австрийського посла в Петербурзї. Биржевыя Вѣдомости доносять, що австрийський амбасадор в Петербурзї ґр. Сапарі уступить зі свойого становища. Як причину подають брак зручности в доведеню до кінця австрийсько-росийського зближеня, а також факт, що не вмів позискати симпатий в найвисших сферах.
Перемиський офіцир-дефравдант. Від кількох місяців звернула увагу старшина 11. баталїону саперів у Перемишли на веселе житє здібного офіцира Фрідріха Раба. Грозьба не помогла. Часто забавляв ся і виїздив кудись та зносив ся з якимись двома дамами. На першого мав доставити 3000 корон для виплати жолду, але не явив ся. Коли командант і два офіцири прийшли на його кватиру, застали пусту хату і купу попалених листів. Підозрівають, що Раб вів шпіонажу, бо як здібний офіцир знав богато війскових тайн і випрацьовував мобілїзацийні пляни свого баталїону. Дві дами — се його любовниці сестри Зофія і Юлїя О., доньки функціонара краківського маґістрату.
По побитю ред. Домбського. Стан ред. Домбського небезпечний. Побоюють ся, що наслїдком ран втратить око. Лице і голова раненого представляє одну рану. Посол Мадей простує в Роlnische Nachrichten, що на зборах в Уєздї не був анї він анї пос. Босак. По зборах, в яких не брали участи мешканці Уязду, а лише самі прихильники Piast-a, уладжено пир, що тривав від год. 3. до 9. Анї мешканцї Уязду анї Крайовіц не знають нїчого про якусь бійку, тому можливе — каже пос. Мадей — що підчас сеї 6-годинної пиятики прийшло до бійки між самими прихильниками Piast-а.
Полїтичні настрої польських орґанїзаций війскових.
Коли в часї недавного воєнного напруженя, супроти вповнї оправданих побоювань суспільність наша старала ся створити свої мілїтарні орґанїзациї, потрібні як для успокоєня народних мас, так і для самоохорони на случай росийської інвазиї в нашу країну — тодї Поляки всїми доступними їм способами страхали Відень: брехнями про "підозрілість" і непевну льояльність українського елєменту і про небезпеку, яку напитала би собі Австрия, коли-б дозволила на основанє українських мілїтарних орґанїзаций. І добили ся свого. Українських мілїтарних орґанїзаций не дозволено, а натомість з цілою готовістю дозволено і з великими вкладами моральними й материяльними орґанїзовано мілїтарні орґанїзациї Поляків. І то всїх Поляків, без ріжниці партий і "ориєнтаций"! Дозволено мілїтарно орґанїзуватись навіть тим елєментам, котрих протиавстрийська русофільська ориєнтация так голосно гомонїла, елєментам, котрі при тім мають найсильнїйший і найбільший вплив серед австрийських Поляків.
Висказані "во дни они" слова "Przy Tobie Panie..." так заґіпнотизували, ослїпили віденських полїтиків, що вони вірять усїм без розбору польським полїтикам і досї, вірять навіть помимо ярких фактів, що незбито доказують прінціп бігуново противний...
Який дух панує в польських мілїтарних орґанїзациях, і то в орґанїзациях не лише русофільських польських елєментів — про дух сих орґанїзаций ніхто не сумнїваєть ся — а в орґанїзациях, котрі являють ся дїтьми елєментів, що їх дїяльність направлена нїби проти царату, кілька вказівок сього принесли останні днї.
На перші стрілецькі змаганя у Відни запросив загально-австрийський "Schtitzerbund" польську мілїтарну орґанїзацию "Związek Strzelecki" з Кракова. Поляки зі "Związk-y" приняли запрошенє і рішили вислати до Відня один добірний віддїл. Коли се стало звісне в Кракові, зібрала ся на двірци, коли стрільці мали від'їжджати, величезна товпа польської молодїжи та счинила страшенну авантуру виїжджаючим стрільцям. Стрільці мали на шапках польські орли — демонстранти поставили жаданє, щоби стрільці не профанували польських орлів участию в загально-австрийських змаганях, але зняли їх сейчас, а натомість почепили австрийських орлів, або щоби не їхали. Авантура дійшла до такої сили, що мусїла інтервенїювати полїция. Серед ворожих окликів і свистів виїхали стрільці на австрийське патріотичне торжество...
А що рівночасно було на двірци у Львові? Про се ми вже писали; Крики "do Berlina!", свисти, здержуванє поїзду, словом: голосна і ярка протиавстрийська демонстрация.
Вкінци доповненє, завершенє й ідейне уґрунтованє сих "австрофільських" демонстраций.
Вчера скликали чотири польські академічні товариства: "Życie", "Kuźnica", "Odrodzenie" і "Czytelnia Akademicka" у Львові загально академічне віче в справі "відношеня правительства до мілїтарного вихованя молодїжи". Як бачимо — зійшли ся тут солїдарно з одної сторони таке "Zycie", орґанїзация польської поступової молодїжи, котра в часї крізи визнавала австрийську ориєнтацию, а з другої "Czytelnia", вшехпольський нарибок, запальні пропаґатори вшехпольської росийської ориєнтациї. Ось яку резолюцию ухвалено на сїм вічу:
"Супроти зльоялїзованя деяких сфер суспільности супроти проявів забуваня на національну гідність, академічна молодїж зобовязуєть ся на всїх полях поборювати нові затії зденаціоналїзованя молодїжи середних шкіл. Тому, чи буде ходити про дїяльність краєвої Шкільної Ради в напрямі орґанїзованя чолобитних прогульок до Відня, чи затяганє молодїжи в кадри не овіяні польським духом, — молодїж академічна буде все старати ся всїми силами сїй деморалїзуючій акциї всїми засобами перешкодити. Коли-б сей остерігаючий голос не поміг, то академічна молодїж заповідає, що нічим не дасть ся звести зі своєї дороги, і ніколи не відступить від засад, котрі велять їй радше наразити ся на всякі консеквенциї, ніж допустити до зґанґринованя житя молодїжи середних шкіл, а також закоріненя льоялїзму в кругах суспільности".
Друга резолюция, звернена проти заходів створити загально-австрийський союз мілїтарних орґанїзаций: "Якнебудь наші самостійницькі орґанїзациї звернені в першім рядї проти царату, то одначе успіх нашої праці буде залежати від самостійности і незалежности польського мілїтарного руху від впливів котрого-небудь заборчого правительства. З тих мотивів віче протестує проти загально-австрийської мілїтарної орґанїзациї".
Сї резолюциї говорять все те, що тільки в границях толєрованих карним законом дасть ся сказати. Польська суспільність і не потребує яснїйших слів — вона зрозуміє їх як треба вічевикам. А рівночасно польські представники поїдуть до Відня, будуть говорити про непевність... українського елєменту і скажуть...
"Przy Tobie Panie stoimy..."
Заграничний огляд.
З Альбанїї.
ВІДЕНЬ. (Пр. т.) Albanische Korrespondenz доносить, що фортифікацийні праці довкола Дураца значно поступили, так що місто може успішно ставити опір приступови повстанців. Рівночасно робить ся приготованя, щоби виперти повстанців зі становищ, які вони заняли.
ДУРАЦО. (Ткб.) Послїдними днями повстанці кілька разів старали ся почати переговори з контрольною комісиєю. Щоби повстанчий рух зломити якнайскорше, плянуєть ся рівночасну акцию з трох сторін. Посуванє війск наперед пічнеть ся ще сего тижня.
РОТЕРДАМ. (Пр. т.) Вістка італїйських часописий, начеби голяндське правительство з огляду виказаня невинности полк. Муріція і проф. Кіні мало відкликати голяндських офіцирів з Альбанїї, не відповідає правдї. Мінїстерство війни заявляє, що голяндські офіцири, котрі остають в альбанській службі, не підлягають мінїстерству війни, але альбанському правительству.
ВІДЕНЬ. (Пр. т.) Тепер показують ся причини димісиї секретарів князя Віда, Бухберґа і Кастальдія. Die Zeit доносить, що Кастальді отвирав усї листи, які приходили до канцеляриї князя, навіть адресовані просто до князя. Бухберґ звернув йому увагу на невластивість такого поведеня, а коли се не помогло, подав ся до димісиї. Князь тодї димісиї не приняв, але тепер під впливом нового кабінету, дав димісию обом секретарам.
