3 березня 1914 р.
Непошанованє української мови зелїзничими властями. Переїзджаючи з Самбора до Перимишля, зауважає ся на стациї в Германовичах напись лише в польській мові. А стация Германовичі окружена селами, замешканими переважно українським населенєм і тому повинна бути також українська напись. Тому посли перемиської землї повинні звернути на се увагу ц. к. Дирекції зелїзниць, щоби постарала ся про таблицю в українській мові.
За яворівську ґімназию. В недїлю прибула з Яворова і околиці велика депутация в справі удержавленя української приватної ґімназиї в Яворові. Депутация явила ся у голови українського клюбу д-ра Костя Левицького, у намісника і маршалка. Проводив депутациї посол д-р Станислав Дністрянський. В справі ґімназиї промовляв іменем депутациї адвокат д-р Боцюрків, та покликуючи ся на статистичні дати і на великі кошта, які від довгих лїт поносив яворівський повіт, з осібна на готовий уже величавий будинок для ґімназиї, висказав домаганє цілого населеня яворівського повіта, щоби укр. ґімназия в Яворові якнайскорше стала удержавлена. При сїй нагодї висказав іменем депутациї д. Іван Загаєвич жалоби з причини невідповідного веденя ратункової акциї в яворівськім повіті. Д. Масюк підніс справу громадських виборів в Яворові, вказуючи на се, що стара громадська рада вже 6 лїт несправедливо урядує, а вічно вношені рекурси лїтами не полагоджені. Селянин Василюк з Яжева старого піднїс жалобу з причини неполагодженя громадських виборів. Голова українського клюбу заявив, що справа удержавленя української ґімназиї в Яворові належить якраз до першорядних постулятів клюбу, та що вона якраз має всїлякі вигляди на прихильну полагоду. Голова д-р Кость Левицький обіцяв також попертє усего клюбу в справі громадських виборів в Яворові і Старім Яжеві п. намісник і маршалок дали депутациї виясненє, в якій стадиї находять ся всї порушені справи, а з осібна прирекли, о скільки се лежить в обємі їх діланя поперти ратункову акцию в Яворівщинї, зглядно приспішити рішеня рекурсів в справі громадських виборів в Яворові.
За приміром Росиї.
Звісна загально і широко зі свого скрайного шовінїзму управа міста Львова, яка стоїть на чолї протиукраїнської нагінки, показала знова наглядно, як відносить ся в практиці до słusznych kulturalnych і społecznych potrzeb ruskiego narodu. Комітет уряджуючий сьвяточний концерт в честь столітного ювілею уродин Тараса Шевченка, зложений з делєгатів всїх львівських українських культурних товариств, внїс поданє до львівського маґістрату о відступленє салї міського театру на згаданий концерт в дни 9 с.м. Хотяй ціна за винайм салї міського театру була справдї американська (2800 К за один вечер), комітет згодив ся заплатити сю великанську суму, мимо ceгo, що обовязком маґістрату було відступити свою театральну салю даром, бо на будову міського театру пішли сотки тисяч гроша українських податників. Довший час зволїкав маґістрат з рішенєм справи, аж нинї п. Найман заявив відпоручникам комітету, що супроти звісних подїй в соймі і голосу польської опінїї і міської ради — він сам не може рішити справи в користь комітету і не знає, коли і як рішить театральна комісия і дав ясно до зрозуміня, що Українці ніяким чином театральної салї не дістануть! Супроти того відпоручники комітету заявили президентови Найманови, що на міську театральву салю не рефлєктують і Шевченківський ювілей відсьвяткують деинде. Своїм поступком львівський маґістрат показав нам вже тисячий раз, що до наших потреб відносить ся так, як до нас відносять ся росийські державні круги і коли би мав силу, якої ще не має завдяки австрийським законам, то певне заказав би нам взагалі сьвяткованя Шевченківського сьвята w polskiem (!) mieście Lwowie. Ce "прихильне" становище польської міської управи в хвилї для нас так дорогій запише ся на все в нашій памяти і ми колись нинїшну відмову Полякам пригадаємо..., що ми не в Росиї — а навіть не в Польщі. Шевченківський концерт відбуде ся в Спортовій сали дня 9 с. м. — близшу програму оголосить ся завтра.
Вирок в Мараморошській розправі.
МАРАМОРОШСЬКИЙ СИГІТ. (Ткб.) Нинї в полудне оголошено вирок в розправі проти Русинів. 32 обжалованих засуджено за підбурюванє проти держави і релїґії, 23 увільнено. Найвисшу кару півпята року одержав головний обжалований Кабалюк, инших засуджено на кари від 6 місяців до півтретя року; всїх засуджено на грошеві кари; Кабалюка на 100 К кари. Засуджено також на поношенє коштів розправи, кождого на 100 корон.
Нова корабельна лїнїя.
БУДАПЕШТ. (Ткб.) Як доносять часописи, угорське правительство по розвязаню договору з "пулем" задумує утворити власну корабельну лїнїю Рєка Ню Йорк. Тов. "Кунард" заявило, що готове уладити таку лїнїю.
Відгомін динамітового замаху в угорськім соймі.
БУДАПЕШТ (Ткб.) На вчерашнім засіданю сойму президент, створивши наради, висловив радість з причини виратованя епископа Мікльошія та внїс, щоби сю енунцияцию записати в протоколї.
Пос. Польонї, згоджуючи ся з внесенєм президента, домагав ся, щоби на вічну памятку справи, вписати до протоколу назвища жертв, котрі згинули в Дебречинї, щоби так вшанувати їх яко жертви за мадярську національну справу. Президент зазначує, що не слїд при подібних справах порушати полїтичні питаня.
Пос. Польонї заявляє, що не хоче порушувати полїтичних питань, але вважає конечним сконстатувати, що мотиви замаху були полїтичні і що виновника замаху можна найти певно серед скрайних румунських сторонництв.
Пос. Пай (Румун) протестує проти сего.
В дальшій части прийшло до острої перепалки між Польонієм і румунським послом Вайдою, котрий зазначив, що партия независимости мала серед себе чоловіка, котрий доконав замаху на президента палати.
Внесенє президента разом з додатком пос. Польонїя, щоби до протоколу виписати назвища жертв, котрі згинули в Дебречинї, принято.
