24-30 березня 1914 р.

25 березня 1914 р.

 

"Росийський театр у Львові". 

Як руссофіли показують росийським гостям "росийські" села "росийських" селян в Галичинї. — "Великоруський диялєкт" Гуцулів. — "Росийський театр у Львові". — Традицийний спосіб надуваня. — "Росийський посол Ґлєбовєцкий". — "Bluff" і гумбуґ на всї сторони.

 

Ревізиї в москвофільських товариствах. Прикарпатская Русь доносить зі Скалата, що на припорученє староства переведено 18. с. м. ревізию в тамошній читальни ім. Качковського і в "Самопомощі", які містять ся в домі Василя Перешлюґи. Шукали росийських книжок, але — як пише Пр. Русь — не найшли нїчого підозрілого. Сконфіскували лише грошеві перекази, на котрі Перешлюґа післав своїй жінці завдаток на адресу фірми Кареш і Стоцький в Бремі на переїзд до Америки.

 

"Росийсько-карпатський союз". В Москві уконституувало ся під проводом Миколи Ґучкова, провідвика декабристів, росийсько-карпатське товариство, до котрого належать представники найріжнїйших славянських напрямів. Одною з головних цілий товариства має бути примиренє Славян.

 

Румунїя й Росия. Один берлїнський дневник умістив недавно звістку про можливість відступленя Румунїї Бесарабії або частини її. Румунські ґазети передрукували сю звістку, але поки що без ширших коментарів. Здебільшого ґазети не вірять, щоби Росия згодила ся відступити від своєї традицийної полїтики і змаганя до розширеня своєї териториї. Румунська ґазета Адверуль опублїкувала вступну статю на сю тему під заголовком "Тіmeo Danaos", в якій висловлює сумнів що до віродостойности звістки про можливість відступленя Бесарабії і каже, що сю поголоску скорше могла пустити Австрия. Коли б одначе Росия справдї дійшла до цілковитого порозуміня з Румунїєю і звернула би їй її одноплеменників, тодї зникло би всяке недовірє й ненависть до Росиї. Тодї Румунїя могла би сконцентрувати свої заходи на Семигородї.

Нема що й казати, привабливі се мрії в Румунїв. Хай лише не забувають, що Росия при ослабленю Австриї може без особливих трудностей з цілої Румунїї зробити свою ґубернїю — нїчого більше.

 

Відчити про Шевченка в Ціріху і Женеві. Д-р професор у Льозанї читав реферат про Шевченка в Ціріху і в Женеві. Реферат в Ціріху був призначений для місцевої інтеліґентної публики і читаний у французькій мові. На вступі дав референт огляд і характеристику істориї українського народу, підчеркнувши особливо його змаганя до свободи і невалежности, і потім вияснив значінє Шевченка для української нациї. Реферат удав ся дуже гарно. Присутних було 250 осіб, між ними представники преси і велике число визначних ціріхських горожан і дїячів. Реферат незвичайно заінтересував присутних, так що оплескам не було кінця. По рефератї богато слухачів дякувало референтови за те, що він "відкрив їм очи" на український нарід і українську справу. Успіх реферату як найкрасше ілюструють замітки про нього в місцевій пресї, де подано його зміст. На другий день д-р Зелїб читав реферат про Шевченка в Женеві для росийських студентів, в товаристві "Наука и Жизнь". В сїм відчитї прелєгент вияснив головно становище Шевченка в світовій лїтературі. По відчитї авдитория одноголосно ухвалила вислати привітну телєґраму до київського комітету.

 

Румуни про Шевченка. Букарештенський дневник Dimineata (Ранок), одна з найпочитнійших румунських часописий, помістив в числї з 6. с. м. передову статю п. з. "Пісня кріпака і месть деспота", в якій досадно змальовує гнет і насильство царату над українським народом і подає довшу житєпись Шевченка. Підчеркує національне значінє поета, а в кінци, говорячи про заборону ювілею, закликає український народ до боротьби за волю, народ, котрий "не має нїчого до втраченя в тій боротьбі, крім — кайдан". Першу сторону числа прикрашує великий портрет Шевченка, обмережаний ориґінальним румунським взоpом.