ЛЬОНДОН. (Пр. т.) З Мальти доносять, що два тамошні кружляки дістали приказ відплисти до Дураца.
ДУРАЦО. (Пр. т.) Провідника повстанців Аслана убито в Крої.
СОЛУНЬ. (Пр. т.) Часописи доносять з Атен, що Греция укріпляє грецько-альбанську границю; на випадок резиґнациї кн. Віда Греция задумує знова обсадити полудневу границю Альбанїї. Також Сербія скріпляє пограничні ґарнїзони й ошанцьовує границю.
Заворушеня в Італії.
АНКОНА. (Ткб.) Про понедїлкові подїї доносять дальше: Коли віддїл 16 поліцаїв, які прибули з провінциї, ішов з двірця до касарень, товпа демонстрантів обкинула їх камінєм. Кількох поліцаїв ранено. Демонстранти зібрали ся на збори на Піяца ді Рома, але їx розігнали. На Корзо Маціні товпа зрабувала склеп з револьверами і карабінами, але полїция не допустила зрабувати також набої. Похорон трех осіб, убитих підчас недільних подїй, буде нинї. Похорон уладжує міська репрезентация.
АНКОНА. (Ткб.) Недалеко двірця Фабріяні демонстранти знищили зелїзничий шлях на просторони кільканайцятьох метрів. Тому поїзди мусїло ся здержати.
ПОЛЇНЬО. (Ткб.) Поїзд, що вийшов з Анкони, ґрупа анархістів здержала недалеко двірця.
РИМ. (Ткб.) На знак протесту проти подїй в Анконї проголошено ґенеральний страйк в Римі, Венециї, Больонїї, Генуї, Медіолянї, Туринї і кількох инших містах.
РИМ. (Ткб.) Ґенеральний страйк триває дальше. Певне число склепів замкнене. Рух автомобілїв і приватних возів триває дальше. Полїция заборонила відбувати збори на "Піяца дель Попольо". Віддїл служби міської зелїзницї, який хотїв відбути збори на сїй площі, розігнано. В Больонїї рух міської зелїзницї і возів відбуваєть ся, склепи відчинені. В Ґенуї часть портових робітників не прилучила ся до страйку.
РИМ. (Ткб.) Рух удержують автомобілї і приватні екіпажі.
РИМ. (Пр. т.) Вчера відбули ся тут збори, скликані робітничою палатою, в Каза дель Попольо, недалеко Кольосею. Промовляли найкрайнїйші анархісти, жадали, щоби безлроволочно почати акцию зміряючу просто до детронїзациї короля. Звертали увагу, що суспільний порядок в державі перестав істнувати. Послїдний бесїдник закінчив промову окликом: "На Квіринал!"
Товпа робітників заосмотрена камінєм пійшла в напрямі Квіриналу. В дорозї замкнула кавалєрия гостинець. Робітники почали кидати камінє під ноги коний. Тодї на приказ комісаря полїциї виконала кіннота шаржу і за кілька мінут прочистила улицю. Улиці до Квіриналу замкнула полїция: підчас перепалки ранено легко 30 поліцаїв; арештовано 50 осіб.
РИМ. (Ткб.) В містах, в котрих вибух ґенеральний страйк, часописи вчера не вийшли. В Неаполи збирають ся нинї робітничі орґанїзациї, щоби рішити про страйк.
РИМ. (Ткб.) Послїдні вісти доносять, що вибух ґенеральний страйк в кількох дальших містах. В Ґенуї і Туринї примусили купців замкнути склепи; в Больонїї здержано рух міської зелїзницї.
ФЛЬОРЕНЦИЯ. (Ткб.) По зборах протестуючих проти подїй в Анконї ґрупа демонстрантів обкинула поліцаїв камінєм і цеглами. Полїция дала сальву. Убито якогось Полїонїя, двох демонстрантів ранено. Один полїцай ранений тяжко, кількох легко. Війско розігнало демонстрантів.
РИМ. (Ткб.) В палатї послів президент мінїстрів обговорював подїї в Анконї і зазначив, що викликали їх протимілїтарні демонстрациї. Префект заборонив уладжувати сї демонстрациї і збори. До Анкони вислано ґенерального інспектора, котрий сконстатував, що карабінери, на котрих товпа кидала камінєм, без візваня полїтичної власти, з власної інїциятиви дали сальву до товпи. Мінїстер бере відповідальність за всї запорядженя властий в Анконї (оплески, гамір на лївиці).
Опісля промовляло кількох послів: социялїстів, радикалів, републиканцїв. Критикували видану заборону відбувати збори в Анконї дня 7. с. м.
РИМ (Ткб.) Страйк тривав учера цілий день. Пополудни не було значнїйших подій. Дуже богато робітників зібрало ся перед палатою праці, чекаючи на рішеня комітету союзів. Під вечір секретар палати візвав манїфестантів, щоби розійшли ся і позавтра прийшли на збори.
Около 1000 осіб пійшло на Вія Алєсандріна, де аґенти, війско і кінні карабінери старали ся розігнати товпу. Прийшло до досить сильних перепалок. Ґренадиєри дали 9 стрілів у воздух, потім демонстранти розійшли ся. Часть пійшла на Піяца ді Венеція, де її знова розігнали. Одного ґренадиєра зранено каменем низше лївого ока. По обох сторонах є кілька осіб легко ранених і мають здерту шкіру.
РИМ (Ткб.) В своїй промові, яка була відповідию на інтерпеляцию в справі послїдних подїй, заявив президент мінїстрів Саляндра, що його ідеали далекі від усякої реакциї, ба голосить прінціпи всякої свободи, але рівночасно є впертим противником нарушуваня закона. Яко мінїстер не занедбує свого обовязку оборони порядку і публичних уладжень перед кождим, хто хотїв би їх нарушити. Свобода не може означати свободи підбурюваня до злочину. Премієр зажадав, щоби дневний порядок, запропонований послами Кієзою і Моділїянієм, взяти як найскорше під наради, бо переконаний, що палата конче мусить заняти становище що до правительственних запоряджень. Премієр візвав вкінци полїтичних прихильників, щоби свій голос кинули на терезку в ціли успокоєня умів.
(«Дїло»)
____________________________
11 червня 1914 р.
Вакацийний табор. Перший вакацийний табор (оселю) для пластунів і пластунок закладає "Осередний Комітет" в Дземброни на полонинї села Жабє. Полонину положену в горах відступає ласкаво на ту ціль п. А. Будзиновський. Пластуни можуть помістити ся на час непогоди в схоронисках. Сироварна школа в місци дає можність набуваня молока та сира. Прочу поживу можна дістати в селї. Можливо, що кільканайцять пластунів могло би знайти працю при гостинци, що саме будує ся в селї Ясенові гор. на Буківци. Пластунки могли би заняти ся збиранєм лїкарських ростин. Табор отворено на два лїтні місяці липень і серпень. Денний видаток виносить около 1 до 1.20 К (в приближеню). Кождий пластун чи пластунка мусять бути заосмотрені у всї прибори, щоби могли провадити вповнї самостійне житє. Пластунки мусїли би бути під управою впорядниць, пластуни під управою впорядників. І одних і других обовязував би правильник, котрий на місци мають підписати. Поданя о принятє до "Табору" з залученєм сьвідоцтва здоровля, поданєм віку, кляси та потвердженєм пластової власти належить вносити на руки д-ра о. Тисовського, Львів, ул. Сапіги, укр. ґімн. Кождий гурток мусить мати 2 шатра, прибори до вареня, відповідну скількість біля і т. д. Просить ся зголошувати рівнож впорядників і впорядниць. "Лїтний табор" отвирає ся дня 5. липня 1914 р.
Проби нових гірських гармат. Neue Fr. Presse доносить, що проби з моделями нових гірських гармат покінчать ся вже сего тижня. Проби відбувають ся головно в Боснїї на стрілецькій площі в Галиноваку.
Хто був "Вінер". Frager Tagblatt доносить: В чеських кругах звісне вже є назвище сего шпіона, що інформував полїцию під псевдонїмом "Вінер". Був він від трех лїт конфідентом полїциї, подавав себе за купця й оперував в кругах національно-социялїстичної партиї. По здемаскованю д-ра Швіги сей конфідент пропав; мабуть виїхав до Америки.
