3-9 березня 1939 р.

3 березня 1939 р.

 

Відкриття етноґрафічної вистави "Лемківщина", що її влаштовує "Товариство Прихильників Культ.-істор. Музею НТШ у Львові" в салях цього музею, відбудеться в неділю 5. ц. м. в год. 11-ій передпол. Це буде єдина нагода побачити найкращі зразки старовинної лемківської ноші та ориґінальні предмети й моделі, звязані з господарством і побутом лемків. З ініціятиви Управи сяніцького музею "Лемківщина" та при допомозі тамошньої інтеліґенції виготовлено велику збірку прикладного мистецтва та серію народніх типів-ляльок, які буде можна на виставі дешево набути.

 

Виставу оперети М. Лисенка "Чорноморці" уладжує в неділю 5. березня ц. р. у шкільній салі при вул. Льва Сапіги 14 учнівський драматичний кружок ім. Карпенка Карого при XV. державному ліцею та ґімназії у Львові. Вистава відбуватиметься при супроводі власної, збільшеної орхестри. Початок точно в год. 17.30. Вступ за запрошеннями і за добровільними датками; для батьків від 1 зол., для молоді від 50 сот. з ґардеробою, для членів драматичного гуртка від 30 сот.

 

Скарбову Палату перенесли до Тернополя. Справа перенесення Скарбової Палати зі Львова до Тернополя уже перерішена. Бюра нової Палати будуть приміщені в поманастирських будівлях. До Тернополя перенесуть зі Львова коло 90 урядовців, з родинами покине Львів коло 150 осіб. Управителеві тернопільської Палати буде мабуть д-р Болеслав Ровінький, теперішній начальник І. відділу львівської Палати.

 

Кровава подія у львівському університеті. Як ми вже вчора повідомляли, університет у Львові був у вівторок вечором видовищем кровавої події. Заходами польської академічної людової молоді відбувся в одній зі саль університету відчит асистента краківського університету д-ра Станислава Щотки п. н. "Львівські обіти Яна Казимира". В одному моменті вдерлась до салі боївка, зложена з коло 50 студентів, що були озброєні в кастети та залізні палиці. Повстала кровава бійка, при чому перевага була по боці напасників. Важко поранено: Яна Крука і Заленського, секретаря Союзу польської людової молоді, лекше Вілька, предсідника союзу цієї молоді. Двох перших у грізному стані відвезено до шпиталю. Напасники своїх ранених забрали зі собою. З уваги на екстериторіяльність університету поліція не інтервеніювала. — Відвезений до шпиталю Ян Крук є 62-літнім урядовцем "Малопольського Рільничого Товариства". Дістав він кілька глибоких ран у голову. Важко поранений Бронислав Заленський — це студент краківського університету. Пробили йому ножем ухо, а крім того поранили в голову. Ранені в голову Францішек Вільк, студент львівського університету і Йосиф Москаль, студент політехніки. Цей останній має також відгризений палець! У часі нападу малощо не побили проф. Буяка, якого охоронили студенти-людовці.

 

Що ваша дитина повинна знати і робити.

1) Нехай знає своє імя і адресу. Як лише зачне ваша дитина говорити, навчіть її повторяти своє імя та адресу, вимовляючи виразно кожну букву. Нехай не боїться, що згубиться припадково і не буде знати, де мешкає і де її випровадити.

2) Не боїться темряви. Ваша дитина повинна спати сама і в темній кімнаті. Покажіть їй, що "чорна" це нічого злого, що є це лише противенство "білого". Тоді вона не відчуватиме остраху від природного явища, її відпочинок не буде перериваний несамовитими снами.

3) Нехай уміє бути пожиточна. Доручіть їй легку домашню працю. Не відбирайте їй відваги, якщо чого не виконає добре, а похваліть її, коли щось виконає добре.

4) Нехай чистить собі сама зуби. Щітечка буде гарніша в очах дитини, коли буде мати кольоровий держак. Якщо змалку дитина навчиться виконувати це правило гіґієни, то вже ціле життя буде на це звертати увагу.

5) Нехай пряче сама за собою. По забаві нехай за собою поскладає забавки. Коли щось їй поломиться, не сваріть на неї, а використайте момент, щоб дитині показати, як це можна направити.

6) Нехай систематично вчиться. Якщо ваша дитина не може сама виробити своїх вправ, не робіть цього за неї. Перейдіть з нею помалу і зрозуміло матеріял, а коли вона зрозуміє правило, то сама найде розвязку.

7) Нехай любить порядок. Заощадіть дитині малі неприємности, як розкуйовдане волосся, мокрий ніс чи розвязані шнурівки. За це ви не повинні на неї сварити, бо це дрібниці, через які не варт кричати. Навчіть дитину саму чесатися, витирати ніс чи завязувати шнурівки.