 

Відгомони Шевченкового ювілею. Постановою київського ґубернатора адмінїстративно покарано таких осіб, що брали участь в зборах на передоднї Шевченкових днїв на Нестерівській вул. в кватирі вдови по сьвящ. Мельникової. П. Мельникову покарано на 75 карб. з заміною арештом на 3 тижднї; студентів: М. Ковалевського, С. Беневського, М. Барнабова, Г. Maзypкевича арештовано на 3 місяці кождого; курсисток: Н. Манджос, Є. Кремянську на 2 місяці; студентів: В. Назарянца, П. Котова і М. Єремієва арештовано на 1 місяць. Студента В. Кандаурова, арештованого 24/2. ст. ст. випущено з Лукіянївської тюрми. Новое Время доносить, що всїх арештованих за демонстрациї в Шевченківські днї притягнуть до суду по 121 ст. карн. ст.

 

Телєґрами.

ВІДЕНЬ. (Ткб.) Hochschulcorrespondenz доносить, що мінїстер просьвіти д-р Гусарек сьвяткувати буде в понедїлок дня 30. с. м. 25-лїтний ювілей одержаня докторату.З нагоди сеї вистави наукові заведеня в Австриї приготовляють ріжнї манїфестациї.

Цісар Вільгельм в Венециї.

ВЕНЕЦИЯ. (Ткб.) Цісар Вільгельм прибув сюди вчера рано.

ВЕНЕЦИЯ. (Ткб.) Цісар Вільгельм дав посадникови Ґрімамені 3000 марок для жертв морської катастрофи.

Новий доцент у львівськім унїверситетї.

ВІДЕНЬ. (Ткб.) Мінїстер просьвіти затвердив ухвалу колєґії професорів про допущення Жигмонта Янїшевського як приватного доцента математики нa фільольоґічнім видїлї львівського унїверситету.

Швіга — Швертнер.

ПРАГА. (Пр. тел.) Narodni Listy доносять, що посол Швіга старав ся сими днями про зміну назвиска на Швертнер, одначе просьби не узгляднено.

Франция в оборонї Австриї.

ПАРИЖ. (Пр. тел.) La Сrоіх містить статю Нового Времени про подїл Австро-Угорщини і заявляє, що істнованє Австриї є житєвим питанєм для Франциї.

Конференциї бар. Скерлеча з угорським правительством.

БУДАПЕШТ. (Прив. тел.) Вчера вернув сюди з Відня ґр. Тіса. Зараз о 10 перед полуднем приняв бана Хорватиї бар. Скерлєча, котрий приїхав сюди з Загребу, і говорив з ним довший час. Вже за останнього свойого побуту в Будапештї бар. Скерлєч конферував з поодинокими мінїстрами про хорватські справи, одначе ізза недуги ті конференциї було перервано. І саме теперішні конференциї становлять продовженє попередних. Опісля конферував бар. Скерлєч довгий час з мінїстром торговлї бар. Гарканї. Мабуть завтра бар. Скерлєч покінчить свої конференциї і відїде назад до Загребу.

Розбиті заручини.

БУКАРЕШТ. (Пр. тел.) Адеверуль довідуєть ся зі сторони двору, що не прийде до заручин грецького престолонаслїдника Юрія з дочкою румунського престолонаслїдника княжною Єлисаветою. Доси офіцияльних заручин не бyло, а понеханє заручин вийшло від самої княжної, котрій не сподобав ся грецький престолонаслїдник. Король Кароль радий був би з сего подружа, але згодив ся на просьбу грецького короля, щоби не примушувати княжної Єлисавети.

Цар боїть ся війни.