Ґеровські поздоровляють. Краєвий карний суд в Чернівцях одержав від братів Ґеровських з Росиї телєґраму, в котрій вони "samtlichen Funktionaren ihre besten Grusse entbieten".
Телєґрами.
Цісар.
ВІДЕНЬ. (Ткб) Цісар маєть ся вже зовсїм добре. Цісар — як доносить Correspondenz Wilhelm — в признаню, васлуг положених підчас його недуги піднїс прибічного лїкаря д-ра Керцля до шляхотського стану, д-рови Ортнерови надав командаторський хрест ордеру Лєопольда, економічному директорови двору Каролеви Прілєцькому поручив висловити найвисше признанє, а директорови двірської аптики Келєрови надав ордер зелїзної корони 3. кляси.
ВІДЕНЬ. (Пр. тел.) Сего року цісар виїде до Ішлю з кінцем червня, куди також прибудуть архикняжні Ґізеля і Марія. На уродини цісаря прибудуть до Ішлю й инші члени цісарського дому. З огляду на реконвалєсценцию цісаря не буде сего року нїяких офіцияльних принять.
Берхтольд у цісаря.
ВІДЕНЬ. (Пр. тел.) Гр. Берхтольд був учера у цісаря на авдиєнциї, що тривала годину.
Депутация учителів середних шкіл.
ВІДЕНЬ. (Пр. тел.) Під проводом посла до державної ради Кеметера пійшла вчера депутация державного союза професорів середних шкіл до бар. Енґля, управителя мінїстерства скарбу і до президента мінїстрів ґр. Штірка, щобу урґувати справу учителїв середних шкіл в службовій прагматиці учительства. Принятє обох мінїстрів було щире. Ґр. Штірк зазначив, що яко б. мінїстер просьвіти бажає жаданя учительства зовсїм узгляднити.
Управитель болгарського посольства у Відни.
СОФІЯ (Ткб.). Болгарська Аґенция доносить: Лєґацийний радник д-р Станцьов іменований управителем болгарського посольства і Відни.
Полїтика угорських Румунів.
БУДАПЕШТ (Ткб.) В Нодь Ільонда відбули ся народні збори румунського національного сторонництва. Принято однодушно резолюцию, на котрій висловлено солїдарність з програмою сторонницва. Запротестовано проти закиду іредентистичних стремлїнь, зажадано признаня полїтичної індівідуальности Румунів в рамах угорського королївства і монархії, висловлено жаль з чини розбитя переговорів між провідником сторонництва і премієром. Румунським послам висловлено повне довірє.
Шведський король в подорожи.
КАРЛЬСБАД (Ткб.) Маршалківський уряд шведського короля оголошує, що неправдиві є чутки, начеби король мав їхати до Конопішту, щоби там бачити ся з цісарем Вільгельмом.
Король Густав виїздить в суботу дня 13. с. м. просто до Баден-Баден, де стрінеть ся з жінкою, потім відїде до Швециї.
Злочини суфражеток.
ЛЬОНДОН (Пр. тел.). В Бермінґем знищила суфражетка в міській ґалериї образів образ Ромнея, що представляв молодого хлопця. Сей великий образ галерия була закупила за 80.000.
Страйк інжинїрів маринарки.
ЛЬОНДОН (Ткб.). Інжинїри маринарки ухвалили проклямувати страйк в ціли полїпшеня материяльного становища. Реченця вибуху страйку не усталено.
Кріза в Сербії.
БІЛГОРОД. (Ткб.) Очікуване рішенє короля в справі кабінетової крізи ще не наступило.
Смерть в огни.
НЮ-ЙОРК. (Ткб.) Підчас пожежі в однім домі згоріло 7 осіб, в сїм 4 жінки, 28 осіб є ранених.
З Мексика.
ТОКІО. (Ткб.) Заперечено вістку пpo арештованє японського посла в Мексику повстанцями. Поворот посла опізнив ся наслїдком зніщеня зелїзниці.
(«Дїло»)
____________________________
12 червня 1914 р.
Austriacus. Великодушність чи щось инше?
Під таким заголовком прислав нам один з німецько-австрийських полїтиків уваги на актуальну тему, які вважаємо за відповідне помістити, хоча не в усїх подробицях згоджуємось з шан. автором. — Редакция.
Небезпечний Шевченко. Абсольвенти земської ремісничої школи в Полтаві прикрасили вінєту своєї фотоґрафічної ґрупи портретом Шевченка з приводу ювилею поета. Учительський збір, довідавшись про се, порішив знївечити групу й неґативу та приказав відфотоґрафуватись ученикам без Шевченка.
Руссифікация Холмщини. В звязи з переіменованєм назв ріжних місцевостий в Холмщинї на чисто росийські наспів з мінїстерства внутрішних справ циркуляр до місцевої адмінїстрациї, в котрім говорить ся: що позаяк до холмської ґубернїї належать місцевости з росийським населенєм, а також на підставі затвердженої постанови ради мінїстрів з 30. мая 1905 р., рахунки і кореспонденцию приватних товариств і інституций дрібного кредиту, які провадять свої справи в межах сеї ґубернїї, слїд вести виключно росийською мовою. Рівнож адреси почтових посилок ріжного рода (крім тих, які кидають ся до скринок) в межах холмської ґуб., як і отриманих з ґубернїй варшавського ґенерал-ґубернаторства повинні бути виключно росийські.
Конфіската книжки М. Драгоманова. Київська судова палата затвердила арешт, який наклав київський тимчасовий комітет для пресових справ на книжку М. Драгоманова — "Шевченко, українофіли і социялїзм". Проти видавництва "Криниця" заряджено карне доходженє по деяким пунктам §§.128. і 129.
Огонь в податковім уряді. В Печенїжинї на другий день Зелених сьвят лучила ся така подїя: Податковий касиєр Білїнський мав передати перед полуднем згаданого дня касу контрольорови Пінчаковському. А що рахунки не годили ся, відложено ту справу до полудня. Коли відтак по полудни оба урядники увійти до уряду, побачили страшний вид. Увесь уряд був заповнений димом, а всї бюрка і ціла проча бюрова обстанова потапала в поломіни. В тій хвили завізвано поміч і погашено огонь. Опісля заряджено доходженє причин огню, та на разї стверджено лише то, що в бюрі була банька бензини, яка займила ся з незвісних причин. Огонь обхопив бюрко і підручну касу, в якій було 12.800 К. готівки в банкнотах, які очивидно до тла згоріли. Власти зарядили строге доходженє. По містї ходить чутка на тему дефравдациї, поповненої в тім урядї, якої слїд мав затерти огонь.
Перемиський офіцир-дефравдант арештований. Вчера арештовано в Кракові поручника Фрідріха Раба з 10. баталїону саперів у Перемишли, котрий перед кількома днями здефравдував 3.000 К, призначених на виплату жолду жовнїрам. Він скрив ся в своєї любовниці Ополївної. Коли полїция входила до її помешканя, вона укрила Раба в ліжку і перечила, наче би він був у неї. Раба викрито й арештовано, а разом з ним і Ополївну за поміч в утечі війскового втїкача.
Вільчек арештований. Вчера повідомлено краківську полїцию, що в Дрезнї арештовано дефравданта Вільчка. Сейчас виїхав туди комісар полїциї Крупінський. Досї устійнено, що Вільчек по дефравдациї втїк до Нїси на Шлеську, звідси до Липська, Франкфурту і Візбадену. Їздив по ріжних нїмецьких містах, подаючи себе за якогось Труна Ґуру, а також показував паспорт на імя Юлїяна Ганїшевського. Часто висилав до Кракова листи до своїх спільників, щоби інформувати ся про хід слїдства. Полїция викрила в спільника Крулїковського 140.000 К, бракує ще 50.000.
По утечі братів Ґеровських.