8) Нехай буде відважна. При забаві нераз упаде і обтовче собі коліна або іншу частину тіла. Не жалуйте її, але пішліть її саму за боровою ворою, йодиною чи перевязкою. Нехай сама собі зробить перевязку під вашим доглядом.

Лю—Ко.

 

Маршал Ґерінґ виїздить до Італії.

Марш. Ґерінґ виїздить у найближчих днях на кілька тижнів до Італії у приватнім характері. Відпустку проведе він в околиці Неаполю.

Аштон Ґвоткін вернувся до Льондону.

ЛЬОНДОН. ПАТ. Аштон Ґвоткін, що виїздив до Берліна для приготування анґльо-німецьких торговельних умов, вернувся в середу рано до Льондону. Негайно після повороту він зложив звіт міністрам Галіфаксові і Стенлієві.

Перський наслідник престолу в Дамаску.

ДАМАСК. ПАТ. Понад 60-тисячна юрба повитала в Дамаску наслідника перського престолу, який іде до Єгипту, щоб одружитися з єгипетською королівною. На повитаня виголошено низку промов, залунало 20 гарматніх стрілів.

6 держав погодилося на ремілітаризацію Аляндських островів.

Фінляндський уряд стверджує в офіційнім комунікаті, що на фінсько-шведську ноту у справі ремілітаризації Алянлських островів дали позитивну відповідь: Анґлія, Франція, Польща, Латвія, Естонія і Данія.

Катастрофальний вибух порохівні.

В японській порохівні в Гіракатамачі дійшло до пожежі й вибуху. Кілько осіб згинуло — не відомо: ранених є 200. Вибух знищив 600 домів, залишаючи 6.000 осіб без даху над головою.

Генеральний консуль нац. Еспанії в Мароку.

Маркіа Карранца заявив французькому резидентові Марока, що він обіймає тимчасово агенди ґенерального консуля нац. Еспанії в Мароку. На еспанських консулятах у Рабаті й Казаблянці вивішено національні прапори.

Швеція визнає нац. Еспанію лиш у порозумінні з іншими півн. державами.

СТОКГОЛЬМ. ПАТ. Один з послів до шведського парляменту поставив запит, яке становище займають скандинавські краї до справи визнання національної Еспанії. Премієр відповів, що в тій справі шведський уряд не поробить ніяких кроків без попередньої консультації з іншими північними державами. Коли та справа виясниться премієр предложить її на наради уряду.

Латвія і Бразилія визнали нац. Еспанію "де юре".

Румунський міністр закорд. справ приїде в пятницю до Варшави.

БУКАРЕШТ. Радор. Міністр закордонних справ Ґафенко виїде у пятницю 3. ц. ч. з офіційною візитою до Варшави. Йому товаришитиме ґенеральний секретар міністерства закорд. справ Креціяну та шеф кабінету По.

Рівночасно приїде до Варшави румунська пресова делєґація, зложена з шефа пресового бюра, директора аґенції Радор та поставників 5-ох щоденників.

Становище Озону до подій у Данціґу.

ВАРШАВА. ПАТ. З огляду на події на терені Данціґу начальна рада ОЗН ухвалила tаку резолюцію:

"У звязку з протипольськими провокаціями в Данціґу, начальна рада ОЗН з обуренням осуджує ті виступи і стверджує, що польський нарід рішучо й енерґійно підтримає становище уряду в тій справі".

 

(«Діло», ч. 48)

 

______________________________

 

4 лютого 1939 р.

 

Вимовна статистика. На области Тернопільського воєвідства з загального числа 689 греко-католицьких священників покарано карно-адміністративним або судовим присудом 159, тобто 22,7 прц. священників — під замітом “протидержавних виступів а також за звичайні проступки порушення засадничої громадянської льояльности". Дальшими 25 справами, що торкаються 25 священників займаються тепер суди, або також староства на основі доносів з ріжних сторін. Треба додати, що кількох священників з того числа було вже кілька разів караних. ("Ґонєц Варшавскі" з 2. III.).

 

Сензаційні арештування у Львові. В четвер поліція арештувала студента Корнаса, предсідника вшехпольської молоді й діяльного члена ендецької партії. Арештування відбулось на основі слідства у справі кровавого нападу ендецької боївки на збори польських студентів-людовців. День передтим, у середу, арештували поліційні орґани трьох інших провідників ендецьких академіків, а саме студентів Вайса, Мохнацького та Ванжкова у звязку з голосною бльокадою університету зперед півтора місяця, коли то молоді ендеки погрожували, як кажуть, державним емблємам.

 

Кара за бойкот виборів. Львівський городський суд займався при зачинених дверях справою аґітації за виборчим бойкотом, злочином, що його допустилися Ян Пайонк та Кароль Шпак. Обвинувачені преховували і кольпортували летючки, в яких знеславлювано членів уряду. У висліді розправи засудили: Пайонка на 5 місяців, Шпака на 4 місяці безоглядного арешту. Обом обвинуваченим зарахували слідчий арешт.