БЕРЛЇН. (Пр. тел.) Vossische Zeitung пишучи про зоруженя в Росиї, каже, що навіть по доповненю зоружень Росия не легко рішить ся на війну в Нїмеччиною або Австриєю. Бо входять тут в гру не лише мілїтарні причини; цар добре знає, що пораженє на заходї рівнало ся би для него втратї престола.

Боротьба за гомруль.

БЕРЛЇН. (Пр. тел.). Кореспондент Vossische Zeitung доносить на основі розмови з провідником Ульстерців Едвардом Керзоном, що поведенє ульстерців буде залежати від відношеня правительства до них. Коли правительство накине Ульстерови ірляндський парлямент, то прийде до війни. Правительство збирає війска. Коли правительство не поробить скоро концесий, то Ульстерці нападуть на правительственні війска.

ЛЬОНДОН. (Ткб.). В палатї громад пос. Лі спитав, чи се правда, що ґен. Ґоф відкликав свою димісию щойно тодї, коли від мінїстра війни одержав запевненє на письмі, що війска, які є під його командою, не вишлеть ся до Ульстеру, щоби на Ульстерцях вимусити згоду на гомруль.

Мінїстер війни Сілї заявив, що всї кореспонденциї і документи оголосить так, щоби в сїй справі не було нїяких тайн.

ЛЬОНДОН. (Ткб). Daily News доносять: Вибори до парляменту будуть певно в лїтї.

ЛЬОНДОН. (Ткб.). Вчера вечером зайшли в Пельжаст перепалки між унїонїстами і націоналїстами. Кидано камінями і стріляно з револьверів. Полїция розігнала товпу.

 

(«Дїло»)

 

____________________________

 

26 березня 1914 р.

 

В. Щурат. Триюмф Шевченкової "Відьми".

З нагоди промови Пуришкевича в Думі.

 

Вправи українських сїчових стрільців. Вчера рано переходив перший раз улицями Львова значнїйший віддїл українських стрільців (коло 120 осіб), з яких часть була умундурована. Похід вийшов з "Повітової Сїчи" і опинив ся на "Кайзервальдї", де відбули ся вправи. В походї і вправах брали участь делєґати всїх "Сїчий" львівського повіту (22 особи), які є тепер на пожарничо-ґімнастичнім і стрілецькім курсі. Вечером відбула ся для них і для численно зібраних стрільців безплатна вистава патріотичної драми Грінченка "За батька", яку відіграли аматори львівської "Сїчи". Курс кінчить ся нинї вечером.

 

Викликують тїнь Мазепи. Нова телєґрама до мін. Майданова. В недїлю 22. с. м. рада "київської філії всеросийського національного coюзa" післала на імя мінїстра внутрішних справ Н. Маклакова таку телєґраму:

"Загальне зібранє членів київського віддїлу всеросийського національного союза, вислухавши реферат А. В. Стороженка про мазепинську небезпеку і дебати з приводу нього, вважає в так званому мазепинському рухови чисто полїтичні тенденциї, з помочю яких повинні здїйснитись пляни наших західних сусїдїв — віддїлити від Росиї багатшу її країну. Урядова влада і національно-росийські громадські сили мусять невтомно боротись з загальним розвитком мазепинських полїтичних орґанїзаций, як-то: клюбів, ґазет, журналів, товариство допомога початковому розвиткови осьвіти, кооперативів, книгарень, музичних гуртків і т. инш., які нїби з метою етноґрафічно-культурних завдань, працюють над знищенєм в широких верствах росийського національного почутя і постепенно привчають народні маси до мрії про необхідність віддїленя Південної Росиї від Держави.

"Київський віддїл з сумом мусить признати, що таку велику державну небезпеку мало розуміють. На думку росийських киян необхідно вжити негайно цілу низку заходів до ослабленя і цілковито припиненя шкідливої дїяльности згаданих орґанїзаций".

