9 червня 1889 р.
Kolonja lecznicza w Rymanowie.
Komitet "leczniczej kolonji", którą bardzo często biorą za jedno z kolonjami wakacyjnemi, wydał następującą odezwę:
Od roku 1885 istnieje w Zakładzie kąpielowym rymanowskim, pod protektoratem hrabiny Anny Potockiej niezmiernej doniosłości instytucja humanitarno-pedagogiczna.
Instytucją tą jest I. i jedyna dotąd w kraju lecznicza kolonja wakacyjna.
Celem tej instytucji jest:
a) danie sposobności leczenia się radykalnego chorej, skrofulicznej dziatwie szkolnej;
b) stworzenie ogniska towarzyskiego i pedagogicznie prowadzonego, około którego skupiaćhy się mogły wszystkie dzieci na kuracji przebywające, z ich moralnym i fizycznym pożytkiem.
Połączenie tych dwóch zadań jest wielkiej doniosłości i stanowczo wyróżnia instytucję naszą od wszystkich pokrewnych zakładów za granicą. Jakiej zaś jest ono doniosłości, pojmie każdy, kto choć raz był w potrzebie udawać się z rodziną całą do wód dla kuracji dziecka, lub zmuszony był wysyłać je do zdrojowisk pod obcą opieką. Pojmie wreszcie i ten, kto choć raz doświadczył, ile dla samych nawet rodziców przedstawia trudności należyte zajęcic się dziećmi w zdrojowiskach po za godzinami właściwej kuracji.
Kolonja składa się z dwóch oddziałów, żeńskiego i męskiego, każdy pod kierownictwem wykwalifikowanych do tego pedagogów; nad nimi zaś czuwa dyrektor.
O rozwoju kolonji najlepiej poświadczyć mogą następujące liczby: W r. 1886 wszystkich należących do kolonji było 28, z tych leczących się 25 — wydatki na kolonję 937 zł. 37 ct. W roku 1887 na 36 należących do kolonji, było leczących się 30 — wydatki 1062 zł. 46 ct. W roku ubiegłym zaś na 50 należących do kolonji, było 42 leczących się, wydatki 1700 zł. 39 ct.
Podobna instytucja wszakże, ażeby mogła należycie się rozwinąć, potrzebuje mieć własne zabudowanie. Komitet też, licząc na sympatję i dotychczasowe powodzenie, postanowił dołożyć wszelkich starań, by móc już w roku bieżącym przystąpić do budowy własnego pawilonu. Grunt w najpiękniejszem a odosobnionem miejscu, zawdzięczając wspaniałomyślnej ofiarności czcigodnej protektorki leczniczej kolonji, już posiadamy. Plany budynku gotowe, wedle których, w ciągu lata o dwóch sezonach, korzystać będzie mogło z kuracji 120 dzieci.
Lecz zebrany dotąd fundusz na cel budowy wystarczającym nie jest. Dlatego komitet udaje się do wszystkich przyjaciół dzieci, by dobrowolnemi datkami na rzecz budowy leczniczej kolonji, przyczynić się raczyli do utrwalenia dzieła iście humanitarnego, które dotąd stoi tylko ofiarami ludzi zacnych i poświęconych.
Ponieważ wszakże leczniczą kolonję rymanowską — bardzo często biorą za jedną z kolonjami higienicznemi, które zwyczajnie zwą wprost wakacyjnemi, dla tego, bez ujmowania doniosłości i znaczenia tym ostatnim, które również całą sympatję naszą posiadają, uważamy za potrzebne zaznaczyć różnice a mianowicie:
1. że kolonja rymanowska jako lecznicza nie przyjmuje dzieci, potrzebujących li świeżego powietrza, dla których właśnie stworzono kolonję higieniczne czyli t. z. wakacyjne — lecz wyłącznie dzieci skrofuliczne i to takie, dla których jest konieczną kuracja wodami jodowemi, mianowicie kąpielami;
2. że kolonja rymanowska jest przeznaczona dla dziatwy szkolnej całego kraju, czyli jest instytucją krajową, jak o tem świadczą wymownie sprawozdania nasze — gdy tymczasem kolonję higieniczne tak w Warszawie, Poznaniu jak w Krakowie, Tarnowie czy Lwowie, są przeznaczone li dla dziatwy tych miast, których nazwę noszą; — wreszcie
3. że lecznicza kolonja rymanowska zostaje pod oddzielnym zarządem, tj. pod opieką krajowego "Towarzystwa leczniczych kolonij wakacyjnych".
Wszystkich też, którzy naszą instytucję raczą wspierać, mianowicie drogą dzienników lub za pośrednictwem osób nieobeznanych bliżej z odrębnym charakterem naszej kolonji, upraszamy najusilniej, by raczyli wyraźnie zaznaczyć, iż datki swe przeznaczają na "leczniczą" kolonję rymanowską.
Niech nam będzie wolno w końcu podnieść, iż na zeszłorocznej wystawie higieniczno-lekarskiej, urządzonej podczas V. zjazdu lekarzy i przyrodników polskich we Lwowie, lecznicza kolonja rymanowska "za dotychczasową swą działalność, jakoteż przedłożone plany budować się mającego domu dla kolonji" otrzymała srebrny medal zasługi.
Liczymy też, że i ogól społeczeństwa, w szczególności zaś instytucjo i zakłady, których wychowańcy z dobrodziejstw leczniczej kolonji korzystali lub korzystać mają prawo, uznając jej usiłowania — użyczą jej swego poparcia.
Datki, jakie złotycie, w obec Boga staną się niezawodnie najmilszą ofiarą, jaką uczynić jesteście w stanie na intencję najdroższych sercu waszemu istot.