 

Львівська хроніка. В ночі з середи на четвер невідомі злочинці добирались до маґазину спедиційної фірми "Прес-фо" при вул. Бальоновій 12, але хтось їх сполошив. — Тої самої ночі вломились до приміщення жидівської ревізіоністичної орґанізації та вкрали радіовий апарат вартости кількасот золотих. — 3 самоходу ченстоховської спедиційної фірми "Транс-Унія" вкрадено в середу в дорозі до Львова значну скількість залізних товарів. — У цегольні, за Зеленою рогачкою, пробувала покінчити з життям Ева Бояновська, що напилася сільного квасу. Відвезли її до шпиталя.

 

Справа ювилею академічної ґімназії у Львові.

Ширші сходини колишніх учнів і вчителів 6-го ц. м.

Справа ювилею Академічної Ґімназії у Львові, вирішення ширшими сходинами колишніх учнів і вчителів з нагоди 60-их роковин матурального іспиту в українській мові — не могли бути зреалізована в першому передбаченому речинці з загально відомих причин, які внеможливили зорґанізувати таку імпрезу. Всеж Редакційний Комітет, вибраний для збірки та редакциї матеріялів до ювилейного альманаху, не кидав праці, яка сьогодні завершена настільки, що майже ввесь матеріял зібраний і книжка моглаб появитися в найкоротшому часі: булаб це справжня памятка для всіх колишніх учнів і вчителів тієї ґімназії та ще й твір чималої історично-культурної вартости, бо найважніша частина книжки присвячена історії ґімназії від найдавніших часів та її конструктивно-виховній праці.

Тому, що формально минулася вже дата ювилею, Ювилейний Комітет скликує знову ширші сходини колишніх учнів і вчителів Академічної Ґімназії, і то однаково головного заведення, що й філії, щоб вирішити, чи і коли ювилей святкувати. Одночасно Peдакційний Комітет предложить зібраний громадянам вислід його праці та зміст альманаху.

Тому, що з цією справою тісно звязаний сентимент, що його кожний учень і вчитель має до школи, в якій учив або вчився і в якій склав іспит зрілости, — на ті сходини певне прийдуть усі, кому дорога українська Академічна Ґімназія у Львові і дорогі спогади про молодечі роки, переведені в ґімназіяльних мурах. Сходини відбудуться в понеділок 6-го березня в 6-ій год. попол. у салі "Української Бесіди" у Львові. Комітет просить усіх громадян, яких може торкатися цей поклик, прийти на ті сходини та послужити своєю думкою.

 

Ірляндські терористи намагалися затопити частину Льондону.

ЛЬОНДОН ПАТ. Минулої ночі Льондоном потрясли два вибухи — це вибухли міни на двох відтинках міських водотягів. Якби бомби були сильніші, вода була б залила деякі дільниці Льондону.

Поліція стверджує, що були це дотепер найповажніші замахи ірляндських терористів на терені Льондону.

Князь Ліхтенштайну у Гітлєра.

В четвер рано приїхав до Берліна князь Ліхтенштайну. Він відвідав мін. Рібентропа, зложив вінок на могилі невідомого вояка, опісля приняв його Гітлєр.

Наслідки одного вибуху.

Підчас вибуху японського арсеналу в Гіракаті згинуло 10 осіб цивільних, пропало 151, ранено 519. З військових згинуло 6 осіб, пропало 2, ранено коло 50.

Родина японського цісаря збільшилася.

ТОКІО. ПАТ. Японська цісарева привела на світ дочку. Тепер японська цісарська пара має разом 2-ох синів та 4 дочки.

Слідство у справі кровавих подій у львівськім університеті.

ЛЬВІВ. ПАТ. Прокуратура почала слідство у справі подій підчас викладу д-ра Щотки у львівськім університеті 28. лютого ц. р.

В середу арештовано 5-ох студентів львівського університету у звязку з бльокадою університету 30. і 31. січня ц. р.

СССР не приготований до засівів

ВІДЕНЬ. УПС. Київські "Вісті" пишуть, що в цілому Радянському Союзі незадовільно йде підготова до весняних засівів. На основі звідомлень з місць виходить, що нема достаточноі скількости насіння, а те, що є — занечищене. Треба сподіватися, що цьогорічний збір збіжжа в Радянському Союзі буде дуже нужденний.

 

(«Діло» ч. 49)

 

______________________________

 

5 березня 1914 р.

 

Галактіон Чіпка. Під прапором поезії.

Відгуки дня — фейлетон.

 

Володимир Несторович. “Не забудьте, що нас на Зеленому Клині 75 відс.”