Потім президент упімнув сих послів, котрі висловили ся уємно про офіцирів парляментарної сторожі.
Приступлено до дневного порядку і почато дискусию над субвенціонованєм товариств пароплавби.
Замах на ґубернатора Рєки.
РЄКА. (Ткб.) Вчера в ночи в огородї палати ґубернатора вибухла бомба, але не заподїяла нїякої шкоди. Полїция арештувала два індивідуа підозрілї в виконаню сего замаху. Один з арештованих має походити з Копенгаґи.
РЄКА. (Ткб.) Арештованих тут учера двох люди, підозрілих, що підложили бомбу в огородї палати ґубернатора, випущено на волю, бо доказали своє алїбі.
Повстанє проти Грециї.
САНТІ КВАРАНТА. (Ткб.) Вибухло тут повстанє і проклямовано автономію. Вивішено прапор. Грецькі власти усунено. Сильний відділ повстанців заняв місто. Грецький ґубернатор повідомив своє правительство, що не може здавити революцийного руху і побоюєть ся проливу крови. Також в Дельвіно вибухло повстанє. 1500 повстанців стоїть під містом, а дальших 2000 маширує на Дельвіно.
(«Дїло»)
____________________________
5 березня 1914 р.
Пробна мобілїзация в Росиї й голоси преси.
Militarische Rundschau, офіціозний орґан австро-угорського мінїстерства війни, подає в останнім числї вступну статю під заголовком "Росийська пробна мобілїзация". Між иншим ся ґазета пише: "Особливу увагу звернула звістка, що незабаром має бути переведена в Росиї загальна пробна мобілїзация, на яку призначено 105 мілїонів рублїв. Час ceї мобілїзациї й її розміри цілком природно викликали певне занепокоєнє. Її ставлять в звязок з загальним полїтичним положенєм і наводять як приклад того, що Росия горячково готуєть ся до війни й має отверто аґресивні заміри".
Перед Шевченківським ювілеєм. Мінїстерство просьвіти заборонило ученикам участь в Шевченкових сьвятах. Дозволено лише на лекциях познакомити з біоґрафією і вибраними творами поета.— В Петербурзї всї робітничі клюби і товариства постановили взяти участь в сьвяткованю ювилею Шевченка. — Ректор київської духовної академії, епископ Інокентій запитував специяльно синодальний шкільний комітет про участь професорів академії в громадськім сьвяткованю ювилею Шевченка. Синод відповів на се рішучою забороною професорам брати якунебудь участь в Шевченківських сьвятах. — На зборах міського духовенства в Каменци Подільськім еп. Серафим повідомив присутних, що він вдав ся до синоду в справі вшанованя памяти "нашого дорогого поета, — говорив епископ — Т. Шевченка". Епископ мав намір 25. лютого ст. ст. відправити панахиду в одній з церков в присутности семинаристів і хотїв, щоби після панахиди в семинариї прочитав хто з учителїв реферати про Т. Шевченка, а ученики щоби прочитали деякі твори Т. Шевченка. Синод спротивив ся бажаню епископа.
Дещо із статистики ґімназий.
Нам пишуть:
Після послїдного спису населеня з р. 1910 було в цілій Австриї 28.572.000 населеня, з того 8.326.000 в Галичинї, то значить, що галицьке населенє виносило рівнісїнько 28 проц. всего населеня Австриї. Тих 28 прц розпадало ся в приближеню на 16 прц. галицьких Поляків і Жидів і 12 проц. галицьких Українців.
Послїдна ґімназияльна статистика появила ся в новорічнім числї Verordnungsblattу мінїстерства просьвіти з минувшого року. Сегорічна статистика появить ся з причини друкарського страйку пізнїйше, бо аж в мартї. З тої причини опираємо ся на датах з попередного року. Було тодї всїх державних ґімназий в Австриї 231 (98 нїмецьких, 55 чеських, 51 польських) з того в Галичині 50 польських а 5 українських, значить число державних ґімназий в Галичинї виносило 24 прц. всїх державних ґімназий Австриї. З тих 24 прц. було 22 прц. польських a 2 прц. українських. Виходить, що 16 прц. галицьких Поляків і Жидів мало аж 22 прц. державних ґімназий а 12 прц. галицьких Українців ледво 2 прц., иншими словами, що галицькі Поляки не лише забрали 16 прц. державних ґімназий, які їм після числа населеня належали ся, але ще і на конто галицьких Українців забрали 6 прц., так, що хочби держава хотїла дати Галичинї 28 прц. державних ґімназий, як би то після числа населеня випадало, то зі згляду на то, що Поляки взяли вже 22 прц, для галицьких Українців могло би лишити ся ледво 6 прц. На се повинні звернути добре увагу всї українські посли і заявити в парляментї всїм австрийським народам, що галицькі Українці не зречуть ся того, що їм правно належить ся, то є 12 прц. всїх державних ґімназий, хочби через те, що Поляки забрали вже для себе 22 прц. державних ґімназий місто належних їм 16 прц. Галичинї припало аж 34 прц. державних ґімназий (22%+12%), і через те Галичина мала скривдити прочі краї, бо після ключа населеня належало би ся Галичинї лиш 28 прц.
Також треба би звернути в парляментї австрийським народам увагу, що одна державна ґімназия припадає у Поляків на далеко менше число населеня як у Нїмців, Чехів і Італїйців.
Тепер дещо за ґімвазияльні резолюциї сойму. В першій резолюциї сойм дає свою згоду на утворенє філїї в Перемишли, хоч львівська філїя зістала отворена без згоди сойму — а друга резолюция є по правдї невикональна о скілько жадає, щоби правительство удержавнило істнуючі від кількох лїт в Рогатинї і Яворові ґімназиї з польською мовою викладовою з тої простої причини, що там таких ґімназий нема а є лише утраквістичні ґімназиї і яко там фіґурують вони у всїх публичних виказах.