Łzy zaś radości tych, którzy korzystając z dobrodziejstw leczniczej kolonji rymanowskiej, odzyskali zagrożone zdrowie i uratowani zostali od charłactwa całego może życia, spłyną Bożem błogosławieństwem na was i na dzieci wasze. Wl. Gniewosz, prezes komitetu I. kraj. leczniczej kolonji w Rymanowie. Dr. J. Zulinski, sekretarz.
PS. Imiona wszystkich ofiarodawców, prócz ogłoszenia w dziennikach i w rocznem sprawozdaniu, wpisane będą w Złotą ksiegę kolonji rymanowskiej. Nazwiska zaś tych, co złożą przynajmniej 50 zł. wypisane będą na marmurowej tablicy, wybudować się mającego własnego dla kolonji domu.
Wszelkie datki upraszamy przesyłać na ręce skarbniku leczniczej kolonji W-go Wl. Zontuka (Lwów — Muzeum hr. Dzieduszyckiego).
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
11 червня 1889 р.
В сю пору, коли справа нових виборів до Сойму краєвого дійшла уже до переводженя правиборів по цілім краю, ми відзиваємося до Вас, любі братя, щирим руским словом.
Як при попередних виборах, так і сим разом хотять противники наші вислати до Сойму самих своїх вибранців. Для-того уже при правиборах стараються перевести вибір самих своїх людей або таких, котрі би тілько их интересам служили.
Збараж погорїв! В недїлю о 9-тій годинї рано займився огонь. За чотири години згорїло 90 домів і кількадесять будинків господарских. Згорїла всхідна половина ринку і доми дальше на всхід по рїку і став, по найбільшій части жидівскі доми. Уряди і будинки публичні не погорїли. Страту обчислюють на 300.000 зр. З Тернополя виїхала огнева сторожа на поміч і зльокализовала огонь. Огонь був так сильний, що можна було бачити дим аж в Тернополи, віддаленім на двацять кілька кильометрів від Збаража.
Стрийскій комитет ратунковий, завязаний що-би нести поміч погорїльцям міста Стрия, розвязався сими днями і предложив до публичної відомости таке справозданє з своїх приходів і розходів: Добровільні жертви принесли 148.350 зр. 54½ кр. — з того видано: поміч подана сейчас 29.560 зр. 59 кр., акція ратункова 4.411 зр. 22 кр., купцям 82.000 зр., ремісникам і промисловцям 17.780 зр., интелигенції 11.537 зр. 90 кр., на церков, костел, божницю, братства і цехи 1.518 зр. 15½ кр., на книжки для бідних учиників 342 зр. 35 кр., на администрацію в комитетї 1.202 зр. 72 кр. — разом 148.450 зр. 54½ кр.
П. Корнило Устіянович виїхав з Саджави, де перебував довшій час, до Денисова (на Поділю) почта Ходачків великій.
П. Володимир Ижак, баритонист, котрий виступав в операх на львівскій сценї, вернув тепер з своєї артистичної подорожи за границею до своїх свояків під Львовом і має дати концерт у Львові.
"Народну Торговлю" у Львові обікрали минувшого тиждня в ночи з пятниці на суботу; злодїй розбив дверї в сїнех "Народного Дому" від улиці Вірменьскої і забрав з шуфляд 126 зр. готівкою.
Дрібні вісти. В Рокитници коло Ярославля на кладовищи застрїлився тамошний лїсничій Чаплицкій. — В Вороблику королївскім помер жид д-р Герман Віц, лїкар і радний міста Львова; покійний був полковим лїкарем, мав ордер Франц-Іосифа і титул цісарского совітника; похорони відбудуться у Львові. — На острові японьскім Осіма вибухнув вулькан і поглотив 300 домів, при чім згинуло 500 людей.
Старинні викопалини. При мурованій церкви в самім містї Рогатинї, котра після лїтописи стоїть уже 800 лїт а після критичного розбору о. Ант. Петрушевича 600 лїт, будуєся закристія. При копаню на сю будову фундаментів, котрі мусїли копатися до 1½ метра глубоко, що-би цілець одержати, викопувалися поодинокі частини людских кистяків. Кистяки лежали, одні головою до заходу, другі до полудня, а деякі припирали головою до муру церковного. Межи тими, що припирали головою до церкви, найшли здаєся череп якоїсь дївчини. Череп був обвязаний зеленою лентою тканою золотом. Лента єсть шовкова, заховала свіжу краску зелену, мов-би вийшла що ино з фабрики. Під лентою було єще волосє, а цілий череп був вже без волося. На шиї були сині пацьорки тверді. В однім місци треба було ще глубше на один метер перекопати і там найшли череп вола, передну часть з рогами, а під тим углє, котре розсипувалося в руках і спалену землю, котра трималася добре і твердо. Здаєся, що то було єще за часів поганских, а може перших часів христіяньства, коли деякі, перейшовши на віру Христову, не радо розставалися з звичаями поганьскими. И. Дзерович.