Ці слові вписав у мою памятну книжечку при кінці 1920. р один з українських далекосхідних діячів. Прізвища його не подаю, бо він живе сьогодні у Владивостоці в обставинах большевицького режіму, щасливо оминувши сумної долі багатьох тамошніх українських діячів із років пореволюційного національного здвигу. Та ці слова нераз вкладали мені перо в руки, щоб пригадати нашому громадянству українських поселенців над Амуром, Уссурою і Тихим Океаном, серед яких довелось мені поверх два роки жити і працювати.

 

Kаpи на священників. Стрийський та журавенський суд майже кожного тижня засуджують греко-католицьких священників. На днях покарали в Журавні о. декана Музичку з Чертежа за проповідь про Карпатську Україну в церкві карою 10-місячного безоглядного арешту та гривною 260 золотих. За подібну справу судили рівнож о. Таруняка зі Сулятич та цю справу передали до Стрия. Стрийський окружний суд засудив о. Василя Лаврися з Монастирця і Миколу Зіняка з Новошин по 5 зол. кари за образи "Думи мої", о. Любомира Половецького з Журавна засудили на 6 місяців за "заміну польських назвищ на українські".

 

"Народній дім" в Урмані згорів. В Урмані пов. Бережани згорів 28. м. м. будинок "Народнього Дому". Пожежа вибухла внаслідок підпалу невідомого справника.

 

Арештування д-ра І. Лемішки. 27. м. м. поліція перевела ревізію в мешканні д-ра І. Лемішки в Камінці Струміловій та після тієї ревізії яка тривала цілу ніч, арештувала д-ра Лемішку. Підчас ревізії поліція нічого не знайшла. Ревізію переведено теж і в домівці Повітового Союзу Кружків Р. Ш. у Камінці та в мешканні урядовця цього Союзу Т. Корчинського. Д-ра Лемішку вивезли спершу до Радехова, відтак до Топорова. Причина арештування невідома.

 

Цвинтарні вандали. Управитель личаківського цвинтаря у Львові Рудольф Шрам повідомив поліцію, що в ночі з вівтірка на середу невідомі вандали розбили 13 ліхтарень, розміщених на ріжних гробівцях, вартости коло 200 золотих. Поліція розвела слідство.

 

Перша відозва папи Пія XII.

"Оссерваторе Романо" помістив відозву Пія XII до католицького cвіту. Папа м. ін. закликає світ до мира та о6іцює молитися за тих, що ведуть народи до щастя і поступу.

Італійські кола вдоволені особою нового папи.

РИМ. ПАТ. "Попольо ді Рома" стверджує, що нововибраний папа найбільше заслуговував на вибір зпоміж усіх кардиналів. Італійці мусять тимбільше тішитися вибором того папи — італійця і римлянина, що він перший входить на престіл після порозуміння між Ватиканом і Квіриналом. Як співробітник Пія XI, Пій ХІІ спричинився до лятеранського порозуміння.

"Корієре деля Сера" висловлює побажання церкви й італійського народу, щоб цілий понтифікат Пія XII пройшов серед корисних умовин, у яких він почався.

В коронації Пія ХІІ візьмуть участь офіційні делєґації.

ПАРИЖ. ПАТ. На коронацію Пія XII, що відбудеться 12. с. м., виїде французька делєґація, зложена з дипльоматів і парляментаристів. Її склад ще не устійнений.

Мадярською делєґацією проводитиме мін. Чакі.

Пія XII вибрали одноголосно.

Як подає "Ляворо Фашіста", у третьому голосуванні на кард. Пячеллі віддали голоси всі 61 кардинали; лиш він сам підняв голос на декана кардинальської колегії. У першому голосуванні кард. Пачеллі дістав 35 голосів.

Німецька преса про вибір Пія ХІІ.

Німецька преса висловлюється про вибір нового папи з резервою, але назагал прихильно.

"Анґріф" наливає Пія XІІ найздібнішим політиком, що зуміє панувати над політичною ситуацією та матиме дуже великий вплив на нім. єпископів.

"Франкфуртер Цайтунґ" стверджує, що новий папа має всі духові дані до свого становища та висловлює надію, що він вихіснує свої здібности для замирення між духовною і світською владою.

 

(«Діло», ч. 50)

 

______________________________

 

7 березня 1939 р.

 

Касові крадежі. Вночі з четверга на пятницю пригадали себе великими зломами до кас львівські касові злодії. Першу крадіж виконали з усією фінезією в одному з бюр VI. виділу (промислового) міської управи при Академічній вулиці ч 9, де розбили огнетревалу касу, з якої забрали 1.538 золотих. Характеристичне, що злодійські артисти водою вимили розбиту касу, щоб в цей спосіб усунути евентуальні сліди пальців. — Друга крадіж трапилася в бюрі французького акційного товариства "Перуни при вул. Ґродзіцьких 3. Справці усунули засуви і замки в подвійних дверях, "фартушковою системою" розпороли огнетревалу касу, з якої забрали 300 зол. в готівці, кільканацять штук вартісних паперів та чотири книжечки міської каси ощадности. З бюрка управителя фірми, Володимира Фіка викрали 250 зол. В обох випадках злодії втекли без сліду.