Тому, що вони були утраквістичні і тому що не побирали оплати за науку, ходило до них около 33 проц. кацапів. Коли би тепер кацапи відпали, лишило би ся тепер в кождій клясї ледво по 20 учеників а з того половина Жидів. Українські ґімназиї в Рогатинї і Яворові мусїли побирати оплату від учеників по 40 К піврічно, а утраквістичні ґімназиї не потребували тої оплати, бо їx утримувало місто, а як доносить Kurjer lwowski, то в Рогатинї через утраквістичву ґімназию підскочили ceгo року додатки до податків о 60 проц., т. зн. минувшого року виносили 30 проц. а тепер 90 проц. На 27 польських приватних ґімназий, котрими хвалився посол Стронський, було ледво 5. котрі утримували ся оплатами учеників (в Хирові, ім. Міцкевича і Немца у Львові і ще дві т. зв. люксусові в Кракові), а з решти 22 була половина міських a половина хоч не називала ся міськими удержувала ся також головна субвенциями міськими а в части і субвенциями рад повітових. Субвенциї для тих польських ґімназий ухвалює ся звичайно на внесенє польських державних урядників, які як звісно не платять додатків до податків. Зате ті додатки мусять платити жидівські купці і українські міщани.
В жовтни 1908 р. ухвалив сойм звісну резолюцию посла Бандровського, щоби кр. шк. рада предложила плян заснованя нових середних шкіл для обох народів. Від того часу основано кільканайцять польських державних шкіл: в 1909 році пять іменно в Камінці стр., Раві руській, Городку, Жовкві, Березові, в 1910 р. в Товмачи і Величці, в 1911 р. філїю в Самборі, а української жадної, а коли тепер Українці кликуючись на ту резолюцию і собі зажадали трех шкіл, то Поляки забули, що через заснованє тих кільканайцять шкіл резолюция о скілько ходить о Поляків зістала аж занадто щедро виконана і собі забажали "рекомпензати".
Може для декого було би незрозумілим чому посол Стронський так дуже побивав ся з тим, щоби в резолюциї були вичислені ті місцевости, де мають бути удержавневі польські ґiмназиї. Сю загадку розвіє нам звіт польської ґімназиї в Чорткові за 1911/12 шк. рік, де каже ся, що хоч 1912 р. кр. рада шк. аж два рази предкладала мінїстерству просьвіти внесенє на удержавленє польської ґімназиї в Чорткові, та мінїстерсво таки не прихилило ся до того внесеня. А справа удержавненя польської ґімназиї в Бялій также дає дещо в тім напрямі до думаня.
Згадуючи про звіт польської ґімназиї в Чорткові за 1911/12 шк. рік не можу поминути одної дуже цікавої справи. В тім звітї є згадка, що краєвий інспектор Опушинський ствердив на візитациї тої ґімназиї, що Жиди навіть з V кл. яких там є до 40 прц, цілком не уміють по польськи говорити; через те взагалї не можуть користати з науки і тому під загрозою утрати права прилюдности приказав для жидівських ґімназиястів впровадити в ґімназиї вечірний двогодинний курс для науки польської мови, що і дїйсно зроблено.
Д.
Дума про заборону Шевченкового сьвята.
ПЕТЕРБУРГ (Прив. тел). Дума радила вчера дальше над інтерпеляцією в справі заборони сьвяткованя Шевченкового ювілея. Трудовик Дзюбіський доказував, що український рух є природним висловом національної сьвідомости. Кадет Мілюков обговорював аґітацию київського клюбу націоналїстів, яка дала привід до заряджень проти Шевченкового сьвята. Коли Австрия хоче через креованє українського унїверситету у Львові сотворити атракцию для росийських Українців, то таку саму атракцию може сотворити Росия креуючи український унїверситет в Київі (оплески). Кадет Олександров взиває думу, щоб вона признала Українцям право до національної культури. Націоналїст Савенко впевнював, що самі Малороси не вважають себе окремим народом. Велич Росиї полягає на єдности цілого "русского" народа, тому не можна допускати, щоб українські інтелїґенти розбивали єї.
Поворот Бархтольда.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Ґр. Берхтольд з жінкою, в товаристві надворного секретаря ґр. Кінського вернув з Мінхен.
Князь Від.
МІНХЕН. (Пр. тел.) Munchener Neuste Nachrichten доносять з Петербурга, що цар згодив ся, щоби кн. Від проклямував себе королем Альбанїї.
ПАРИЖ. (Пр. тел.) Figaro доносить, що султан бажає пізнати князя Віда. Figaro радить князеви, щоби сповнив се бажанє. Відвідини князя в Царгородї піднесли би його повагу серед магометан.
ВАЛЬДЕНБУРҐ. (Ткб.) Князь Від з жінкою і двором поїхав через Мікхен і Зальцбурґ до Триєсту.
Зловленє виновника рецького замаху.
БУДАПЕШТ (Уг. К. Б.) З Рєки доносять, що арештовано виновника замаху в ґубернїяльнім огородї. Се 28 лїтний муляр Белєлї, Італїєць з Анкони. Арештований признав ся, що підкивув бомбу.
Страйк в путилівських фабриках.
ПЕТЕРБУРГ (Пег. Аґ) В путилівських фабриках застрайкувало 15.000 робітників на знак протесту проти заборони сьвяткувати роковини увласненя селян. В фабриці шрапнелїв один poбітник напав на поручника Шталя і вдарив його двічи зелїзною штабою з голову. Поручник умер. Убийник вибіг з фабрики і кинув ся під елєктричну машину. Замах був мабуть актом особистої мести.
Русифікация Фінляндиї.
ПЕТЕРБУРГ (Пр. тел.) Ґенерал ґубернатор Фінляндиї предложив радї мінїстрів пропозициї в справі введеня московської мови в переписці між властями і державними урядниками в Фінляндиї.
(«Дїло»)
_______________________________
6 березня 1914 р.
П. Карманський. Задля вихованя суспільности.
Брендон, лютий. 1914.
Було се в невеликім канадийськім містї Брендонї, в провінциї Манїтобі. Місто не більше нїж прим. Стрий, числить всего яких 20 тисячів жителїв, переважно "бізнесівців". Як усї канадийські міста, має воно кільканайцять церков і понад десятку шкіл, дуже гарних, примінених до всїх вимог сучасної гиґієни і естетики.
Шевченкове сьвято у Львові. Всї білєти на ювілейний концерт Шевченка, який буде дня 9. марта, розкупила публика вже нинї пер. пол. З уваги на се комітет постановив уладити другий концерт з тою самою програмою також в сали Спортової палати, яка має 1200 місць.