Россійскій шпігун. В Чернівцях почалася дня 7 н. ст. червня розправа карна против Ихиля Герша Иґля, обжалованого о шпігуньство. Розправі проводить совітник Гайліґ, а обжаловує прокуратор д-р Дилевскій. Gazeta Polska так подає початок тої сензаційної розправи: До салї війшов мужчина середного росту, блїдий, з чорним волосєм, вигляду интелигентного. В слїдчій вязници просидїв два роки. Предсїдатель: Називаєтеся Йхиль Герш Иґель; чи не прибирали ви собі ще і инші прозвища, а то: Исидор Бірнбавм, Иван Попор, Авраам Шпорер, Иван Балицкій? Обжалований: Може бути, що часом я прибирав собі инші прозвища. Пр. Кілько маєте лїт? Об. 29 лїт. Пр. Якого віроісповіданя? Об. Мойсеєвого. Пр. З актів показуєсь, що ви уродилися вправдї в мойсеєвій религії, але тепер исповідуєте православіє. Об. Так єсть; єсмь православним, але по при се жидом. Пр. Чим ви занималися? Об. Я був покутним писарем. Пр. і в якім "кутї" ви писали? Об. В Россії. Пр. Були ви вже карані? Об. На 7 днїв з §.496 з. к. Пр. По якому говорите? Об. По польски. Пр. Ми маємо свідків, що ви писали нїмецкі листи. Об. Аж ту у вязници я вивчився дещо по нїмецки. Пр. Свідки говорять, що ви довшій час волочилися в тих сторонах. Об. Я мешкав 4 роки в Садагорї. Пр. Маєте якій маєток? Об. Нї дрібки. До салї впровадили 15 свідків, а предсїдатель повчив их о их обовязках. Прокуратор д-р Дилевскій вносить, щоби розправа відбулась тайно, бо деякі єї обставини дотикають відносин Австрії до сусїдних держав, а суть того рода, що оголошуючи их можна би пошкодити нашій державі. Трибунал згодився на се внесенє і розправа відбуваєсь тайно. Деякі кореспонденти газет з Відня і Львова мусїли забратись з нїчим.
Телеграми.
Париж 11 червня. Полиція не дозволила булянжистам устроїти пир в Анґулем і в наслїдок опору арештувала 24 осіб, а між тими Деруледа, Ляґера і Лєсанта. — Арештовано интенданта Решєра, і капитана з министерства війни за их звязь з Булянжером.
Білград 11 червня. Митроп. Михаїл оголосив в церкві, що семилїтне урядованє Теодосія було незаконне. Кажуть також, що Михаїл признасть неважним розвід королевої і що королева Наталія має незадовго приїхати до Білграду.
Рим 11 червня. Папа має видати ноту до всїх держав, в котрій запротестує против святкованя в Римі памяти Джордана Бруна.
Петербург 11 червня. Сегорічний контингент рекрутів россійскої армії має виносити 225.000 людей.
Атини 11 червня. Після тутешних газет мають приїхати при нагодї заручин наслїдника престола нїмецкій цісар з кн. Гайнрихом.
Відень 11. червня. Князь чорногорскій приїхав сюди з ген. Пушкином і зложив цісареви визиту. Цісар ревизитував єго, а опісля приймав князь у себе кн. Караджорджевича і россійского посла кн. Лабанова.
(«Дѣло»)
Wybory do Sejmu.
Dzisiaj rozpoczynają się w okręgach wiejskich i małomiasteczkowych — prawybory. Wzywamy wlośctan i mieszczan, aby glosowali tylko na takich wyborców, którzy niepójdą na lep brudnej agitacji łapowniczej, za pomocą której wyłącznie dostają się do Sejmu indywidua, niepomne spraw ludu, lub nawet wrogie ludowi.
W miastach prowincjonalnych mających prawo wyboru własnych postów panuje największy rozgardjasz. Przeciwko kandydaturze p. Szczepunowskiego w Kolomyji utrzymuje swoją p. Klusik radca sądowy, a Wieselbergi i Funkensteiny chcą przytem upiec takie swoją pieczeń, aby się na nowo mogli dostać do steru miasta.
Stanisławów tak się już zdyskredytował uległością pewnej części wyborców swoich dla wpływów ultrakonserwatywnych i spekulanckich, że przeciwko Bilińskiemu nikt nie staje, chcąc doprowadzić "wybory" do absurdu. A mimo to Biliński w komitecie przedw. na 19 głosujących przeszedł tylko jednym głosem, 10 przeciwko 9.
W Tarnowie i Przemyślu komitety były zwołane na wczoraj.
Z Komarna otrzymaliśmy pismo następujące:
Ponieważ znowu pojawiła się wzmianka o mojej kandydaturze na posła na Sejm krajowy z okręgu wyborczego mniejszych posiadłości Rudki-Komarno, więc dla usunięcia wszelkich w tej mierze rozsiewanych wieści, upraszam uprzejmie o umieszczenie mego oświadczenia, że o mandat poselski się nie ubiegam i jako kandydat nie występuję. Włodzimierz £uszpiński.
Z Nowegotargu donoszą nam: Agitacja w całej pełni, hrabia turysta Raczyński kaptuję sobie głosy — pieniądzmi. Najpoważniejsi włościanie, ludzie w całem znaczeniu słowa inteligentni (bo pokończyli szkoły średnie i kształcili się później czytaniem) pootrzymywali listy od rozmaitych mecenasów z Krakowa z ofertami na grosiwo, jeźli głosować będą za Raczyńskim. Listy te przeszlemy wam do publikowania na dowód podłej demoralizacji szerzonej między ludem przez "inteligencję". Przy pomocy Bożej jednak może odwrócimy tę zarazę. (Glosujcie według przekonania, a pieniądze wam ofiarowane składajcie ewentualnie do rąk komisji wyborczej, aby sprawców pociągnąć potem do odpowiedzialności sądowej. Red.)
Z okręgu wyborczego Myślenice, Jordanów, Maków piszą do nas, co następuje:
"Ruch rozbudzony. Hr. Lasocki, kanonizator świętej "karczmy" wysłał już w powiat swego leśniczego Somscha i obywatela gminy jordanowskiej Stanisława Podstawskiego — z gorzałką i kiełbasą. Wysłannicy ci ułowili wójta Jana Woźnego, który przyjął gorzałkę i kiełbasę, zastrzegł sobie jednak swobodę przy głosowaniu. — Naczelnik sądu powiatowego w Makowie pan Gałuszka, nagabywany przez księży, oświadczył kategorycznie, że całą siłą zwalczać będzie Lasockiego. Inteligencja Myślenic, Jordanowa i Makowa stanowczo oświadczyła się przeciw kandydaturze Lasockiego. Księża postępują tutaj nieuczciwie. Chcąc osłabić kandydaturę p. Wicherka, głoszą, że jest napędzonym financwachem. Inteligencja całego powiatu już się zdecydowała na korzyść Wicherka. Komitet powiatowy odbył posiedzenie 7. bm., jaką powziął uchwalę, do tej chwili nie wiadomo. Powtarzam, że walka będzie zacięta pomiędzy kandydatem Stańczyków, a kandydatem ludowym. Raczcie tam koniecznie przypomnąć księżom, jakie na nich ciężą obowiązki, a przynajmniej, aby się nie posługiwali ohydnem kłamstwem.