 

З Краєвого Союза Кредитового у Львові. Загальні Збори Краєвого Союза Кредитого, що відбули ся 25. марта 1914, ухвалили 5% дивіденди від удїлів. Дивіденду за 1913 рік буде Каса Стоваришеня виплачувати, почавши від 1. цьвітня с. р., за предложенєм удїлової книжочки. Дивіденда, непіднята до кінця року, буде по мисли параграф 26 статута дописана до удїлу. — Дирекция.

 

Хто складає візити "ревізорам" з Петербурга. В Прик. Руси читаємо: "Вчера (дня 24. с. м.) около 12. год. передполуднем в Европейськім Готели явив ся особисто намісник краю Коритовський і передав свої візитівки для всїх послїв гостий.

 

Гонорарі Каруза. Славно-звісний італїйський тенор Енріко Карузо заключив з дирекциєю нюйорського театру "Metropolitan House" новий договір. На основі сего договору діставати буде Карузо за кождий свій виступ по 14.000 корон. Се найвисший гонорар, який колинебудь виплачувано співакам.

 

На ратунок Підкарпатя!

В цілій полосї прикарпатській дієть ся тепер се, що колись дїяло ся з Тустановичами і Бориславом. Всякі спекулянти, користуючись несьвідомостю наших темних гірняків і їx невідрадним материяльним положенєм, кинулись наче круки на жир і контрактують терени нафтові зa безцін, а селяни не застерігаючи собі навіть т. зв. процентів "брутто" вдоволені, що "за дармо" прийшло їм до кишені в так тяжкий передновок кілька десяток корон — як пр. в Липю пов. турчанського, де за відступленє на 25 лїт кождого ґрунту плачено по 40 К. Так само дїєть ся в наших селах устрицького повіта, як в Гошівчику, Рабю і Гошові, де на жаль оден таки з "наших" людий в тім "сьвітлім" інтересї відограв велику ролю.

Справа ся нагла і великого значіня. З причини подорожіня ропи на ринках краєвих і зaграничних ізза того, що Кавказ і Румунїя не виказують вже такої продукциї ропи як давнійше, кинули ся всякі фірми заграничні і тутешні на прикарпатську країну і цілою силою пари купують терени нафтові. За яких 2—3 місяці не стане може села, де не була-б нога спекулянта нафтового, де не запустили би ті спекулянти своїх кігтів в наше тїло. Велика праця і відвічальність жде нашу сьвідому інтелїґенцию, щоби з тої баталїї вийшов наш селянин бодай сяк-так цілий. Колиж тої сьвідомої інтелїґенциї в горах, як повітї турчанськім, лїськім і устрицькім є страшенний брак, а до того тут ще найбільший процент москвофільської інтелїґенциї, якій справа ся байдужна, — то не можна стояти тут з заломаними руками.

Зарадити тут треба дуже скоро, бо процес переходу наших селянських ґрунтів в руки спекулянтів поступає так надзвичайно скоро, пр. значна часть устрицького повіту майже законтрактована на поганих для селян умовах. І тяжко тут щось путнє видумати, а то з причини великої темноти наших гірняків, убожества, браку кредиту і браку нашої інтелїґенциї. На мою гадку не мож того процесу спинити і зарезервувати його для будучих наших товариств акцийних — треба бодай так робити, щоб той процес відбув ся для нас як найменше некорисно і в тім зглядї позволю собі дати пропозициї під розвагу.

По перше, щоб цілу акцию в тій справі взяла в свої руки місцева інтелїґенция (як пр. в Бандрові нар. де завдяки заходам сьвідомих одиниць селяни вийдуть з великою користию) — і станула тут в ролї посередників; вона нехай віднесе ся до нашого товариства нафтового в Дрогобичи, котре повинно мати в евіденциї більші фірми заграничні і до них віднести ся з пропозиціями закупна теренів нафтових.