Близші звістки про день другого концерту й закупно білєтів будуть оповіщені завтра. Темпо, в якім розкуплено білєти на Шевченківський концерт служить — мимоходом кажучи — найлїпшим доказом про безглуздє вимог польських органів, котрі плетуть в рядигоди свої теревенї про "ukrainsk-у kolon-ію" у Львові.
На ювілейнім концертї у Львові виголосить Богдан Лепкий з Кракова свою апострофу до Тараса Шевченка: "Благословенна нехай буде година".
Знова арештованє Осташевського. Жандармерия в Моґілї під Краковом арештувала звісного з конфлїктів з полїциєю Болєслава Остою Осташевського. Осташевський під могилою Ванди робив фотоґрафічні знимки. Найшли при нїм фотоґрафічний клїш, на котрім є він сам знятий на тлї могили Ванди. В полїциї подав, що ґімназию кінчив в Єрусалимі, теольоґію в Пенсильванїї, фїльософію в Варшаві, а полїтехніку у Львові. Осташевського мають видалити з границь Австриї.
Береженє моральности в Америці. В Пітсбурґу в Злучених державах видали власти розпорядженє, щоби женщини і мущини сидїли по кінотеатрах окремо, бо "темнота не сприяє моральности".
Що коштують воєнні фльоти.
Француська Humanite надрукувала порівнуючий перегляд зросту видатків на воєнні фльоти великих держав за 10 останних лїт. У Великій Британїї зросли видатки на фльоту з 402.5 мілїонів в 1904 р. на 1157.7 мілїонів в 1914 р., в Росиї з 296.1 на 606.2, в Нїмеччинї з 275.3 на 576, у Франциї з 222.3 на 521.2, в Італїї з 204 на 254, в Австро-Угорщинї з 82.1 на 150.1, в Злучених Державах північної Америки з 181.5 на 737.5, в Японії з 88.8 на 246.5. Австрия дає нинї на фльоту майже тільки, кілько давали перед 10 лїтами Злучені Держави. Коли в инших державах додатки ті щонайбільше подвоїли ся, то в Злучених Державах зросли в четверо. Так само збільшенє моряків у всїх державах значно підвисшено з виїмком Росиї, де фльотовий персонал тепер менший, як перед 10 лїтами. В Австриї підвисшено його з 10.400 на 19.000. Як бачимо, горячка зоружень довела до того, що у вісьмох державах видаєть ся нинї 4249 мілїонів на саму фльоту.
Митрополит Шептицький у цісаря.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Цісар приняв на загальних авдиєнциях між иншими митрополита Шептицького, б. мінїстра війни Шенайха й уповновласненого мінїстра Генриха Лєвенталя.
Портрет цісаря Коритовському.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Цісар казав переслати намісникови Галичини д-рови Коритовському на знак специяльного свого признаня свою фотоґрафію в дорогоцінних рамах, з власноручним підписом.
Росийський шпіон.
КРАКІВ. (Ткб.) Полїция арештувала молоду людину під замітом веденя війскової й полїтичної шпіонажі між стрілецькою орґанїзациєю.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Нинї відбуваєть ся тайна розправа проти хорунжого І. Paйxa зa шпіонажу на користь Росиї. Він заявив, що київському інформацийному бюрови не давав нїяких інформаций. Хотїв лише визискати свій війсковий досьвід та донести про него Росиї.
Хорватський сойм.
ЗАГРЕБ (Ткб.) Вчера були на порядку нарад проєкти адреси. По відчитаню проєкту більшости відчитано контрпроєкт партиї Франка, в котрім кажеть ся, що угода є для Хорватиї шкідлива, і жадаєть ся триялїзму, як єдиної охорони перед небезпекою, що грозить з полудневого сходу. Адреса просить короля, щоби положив кінець системі угоди і кінчить ся словами: "Боже буде покровитель Вашої Королївської Милости короля всїх Хорватів".
Відчитано також проєкт партиї Старцевича. який також домагаєть ся триялізму. Іменем хлопської партиї предложив адресу п. Радіч, одначе сеї адреси предсїдатель не приняв ізза браку вимаганих реґуляміном 8 підписів.
Князь Від.
ТРИЄСТ (Ткб.) Княжа пара Від приїхала тут учера о годині 9. рано, потім самоходом поїхали до пристани, а відси пійшли на поклад австрийського воєнного корабля "Таврус". В сїй хвилї всї воєнні кораблї в пристани дали сальви.
ТРИЄСТ (Ткб.). Кн. Від на покладї корабля "Теґетгоф" приняв командантів ескадри воєнних австрийських кораблів, потім відвідав француські й анґлійські кораблї. О год. 1. був обід на корабли "Таврус", пополудни князь в товаристві намісника кн. Гогенльоге і його жінки відвідав замок Мірамаре, а о год. 5. відплив до Дураца. Яхтови "Таврус" товаришать франкський кружляк "Брії" й анґлїйський "Ґлостер".
ДУРАЦО (Ткб.) Члени міжнародної контрольної комісиї прибули тут учера, щоби взяти участь в привитаню кн. Віда.
З грецького парляменту.
АТЕНИ. (Ткб.) Вчера в палатї послів зачіпали провідники опозициї полїтику правительства за його становище в справі Епіру і заявили, що правительству не вільно посьвячувати на річ Альбанїї 150.000 Греків. Премієр Венїзельос відповів, що його повинність є перевести ухвали льондонських конференцій.
Репресиї в Фінляндиї.
ПЕТЕРБУРГ (Пет. Аґ.). Повітовий суд засудив посадника Виборґа Цімермана і радних Ґодельхева і Вуолїна, обжалованих за супротивленє законови, який вводить рівноуправненє Москалїв в Фінляндиї, на 8 місяців вязницї й орік, що засуджені через 10 лїт не можуть займати нїяких урядїв чи то державних чи инших публичних. Обжалований Вуолїн, котрого під сторожею вели до судової салї, заявив, що не буде відповідати на нїякі питаня, бо не признає компетенциї росийського суду. Инші обжаловані не прийшла на розправу.