Do szanownych wyborców powiatu myślenickiego. Wiadomość, że przeważna większość wyborców tamtejszego powiatu, za staraniem inteligencji, oświadczyła się już na korzyść mej kandydatury, wkłada na mnie obowiązek do oświadczenia, że zarzut podniesiony ze strony ultra-konserwatywnej, jakobym służył w finanzwachach, i że jestem napędzonym finanzwachem, jest bez wszelkiej podstawy. Nigdy bowiem nie służyłem w straży skarbowej. Niechaj panowie ultra-konserwatyści przeglądną dzienniki krajowe od r. 1869, a znajdą tam dowody, że od dwudziestu lat biorę czynny udział w życiu publicznem ku podniesieniu mieszczaństwa i ludu. Niegodziwa broń, której używacie ku dalszemu obalamuceniu ludu polskiego, ugodzi w waszą pierś dnia 2. lipca. Panowanie obskurantyzmu już się bowiem ukończy. We Lwowie 9. czerwca 1889. Szczepan Wicherek.
W tarnowskim okręgu mniejszych posiadłości przeciwko kandydaturze ks. Kopycińskiego postawiono ks. Eustachego Sanguszkę, który jednak jako zacny człowiek oświadczył, że dopiero wtedy przyjmie mandat, jeżeli rezygnacja ks. Kopycińskiego będzie pewną.
Z Jasła donoszą do N. Refor. 7. bm. Dziś odbyło się posiedzenie powiatowego komitetu przedwyborczego. Zgromadzonych było 52, od głosowania wstrzymało się 6., głosujących zatem 40. Dr. Florjan Ziemiałkowski otrzymał głosów 21, hr. Franciszek Mycietski 13, włościanin Sobów 11, Szuba 1. (Nikt zatem nie otrzymał absolutnej większości głosów. Nie doniesiono nam też, czy komitet postanowił przedstawić komitetowi centralnemu kandydata, mającego względną większość, czy oddać to pod rozstrzygnięcie komitetu centralnego, czy wreszcie — co zdawałoby się racjonalnem, odbyć powtórne zebranie i drugi raz glosować. Według wiadomości, jakie mieliśmy przed zgromadzeniem wczorajszem, kandydatura hr. Mycielskiego jest stanowczo zachwiana, a wybór dra Ziemiałkowskiego bardzo prawdopodobny Przyp. Red.).
W Pilznie odbyło się walne zgromadzenie komitetu powiatowego; na którem przemawiali kandydaci dr. Ludwik Midowicz, dr. Tadeusz Rutowski i p. Tytus Bujnowski.
Przy głosowaniu otrzymał dr. Ludwik Midowicz 31, a p. Tytus Bujnowski 12 głosów. Kandydatura dra Rutowskiego upadla tam stanowczo.
Z Wieliczki donoszą 7. bm. Dziś odbyto się posiedzenie powiatowego komitetu przedwyborczego. Na przeszło 70 członków komitetu przybyło na posiedzenie tylko 42, włościan było bardzo mało. Jako kandydaci stanęli pp. Stanisław Larysz Niedzielski, dr. Artur Leo i p. Nowacki, który jednak później cofnął swoją kandydaturę. W glosowaniu otrzymał Niedzielski głosów 29, dr. Leo 9, Nowacki 3. Obaj kandydaci, którzy przemawiali, przyrzekli, iż będą popierać powiększenie liczby posłów z miast.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
12 червня 1889 р.
Огнї. Село Липско коло Нароля, в Чешанівскім, погорїло дня 7 н. ст. червня за три години майже ціле; 83 родин лишилося без даху і кусника хлїба. — Огонь в Збаражи займився в хатї міщанина Зелїзника. Вітер і велике горячо причинилися до того, що огонь перекинувся надзвичайно скоро з хати на хату. Сторожі огневі з Тернополя і Збаража гасили огонь через 16 годин. Погорїло 110 домів, по більшій части жидівских; з того числа лиш кільканацять було убезпечених в краківскім товаристві.
Академики краківскі, увязнені в Ойцові, вернули вже до Кракова. Власти россійскі засудили всїх 42 академиків на три днї вязниці і не дозволили змінити сеї кари на гроші. Академики відсидїли ті три днї в хатї на Пєсковій скалї під доглядом жандармів. Як доносять краківскі газети, мали бути між тими академиками і члени "Академичної Громади".
Окрадено церков. В ночи з суботи на недїлю окрадено церков в Бережанах, котра стоїть в самім ринку і єї стереже нічний сторож. Злодїй забрав коралї і инші дорогоцінности з образа Богородиці, вартости 400 зр., і загадав ще добратись в закристію, бо продїравив зелїзні дверї, але они показались крїпкими і добре запертими. Три личности, підозрїні о участь в тій крадежи, віддані бережаньскому судови.
Читальнї на Буковинї. Заходом самих селян засновано на Вознесенє читальню в Вашківцях над Черемошом. — О отворенє читальнї в Хлївищах стараються тамошні господарї.