 

Касовий влім до ґімназії в Стрию. В ночі на 2. ц. м. невідомі злочинці влізли через незамкнене вікно до канцелярії II. ґімназії у Стрию, де розбили огнетревалу касу, забрали з неї готівку 40 золотих, радіо та валізковий телефон вартости 115 зол. Цієї самої ночі мабуть ті самі злодії дістались до канцелярії приватної української жіночої ґімназії, що є в тому самому будинку на партері. Тут зрабували готівкою коло 50 золотих. Слідча влада стежить за злочинцями.

 

Зневаження державної емблєми. ПАТ повідомляє, що в Застіночку, теребовельського повіту, хтось замазав державну емблєму на почтовій скринці, вміщеній на домі "Товариства Школи Людовей". Влада шукає енерґійно справця чи справців.

 

Винаходи, на які чекає наше століття.

Ми живемо у столітті щораз-то нових винаходів. Мало нових земель і недоступних закутин відкриваємо, але вигадуємо щораз-то нові способи, щоб нам було лекше жити. Дехто каже, що від цього життя стало важче, все-ж на цікаві новини не може нарікати ніхто, навіть автор "Сторінки без політики", що щодня мусить записати повну сторінку новин.

У XІХ. столітті вчені та звичайні смертники були переконані, що після винаходів того віку не може бути ніяких більших і що це завершення поступу. Наш вік має зовсім протилежне переконання, а саме, що він щойно починає нову велику добу винаходів, що перемінять увесь спосіб життя. Американський учений С.С.Фарнас видав книжку "Найближче століття", в якій торкається головних проблєм науки, що будуть на черзі. Він тримається строго наукового ґрунту і не дає волю своїй фантазії

Синтетичні вироби.

Живемо у столітті хемії. Орґанічній хемії вдалося осягнути сотні синтетичних виробів, яких природа не знає. Те, що цікавить людей найбільше — продовження життя та відмолодження належить покищо до царини експериментів. Багато субстанцій, що мають велике практичне значіння не піддаються ще синтезі: на 12 основних гормонів необхідних для життя всього два можна було витворити синтетичним способом, лябораторійно. Т. зв. ензими травлення покищо недоступні для такого виробу, синтетична пожива це ще таємниця будуччини. Найважніша річ великої біольоґічної ваги була б винайти синтетичний холєстероль тому, що гормони та вітаміни виводяться від холєстеролю. Хеміки сподіваються, що колись винайдуть теж закони, за якими люди унасліджують ріжні прикмети.

Рідоти, що розпускають матеріяли.

Друга проблєма хемії — знайти рідоти, що могли б розпускати всяку матерію. Таких рідот є вже сотні їх кількість зростає з кожним роком; ніодна з них не розпускає целюльози. Коли її винайдуть зачнуть виробляти штучну нитку, що заступить шовк. Тепер уже маємо ріжні синтетичні матерії, які випередили природу. Завдяки розтворові одного мінералу поширився колись дуже дорогий алюміній, тепер дешевий. Усякі ляки, фарби та перфуми, все це фабричні вироби, завдяки хемії. А кілько є сполук усяких металів! Тепер працює хемія над штучним кавчуком, незнищальним папером, штучною шкурою.

Енерґія в атомах.

Анатомічна фізика шукає способу, як схопити енерґію, притаєну в атомах матерії. Пів фунта матерії має таку силу, що можна б ним пустити в рух 30.000 тонний корабель з Америки до Анґлїї. Річ тільки в тому, щоб "вибухли" нараз усі атоми. А для цього здається треба (так собі уявляють досі) ще білдьшої енерґії, щоб спричинити такий вибух. Це зовсім таксамо, як з виробником золота: можна зробити міліграм, витративши а нього стільки, скільки варт грам чи може деко. Покищо це мрія, над якою не перестають працювати вчені.

Машини заощаджують працю.

Найбільше вчених та винахідників працює над практичними машинами. розвиток техніки має передовсім на меті заощадити людям праці. Машина працює скоріше, точніше, дешевіше та довше. Фарнас бідкається, що в Америці нема ще машин, щоб при живих обійтись без людей, до самостійного доєння коров, до виробу цегол, до чищення бавовни, коминів, каналів. Рахівнича машина, що заступила урядовців. робить за три години працю... 1.000 годин людини. Є машини, що сортують тютюн, уважають на вязнів, зупиняють ліфти, рахують вози у переїзді з такою точністю, з якою ніколи людина не могла б виконувати праці довший час. Ідеалом була б людина, що тільки вигадує нові речі, "творить", а все те, що можна звести до машинальної праці залишає машинам.

Природна енерґія.