Розвязанє низшої палати в Швециї.
СТОКГОЛЬМ (Ткб.). В обох палатах відчитано вчера відручне письмо короля Ґустава, якам розвязуєть ся другу (низшу) палату i poзписуєть ся до неї нові вибори.
(«Дїло»)
_______________________________
7 березня 1914 р.
Хведір Коломийченко. Шевченко в Росиї.
Росийський уряд останніми часами відносно Українців почуває себе дуже нїяково; головне, що він сам не знає своєї позициї. Справа подїй на Україні та в Европі каже росийському урядови, що до Українців йому не слїд наближати ся з тою шабльоновою мірою, з котрою він звик наближати ся до проявів буйнїйшого житя в Росиї, — уряд в Росиї побачив, що Українці вимагають якоїсь иншої мірки, нїж що друге в тій імпериї. Тілько отсею неупевненістю в собі цілого уряду в Росиї і можна пояснити ту суперечку, що на наших очах виникла поміж мінїстерством внутрішних справ та найсьвятїйшим синодом: мінїстер приказує забороняти служити по Шевченкови панахиди, а синод у свойому розясненю нищить приказ мінїстра і з свого боку не дозволяє сьвященикам відмовляти ся служити по Шевченкови панахиду. Москва, 4. лютого 1914 р.
Парляментарні справи. ВІДЕНЬ (Ткб.) Дневники доносять: Український клюб радив під проводом д-pa К. Левицького над полїтичною ситуациєю і становищем супроти передсьвяточних праць сесиї парляменту. Голова здає звіт зі своєї розмови з ґр. Штірком про нужду в Галичинї і про розвій найблизших парляментарних подїй. Президент мінїстрів запевнив, що зробить все що можливе, щоби злагіднити нужду населеня Галичини. Щодо полїтичної ситуациї, то висловив надїю, що трудности, котрі хвилево станули на перешкодї парляментарній роботї, дадуть ся побороти; представники народа певно не поминуть державних конечностий.
Нинї вибираєть ся президия українського клюбу (пп. Олесницький, Окуневський і Евг. Левицький) до президента мінїстрів ґр. Штірка, щоби інтервеніювати в справі більшої акциї запомогової, в справі надужить при спинюваню еміґрациї зарібкової і в инших біжучих справах.
Голова укр. клюбу д-р Кость Левицький приїхав нинї рано до Львова.
В дни 100-лїтних роковин уродженя Тараса Шевченка дня 9. марта с. р. в кождій українській хатї повинні бути вікна окрашені налїпками Тараса Шевченка з доходом призначеним на "Рідну Школу". Налїпки продає ся в Краєвім Шкільнім Союзї (вул. Домінїканська ч. 4), в книгарни Наукового Тов. ім. Шевченка, в Союзнім Базари і "Народній Торговлї" в цінї по 10 сот. за штуку. Краєвий Шкільний Союз продає також стїнні медалїони (жовті і білі) по цінї 1 кор. 50 сот.
Засуд росийського шпіона у Відни. Перед віденським трибуналом карним станув бувший хорунжий Йоган Райх за шпіонованє на користь Росиї та за обманства. Обжалований, син стирийського учителя, по скінченю кадетської школи служив спершу в 1905 р. при триєнтських стрільцях, а відтак перенесено його як хорунжого до 36 п. кр. об. в Ярославі. В 1907-ім р. пофалшував Райх довжний запис на кількасот корон та для ратованя перед одвічальностию утїк до Росиї та проживав у Варшаві, Москві, Самарі. Дня 19 марта 1908 р. одержав один заприязнений офіцир від Райха лист, в якім він взивав його, щоби достарчити йому мобілізацийні пляни 34 пол. піхоти, бо він увійшов у зносини з росийським ґенеральним штабом та має зa великі гроші видати плян околиці Ярослава зі всїми укріпленями. За мобілїзацийний плян надїєть ся одержати 1000 рублїв. На реквізицию австрийського війскового суду арештовано Райха в червни 1909 за обманьство в Росиї та відставлено до війскового арешту в Перемишли, де він пробував відобрати собі житє. Самоубивчий замах спричинив досліджуванє духового стану увязненого і по 14 місяцях слїдчої вязниці признано його умово ненормальним та випущено на вільну стопу. По сїм Райха спенсіоновано та установлено над ним курателю. Тепер проживав він на ріжних становищах в Триєстї і Люблянї і в фірмі, якій був занятий, здефравдував 1020 К і втік на Бєлгород і Софію до Росиї, де в Київі познакомив ся з "охраною" та спершу слїдив за австрийськими горожанами, які проживали в Київі, а відтак одержав від шефа київської охрани порученє шпіонувати в Австриї рухи війск, покликуванє мужви на вправи та добути фотоґрафії австрийських ґенералів і мобілїзацийні пляни першого корпусу. Райх одержав паспорт і 50 рублїв на дорогу та не вдїяв нїчого, бодай вислав такого змісту лист до свого мандатора в Київі, жадаючи дальших гроший від "дорогого вуйка" для "Івана Івановича". В липни 1912 р. повернув Райх до Росиї, відбуваючи велику часть дороги пішки. У Київі засипав Райха шеф закидами, чому не дає жадних інформаций. Тимто він на швидку руку зладив звіт про пляновані маневри кавалєриї в Галичинї. Сього звіту не принято, а за те вислано Райха до Галичини, аби він розвідав, чи покликано жовнїрів на вправи, чи староства не одержали інструкциї що до надзвичайних покликань, як великі є воєнні засоби в маґазинах живности 11 корпусу, чи не будуєть ся нових доріг або зелїзничих лїній, чи не будуєть ся нових кріпостий та стан і стереженє порохівень. З сими інструкциями мав Райх обїхати Тернопіль, Краків і Львів. Одержав 50 рублїв і замешкав у Львові. Відтак одержав других пядесять рублїв, та 26 грудня 1912 р. його арештовано. По арештованю прийшов до Райха лист з Київа, в якім йому "охрана" закидає, чому він не дав про себе знаку житя. Обжалований признав ся тільки до вини, впрочім запевнював, що його до шпіонажі приневолено в Росиї загрозою засланя. Впевнював також, що Росиї давав тільки фікцийні звістки а свій досьвід зібраний в Росиї готов був дати до відома австрийським війсковим властям. В се толкованє не повірив суд та по сконстатованю, що Райх умово одвічальний, засудив його на тайній розправі, яка вчера скінчила ся, на три роки тяжкої вязниці.