Користь буде з того така, що застереже ся для селян більший процент брутто від 5.8 прц. (про котрого велике значінє наш селянин і понятя не має) a й інтеліґенция враз з згаданим товариством за їx труди може мати певну винагороду. Подруге: Наш Народний Комітет повинен в як найскоршім часї видати летучі листки з осторогою і поясненями умов, які повинні ставити селяни за відступленє своїх піль під терена нафтові. Ті листки повинно розкинути ся по селах і містах підгірських і то на цілій полосї прикарпатській, а головно в найбільше загрожених повітах устрицькім, турчанськім, лїськім, сяніцькім, горлицькім і пр.

Наших економістів і товариство нафтове в Дрогобичи, щоб виявили свою гадку в тій немаловажній справі і подали від себе способи, прошу якби зарадити сїй небезпеці, а зарадити треба дуже скоро, бо periculum in mora.

О. П.

 

Галицька позичка.

ВІДЕНЬ (Пр. тел.). Wiener Zeitung оголошує цісарський розпорядок з дня 24 марта с. р., яким надаєть ся на основі 14 § основних законів право пупілярности 13 мілїоновій краєвій галицькій позичці.

Нові правительственні достойники в Боснїї.

ВІДЕНЬ (Ткб.) Цісар найвисшим розпорядком з 24 марта іменував другого віцепрезидента боснїйського сойму д-ра Миколу Мандіча заступником шефа краєвого правительства в Боснїї і Герцеґовинї, а тайного радника Юлїяна Рогонїя президентом новоутвореної обрахункової палати в Боснїї і Герцеґовинї. Заступник шефа краєвого правительства, крім адмінїстрацийних функций буде репрезентувати правительство в соймі і буде вести в нїм його полїтику. Д-р Микола Мандіч в фаху адвокат, ще перед анексиєю Боснїї брав дуже живу участь в полїтичнім житю краю, від заведеня конституциї в Боснїї належав до президиї сойму, був раз президентом, а три рази віцепрезидентом. Д-р Мандіч зложить мандат і звине адвокатську канцелярию. Віце-президентом сойму на місце Мандіча іменований д-р Сунаріц.

Цісар Вільгельм в Венециї.

ВЕНЕЦИЯ (Ткб.) Король Віктор Емануель прибув сюди вчера рано, овацийно витаний населенєм, зібраним численно на площі сьв. Марка, не зважаючи на густий дощ. О 10. рано прибув король в товаристві маркіза ді Сан Джулїяно на поклад "Гогенцолєрна". Гармати італїйських і нїмецьких кораблїв дали привітні вистріли, залога викликнула "Урра!" Стріча обох монархів була щира, поцілували ся двічи. О год. 11. покинув цісарський яхт, потім відвідав німецький корабель "Ґебен".

ВЕНЕЦИЯ (Ткб.). Вчера вечером відбув ся на покладї яхту "Гогенцолєрн" обід на 40 накрить. Нїмецький цісар і італїйський король сидїли проти себе. В обідї взяли також участь: мінїстер заграничних справ маркґр. ді Сан Джулїяно, нїмецький амбасадор при квіриналї фон Фльотов почот короля і начальники міських властий. О год. 11. вечером король відїхав до Риму.

"Росія" про антиавстрийський союз.

ПЕТЕРБУРГ. (Тел. Аб.) Урядова Россія пишучи про інтервю певної високої особистости на тему нового уґрупованя великих держав з вістрям зверненим проти Австриї каже, що замітки сї, коли не були взагалї твором фантазиї журналїста, не відповідають рішучо опінїї офіцияльних росийських кругів.

Катастрофа на Спреї.

КЕПЕНЖ. (Ткб.). На Спреї пароплав перевернув лодку, на котрій було двайцятькілька осіб, головно жінок. Лише 7 виратувало ся.

Перенесенє київського ґубернатора.

ПЕТЕРБУРГ. (Пр. тел.) Серед висшої адмінїстрациї Київа мають послїдувати великі зміни. Предложено злучити обовязки командуючого війсками з обовязками ґенерала ґубернатора в одній особі. Послїдним називають ґен. адютанта Іванова. Після перенесеня київського ґубернатора Суковкіна до Казаня, на місце послїдного назначить ся київського полїцмайстра полковника Скалона, а заступником його підполковника, кн. А. Черкаського.