Машини мусять розвязати велику справу рушійної сили, саме потрібної для ріжних машин, до чого досі вживаємо природних земних багатств. Вугілля та нафти не може вистати безконечно, тимбільше, що їx щораз більше треба до фабрик, авт, винаходів. Покищо ще не використані великі збірники води, як джерело енерґії — моря, ріки, водопали. Невикористані теж вітри ані для млинів, ані для кораблів, ні літаків. Найважнійше питання: чи не можна б схопити соняшного тепла — досі нерозвязане практично. З рослин також не маємо ще певного вжитку: не всі з них можемо їсти, переробляти на матеріяли чи ліки. Не інакше стоїть справа з освітленням; елєктрична лямпка все ще дуже дорога, а думка, щоб використати "безплатне світло" міліонів світлячків не прикладана практично. Радіоактивні тіла з безмежним запасом енерґії та тепла — небезпечні для людського організму.

Комунікаційні засоби.

З комунікаційних засобів залізниця поволі зникатиме з поверхні землі. Вона вимагає величезних капіталів і невпинної контролі над щораз довшими шляхами-рейками. Люди можуть переїжджати з місця на місце скоріше та вигідніше, ніж залізницею — автами, автобусами, літаками. Авто буде щораз більше досконалитися і зможе їхати 160.000 км, не псуючись. Літак перевозитиме людей з Ню Йорку до Льондону за 10 годин, — може ще скоріше. Смертельних випадків щораз менше — на 16 міліонів кільометрів переїзду пасажирських літаків трапляється одна смерть.

Телєвізія дасть небавком людям нагоду стежити у себе в хаті за подіями, що десь одночасно відбуваються у світі, — у телєфоні можна буде чути якнайвірніший голос розмовця, а головне радіо можна буде носити при собі в кишені. Жінка пригадавши собі щось на вулиці зможе розмовляти з чоловіком, який сидить дома, чи навпаки.

Мінерали.

Мінерали у надрах землі ще дуже багаті, але люди видобувають їx щораз скоріше і щораз частіше виробляють з них не тільки необхідні предмети, але і дрібниці для буденної приємности. Алюміній добуваємо тепер у місцях землі, де вона має його 50 відсотків, але на поверхні цілої землі алюмінія нема більш як 7 відсотків! У морі плаває золото, і якби його видобути звідти, то можна б цілу земну кулю виложити золотим пішеходом. Автім у морській воді воно знаходиться в одній міліоновій пропорції; досі туди за ним не шукають.

Міліярди пропадають на полях.

Хліборобство досі не працює під опікою вчених, щоб могло використати силу землі та хемічних винаходів якслід. Коли господарство переміниться у промислове підприємство, тоді кожна хата хлібороба матиме хемічну фабрику, машини та всякі апарати. Вже тепер відомо, що багато рослин можна використати для таких виробів як гази та алькоголь. Щороку на полях пропадають міліярди серед невикористаних відпадків соломи, висівок, трачиння тощо. 3 них можна вироблювати папір, усякі матеріяли до буденного вжитку, так як з відпадків сукна чи дерева виробляємо папір.

Синтетичний харч.

Велике питання науки, на яке чекаємо кождого дня, звязане з новим способом поживи, т. зв. синтетичної, вироблюваної в лабораторіях, що могла б заступити плоди природи. Великий Бертельо вже думав про таку поживу. "Таблетки чи порошки замість великого обіду на тарілках упростили б життя міліонам. Але труднощі в тому, що харч, щоб був стравний, мусить мати теж свої розміри, бо шлунок вимагає праці. Найважніше, щоби люди бідні не витрачали всього свого заробітку на прохарчування, ані половини ні третини, ані щоб увесь вільний час тратили для заробітку на прожиток. Усі штучні харчі повинні бути дешевіші, як природні. Але чи можна буде штучними виробами заступити яблука, хліб, мясо, сумніваємось.

 

Поштові посилки з бомбами.

"Скотленд Ярд" веде енерґійне слідство у справі поштової посилки і вибуховим матеріялом, що її надано минулої пятниці в одному з поштових бюр у Льондоні. Посилку переслали знавцям. Здогадуються, що її вислали члени републиканської ірляндської армії.

Згинув арабський делєгат на льондонську конференцію.

ЄРУСАЛИМ. ПАТ. Адуан Нашашібі, один з делєґатів поміркованої арабської партії на льондонську конференцію, вмер від ран, які він в суботу дістав. Адуана Нашашібу напали, як він як глядач брав участь у матчі копаного мяча.

Рапорт про укріплення Лібії.

РИМ. ПАТ. Мусоліні прийняв марш. Бадоліо, який після повороту з Лібії склав шефові італійського уряду звіт про стан оборонних укріплень на західньому пограниччі Лібії.

Марш. Ґерінґ приїхав до Сан Ремо.

В неділю рано марш. Ґерінґ разом з дружиною переїхав через Ґеную і в год. 11. приїхав спеціяльним поїздом до Сан Ремо.