Вчера видано держані під полїцийним наглядом особи, які обжаловано, що помагали або приготовляли втечу Ґеровських — краєвому судови. До краєвого суду відпроваджено матїр Ґеровських Фелїцию, сестру Ґеровських, портиєра Рипчинського, Софію Непіт, жінку вязничного дозорця і студента Данила Коваля, який мав замовити автомобіль. Дальше видано судови ключника Кавбу, служницю Непітів і редактора Цуркановича. Слїдство в справі Ґеровських ведеть ся тепер в двох напрямах: в справі дїяльности їх яко руссофільських аґітаторів, яке ведуть дотеперішні слїдчі судиї, та для сконстатованя обставини, на скільки арештовані тепер особи співвинні в утечі братів Ґеровських. Для веденя слїдства в справі утечі виделєґовано львівський краєвий суд. Вчера приїхали зі Львова до Черновець радник краєвого суду Фіда і прокуратор Семільський для веденя слїдства проти підозрілих осіб. По скінченю вступного слїдства перевезеть ся всїх арештованих до Львова. Львівський суд делєґовано тому, що велике число підозрілих і невідповідне розложенє черновецького краєвого суду не дають достаточної запоруки, що арештовані не порозумівали ся би зі собою. Про приготованя утечі Ґеровських Czernowitzer Tagblatt доносить, що 28. мая прийшов був до склепу з убраними Германа Енде дозорець Непіт з жінкою і казав показати собі загортки. Купив тодї плащ для жінки, а для себе високий чорний ковнїр від дощу. Хотїв ще другий ковнїр купити, але не було бажаної величини. Платив 1000-короновим банкнотом. Того самого дня мати Ґеровських купила у фірми Гайльмана Кона довгий ґумовий плащ за 30 К. А що не мала при собі потрібної суми, заявила, що прийде пізнїйше. Замість неї прийшов ред. Цурканович, заплатив 30 К. і казав субєктови плащ віднести вязничному дозорцеви Янцови для Ґеровського. Плащ жінки Непіта при ревізиї найдено і сконфісковано. Коли дозорець випроваджував Ґеровських з келїї, д-р Алексїй Ґеровський, переодївши ся в келїї, заявив своїм вязничничним товаришам, що іде до віцепрезидента, бо дізнав ся, що з припорученя мінїстерства слїдство проти него здержано. Отже вже мабуть не верне до келїї, тому вони нехай подїлять ся його обідом. Вязничні товариші молодшого Юрія Ґеровського кажуть, що він перед утечию був дуже веселий, що пояснював сим, що мінїстерство справедливости здержало проти него слїдство. Тому за хвильку випустять його на волю. Се поясненє вказує, що брати Ґеровські мали досить часу до порозуміня в справі утечі. Тепер викрило ся, що плян утечі уложено майже місяць наперед. Одного вечера дозорець Непіг принїс до кімнати дозорців дві фляшки вина і наставав дуже, щоби вони пили. Та лише кілька дозорців пило се вино, яке певно було змішане з усипляючим додатком. Що тодї Непіт хотїв перевести втечу Ґеровських, вказує і се, що як рано переконали ся, телєфонїчні проводи в в судовім будинку були перервані. Слїдство переведене у Цуркановича дало дуже обтяжаючий материял. Оба Ґеровські є ще разом з Непітом в росийській Новоселици.
Телєграми.
Цісар Вільгельм в Конопіштї.
ПОЧДАМ (Ткб.) Цісар Вільгельм о год. 11. вечером виїхав до Конопішту.
БЕНЕШІВ (Ткб.) Цісар Вільгельм з двором приїхав нинї о 9 рано на тутешний дворець. Цісаря вижидав архикн. Франц Фердинанд з жінкою і дітьми. Привитанє мало виїмково сердечний характер. Публика устроїла нїмецькому цісареви овацию. Серед гуку 21 армат відїхав цісар самоходом до замку Конопішт.
Пос. Цернін в Констанциї.
БУКАРЕШТ (Ткб). Австрійський пос. Цернін виїхав до Констанци, де його прийме король.
Уступленє ґр. Сапарія.
ПЕТЕРБУРГ (По. т.) Тутешні часописи потверджують, що австро-угорський амбасадор в Петербурзі, ґр. Сапарі, має покинути своє становище. Уступленє се пояснюють сим, що бракло йому зручности в полїпшеню австрийсько-росийських відносин.
Засуд шпіона.
ЛИПСК (Ткб.) Трибунал засудив асесора Розенфельда за шпіонажу в користь Росиї і видачу війскових тайн на 15 лїт вязниці, 10 лїт утрати чести, 10.000 марок кари, або ще 8 місяців вязницї і полїцийний надзір.
Заворушеня в Італїї.
ҐЕНУЯ. (Ткб.) Поїзди курсують знова правильно з малим спізненєм. Часописи вийшли.
МЕДІОЛЯН. (Ткб.) Проти ухвали загального союза pобітників в справі заперестаня страйку, робітнича палата й унїя синдикалїстів поновили дальше страйкувати. Складачі часописів вернули до праці, часописї вийшли. Всї письма правильно відійшли. Зате служба трамваєва і робітники ґазівнї страйкують дальше, так саме як робітники промислових підприємств. Служба ґазівні відбувається без перешкоди. В місті спокій, склепи отворені.
РИМ (Ткб.) З Фльоренциї і Турину доносять також, що там вернули до праці.
РИМ. (Ткб.) Один з демонстрантів, ранений в Барі, помер в шпитали.
НЕАПОЛЬ. (Ткб.) Страйк триває далі. В містї спокій. Часть склепів отворена.
Проти кабінету Рібота.
ПАРИЖ. (Ткб.) Ґрупа зєдинених социялістів постановила голосувати проти кабінету Рібота, але не вести обструкциї.
(«Дїло»)
____________________________
Sprawy miejskie.
Na ostatniem posiedzeniu sekcji finansowej uchwalono zakupić dla galerji miejskiej 5 obrazów Siemiradzkiego, z tego 3 wielkie obrazy galeryjne, a 2 mniejsze.
Dalej uchwalono przedłożyć radzie miejskiej wniosek zaciągnięcia pożyczki w obligacjach komunalnych na kwotę minimalną 2,400.000 kor. — Kwota ta jest potrzebną na uchwalone już w zasadzi przez radę nadzwyczajne budowie i roboty, a mianowicie na budowę szkoły ludowej na Janowskiem, gimnazjum żeńskiego, rakarni i zakładu niszczenia padliny, jakoteż na rekonstrukcję dróg i chodników. Część straty na kursie obligacji (2 proc.) bierze na siebie fundusz państwowy, za to jednak muszą roboty być rozpoczęte do 1. września br.
Przyjęto do wiadomości zamknięcie rachunków zakładów elektrycznych za r. 1913, udzielono absolutorjum wraz z wyrazami uznania dla dyrekcji i uchwalono wezwać dyrekcję do rychłego przedłożenia wniosków w kilku sprawach uchwalonych przez komisję elektryczną (zamykanie przednich drzwi wozów, przedłużenie ruchu poza godzinę 11 w nocy itp.).
W sprawie zakupna gruntu pod targowicę dla dzielnicy Gródeckiej magistrat przedłożył wniosek nabycia na ten cel realności przy ul. Gródeckiej 46. naprzeciw wylotu ul. św. Jozafata. Sekcja oświadczyła się jednak przeciw temu wnioskowi, gdyż grunt ten jest już dzisiaj za wązki i za ciasny, a w przyszłości nic dałby się rozszerzyć i w ogólności jest niekorzystnie położony, gdyż jest zablizkim pl. Unji Brzeskiej i ma zły dojazd dla wozów. Zarazem uchwaliła sekcja, ażeby magistrat rozpatrzył możliwość umieszczenia targowicy w tamtej okolicy na gruncie na razie wydzierżawionym celem wypróbowania, czy dany punkt ma warunki rozwoju.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
13 червня 1915 р.
Наради українських послів у Відни. В понедїлок збираєть ся під проводом д-ра К. Левицького на нараду президия українського парляментарного клюбу. Провідники нашої репрезентациї візьмуть під розвагу передовсїм ситуацию, витворену тактикою правительства, яке на глум конституцийному ладови зважило ся передати буджет на р. 1914/15 президиї посольської палати в часї, як парляменту нема та яке полагоджує всякі незвичайно важні предложеня на основі §14. Крім сього предметом нарад буде справа приспішеня санкціонованя виборчої реформи, розвязаня сойму та розписаня нових виборів на час догідний для широких мас селянського населеня. У вівторок конферувати ме президия клюбу з президентом мінїстрів ґр. Штірком, якому закомунїкує вислїд своїх нарад.