Ватерльо історичним памятником.

БРУКСЕЛЯ. (Ткб.) Палата приняла закон, на основі котрого поле боротьб під Ватерльо маєть ся заховати яко історичний памятник.

Грудна чума.

УРАЛЬСК (Пет. Аґ.). В Індераку приключили ся два нові випадки грудної чуми. Від 15. с. м. занедужало на сю пошесть 14 осіб, з котрих 11 померло.

Росийське війско в Персиї.

ПЕТЕРБУРГ (Ткб.). Тутешне перське посольство просило заперечити вісти часописий, наче би перське правительство старало ся в петербурських правительственних кругах за се, щоби не відкликувати з Персиї росийського війска.

Наншікай хорий.

ЛЬОНДОН. (Пр. тел.) Daile telegraph доносить з Пекіна, що президент Наншікай занедужав тяжко. Терористична партия з кождим днем робить ся щораз сьмілїйша. Президент дістає дуже богато листів з погрозами, тому до него допускають лише найблизших приятелїв.

 

(«Дїло»)

 

____________________________

 

27 березня 1914 р.

 

Цісар про національні справи в Галичинї.

ВІДЕНЬ. (Ткб.) Часописи доносять, що намісник Коритовський був учера передполуднем у цісаря на авдиєнциї. Намісник дякував монархови за повний ласки спосіб, яким цісар відзначив дїяльність його в справі доведеня до ціли галицької виборчої реформи; потім зложив намісник звіт про біжучі справи, а саме також про стан запомогової акциї.

По авдиєнциї прибув намісник до президента мінїстрів Штірка і відбув з ним одногодинну конференцію, підчас котрої розглядали запомогову акцию. В справі скликаня сойму ще не прийшло до порозуміня на вчерашній конференциї.

У цісаря був також на авдиєнциї д-р Кость Левицький, щоби зложити подяку за відзначенє з нагоди справи виборчої реформи. Цісар зазначив, що все мав для Руси батьківську печаливість і висловив надїю, що беручи початок з виборчої реформи, співжитє обох народів буде успішно розвивати ся. Пос. Левицький відвідав потім премієра ґр. Штірка, урґуючи прискореня запомогової акциї.

 

Ц. к. мінїстерство віроісповідань і просьвіти признало приватній жіночій ґімназиї СС. Василиянок у Львові рескриптом з дня 4. марта 1914 Ч. 6688 право прилюдности і право відбувати зрілости перед власною комісиєю та видавати свідоцтва зрілости з важностию державних. Перший іспит зрілости буде сего року імовірно з кінцем мая.

 

Відгуки київських демонстраций. Вчора після двотижневого арешту за участь в демонстрациях 25 і 26 лютого ст. ст. випущено з полїцийських участків 47 студентів і курсисток. Всїх арештованих на зібраню в домі ч. 8 при ул. Нестерівській переведено з тюрми в участки, де вони мають відсиджувати наложену на них адмінїстративну кару. Що далї буде з сими арештованими, ще не відомо, бо жандармська власть ще не вспіла розглянути весь материял, забраний підчас недавних трусів.

 