Інциденти на совІтсько-манджурському кордоні.

ТОКІО. ПАТ. Аґенція Домеї повідомляє з Гоінкінґу про два інциденти, що трапилися на совітсько-манджурському кордоні. В суботу рано трьох совітських кіннотчиків нелегально виїхало на  манджурську територію обстрілюючи прикордонні стежі близько Суіфенго у провінції Кірін.

Другий інцидент трапився в неділю в год. 8-ій рано. 40 вояків, що належать до світської прикордонної сторожі, передісталося на манджурську територію близько Кваніегтої на північ від смуги Суіфенго у провінції Кірін. Совітські вояки обстрілювали стежу складену з 20 манджурських вояків.

Манджурський уряд склав енерґійний протест у ґенерального консуля Совітського Союзу в Харбіні у звязку зі згаданими інцидентами.

Національна Еспанія вестиме незалежну політику.

У розмові з кореспондентом "Дейлі Хронікль" у Барсельоні ґен. Франко ще раз підкреслив охоту зберегти повну незалежність політики національної Еспанії. Навіть пядь еспанської землі не дістанеться під якенебудь чуже панування — запевнив ґен. Франко. Нова Еспанія не кермуватиметься ані ідеєю реванжу ані ненависти. Світ мусить це зрозуміти. Перемога без згоди була би пустим тріюмфом. Хочемо бути приятелями навіть тих, що досі були нашими ворогами. Коли наші вчорашні вороги захочуть щиро співпрацювати з нами, Еспанія своїми власними силами зможе відзискати місце, яке їй в Европі належиться.

Еспанія винна Італії 8 міліярдів лірів.

ПАРИЖ. ПАТ "Ексцельзіор" обраховує, що довг, який національна Еспанія затягнула в Італії за всякого роду достави, доходить до 8 мільярдів лірів.

 

(«Діло», ч. 51)

 

______________________________

 

8 березня 1939 р.

 

З. Лисько. Шевченківський концерт.

5-го березня ц. р. в салі "Атлянтік" відбувся урочистий Шевченківський концерт. Для львівської громади була це справді урочиста подія, бо в цьому концерті збіглися три святочні моменти. По-перше — 125-і роковини народження Поета, по-друге — така рідка й небуденна подія, як український симфонічний концерт і по-третє — два нові українські симфонічні твори.

 

Краєва хроніка. Михайло Яновський, 28-літній робітній, з Петриківців к. Тернополя, побив буком 60-літню Юлію Мровяк так дошкульно, що побита старушка до 4 годин померла. Яновського арештували й відставили до судової вязниці в Чорткові. — На дорозі в Сухоставі пов. Копичинці знайшли вночі непритомного 35-літнього Пилипа Вавришина, який годину пізніше помер. Підчас слідства устійнено, що Вавришин прибув перед вечором до Сухоставу і що він помер від побоїв. — В будинках Евстахія Совірка з Монастирець пов. Лісько вибухла пожежа, яка знищила мешкальний дім, стодолу і стайню вартости 2.000 зол. У стодолі спалився на смерть 36-літній Григорій Савінський, яким теж спричинив пожежу, кинувши недокурок папіроски. — Пяниця Станислав Патерек із Радимна зачіпив по пяному Михайла Швачка й без причини стрілив до нього з револьверу й поцілив у лівий бік грудей. Швачок помер на другий день в ярославській лічниці. Вбивника арештували.

 

Великі протилетунські маневри в Києві. 27. м. зорґанізували в Києві вправи протилетунської та протиґазової оборони. Алярм почався в год. 13.30. Всі мешканці міста убрали ґазові маски. На вулицях появились санітарні дружини, а протилетунська артилерія відкрила вогонь по ворожим літакам. Наступ ворожих машин відкинули, та проте пізним вечором і опісля в ночі атак ще раз повторився. Місто цілковито тонуло в темряві. Управа оборони, як кажуть, вдоволена з вислідів маневрів. (АТЕ).

 

По широкому світі.

Єгипетський уряд ухвалив кредит у висоті міліон шістьсот тисяч фунтів на будову стратеґічного і торговельного шляху, що лучитиме Єгипет з Палестиною.

Бритійська середземноморська фльота виплила на Атлянтик, де відбудеться друга частина маневрів, що почалися на Середземному Морю.

Магатма Ґанді щораз більше ослаблений. Коли намагався встати зімлів.

На військовому летовищі в Бyкарешті вибухла в понеділок пожежа, якої жертвою став анґар з кільканацяти літаками.

Японський міністр війни Ітаґакі зажадав нових кредитів на зброєння в сумі 1896 міліонів.

Число зареєстрованих безробітних в Анґлії на 13-го лютого ц. р. було 1.806.718, тобто на 142.303 менше, ніж було 16-го січня ц. р.