Ревізиї серед Українців. Полїция перевела ревізию у двох Українців у Дубні на Волинї, Волошинова і Пухальського, при чім в одного забрала кілька брошур і переписку, в другого катальоґ українських книжок і посьвідку за жертву на памятник Шевченка. — В Миргородї жандармський ротмістр полтавського віддїлу перевів ревізию в Українця Бикала, при чім забрано одну українську книжку "Відгуки наболїлого серця". — В селї Стрільчинцях на Поділю селяни мали значну українську біблїотеку,— коло 500 томів. Прийшов жандармський офіцир зі стражниками на ревізию, забрав кілька десятків книжок, а побачивши портрет Шевченка, розкричав ся за мазепинство, згадуючи Австрию та цісаря Франца Йосифа. Замкнули читальню та перетрусили ще в декого зі селян, при чім забрали Раду.
XVІ міжнародний конґрес преси oтвoрено торжественно вчера в салї унїверситету в Копенгазї під почетним проводом мінїстра внутрішних справ Роде, а при участи инших мінїстрів, заграничних послів і богатьох лєґатів. По привітах промовив президент конґресу редактор Neues Wiener Tagblatt-y Вільгельм Зінґер, почім віцепрезидент ред. Швайцер з Берлїна подав інформациї про міжнародний пресовий союз. Обнимає він тепер 21 країв, 100 товариств з 18 тисячами членів. Мериторичні наради зачинають ся нинї.
З Наукового Товариства ім. Шевченка.
На засїданю історично-фільософічної секциї, що відбуло ся дня 10. с. м., предложили свої працї :
1) Д-р І. Крипякевич п. з. З козацької сфраґістики.
Автор подає опис козацьких печатий з XVI. — XVII. вв. Описані гетьманські печати: Ігната Василевича 1596 р., Гаврила Крутневича 1600 р., Самійла Кошки 1601 р., Михайла Дорошенка 1627 р., печать при актї 1636 р., Іляша Караїмовича 1638 р., Богдана Хмельницького (І. 1648—51 р., II. 1651—54 р., ІІІ. 1654—7 р.), Івана Виговського (три), Юрія Хмельницького (дві), Павла Тетері (чотири), Брюховецького (одна), Петра Дорошенка, Івана Самойловича, Андрія Могили, Мазепи (одна) і деякі приватні печатки козацької старшини з часїв Хмельниччини. В праці звернено увагу на інтересні витинанки, які підкладано під деякі печати.
2) Ф. Коломийченко п. з. Забави сїльської молодї в Прохорах на Чернигівщинї в 70-тих рр. XIX ст.
Проживаючи в селї Прохорах, Борзенського пов., Чернигівської ґуб., автор приглянув ся теперішному житю молодїжи і на підставі порівнаня його з оповіданями старших людий про давнїйше житє прийшов до переконаня, що воно значно відмінило ся. Бажаючи передати потомности память про давнїйше житє, він списав усї розривки й забави молодїжи з перед кількадесятьох лїт і подав їх в окремій статї.
Він дїлить їх на зимові й лїтні, парубоцькі й дївочі та дїточі. Починають ся вони досьвітками й злученими з ними складками. Коли прийде період різдвяних сьвят, ті розривки доходять до найбільшого розцьвіту. Тут обходить ся аж три кутї: перша в вечер перед Різдвом, друга (богата) перед новим роком, третя (голодна) перед Йорданом. З усїма ними злучені вороженя, яких автор записав сїм, та обряди. На Різдво молодїж колядує (наведені 4 колядки), на Маланки щедрує (наведені 8 щедрівок) та водить козу. На новий рік ходять по домах засївати, але тілько дїти.
Коли опісля настане перелом зими, розпічнеть ся весна, розпочинають дївчата співати веснянок, які продовжують ся до Великодня (веснянок подано 3). На самий Великдень співають дівчата перепелки (подано 3 піснї), а в инші дни сьвят плетениці (подана 1 пісня). Є й піснї, яких дівчата та співають повилазивши на верби; инший знов характер мають піснї в ніч перед Купалом, яку обходять спільно парубки й дївчата. Обходять також русалки, в яких дївчина перебрана за русалку, ходить у сухий четвер на зеленім тижни по селї з гурмою дївчат. До лїтних розривок належать також музики, танці, забава т. зв. село, та колодце (те саме, що досьвітки в хатї). Розумієть ся, що не обходить ся й без бійок, які зводять зі собою парубки.
З поміж забав подає автор: кукли (ляльки), кремяхи, цюрку, плигучку, гуси (всї дїточі) та булку, кулачки, спіжки, гилку, качальню, колиску (гойданку), хрещик, а в зимі ховзанку.
Заграничний огляд.
Димісия кабінету Рібота.
ПАРИЖ (Ткб.). В кульоарах палати живо обговорюють заяву правительства, що хоче оперти ся на більшости чисто републиканській. Посли прихильно настроєні до правительства зазначують, що кабінет догадуєть ся, що анї зєдинені социялїсти, анї правиця і Action liberale не будуть належати до більшости, бо поборюють кожду републиканську програму. Догадують ся, що правительство мати-ме більшість 20 або 25 голосів. Противники правительства числять, що воно буде мати більшість 10 голосів. Радикальні часописи взивають сторонників, щоби нинї сповнили свій обовязок, бо ходить про житє або смерть сторонництва. Зате Petit Republique вважає, що було би просто провокациєю повалити Буржоа, Делькасе, Діпії і їх співробітників яко підписаних републиканців. Acłion пише, що коли правительство заявить ся за 3-лїтною війсковою службою, може числити на більшість з 350 голосів.
ПАРИЖ (Ткб.). На вчерашнім засїданю палати послів відчитано заяву правительства. Правительство зазначує, що кабінет складають самі републиканці. Заповідає безпроволочне знесенє проєкту позички і скоре розслїдженє залученого до фінансового закона проєкту загального доходового податку. Фінансову рівновагу можна осягнути лише великою ощадностию при помочи великих доходів і невідкличних нових податків. В правительственній заяві зазначено дальше, що закон про 3-лїтну службу, який маєть ся щойно перевести, з огляду на змінену рівновагу війскових сил в Европі не може бути наново заквестіонований. Правительство можливо скоро предложить закон про війскове приготовленє молодїжи і видасть конечні запорядженя, щоби зорґанїзувати резерви на сильнїйшій основі. Загранична полїтика Франциї причинюєть ся дальше до загального мира, при чім зужитковуєть ся незмінні сили союзів і цінні приязни. Напрям внутрішної полїтики можна висловити в трех словах: сьвітськість школи, справедливість податкова і социяльна.
Програмова заява правительства кінчить ся горячим зазивом до всїх републиканців.
Посли Оґанїєр і Далїмієр старали ся доказати, що по виборах, при котрих сторонництва лївиці зискали голоси, неможливий є кабінет Рібота. Заявили, що сї сторонництва будуть голосувати проти кабінету. (Оплески на крайній лївиці і на лївиці). По промові премієpa Рібота принято 374 голосами проти 187 порядок, пропонований пос. Далїмієром, відкинений правительством, котре поставило квестию довіря.
Порядок сей звучить: Палата, котра волї народа, виявленої недавно загальними виборами, виявляє пошанівок, рішена відадти довірє лише такому правительству, котре є в силї перевести зєдиненє сил лївиці і переходить до порядку, відкидаючи всякі поправки.
Мінїстри вийшли потім зі салї, щоби вручити президентови республики свою димісию.
Президент приняв димісию мінїстрів, лише просив їх, щоби полагодили біжучі справи.
Заворушеня в Італїї.
В Равеннї, Форлї й Імолї робітники страйкують дальше проти ухвали синдикату. Більша часть провінциї Романїї відтята від сьвіта, телєфонічні і телєґрафічні полученя попереривані, на довгих просторах зелїзничих шляхів позривані шини, полученє з адрийським побережем перерване. На зелїзничій лїнїї Неаполь-Фоджа здержано поїзд підложенєм бомби, нїхто не був ранений, але заподїяно велику шкоду. Полученє з Больонїєю перерване. В Неаполи прийшло до перепалки між страйкуючими і війском. З вікон одного дому стріляли до війска, котре відповіло сальвою. Двох демонстрантів убито. Спокій привернено.