В справі "сїчових стрільців” пишуть нам. Я належав до тих, що бачили як віддїл "сїчових стрільців" переходив 25. с. м. улицями Львова. Межи "стрільцями" було також кількох в одностроях і власне ті однострої насунули менї на гадку дуже важний сумнїв. І так що передовсїм падає в очи се факт, що ті однострої є з такого самого сукна і такої самої краски, як мундури польських "strzelców" і "bartoszowych drużyn”. Ствердженє ceгo факту вистарчає, щоби поставити яко катеґоричне домаганє: українські товариства стрілецькі не можуть, не сьміють і не повинні бути таксамо умундуровані як товариства польські — до того — як "bartoszowe drużyny" — підлягаючі начальній команді "naródowej rady!" Не лише звичайне почутє відрубности але передовсїм згляд на всякі можливі евентуальности в будучности — мусить нам наказувати, що однострої стрілецькі українські мусять від одностроїв стрілецьких польських засадничо і маркантно ріжнитись. Була се отже прямо фатальна гадка заводити однострої такі, як ми се бачили недавно на " сїчових стрільцях" ідучих улицями Львова, і тому чинники компетентні повинні чим скорше зарядити що треба, щоби зло, котре в будучности могло би принести прямо необчислимі наслїдки — з самого початку усунути.

 

Державна позичка.

ВІДЕНЬ (Ткб.). Управитель мінїстерства скарбу уповажнив консорцию банків з почтовою касою ощадности на чолї до обнятя 4 і пів процентової позички в касових асиґнатах, котрі маєть ся амортизувати протягом 15 лїт льосованями в сериях. Номінальна вартість позички виносить 396,000.000 К. В ціли переведеня позички принято до консорциї ряд банків в Нїмеччинї, Голяндиї, Італїї і Швайцариї.

Збільшенє артилєриї.

ВІДЕНЬ (Пр. тел.) Die Zeit доносить, що як заявляє війскова адмінїстрація, показала ся конечна потреба виеквіпувати кожду дивізию піхоти 60 гарматами. Таке збільшенє артилєриї коштувати буде 150 мілїонів корон.

Листові телєґрами між Австриєю і Нїмеччиною.

ВІДЕНЬ (Ткб.) З днем 1. цьвітня введеть ся листові телєґрами між Австриєю і Нїмеччиною. Одно слово коштувати буде 3 сотики, але телєґрама буде коштувати найменше 60 сотиків.

Цісар Вільгельм на Корфу.

ВЕНЕЦИЯ (Ткб.) Цісар Вільгельм нинї рано на своїм яхтї "Гогенцолєрн" виїхав до Корфу.

АТЕНИ. (Ткб.) Королївська пара прибула на Корфу. Часописи доносять, що цісар Вільгельм відвідав Атени.

ЦАРГОРОД. (Ткб) Ходить чутка, що цісар Вільгельм візвав до себе на Корфу тутешного німецького амбасадора Ваґенгайма.

Анархія в Альбанїї.

ПАРИЖ. (Пр. тел.) Temps доносить з Дураца, що там панує справжня анархія, так, що треба буде запровадити воєнний стан.

Як зачувати з італїйських жерел, прийшло до великого непорозуміня між президентом мінїстрів Турканом пашою і мінїстром війни Есадом пашою, так, що грозить розлам в кабінетї і боротьба між прихильниками обох мінїстрів. Як скінчать ся сї непорозуміня, годї предвидїти, але можна сказати, що Альбанїя стоїть перед новими небезпеками.

ВІДЕНЬ. (Пр. тел.) Albanische Korrespondenz доносить з Дураца: В тутешних полїтичних кругах звертають увагу на се, що небавом минає реченець, який великі держави визначили Грециї до опорожненя Альбанїї. Альбанїя хотїла сю справу полагодити мирною дорогою, але коли се не вдало би ся, то ужиє енерґічних способів.

Два мілїярди на національну оборону.

ПАРИЖ (Ткб). Палата депутованих радила над проєктом закона, який уповажнює мінїстрів війни і маринарки до ужитя двох мілїярдів франків, яко одноразового видатку на національну оборону. По промові мінїстра війни переведено ґенеральну дискусию і проєкт ухвалено 394 голосами проти 95. В відповіди на відносне питанє мінїстер війни відповів, що сей кредит покриєть ся з маєткового податку; дальше ухвалено вибір субкомітету з посеред палати депутованих і сенату, котрий має контролювати видатки на ціли армії і маринарки.

Мобілїзує чи нї?