Стрейки робітників в Галичинї. Як вже ми доносили, зачався вже і у нас в Галичинї стрейк робітників, а то в копальнях угля в Яворжнї. Про сей стрейк так пише нам наш дописуватель: Стрейк гірників в копальнях угля в Яворжнї не устає; робітники заховуються спокійно, бо єсть досить жандармерій і уланів з Хшанова, а що найбільше, то всї коршми і реставрації позамикані і не продають нї горївки нї инших напитків. Два тижднї тому назад хотїли прийти силоміць до Яворжна стрейкуючі робітники з горїшного Шлезка з Прус через Мисловиці і громадно підмовити робітників в Яворжнї до стрейку, але за-для взміцненої жандармерії і сторожи граничної не удалося им тоє, та лиш мала частина вдерлася до Яворжна та підмовила до стрейку. Крім того ще і инші причини стрейку: погані відносини тутешні, — бо гірники справдї зле платні, а ще до того цілий заряд гірничій то Прусаки і жиди, що покидуються нашим хлопом мазурским, та тому між зарядом і робітниками така ненависть. Дивне диво, в самій серединї Польщи нема нї одного урядника Поляка в копальнях — а з того видко, що Поляки то аванґарда на всхідну Галичину, а за ними потягнуться культуртреґери Прусаки і жиди. — В Сєрши, в копальнях угля Потоцкого, вже притих стрейк: гірникам поправили платню о 15% та вже і спокій. А. — Від Коломиї пишуть: В копальнях угля в Мишинї, пов. коломийского, застановили робітники роботу. Стрейкуючих єсть кількадесять захожих з Морави, Бохнї, Новоселиці і Слободи. Всї они женаті з дїтьми. Заробок був досить гарний, але виплата погана. Деякі з стрейкуючих повинаймали на яри кусники землї під бульбу і кукурузу та тепер пильно беруться за роботу коло засївів; инші наймаються у богатих селян на роботу до обгортаня та дістають по 30 кр. денно і харч, а вже при тім якось прокормлюються і их дїти.
Телеграми.
Відень 12 червня. 6. Вел. цісар виїхав вчера до Монахіюм а архикнязь Райнер виїхав на инспекцію войска до Галичини і перебуде тут до суботи. — Князь чорногорскій поїхав до Цетинї.
Берно 12 червня. Нїмецкій посол заявив швайцарскому правительству, що Нїмеччина жалує того, що між обома правительствами не може прийти до згоди. Здаєсь, що між Нїмеччиною а Швайцарією прийде до зірваня дипломатичних зносин. — Правительство швайцарске думає завести в своїй армії карабин Манлихера.
Брукселя 12 червня. При вчерашнім виборї доповняючім вибрано послом либерала Янзона, защитника соціялистів в процесї в Монс. В містї настала велика радість; тисячі людей переходили улицями і кричали: Проч з Бернертом! Проч з шпицльовским кабинетом!
Париж 12 червня. З причини интерпеляції в справі арештовань булянжистів в Анґулєм, було вчерашне засїданє дуже бурливе. Мин. Констан заявив, що буде поступати против всяких бунтівників з цілою строгостею. — Ческих "Соколів" гостять в Парижи дуже сердечно майже остентативно.
Константинополь 12. червня. На приказ султана має виїхати на Крету спеціяльна комисія, котра має розслїдити тамошну администрацію і ситуацію политичну. Министерство виготовило инструкцію для сеї кoмисії.
(«Дѣло»)
____________________________
13 червня 1889 р.
Чудак [М. Драгоманов] В справі відносин Українців до російскої литератури.
(Листи до редакції "Зорї".)
(«Зоря»)
Три нові будинки державні начнуться будовати з сим роком у Львові, а то четверта гимназія, палата справедливости і институт химичний львівского университету. Четверта гимназія стане коло политехники. Під будинки, палату справедливости і институт химичний будуть закладати в сїм році фундаменти а відповідне зарядженє министерства і гроші, по 30.000 зр. на кождий будинок, суть вже в львівскім намістництві. Оба будинки будуть викінчені в 1891 р.
В Kopoснї почала виходити з днем 1 н. ст. червня перша часопись фахова з обсягу гірництва під заг. Przegląd górniczy, technologiczny і przemysłowy. Видає єї J. N. з Олексова Ґнєвош, а редактором єсть Ал. Журавскій. Przegląd виходити буде що два тижднї, а як свідчить перше число, розіслане на показ, заповідаєся вельми хорошо.
Порівнанє чисел. Франція виплатила Нїмеччинї 5 миліярдів контрибуції; щоби мати понятє о великости того числа, досить навести, що від рождества Ісуса Христа до 14 цвітня 10 години і 40 минути, с. є. за 1889 лїт, минув ледве першій миліярд минут.
Дрібні вісти. В Хомчинї відбулось вінчанє п. Ант. Зарицкого з панною Марією Ґоссівною. — На домовинї архикнязя Рудольфа зложила депутація австрійскої колонії в Буенос Айрес в полудневій Америці золотий вінець. — В Закопанім на однім верху упав сими днями досить великій снїг. — В Чернівцях помер Апостол Думич, бувшій ревизор худоби в Сторожинци і ревний Русин-патріот. — П. Геличиньскій разом з п. Кукурудзою виставили на черновецкій стрільници мармурову таблицю в память 40 лїтного ювилею цісарского. — Громада Красів, пов. львівского, одержала від цісаря 100 зр. підпомоги на будову школи. — В Бучачи давали вечерок музикально-деклямаційний на дохід погорільців Підгаєць; чистого доходу було 300 зр. — П. Ходинецкій, секретар ради окружного суду в Станиславові, перенесений по 40 лїтах служби в стан супочинку, перестав урядувати з днем 1 червня с. р. — У Львові померла бідна вдова по зарібнику Катерина Фурда на скаженину; єї укусив перед трема роками єї власний пес, а познаки скаженини показались аж тепер.