З Венециї відплив до Анкони пароплав з кількома батальонами альпейських стрільців. В Римі незвісний чоловік убив трома револьверовими вистрілами комісаря полїциї Моччі. Догадують ся, що виновником є покараний Моччієм злочинець. Убийник утїк. В Медіолянї підчас заворушень по зборах в арені демонстранти стріляли до віддїлу кінноти. Один з демонстрантів згинув.
З Альбанїї.
Albanhche Korrespondenz доносить з Дураца: Рада мінїстрів радила вчера над положенєм. Ухвалено поставити ультімат до повстанців з зазивом піддати ся протягом 24 годин, противно правительственні війска помаширують на пов-станців.
Ахмет бей відїбрав повстанцям Тірану. Він війшов до Тірани на чолї 2000 магометан, яко передної сторожі Пренк Бібдоди. Пренк маширує на чолї головного віддїлу з Алєсія, крім сего йдуть війска з Дураца і Вальони, так що в Шіяку повстанці будуть зовсїм окружені. Між Ельбасаном і Тхавс прийшло до перепалки альбанської жандармериї з повстанчими віддїлами Епіротів. Жандармерия побила Епіротів і виперла їх.
Звіт зі слідства, переведеного проти полковника Муріція, предложено князеви. Звіт жадає, щоби полк. Муріція і його товаришів поставити перед воєнний суд, на скільки князь не покористуєть ся своїм правом помилуваня, а безусловно домагаєть ся видаленя полковника з границь Альбанїї.
Биржевия Вѣдомости, які стоять близко до росийського мінїстерства заграничних справ, помістили статю, в якій пропонують прилучити північну Альбанїю до Сербії, а полудневу до Грециї. Болгария мала би дістати відшкодованє териториї в Македонії. Австро-Угорщину відшкодовано би заключенєм торговельного договору з Сербією, а Сербія мала би зречи ся пляну будувати воєнну фльоту на Адрийськім мори. З середущої Альбанїї утворило ся би автономічну державу під зверхництвом султана.
Frankfurter Zeitung доносить з Царгорода, що часопись Jeune Turque помістила інформациї нїбито з Відня, після котрих дві держави тридержавного порозуміня пропонують подїл Альбанїї між Сербію і Грецию, щоби так осягнути рівновагу на Балканї. Відвідини царя в Румунъї мають бути в звязи з сим пляном.
Грецько-турецький конфлїкт.
Wiener Allgemeine Zeitung пише, що Греция не поставила ще Туреччинї ультімату, але відносини між сими державами дуже напружені. Болгария на випадок конфлїкту була би невтральною і не позволила би на перехід турецьких війск через свої териториї.
Париські часописи доносять, що Греция задумує уладити демонстрацию фльоти, а навіть бльокаду Дарданелїв, коли Туреччина не понехала би переслїдувати Греків. Local Anzeiger доносить з Атен, що десять грецьких кораблїв виплило з пристани в Пірею, щоби забрати грецьких збігців з Малої Азиї.
Атенська Аґенция доносить, що на вчерашнім засїданю парляменту премієр Венізельос у відповіди на звернену до него інтерпеляцию сконстатував, що грецьке населенє до живого обурене з причини подїй в Туреччинї. Порта на всї роблені їй представленя анї не оправдала подїй, анї не пояснила їх, а все лише послугувала ся викрутами. Тепер 20.000 збігців прибуло з Азиї, а около 50.000 чекає на азийськім побережу на нагоду повернути до краю. Положенє дуже поважне. Поминувши переслїдуванє грецького елєменту, заходить тут момент нарушеня Туреччиною міжнародного права. Сподїємо ся, що дані послїдними днями Туреччиною приреченя зроблять конець сим відносинам, що уможливило би грецькому правительству оставати з турецькою державою в добрих зносинах. Промова Венізельоса зробила велике вражінє.
Обуренє серед грецького населеня зростає. Домагають ся далекойдучої сатисфакциї за насильства, докопувані турецькими властями на Греках в Тракії і Малій Азиї. В порозуміню з Національним Банком і Біржевою Радою грецьке правительство запорядило замкнути біржу в Атенах, доки положенє є непевне.
Атенська Аґенция доносить: Грецьке правительство поручило вручити в Царгородї дуже енерґічну ноту, домагаючи ся зробити конець переслїдуваням Греків і винагородити шкоди та дати сатисфакцию. Публична опінїя дуже обурена домагаєть ся від правительства безпроволочно почати енерґічну акцию.
(«Дїло»)
____________________________
Miejski zakład dla dzieci.
Nowy gmach m. zakładu dla dzieci zbudowany jest na wzgórzu t. zw. Wójeckiem, przy ul. Radeckiej i zajmuje przestrzeń 4 morgów; prócz tego 3 morgi pozostawiono na urządzenie boisk. Oddzielony drogą od terenu szkoły kadeckiej, w miejscu otwartem, slonecznem, zwrócony frontem ku zachodowi, oficynami zaś ku wschodowi, składa się z 5 budynków. — Pierwszy z nich ma nazwę "kwarantanowego" i może pomieścić 50 dzieci. Każde dziecko, przyjęte do zakładów, musi odbyć 14-dniową kwarantannę, celem zbadania, czy nie jest dotknięte jakaś choroba zakaźna. Dopiero po stwierdzeniu, że jest zdrowe, zostaje przyjęte na oddział, odpowiadający jego wiekowi. Następny budynek jest przeznaczony dla 130 dzieci, a to: 60 niemowląt, 40 dzieci w wieku przedszkolnym i 30 dzieci z fundacji izrael. gminy wyznaniowej. Tu będzie miała miejsce koedukacja dzieci chrześcijańskich i żydowskich, dzieci bowiem będą pobierały wspólnie naukę i wychowanie, a tylko będą miały dzieci żydowskie wikt osobny i osobne sypialnie. Z tego budynku będą dzieci przechodziły na oddział następny, dla dzieci w wieku t. zw. szkolnym. Oddział ten zajmie osobny, największy pawilon, mogący pomieścić 200 dzieci płci obojga. W tym też pawilonie mieścić sję będą dzieci, które już ukończyły szkołę ludową i mają przejść na naukę rzemiosł i zawodów praktycznych. Czwarty budynek jest t. zw. "ekonomiczny". Mieścić będzie w sobie mieszkanie dyrektora i służby zakładowej, magazyny itp. Wreszcie budynek piąty przeznaczony jest na urządzenia maszynowe, dla urządzenia centralnego ogrzewania, wodociągów i oświetlenia elektrycznego.
Zakład ten będzie schroniskiem dla ubogiej dziatwy, która obecnie rozrzucona jest miedzy kilka oddziałów, a to: przy ul. Zielonej, przy ul. Zborowskich, przy Zakładzie Brata Alberta, oraz w pawilonach Dzieciątka Jezus, przy ul. Paulinów. — Z powstaniem tego zakładu wchodzi również w życie wielka, bo 700.000 kor. wynosząca fundacja im. hr. Czarkowskiej-Golcjewskiej. Koszt budowy wraz z urządzeniem wynosi 1,800.000 kor. Zakład zostanie oddany do użytku z wiosną 1915 r.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
15 червня 1914 р.
Наш новітній час видер давно перегомонїлій старинї одно: поезию всенароднього сьвята, яка колись безсмертним сяєвом яснїла над стадіонами пангеллєнських Ігровищ. Бо ось ті Олїмпійські торжества, які для щасливих Геллєнів були жерелом все опять обнавляючої ся національної сьвідомости — тої страшної сили в лонї народа, що вела духом сильних борців до побіди над слїпими духом Персами — ті Олімпійські торжества, кажу, не є для нас тільки простим історичним спомином, як кроваві турнїри темнього середновіча. Ми воскресили їх в цілій красї їх колишньої культурної величі і маємо вже наші власні Олїмпіяди.
На шляху зелїзничім Львів-Перемишль і Львів-Самбір усї зелїзничі будинки, які лежать по противнім боці стаций, недавно одержали виключно лише польські написи. Звертаємо увагу зелїзничих властий, що східна Галичина є заселена також українською людностю і що іґнорованє української мови на зелїзничих будинках не лицює ц. к. державному урядови. — Подорожний.