Відїзд митр. Шептицького.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Митрополит ґр. Шептицький відїхав відси до Інсбрука.
Цісар Вільгельм у Відни.
ВІДЕНЬ. (Пр. тел.) Цісар Вільгельм по дорозі на Корфу відвідає цісаря Франца Йосифа 22. с. м. Відвідає мабуть також арх. Франца Фердинанда, який вчера відїхав до Мірамаре. По полудни 22. с. м. відбудеть ся родинний обід у цісаря в честь Вільгельма. Морську подорож зачинає цісар Вільгельм з Венециї, і зачувати, що при сїй нагодї або з поворотом відвідав італїйського короля.
Угорський сойм.
БУДАПЕШТ. (Ткб.) В соймі по принятю закона про субвенціонованє товариств пароплавби, прийшов до слова мінїстер Тіса і виявив, що фактичних ріжниць між Мадярами і Румунами доси не усунено. Однак констатує з вдоволенєм значне зменшенє поля непорозумінь. Румуни повинні свої оправдані жаданя погодити з житєвими услівями одноцілого народа й угорської держави. На сїм поли стрінуть ся обі сторони.
Знесенє комісариятів полїциї.
ЗАГРЕБ. (Ткб.) Бан знїс королївські комісарияти поліциї в Вараждинї, Бакрі (Бухарі), Сісеку, Петрінї і Пожедзї.
По замаху на епископа.
БУКАРЕШТ. (Ткб.) З Бесарабії доносять, що арештовано там Катарова (Катарку).
Кн. Від.
ДУРАЦО (Ткб.) Як доносять радіотелєґрами князь і княгиня Від приїдуть нинї около 3-ої год. по пол. до Дурацо.
З Альбанїї.
СКУТАРІ. (Пр. тел.). Збори католицького населеня ухвалили вислати просьбу до князя Віда, щоби Скутарі вибрав столицею Альбанїї.
ДУРАЦО. (Пр. тел.). Альбанська депутация, яка прибула з полудневої Італїї, привезла з собою прапор в чорним орлом на червонім поли, котрий б. італїйський президент мінїстрів Kpiп, з роду Альбанець, переховував у себе.
За Середземне море.
ПАРИЖ. (Ткб) Справоздавець етату маринарки в комісиї сенату запропонував вставленє кошту на 5 нових наддреднотів на Cepeдземнім мори для дорівнаня Італїї й Австро-Угорщинї. Франция мусить мати рішучу перевагу Середземнім мори.
Отворенє румунського парляменту.
БУКАРЕШТ. (Ткб). Король Кароль отворив учера парлямент престольною промовою, котрій вказав, що подїї послїдних лїт доказали значінє міжнародного становища Румунії, а нарід зуміє се становище не лише вдержати, але скріпити. Король сконстатував потім знамениті відносини Румунії до всїх держав і запевнив, що держава старати меть ся вдержати його для запевненя мира, до котрого причинила ся в значній мірі. Завдяки довірю, яке Румунія має в Европі, відграє ролю успокоюючого чинника. Вкінци заявив, що нарід зуміє заспокоїти потреби армії, котра боронить судьби краю.
Росийська експедиция до бігуна.
ПЕТЕРБУРГ. (Пр. тел.) Мінїстерська рада ухвалила вислати експедицию для віднайденя полярної експедициї Брусілова і Русанова.
На науку до Німеччини.
СОФІЯ. (Ткб.) На основі розпорядків виданих ще перед війною, ґрупа болгарських офіцирів відїде небавом до Нїмеччини на війскове виобразованє.
Заосмотренє інвалїдів.
ЦЕТИНІЯ. (Ткб.) Скупчина приняла проєкт закона про заосмотренє інвалїдів послїдних двох воєн. Право до заосмотреня мати-ме 3000 родин.
Недуга Абдул Гаміда.
ЦАРГОРОД. (Пр. тел.) Здоровлє бувшого султана Абдула Гаміда знова погіршило ся. Немає зовсїм апетиту і дуже нервовий. Небезпеки смерти нема, але стан здоровля дуже лихий.
Отворенє конґресу в Вашінґтонї.
ВАШІНҐТОН (Ткб.) При відчитаню відручного письма Вілзона були присутні також німецький амбасадор і дочки Ві зона.
Президента приняли гучними оплесками. По відчитаню відручного письма, Вілзон безпроволочно, без дальших церемонїй, відійшов з будинку. Небавом потім Чілтон в сенатї внїс проект закона, котрий уповновласнює президента до знесеня клявзулї про звільненє від належитостий за переїзд через Панамський канал американських прибережних кораблїв.
Батьківська любов.
ЕЛЬ ПАСО (Ткб.). Ґенерал Теразос, батько увязненого ґенералом Вілею Людвика, звернувся до конзуля Сполучених Держав в Чічуачуа з просьбою ратувати сина. Конзуль заявив, і не може йому допомогти. Ґенерал Теразос, який має 80 лїт, задумує особисто прийти до Вілї з просьбою, щоби замість сина його убив. Теразоса вважають найбогатшим чоловіком в Мехіко, обчислюють його майно на 40 мілїонів долярів золотом.
(«Дїло»)
_______________________________
10 березня 1914 р.
Д-р В. Щурат. Галичина і Шевченко.
Культ, яким український народ окружив свойого Ґенїя, відразу став одиноким ярким способом маніфестованя єдности народа в стремлїнях до зреалїзованя своїх основних національно-полїтичних і культурних ідей. Ріс той культ в міру національно-полїтичного дозріваня народа, що раз сильнійше документуючи єствованє великої української нациї, що хоче жити вкінци й по свойому. Та рівночасно росло і невдоволенє тих, кому культ українського Ґенїя не ворожив добра; піднімали ся гасителї того українського сьвітла, що осьвічувало слабі сторони фалшивої величі їх. І як звичайно злодій перший кричить "ловіть злодїя!" — так вони, самі штучно виросши нашим коштом, почали наш ріст називати штучним. Передовсїм в Галичинї почали вказувати на ширенє культу Шевченка як на штучне насаджуванє чужої ростини на невластивім ґрунтї, як на імпортованє чужого товару. Чи є в тім хоч крихітка правди?