Справозданє министерства рільництва о станї засївів в Австрії при кінци мая с. р.: В маю була безпереривно висока температура а надто мало дощу; приморозки, і то нешкідні, були лиш на Буковинї. При сильних тучах падав в многих краях град і поробив значні шкоди. Ціла Галичина, з виїмкою гірских околиць, мала посуху; так само північна Буковина, всхідний Шлеск, всхідні і полудневі Чехи, низша Австрія і Истрія потерпіли від посухи. Засїви зимові не опізнилися, бо приміром ческі жита зацвили вже 26 мая, чого не було від р. 1874. Можна надїятись, що жита будуть добрі там, де відцвили при погодї; лиш з Галичини доносять о рїдких житах і короткій соломі. Пшениця поправилася а декуди так вигналася, що треба було єї косити; на Поділю майже 40% пізних засївів треба було переорати. Ячмена і вівси, де надто довго була посуха, суть марні, а де надто перепадував дощ, переросли хабазєм. Кукуруза, горох, біб і бульба заповідаються добре, а бураки, рїпак і хміль суть марні.
Телеграми.
Білград 13. червня. Ґарашанина випущено на волю.
Париж 13. червня. Слїдство против Булянжера вже скінчено. Послїдна розправа відбудеся имовірно в перших днях серпня. Булянжера обжаловують також і за то, що він будучи министром, уживав тайних фондів на сплату власних довгів. — Деруледа, Ляґера і Лєсанта випущено на волю, але загрожено им, що при найменшій демонстрації зараз их арештують.
Букарешт 13. червня. На интерпеляцію Іонеска відповів министер Лаговарій, що неправдою єсть, мов-би то правительство на жаданє Россії відкликало назад розпорядженє прогнаня россійских торговельників образами.
Берлин 13. червня. Після Yoss. Ztg. мала Россія закупити дуже богато провіанту і 4 мил. пар обуви для войска. Nat. Ztg. доказує знов, що Россія стремить до усуненя династії Обреновичів в Сербії.
Білград 13. червня. Правительство сербске відкликало свого посла Данича з Софії, а веденє дїл поручило консулеви з Монастиря.
Лондон 13. червня. Италіяньске військо заняло місцевість Сенабит на абессиньскій граници.
Лондон 13. червня. Стенли прибув до Уруни на полуднево-всхіднім побережу озера Викторія Ніянза.
(«Дѣло»)
____________________________
14 червня 1889 р.
Oгнї. Безпереривна посуха і з кождим днем взмагаюче ся горячо суть причинами, що при найменшій необачности стають наші села і місточка в огни. І так пишуть нам: Сеї ночи, 12 н. ст. червня, о 1¼ год. по півночи займився вдруге огонь в Залізцях і погорїло чотири доми з будинками та оден кінь. — В Магерові займився огонь дня 12 червня серед христіяньских домів при Яворівскій улици. В місточку настав переполох, бо кождий згадав о пожарах в Підгайцях, Поморянах, Чешанові і многих инших, а ту нї каплї води, бо висхла по криницях. Але нарід кинувся з розпукою гасити огонь і тим способом спинено огонь на жидівскій божници, котра почала горити з чотирох сторін, а єсли-б була божниця згорїла, то і ціле місточко пішло-би з димом. Погорїло 5 домів з господарскими будинками.
Град вибив засїви в Скнилові і Ряснї польскій, в повітї львівскім; шкоду здликвидовано. — Також в Чешанові падав град дня 12 н. ст. червня величини лїскових орїхів.
Пожар лїса. В селї Зеленій, пов. надвірняньского, погорїло понад шість моргів лїса, у по більшій части двірского. Огонь займився з того, що підпалено хащі, назбирані при чищеню сїножати. Виновників огню потягнено до судової відвічальности.
Дрібні вісти. На Зелені свята виїхав намістник гр. Бадені до своїх дібр Буска, де не був нї разу від своєї номинації; намістника повитав бурмистр Ваньо а хор відспівав "многая лїта" ; опісля гостив гр. Бадені знатнїйші личности місцеві. — У Відни помер нагло звістний хирург і професор университету д-р Роберт Улцман. — Бурмистр Черновець п. Кохановскій видав книжку Verwaltungsbericht der Landeshauptstadt Czernowitz fur das Jahr 1887, де представив историчний розвиток Черновець, статистику і администрацію міста. — Лїсний Гр. Воснак в Сучаві посварившися з пастухом Лукачем стрїлив до него з револьверу і убив на місци. — Маршалок краєвий гр. Тарновскій виїхав до Дзикова і верне ві второк на другій тиждень. — Маляр Матейко приїхав передвчера до Львова.
Наше галицке шкільництво. З Яворова пишуть нам: Перед трема роками надав инспектор окружний п. Релинґер до Яворова молодшого учителя п. Пешковского, Поляка з Ряшева, котрий не вміє нї читати нї писати по руски. В клясї, котру веде п. Пешковскій, більша половина дїтей руских, як взагалї в Яворові, а тут п. Пешковского мусить заступати иншій учитель, коли припаде година руского язика. Три роки минає, а п. инспектор не змінив учителя і не надав до Яворова Русина, котрий не лиш, що учив-би язика руского, але і співу церковного. В иншій околици суть такі учителї, от приміром в Селисках п. Чума, котрий богато дбає, щоби підвести спів церковний, але на него якось косо глядить наш п. инспектор. Яворів домагаєся в своїх школах народних викладового язика руского, то чи не годилось-би, щоби бодай учителї були Русини?
Заказані книжки. Краєва рада шкільна видала рескрипт до ч. 3187 з 30 лютого о. р. і розіслала єгo до всїх окружних рад шкільних, де заявляє, що книжки Mała Historja Polska dla dzieci z obrazkami, ułożył Józef Chociszewski і Dzieje narodu Polskiego dla ludu polskiego i młodzieży skreślił Józef Chociszewski не надаються під жадним взглядом для школи. Рада шкільна наказує управителям шкіл, щоби під особистою одвічальностію і загрозою дисциплинарного слїдства вглядали, щоби ті книжки не були уживані нї за підручники для шкільної молодежи нї за помічні книжки для учителїв при науці, та щоби не роздавати их на премії або держати в шкільних библіотеках. Єсли-би були по школах ті книжки, то мають их управителї шкіл переслати до окружних рад шкільних. — Які там мусять бути нїсенїтниці в тих книжках, видно з того, що вже і краєвій радї шкільній за богато того добра.