В ціли оживленя туристичного руху буде курсувати із Сянок до Львова від 5. липня до 23. серпня с. р. включно, в недїлї і рим. кат. сьвята, надзвичайний особовий поїзд ч. 2122 — відїзд із Сянок о год. 6 мін. 15 вечером — приїзд до Львова о год. 11 мін. 50 в ночи. Особливий розклад їзди того поїзду подасть ся до відома осібним оповіщенєм. Рівночасно запроваджує ся знижені поворотні білєти І, II. і III. кляси — важні лише до поїзду ч. 2111/2121 (виїзд зі Львова о год. 6.55 рано) і ч. 2122 (відїзд із Сянок о год. 6.15 вечером. Такі білєти буде ся видавати у Львові, а також на всїх стациях на шляху Львів-Сянки до всїх стаций положених на сїм шляху. Иншим особам на такі білєти не вільно їхати, а до инших поїздів є неважні. Всякі лєґітимациї, які управняють до одержаня зниженої ціни їзди не мають значіня при набуваню сих поворотних білєтів.
Нагороди з київської вистави. За участь в київській всеросийській виставі з 1913 року признано українським галицьким кооперативам велику золоту медалю, а київській українській кооперативній часописи Наша Кооперація золоту медалю. Ріжні нагороди одержало богато кооперативних товариств на Українї.
Збори безробітних були вчера на площи Ґосєвського, скликані социялїстами. По рефератї посла Діяманда і представників поодиноких фахових ґруп ухвалено резолюцию з візванєм до правительства, краю і міста Львова, щоби якнайскорше зачинали будівельну акцию. Опісля був похід, котрий розвязав ся по промові під памятником Міцкевича.
Нещаслива пригода. Вчера по полудни прийшов на подвірє "Академічного Дому" листонос Осип Лєсьняк і вилїз на високу тополю, щоби нарвати собі галапасного зїля, котрим думав лїчити ся з ревматизму. Коли видрапав ся вже на висоту коло 20 метрів, зломила ся галузь і Лєсьняк упав на брук, при чім розбив череп і помер на місци.
Заграничний огляд.
Зїзд в Констанці.
КОНСТАНЦА. (Ткб.) Князь Кароль прибув сюди з Берлїна. Росийський мінїстер заграничних справ Сазонов прибув позавчера до Унґені, де переночував, а вчера передполудневі відвідав Яси, потім специяльним поїздом від'їхав до Констанци.
БУКАРЕШТ. (Ткб ) Вчера рано прибуло сюди 6 летунів, котрі підчас приїзду царя до Констанци мають виконати ріжні еволюциї.
КОНСТАНЦА. (Ткб.) Прибула сюди росийська ескадра. О год. 10. перед полуднем царська родина висїла на сушу. Члени румунської королївської родини вийшли на стрічу при звуках музики, котра грала росийські і румунські гимни. Цар і король уцілували ся щиро два рази. Цареви товаришили великі княжні Ольга, Татяна, Анастазия й Александра, престолонаслїдник Алексїй і вел. князь Микола та численний почот. Цар, король і румунський престолонаслїдник Фердинанд відбули ревію війска, потім в павільонї принять представлено почоти. Опісля пійшли до собора, де відправлено Тебе Бога. Потім було снїданє в родиннім крузї в павільонї королевої, а президент мінїстрів видав снїданє на честь Сазонова в міськім касинї. О 4. попол випито чай на покладї "Стандард". О 6. відбула ся велика ревія війск.
Король надав Сазонову великий хрест ордера Кароля, а росийському послови Поклєвському великий хрест ордера "Звізда Румунії".
БУКАРЕШТ. (Пр. т.) В довшій статї пише Універзуль, що відвідини царя в Констанці не можуть змінити напряму заграничної полїтики Румунїї. Румунїя може тепер вести що найбільше полїтику вільної руки. Нема сумнїву, що монархи в Констанцї обговорювати будуть дуже важні полїтичні справи, тимбільше, що будуть в товаристві своїх дорадників. Румунїя сподїєть ся, що росийський нарід оцінить як слід вартість народа, що є вірний в приязни і має всі засоби до використаня своїх війскових здібностий. Між росийськими полїтиками є богато таких, котрі признають, що приязнь Румунїї має більшу вартість, нїж посіданє румунських провінций.
Заворушеня в Італїї.
РИМ (Аґ. Стефані). Мимо кількакратних зазивів синдикату зелїзничників в Анконї до страйку, зелїзничий персонал майже в цілій Італїї працює. Частинний страйк був в Больонїї, Мантуї, Фльоренциї, Неаполї і кількох инших містах.
В Неаполї, Пармі і Феррарі страйковий рух вже припинений, а також настав спокій в місточку Сенґалїя, де останні днї були дуже поважні. Спалено там костели, перетято водопроводи. В селї Фабіяно демонстранти заняли склади збіжа і зачали продавати збіже по дешевих цінах. Прийшло до сутичок з карабінерами і війском, одного карабінера ранено. Страйкарі стріляли з револьверів, війско дало сальву стрілів. Одна особа згинула, кілька ранених.
В провінциї Форлї страйковий рух мав анархістичний характер; нищено костели, громадські доми, касарнї, приватну власність.
АНКОНА (Ткб.). Синдикат зелїзничників постановив вернути до праці.
АНКОНА (Ткб.). Зелїзничники вернули вчера до праці.
РИМ (Ткб ). Кореспондент Джіорналє д Італїя доносить з Равенни, що страйкарі здемолювали ціле уладженє конституцийної лїґи. Місто представляє сумний образ. Всї склепи замкнені. Рух цілковито припинений. Вчера переведено богато арештовань. Републиканський посол Піролїнї стараєть ся намовити робітників, щоби вернули до пpaці. Кількох робітників ранених.
РИМ (Ткб.). В палатї депутованих премієр Саляндра відповів на інтерпеляцию в справі розрухів у декотрих містах і що до провінциї Романа заявив, що добачує в тих подїях передчасні познаки заговору, бо перервано телєґрафічні і телєфонїчні дроти, припинено зелїзничий рух. Мабуть що се все було з гори упляноване. Шефа полїциї в Равенні раненно смертельно, кількох офіцирів нападено. В деяких місцевостях підпалювано костели й инші будївлї. Премієр впевняв, що буде поступати з цілою рішучістю.
Грецько-турецький конфлікт.
АТЕНИ (Ат. Аґ.) Вчерашна урядова часопись оголосила закон в справі відступленя острова Сазено Альбанїї а рівночасно також королївський декрет в справі анексиї островів Xіос і Мітілене.
ВІДЕНЬ (Пр. т.) Wiener Allgemeine Zeitung пише, що коли такий досьвідчений державний муж як Венїзельос рішив ся на анексию Хіос і Мітілєне саме підчас грецько-турецького непорозуміня, то очевидно хоче розвязати питанє "війна чи мир", тимбільше, що Греция на мори сильнїйша, доки турецький дреднот, закуплений в Анґлїї, не явить ся на турецьких водах.
ЦАРГОРОД (Ткб.) Грецьке посольство вручило позавчера вечером Портї заяву, в якій домагаєть ся уможливленя безпроволочного повороту грецьких збігців, відданя їм їх майна, даня їм підмог, противно грецьке правительство не бере відповідальности за наслїдки.
АТЕНИ (Ат. Аґ.) Правительство не одержало ще відповіди Туреччини на свою ноту. Публична опінїя жадає безпроволочно привернути збігцям їх посїлости і винагородити їм шкоди. Часопись Гестія домагаєть ся, щоби правительство зажадало запоруки, що подібні подїї не повторять ся і називав війну неминучою.
Втрати, які потерпіли Греки в Малій Азиї, ще не стверджені точно. Грецьке правительство домагаєть ся відшкодованя в сумі 11.000 фунтів і заперечує твердженє Туреччини, начеби Греки добровільно виеміґрували.
ЦАРГОРОД (Ткб.) Посадник Айвалї телєґрафував великому везирови, що наслїдком приїзду Талаата бея еміґрацийний рух устав і всюди вернув спокій.
Кілька грецьких пароплавів відплило відси. Инші в поворотній дорозї до Грециї переплили Босфор.
АТЕНИ (Ткб.) В кількох місцевостях пов. Замзун власти насильно льокують музулманських збігців по домах Греків. Багато Греків в Малій Азиї приготовляєть ся до подорожи до Смирни, бо переслїдуваня ще не устали.