Шевченківські памятки у Львові. Шевченкові памятки розкинені тепер скрізь зо музеях, головно закордонної України. В Галичинї, як країнї значнїйше віддаленій від безпосередного осередка дїяльности Тараса Шевченка, зберігаєть ся лише невелике їх число, котрі одначе саме тому являють ся тим ціннїшими. Національний Музей у Львові має посмертну маску Шевченка і перо його. В Музею Наукового Товариства ім. Шевченка зберігають ся два ориґінальні листи Шевченка і невеличка картина, яку традиція приписує Шевченкови. Бачимо на нїй на тлї хати кількох селян, занятих розмовою. Безперечно також з-під кисти поета походить малюнок, який зберігаєть ся тепер в збірці Раніти Ґавронського. Се були б і всї предмети звязані з Шевченком, зберігаючі ся в Галичинї. Свого часу тут переховували ся ще листи писані до Залєського і частину їх публїкував Драгоманов, частина лишила ся ще невихіснованою. Де вони тепер є — не знати, a варта було би за ними розглянути ся; бронзове погрудє роботи Ґодевського (депозит виконавців волї пок. Володковича); погрудє роботи Тишинського (ґіпсовий відлив); портрет мабуть Щепкина кисти Т. Шевченка 31X40 ст. (часовий депозит д-ра Л. Павенцкого); портрет Шевченка після фотографії, виконаної в 60-тих рр. в Галичинї 28X36 (дар пп. Сваричевських з Залїся), майбутній портрет сестри Шевченка 34X44 (дар Народного Дому в Калуші), та картина М. Каленика (праця М. Тишкевича) — пробудженє України творами Шевченка.
Ученики філїї української ґімназиї у Львові відсьвяткували поранком дня 9. с. м. в великій сали "Народного Дому" 100 роковини уродин Тараса Шевченка. Поранок почав ся вступним словом, яке виголосив ученик VII. кл. ґїмн. М. Потім слїдували вокально-музичні точки програми, які з чутєм віддали ученики заведеня. Згадати-б належало сольові співи ученика VIII. кляси ґімн. Марака і Сука, скрипкове сольо ученика VIII. кл. Барша, а також з зрозумінєм віддану деклямацию ученика VI кл. ґімн. Береста Шевченкової поеми: "Розрита могила". Поранок закінчив промовою проф. Стефанович, по якій молодіж відспівавши "Ще не вмерла Україна", опустила салю. На першій половинї поранку були присутні: віцепрезидент ради шкільної д-р Дембовський і інспектор д-р Копач.
Право прилюдности надав мінїстер просьвіти жіночій ґімназиї С. С. Василиянок у Львові, 1 і 2 клясї тогож конвенту в Станиславові на рік 1913/14.
Сьвяточне засїданє обох Семинарів для української фільольоґії і "Гуртка Україністів" для вшанованя 100-тих роковин уродин Т. Шевченка відбулось вчера о 3 год. попол. при співучасти обох професорів української мови і літератури в ІІІ. сали львівського унїверситету, яка була виповнена по береги. Явив ся також декан фільософічногo видїлу проф. Гадачек. Засїданє відкрив промовою проф. д-р Колесса. Бесїдник схарактеризував коротко сучасну хвилю, під яку приходить ся нам віддати поклін нашому безсмертному Ґенїєви в отсї великі роковини, навязуючи до заборон сьвяткованя памяти Шевченка по тамтім боці кордону, де північний деспот наложив руку на наше національне та культурне житє. "З тим більшою тугою — говорив шан. бесїдник — шлемо щирий привіт нашим закордонним братам, котрі повинні набирати сили і віри в будучину свого народу — памятаючи на слова Ґенія: "І неситий не виоре на дні моря поля, не скує душі живої і слова живого!" Далї бесїдник змалював сей історичний підклад, на якім виступає велична стать незабутнього Кобзаря. Се була критична хвиля в житю нашого народу: невдатна битва під Полтавою, скасованє Січи та останків нашого самостійного національно полїтичного житя — Гетьманщини, а небавом і заведенє кріпацтва. Нїякої пільги, нїякої надії — всюди сум і горе! Письменство віддалене від свого народу, пірвало з ним всї нитки звязи. І хоча відтак при кінци XVIII і з початком XIX. ст. українські письменники звернулись до него, до його мови і традициї, і хоча у їx серцях било національне почутє, за те-ж бракувало національної сьвідомости. Щойно з появою Шевченка звязане ідейне обновленє української суспільности та нечуваний доси, розцьвіт мистецької поезиї. Шевченко пішов за сучасною йому сильною літературною струєю романтизму, якої наймогучійшим елєментом була ідея національна, що шукала для себе індивідуального вислову народу, звенїла свободолюбними думками про суспільно-полїтичну еманципацию поневолених наций. Сї ідеї відгомоном відбились на нашій Україні і їм подав Шевченко свою дружню руку — навязуючи до місцевої традициї та сучасного положеня свого народа, якому в жертву зложив свій талан і своє житє. Ся відданість свойому народови находить найкращий вислів у відносинах його як поета — до власної суспільности. Шевченко вважав своїм обовязком співати для тої суспільности, з якої вийшов і якої вірним сином почував себе.