 

(«Діло», ч. 52)

 

______________________________

 

9 березня 1939 р.

 

ік. “Культурне суперництво” у світлі фактів.

Здається, що це була остання заява Секретаріяту Порозуміння Польських Суспільних Орґанізацій програмового характеру, в якій та орґанізація висовувала своє становище до української справи у Польщі. Це була єдина спроба СППСО схопити бодай трохи поважно проблєму польсько-українських відносин — у теорії. Ця теорія казала вправді про примат польського елєменту, як господаря краю та вирішного політичного чинника, а проте допускала "свобідне суперництво" обох народів у ділянках культури й господарства.

 

Д-р Богдан Гнатевич вийшов на волю. Із вязниці в Серадзі вийшов на волю б. старшина УГА д-р Богдан Гнатевич, який відбув у вязниці кару 2 літ і 6 місяців. Д-р Гнатевич, хоч стомлений побутом у вязниці, вийшов із неї здоровий на тілі й сильний на душі.

 

Бють вікна в Самборі. Минулого тижня якісь людці вибили вікна в будинку "Рідної Школи" в Самборі та по вставленні нових шиб, чергової ночі вибили вікна вдруге. Ніччю з 27. на 28. лютого вибили вікна в будинку "Української Бесіди", де мають приміщення крім "Української Бесіди" ще й канцелярія "Просвіти", філія "Союзу Українок" та інші. Тої самої ночі вибили шиби в домі проф. Шумного. Помер визначний український учений. Совітська преса повідомляє, що 25. м. м. помер у Харкові визначний український фізіольоґ та ендокринольоґ і професор харківського університету О. Я. Данилевський, який до останніх днів життя проявляв наукову й педаґоґічну діяльність.

 

Вибили шиби в анґлійській консуляті у Львові. Польська преса приносить вістку, що перед двома днями, якісь невідомі справники вибили вночі дві шиби в анґлійськім консуляті у Львові при вул. Коральницькій.

 

За намаганє звільнення Бандери. Апеляційний суд у Познані розглядав присуд познанського окружного суду у справі члена ОУН Куспіся, якого засудили на 8 літ вязниці за спробу звільнити Степана Бандеру з вязниці. Апеляційний суд затвердив присуд окружного суду.

 

Не приймають еспанських утікачів.

ЛЬОНДОН. ПАТ. Повідомляють із Альжиру, що до Мерес ель Кебір прибуло 7 еспанських урядових кораблів з 300 пасажирами, серед яких є багато старшин. Залоги сподіються, що альжирська влада дозволить кораблям закотвичитися у пристані. Влада Орану відмовилася прийняти кораблі і пасажирів.

Де подівся Неґрін?

ПАРИЖ. ПАТ. З двірця Австерліц, на якому Неґрін висів, він переїхав на ліонський двірець, звідки виїхав у невідомому напрямі. Дель Вайо не приїхав разом з Неґріном до Парижа, але залишився ще в Тулюзі.

Перемога Ґандія.

РАДЖКОТ. ПАТ. Ґанді прийняв запросини віцекороля і як тільки дозволить на це стан його здоровля він виїде до Ню Дельгі. Магатма ще дуже ослаблений, але йому не загрожує вже ніяка небезпека. Та ще не можна йому покидати ліжка, при якому без перерви сидять лікарі.

Володар Раджкоту погодився поробити устроєві зміни у своїй державі допускаючи людність до участи в управі державою. Подробиці тієї реформи мають обговорити в Ню Дельгі підчас побуту там Ґандія.

Італійський міністр у Німеччині.

МІНХЕН. ПАТ. Італійський міністр хліборобства Россоні приїхав у вівторок до Мінхена на запросини міністра прохарчування Райху Дарре. Міністр Россоні огляне в Німеччині зразкові господарства і заведення до перетворів у Баварії та відбуде низку розмов у справі господарської співпраці. Німеччини й Італії в ділянці хліборобства.

Повстання курдів.

КАІРО. ПАТ. З Бейруту повідомляють, що серед курдів на турецько-сирійській границі вибухло повстання. В часі бою між сирійським військом та повстанцями впало багато вбитих.

Повстанням удалося перервати телєфонічну сполуку між Джебель у країні курдів і Алєппом.

Похорон патріярха Крісті.

Похорон померлого румунського премієра патріярха Крісті, відбудеться в неділю або понеділок у Букарешті. Тіло патріярха мають привезти поїздом у пятницю цього тижня. Похорон відбудеться на кошт держави.

Японські літаки бомбардують.

ТОКІО. ПАТ Коло 30 японських літаків у бойовому ладі заатакувало Єнан у провінції Шенсі, бомбардуючи китайські військові обєкти, м. ін. шкоду кадетів. Ескадра з 20 літаків бомбардувала місто Нінґсія, столицю провінції Нінґсія.

 

(«Діло», ч. 53)

09.03.2014