Телеграми.
Відень 14. червня. В наслїдок непокоячих вістей настав був на тутешній биржи не малий переполох і курс майже всїх паперів упав. Кредити спали були на 300.25 але зараз піднеслися на 300.75, угорска рента золота спала на 101.10. З иншої сторони доказують, що переполох був лиш штучно і без всякої причини викликаний.
Брукселя 14. червня. Нововибраний посол Іанзен поставить в палатї послів внесенє, щоби ціле министерство потягнути до одвічальности і поставити в стан обжалованя.
Берно 14, червня. Россійскій і австрійскій посли конферували вчера з швайцарским правительством в справі заграничної полиції. Кажуть, що Италія і Австрія станули в справі Волґемута по сторонї Нїмеччини.
Лондон 14. червня. Місто лагодиться вже на торжественне принятє шаха і постановило именувати єго почетним горожанином.
Константинополь 14. червня. Султан приказав властям в Сирії вислати чим скорше шість баталіонів войска на Крету. Ситуація має бути критична.
Відень 14. червня. Перше засїданє спільних делегацій відбудеся 22 с. м. а 23 буде цісар принимати делегацію. — Правительство переговорює з зелїзницею Кароля Людвика в справі положеня другого шляху межи Тарновом а Перемишлем; всї инші вісти суть неправдиві.
Софія 14 червни. Відкликанє сербского посла Данича зробило тут дуже зле враженє.
(«Дѣло»)
____________________________
15 червня 1889 р.
Н.В. [Анатоль (Наталь) Вахнянин] "Географичні і статистичні вісти про королївство галицко-володимирске" з року 1783.
Случайно попалась менї в руки книжочка (16-о) під заголовком "Lesebuch fuer alle Staende", видана Иваном Фридрихом Цельнером (Zoellner), другим проповідником при Богородичній церкви в Берлинї, часть IV.; печатана в Берлинї у Фридриха Маврера в 1783 р. Книжочка сама містить в собі miscellanea, як звичайно тогочасна читанка для "всїх читаючих верств", і она не посїдає великої ціни нї литературної, нї наукової. Але на сторонї 135 до 204 найшлась там розвідка, дотикаюча Галичини, надписана: "Geographisсhe und statistisce Nachrichten vom Konigreiche Galizien und Lodomerien". Вісті ті, як зізнає Цельнер, походять від єго щирого друга кор.-пруского комисаріюса, п. Ганзена, котрий, жиючи в тих околицях, мав нагоду зачерети свої дані з найлучших жерел. Рукопись зложив Ганзен в червни 1782 р., як-раз 107 лїт тому назад, а покликаний правительством своїм до Ліверпулю в Англії в справах управильненя пруского товариства плавби морскої, передав тую рукопись Цельнерови.
Преосв. епископ Юліян виїздить дня 6 н. ст. липня на каноничний огляд пістиньского деканата. Огляд начнеся дня 7 липня від прихода Сопота а скінчиться дня 27 липня в Стопчатові, де відбудесь слїдуючого дня соборчик і відїзд владики до Станиславова.
Архикнязь Райнер, відбуваючій инспекцію краєвої оборони в Галичинї, відвідав Стрий, Станиславів, а вчера зїхав до Коломиї.
Підпомоги для погорїльців. Цісар жертвував з власних фондів погорїльцям галицким: в Чешанові 400 зр. а в Поморянах 500 зр.
Проворний злодїй. Син львівского купця Берля Секлеря, 15-лїтний Вильгельм, пійшов на почту, щоби піднести на переказ 65 зр. Коли ишов на почту, держав переказ в руці і се мусїв доглянути злодїй. Вертаючого з грішми Вильгельма заговорив на ул. Коперника якійсь панок, щоби вернувся назад на почту, бо там ошиблися і дали єму більше грошей. Коло камениці ч. 8 затягнув сей панок хлопця до сїней, а коли хлопець щось підозрївав і почав утїкати горї сходами, ударив єго два рази так сильно в голову, що хлопець упав без памяти на землю, а тимчасом проворний злодїй забрав єму з кешенї всї гроші.
Скажені пси появились так численно в Новосандецкім, що пр. в Новім Сончи, Лимановій, Мшанї і т. п. нїхто не може безпечно вийти з дому, щоби не побоюватись укушеня скаженого пса. Порїшено вистрїляти всї пси, бо лиш тим способом можна усунути ту страшну небезпечність.
Місточко Сїнява згорїло вчера. Згорїло 73 домів, 200 родин або 1000 душ осталось без стрїхи і кусника хлїба.
Дрібні вісти. В Чернівцях застрїлився однорічний охотник, студент медицини Сиґфрид Айзенштайн; причиною мабуть якісь неудачі і непорозуміня в службі войсковій. — Дмитро Полянка, родом з Нового Села, заробітник, утопився вчера случайно в однім львівскім ставі, коли купався. — В Липску обікрали ювилера Гольбира підчас Зелених свят на 75.000. марок, забравши много дорогоцінностей; злодїї оперували при крадежи дуже зручно: діставшися до комнати над торговлею ювилера, вивертїли в помостї дїру так велику, щоби можна всунути руку, відтак розпустили під дїрою парасоль і почали виломувати більшій отвір, а весь виломаний матеріял не робив вже стукоту, бо задержався в парасоли.