Тут замітив проф. Колесса три фази в творчости Шевченка, яка розвиваючись постепенно — виявляєсь творами з семейного житя, історично-патріотичними поемами, та досягає свого вершка в національно-полїтичних поемах, в яких стає Шевченко оборонцем всїх покривджених наций і людий. Зокрема звертає ся своїм "огненним словом" проти царизму та генебної інституциї кріпацтва, в яких бачить головних виновників сумної сучасности, що прикувала до себе цілу увагу поета, який ще недавно взивав ся величними картинами славної рідної бувальщини. Та найбільшою історичною спадщиною, яку полишив Шевченко — се національна українська ідея, яку вщіпив в народні маси, тим перетворив їх в новітну нацию. Шевченко став рішаючим в піддержаню нациї своїм чародїйним поетичним словом, що стало причиною постраху серед гнобителїв, а звідси й появою безпримірного в культурнім сьвітї указу з 1876 р. Вже, здавало ся, — говорив дальше бесїдник — завмре національне житє, але Шевченкові ідеї наче полумями понеслись по той бік кордону, де повстає Наукове Товариство імени Шевченка та цілий ряд культурних і національних інституций. Так перебула українська національна ідея критичну, лиху годину аж до 1905 р., коли-то революция потрясла основи деспотичного ладу та силою фактів змела кривдячий Українцїв указ з 1876. р. Тодї стає також на закордонній Українї Наукове Товариство, ростуть "Просьвіти", відроджуєть ся нарід, а сучасний молодий поет кличе з одушевленєм: "Яка краса відродженя рідної країни!" Також серед росийської суспільности находить наша національна ідея щиру прихильність, яка проявила ся звісним манїфестом Академії Наук в Петербурзї про окремішність нашої мови. І знова затрівожив ся деспот, і знова посипали ся утиски та репресиї, що останнїми днями виявили ся звісними заборонами. Та се, що дїється тепер в росийській думі, сї промови, виголошувані на честь Шевченка, тільки скріплюють невбиту правду, що культурні цінности і надбаня нїколи не пропадають; вони нагадують нам слова Федьковича на память Шевченка, що до ніг того останнього впаде колись ціла Росия!" "Шевченко поставив — кінчив бесїдник — на сторожі закона "слово", се "льоґос", що найде свій вислів в недалекім здїйсненю повної волї українського народу!" По рефераті студ. Ґалянта, що читав про "Типи матери в творах Шевченка", промовив на закінченє проф. д-р Студинський, і звернув ся з зазивом тих, що небавом дістануть в свою опіку українську дитину, щоби її надїлили таким теплом та любовю, "як тая мати молодая" Шевченка.
Арештованє в Києві.
КИЇВ (Пр. тел.) Переведено тут ряд ревізий і арештовань в звязку з ювілеєм Шевченка. Серед арештованих є дуже богато студентів висших шкіл.
Привіти заморських Українців.
ВІННЇПЕҐ. (Вл. т.) Понедїлок год. 1.30. В день ювілею Шевченка шле сердечний привіт канадийська Україна. Ювілейний Комітет: Фєрлей, Ковбель, Пасїчник, Неґрич, Зємбач, Куприк, Демянчук, Гикавий, Ґлова, Харкавий, Арсенич, Якимишин.
"Новое Время" про "ревеляциї" Крисяка.
ПЕТЕРБУРГ. (Прив. тел). Новое Время містить вступну статю в справі "ревеляций" Kpисяка; наводить історичні факти, що відносять ся до пертрактаций і зносин галицьких Українців з Німцями і вказує на небезпеку для Росиї ізза нїмецької роботи, при чім перестерігає перед дїяльністю секретаря нїмецького консуляту у Львові Фавтера, перенесеного недавно до Одеси. Вкінци звертає увагу, що ювілей Шевченка використовують Українці для аґітациї проти Росиї.
Подорож цісаря Вільгельма.
БЕРЛЇН. (Ткб.). Дневники доносять, що цісар Вільгельм відвідав 20. с. м. цісаря в Шенбрунї, того самого дня буде у князя Кумберлянд в Пенцінґу, 24 с. м. поїде до Венециї, звідси до Мірамаре до ніслїдника престола арх. Франца Фердинанда.
Перепалка на чорногорській граници.
ЦЕТИНЇЯ. (Ткб.) (Урядово) Після наспівших сюди інформаций, управитель повіту Чайниця пішов був в суботу до Метельки і зажадав щоби Чорногорці опустили Сєнекос, бо простір ceй належить до Австро-Угорщини. Чорногорський офіцер відмовив, заявляючи, що сей простір — чорногорський. Супроти сього управитель повіту Чайниця вернув і казав віддїлови війска заатакувати Сєнекос. Втрати по сторонї Чорногори редукують ся до 1 вбитого і 5 ранених, з котрих один вже помер.
ЦЕТИНІЯ. (Ткб.) В скупштинї внесено вчеpa інтерпеляцию в справі події на граници. Припускають, що цілу подїю викликали низші орґани.
Справа автономії Ірляндиї.
ЛЬОНДОН (Ткб.) В палатї громад премієр Аскіт заявив, що в разї ухваленя гомрулю утворить ся осібні адмінїстрацийні і шкільні власти в Ульстері. Бесідник не числить на те, щоби сю пропозицию принято з охотою, але просить, щоби її розглянено без пристрасти і докладно. Бонарляв сказав, що коли се є останне слово правительства, то ситуация видаєть ся йому дуже поважною. Коли правительство стоїть при тім, то і становище Ульстеру буде таке, як нинї. Бесідник жадає розвязаня парляменту або референдум. Націоналїст Редмонт заявив, що коли опозиция не хоче згоди, то обовязком правительства є надати предложеню силу закона без страху перед погрозами опозициї.
З нової держави.
РИМ (Ткб.) Аґенция Стефані доносить з Парижа: Зачувати, що Туркан паша приняв гідність президента мінїстрів в Альбанїї. Факт, що се становище обіймає так визначний муж стану, котрий був великим везиром і турецьким амбасадором в Римі і тішить ся довірєм цілої европейської дипльоматиї, вважають загально дуже щасливим для судьби Альбанїї.
Вибори в Болгариї.
СОФІЯ (Ткб.) Онодї відбули ся в цілім краю вибори до законодатного тїла. Мимо численної участи виборців панував спокій.
СОФІЯ (Ткб.) Про вибори в містах надійшли вже докладні звіти. З них виходить, що в тих округах правительства одержала більшість. Соціялісти понесли втрати, а партия демократична і національна будуть тепер сильнійші як передше. Остаточний вислїд буде нинї оголошений.
Заворушеня в Епірі.
АТЕНИ (Ткб.) Атенська аґенция доносить з Янїни: Уоружені Епіроти напали коло Йоріодсаті на потяг з амунїциєю. Коли на жаданє жовнїрів не хотіли цофнути ся, розігнано їх кулями. Жінок, що брали участь в нападї, розігнано кольбами.
(«Дїло»)
09.03.2014