Росия зоружуєть ся.
ПЕТЕРБУРГ. (Ткб.) Дума радила над буджетом мінїстерства війни. Деп. Енґельгард іменем центра говорив, що протягом 5 лїт від 1907 до 1912 видатки на війско зросли о 56 прц. а з причини недалекої реорґанїзациї оборони краю в дальших 5 роках ще більше зростуть, так що річно виносити-муть півтора мільярда. Сусїдні великі держави мають щодо зоружень ще перевагу над Росиєю, рівновага була на некористь Росиї доси звихнена, з огляду на се і на некорисні услівя концентрациї війск в Росиї мусїло ся заосмотрити армію в усї потрібні уладженя. Щодо війскового вивінованя станула росийська армія на висотї; треба ще усунути декотрі недомаганя в авансї, щоби уможливити, щоби висші посади в армії діставали ся здібним і запопадливим офіцирам. Директор канцеляриї з мінїстерства війни, Данїлов прилучив ся до поглядів попередного бесїдника.Всї офіцирські школи будуть зреорґанїзовані, щоби звертати більше увагу не лише на теоретичне але й практичне виобразованє. Маневрів при ужитю більших мас війска не уладжувано доси на великі розміри з фінансових причин.
ПЕТЕРБУРГ. (Пет. Аґ.) Палата приняла буджет мінїстерства війни. Підчас нарад над буджетом мінїстерства маринарки, мінїстер маринарки Гріґорович пригадав свою обіцянку, дану в буджетовій комісиї, що дасть поясненє в справі розвязаня контракту з якимсь Васїлевом що-до достави вугля на Чорнім мори. Отже вступне слїдство виказало неправильности, доконані урядниками маринарки в Севастополи. Тепер порішено перевести докладне слїдство. (Оплески в центрі і на правици).
Буджет мінїстерства маринарки принято з формулою, запропонованою комісиєю, яка признає потрібним таке уладженє служби маринарки, щоби воєнна готовість воєнних кораблів першої кляси була запевнена.
Буджет надзвичайних видатків мінїстерства комунїкациї принято з внесенєм, яке взиває мінїстерство, щоби зажадало кредитів на зелїзничі інвестициї, так щоби було запевнене коротше долученє з балканськими державами через Румунїю.
Жевесті здав звіт з державного доходу і заявив, що комісия зміною декотрих параґрафів підвисшила приходи о 49,461.000 рублїв. Коли дума прийме зміни, загальна сума звичайних і надзвичайних приходів досягне 3 623,569.498 рублїв.
Буджет принято відповідно до внесень комісиї і тимсамим скінчено буджетову дебату.
Кабінет Вівіянія.
ПАРИЖ. (Ткб) В кульоарах палати оповідають, що президент републики Пуанкаре був глибоко діткнений упадком кабінету Рібота, та дякував Ріботови і його співробітникам найщирійше за самовідреченє, з яким підняли ся неможливої до переведеня задачі.
ПАРИЖ. (Ткб.) Серед оплесків, якими принято вислїд голосованя в палатї депутованих один з социялїстів викликнув: "До Версалю".
Радикал Дальмієр запротестував проти сего оклику яко алюзиї до президияльної крізи.
ПАРИЖ. (Ткб.) Президент републики Пуанкаре покликав передполуднем Вівіянія, котрий приняв місию утвореня кабінету.
ПАРИЖ (Ткб.) З членів нового кабінету Вівіянія пятьох, а то Вівіяні, Мальві, Оґаніє, Рено (Raynaud) і Рено (Renault) голосували проти 3-лїтної війскової служби. Новий мінїстер війни Месімі поставив підчас дискусиї над 3-лїтною війсковою службою внесенє запровадити 30-місячну службу, але вкінци голосував за 3-лїтною.
(«Дїло»)
____________________________
Projekt kupna zamku zbaraskiego na cele publiczne.
Do nielicznych już zabytków we wschodniej części kraju, których architektoniczna wartość rączy się z ważnemi wspomnieniami naszej przeszłości, należy zamek w Zbarażu, głośna siedziba niegdyś książąt zbaraskich, następnie Jeremiego i Dymitra Wiśniowieckich, a wreszcie Potockich. Pod względem architektonicznym zamek zbaraski jest cennym zabytkiem wojennego polskiego budownictwa. Wzniósł go na początku XVII. wieku i kosztem księcia Krzysztofa Zbaraskiego architekt holenderski Henryk v. Poene. Budowa zamku przypomina cytadelę, a raczej piętrowy pałac, ufortyfikowany w czworobok wysokim, oszkarpowanym murem i czterema bastjonami. Nader symetryczny, dobrze obmyślany plan i staranne wy konanie, wyróżniają ów zamek nader korzystnie od innych naszych zamków i czynią go godnym szczególniejszej pieczołowitości. Przemawia za tem i wzgląd wysoce pamiątkowy. Zamek zbaraski, potożtony na ważnym niegdyś szlaku, odgrywał bardzo ważną i głośną rolę w najazdach tatarskich, wojnach kozackich i tureckich. Komuż nieznana jego obrona w czasie pamiętnego oblężenia obozu polskiego przez Chmielnickiego w r. 1675. Dzieje zamku zbaraskiego, to dzieje kresów naszych. Nic więc dziwnego, że otoczony urokiem wspomnień całej Polsce dobrze jest znany, a dla okolicy jest najdroższą pamiątką, do której obywatelstwo, mieszczaństwo i lud gorąco są przywiązani. Od wielu lat zamek zbaraski stoi opuszczony, lecz w ogólnych zarysach stosunkowo zachował się dość dobrze. Mury zamku zewnętrzne nienaruszone, wewnątrz z końcem trzeciego dziesiątka zeszłego wieku silnie wzmocnione i poprawione przez Bema, późniejszego generała, który wówczas był tam dyrektorem cukrowni. Z właściwych fortyfikacji, opasających czworobokiem zabudowania zamkowe, jako tak zwany mur wewnętrzny, otoczony wspaniałą fosą, jest niemal wszystko zachowane, choć pewne części zaczynają się powoli rozsypywać. Mur północny i narożnik północno-zachodni są zachowane w stanie najzupełniej dobrym i przedstawiają widok piękny. Co się tyczy zachowań wewnętrznych, to brama wyjazdowa i facjatka jest jeszcze obecnie zamieszkana. W samym głównym budynku wewnętrznym znajdowała się dawniej fabryka cukru, obecnie jest użyty w parterze na skład słomy, siana i inne gospodarcze cele. W stanie najlepszym znajduje się połowa budynku tylnego, przypierającego do muru fortecznego, tak, że z pierwszego piętra można przejść wprost na ten mur około 5 metrów szeroki. Sprawę restauracji zamku zbaraskiego poruszyło jeszcze w r. 1897 grono konserwatorów Galicji wschodniej, a ówczesny właściciel Zbaraża dr. Tadeusz Niementowski w miarę środków starał się o zachowanie tej pamiątki historycznej. Obecnie właścicielami Zbaraża są Jawetzowie, którzy o konserwacje zamku za mało się troszczą. Zarząd Koła T.S.L. w Zbarażu poruszył w r. 1913 myśl zakupna zamku zbaraskiego na rzecz kraju przy pomocy skarbu państwa i funduszu krajowego i pomieszczenia w nim wzorowego zakładu naukowego, połączonego z internatem, a gdy petycja w tym kierunku do Sejmu wniesiona nie została załatwioną, ponowiło Koło T.S.L. swą petycję, adresując ją do namiestnictwa. Petycja ta została poparta przez grono konserwatorów Galicji wschodniej, oraz przez komisję centralną w Wiedniu dla zabytków historycznych, a komisja centralna poparła w ministerstwie oświaty projekt zakupna zamku zbaraskiego i pomieszczenia w nim zakładu naukowego. W ten sposób przyszłe utrzymanie zamku zbaraskiego w stanie należytym byłoby zapewnione. Dojście do skutku tej transakcji zawisłem jest obecnie od decyzji ministerstwa oświaty i uchwały Sejmu, w przypuszczeniu, że właściciele zamku zbaraskiego, który jest dla nich jedynie ciężarem, nie będą przy sprzedaży stawiali zbyt wygórowanych warunków.
(«Kurjer Lwowski»)
15.06.2014