Межинародний конгрес жіночій. Дня 12 липня зачнеся в Парижи під проводом Юл. Симона межинародний конгрес для жіночих робіт і заведень. Генеральна дирекція парискої вистави розсилає проспект сего конгресу і там між иншим сказано: Француске правительство уважало справедливим зробити урядово годне місце на виставі жіночим роботам і институціям. Вже через одно столїтє з дня на день набирає більшого значеня суспільне становище женщини а то за-для либеральних идей і всюди в світї признаних загально принципів гуманности. 3 власної иниціятиви станула новочасна женщина на чолї дїл доброчинности; в науці добула женщина становище майже рівнорядне з мужчиною. Відтак запрошуєся женщин всїх країв, брати участь в нарадах над поправою судьби женщин. Конгрес дїлиться на чотири части: 1. Филянтропія і моральність; 2. педагогія; 3. штука, литература і наука; 4. горожаньске законодавство. Ті женщини, що хотять взяти участь в конгресї, мають прислати 10 франків на адресу касієра Mansais-a до Secretariat du Congres international des oeuyres et instiłutions femines, 21 pas sage Saulnier. В заявленю треба подати имя і прозвище, занятє і адресу. З конгресом буде получена ще библіотека жіноча, в котрій мають бути всї твори, написані коли небудь женщинами, а відтак буде оддана та библіотека до загального ужитку публики. Всї писательки можуть надсилати свої твори під адресою Bibliotheque Wolska, 2 Hue Lafayette.
З Яворжна пишуть, що страйк гірників в копальни братів Ґутманів і Ширинґера треває все дальше. Дванацятий день минає, як 1100 постійних робітників, а з иншими до 2000 перестали робити і мимо интервенції старости не погодились з управою копальнї. Промову старости повитали робітники грімкими окликами в єго честь і заявили, що будуть заховуватись спокійно, але не відступлять від поставлених условій. Робітники жадають: замість 12 годин роботи лиш вісїм; отвирати ями скорше, а не замикати их зараз по 6-тій годинї рано, а тим самим знести кари (1 або 2 зр.) за найменше спізненє; знизити ціну динамиту і пороху, бо при роботах акордових мусять робітники куповати матеріял вибуховий до розбиваня каміня за власні гроші, а заряд копальнї продає им кильо пороху по 60 кр., коли противно в копальнях на прускім Шлеску дістають гірники порох по 24 кр. Робітники заховуються спокійно, але заряд копальнї побоюєся, що між ними настане голод, а до машин власних в копальни треба спроваджувати вуглє з Прус.
Телеграми.
Відень 15, червня. Вчерашна биржа була знов неспокійна. В наслїдок вістей з Крети і алярмів берлиньских поспадали декотрі папери досить значно. — Fremdenbl. доказує, що програма сербских либералів єсть обчислена лиш на вибори.
Відень 15. червня. Справа положеня другого шляху на зелїзници Кароля Людвика буде вже сими днями залагоджена.
Берлин 15. червня. Цар приїде до Копенгаґи 20. серпня і перебуде там аж до кінця вересня.
Париж 15 червня. Страйк фіякрів треває дальше; з 12 тисячів париских фіякрів їздить лиш 2 тисячі. В Ґондрекур прийшло до бійки між францускими а италіяньскими робітниками; одного Италіянця убито а кількох покалїчено. Межи обома правительствами ведуться в сїй справі переговори.
Берлин 15 червня. Pol. Nachr. доносять, що цар видав якійсь тайний указ о буджетї воєннім, котрий має обовязувати аж до 1893 р.
(«Дѣло»)
Znowu wielki pożar miasteczka.
Dn. 7. bm. o godz. 2 po południu miasteczko Lipsko w powiecie cieszanowskim stanęło w płomieniach i w jednej godzinie 65 rodzin zostało bez dachu i środków do życia. Strata mienia ze spalonym kościołem i plebanją wynosi 78.000 złr. a tylko kościół, plebanja i jeden dom były ubezpieczone na łączną kwotę 8000 złr. Straże ogniowe z Lubaczowa i Ceszanowa pod kierownictwem p. Kerchezego, syna starosty cieszanowskiego, niemniej s kawka kolejowa z Bełżca, przyczyniły się bardzo do zlokalizowania i ugaszenia strasznego, bo siłnym wiatrem podsycanego żywiołu. Mimo tego, połowa najuboższego może w Galicji miasteczka zniknęła. Nędza wielka trudna do opisania, tem większa, ile że jest to już czwarte miasteczko cieszanowskiego powiatu, które w r. b. uległo znisziceniu przez pożar; niemożebnem więc jest szukać pomocy w okolicy dla biednych pogorzelców.
Zawiazany komitet udaje się przeto z uprzejmą prośbą do wszystkich bez różnicy obywateli naszego kraju, aby raczyli choćby najmniejszym datkiem, czy to gotówką, czy też odzieniem lub żywnością wesprzeć dotkniętych nieszczęściem biedaków. Datki uprasza się nadsyłać na ręce przewodniczącego komitetu ratunkowego, p. Adolfa Lokuciejowskiego, właściciela dóbr w Łukawicy, poczta Narol, w gotówce; w odzieży i żywności zaś na ręce ks. Stanisława Śwideckiego, wikarego w Lipsku, poczta Narol, stacja kolejowa Bełżec.
Komitet ratunkowy w Lipsku.
Także w Magierowie wybuchł 12. bm. pożar przy ul. Jaworowskiej, który dzięki rozpaczliwej energji mieszczan nie przybrał większych rozmiarów. Ofiarą padło 5 gospodarstw z budynkami gospodarskiemi. Jak wielką była srogość żywiołu, widać z tego, że bożnica żydowska zajęła się była od razu z czterech stron, a jednak właśnie w tym punkcie, w najkrytyczniejszej chwili usiłowaniom zgromadzonego ludu udało się położyć tamę klęsce.
(«Kurjer Lwowski»)
15.06.2014