БУКАРЕШТ. (Ткб.) Румунська Аґенция називає нїсенїтницею вістку про задуману мобілїзацию румунської армії.

БУКАРЕШТ. (Пр. тел.) Хоч офіцияльно заперечують вістку про мобілїзацию, фактом є, що мінїстерство війни робить приготованя до неї.

Робітники проти переслїдуваня преси.

ПЕТЕРБУРГ (Ткб.) Робітники в тутешних фабриках застрайкували, щоби запротестувати проти переслїдувань робітничої преси. З 300.000 робітників страйкує 30.000. Задумані демонстрациї ударемнила полїцая.

ПЕТЕРБУРГ (Ткб.) Число страйкуючих зросло протягом дня до 45.000.

 

(«Дїло»)

 

____________________________

 

28 березня 1914 р.

 

А. Ж. Про побут і з приводу побуту послів росийської Думи у Львові.

Довідавшись в суботу з вечірних ґазет, що на процес Бендасюка і Ко приїхала ціла ґрупа послів росийської державної Думи та що в судовій сали розправ при ул. Батория мала місце "трогательна" сцена привитаня приїзжих з оскарженими — може не слушно, се покаже кінець розправи — за шпіонство на користь Росиї, я дуже зацікавив ся сею незвичайною і з кождого погляду "полїтичною" візитою росийських полїтиків і рішив ся в ким-небудь з них познайомитись.

 

Національний музей дістав отсими днями догоцінний дар, портрет, мальований Тарасом Шевченком. У нас появив ся отже перший малюнок Тараса. Се портрет приятеля Шевченка, театрального артиста Щепкина, мальований в Нижнім Новгородї, де Шевченко по відзисканю волї, повертаючи до Петербурга довший час перебував і малював майже виключно портрети. Сей портрет дістав в 1865 році урядник асекурацийного товарества "Волґа" в Нижнім Новгороді Коснарський від одного Поляка як національну дорогоцінність. Від него перейшов портрет в руки д-ра Льва Павенцького, а від останного до Національного музея. Портрет уже висить на стїнї і тим став ся приступний для всїх, хто інтересує ся малярством або захоче прийти в безпосередну стичність з кистю Тараса Шевченка. Ів. Труш.

 

Важне для горожан міста Львова. З вдоволенєм приходить ся нам зазначити сей відрадний факт, що наше громадянство міста Львова чим раз енерґічнїйше і успішнїйше бере ся до орґанїзациї нашого міського населеня і прийшло до зрозуміня значіня міст в національнім житю. Попри инші вже істнуючі орґанїзацийні осередки гуртує ся завтра наше громадянство до основаня нового центра під кличем просьвітно-орґанїзацийним, а іменно до основаня філїї тов. "Просьвіта" ім. Тараса Шевченка, специяльно призначеної для дїяльности в містї Львові і його передмістях. Вага столиці краю є кождому аж надто звісна і зайвим би було тратити на те хоч одно слово. Під покровом "Просьвіти" можуть гуртувати ся всї наші сили без ріжниці пола, віку, партийної приналежности і т. д., а праця чекає усїх чимала. Наші недомагаючії дотеперішні читальнї потребують визначної помочи й опіки, основанє нових читалень та заведенє публичних біблїотек, будови нових домів і всї инші справи, доторкаючі національного підйому, входять в обсяг дїланя сеї орґанїзациї. Тому сподїємо ся, що завтра в недїлю 29. с. м. о год. 5. п. п. в сали "Руської Бесїди", Косцюшка 3, збере ся вся сьвідома Українська Громада, щоби в ювілейний рік нашого національного ґенїя сотворити нове дїло, достойне носити Його велике імя.

 

Відчит про Україну мав сими днями в Женеві невтомний трудівник для української справи проф. Зелїб. Численна публика з зацікавленєм — як читаємо у женевській француській часописи — слухала гарно обробленого реферату про Україну, її історию, народ і його житє-бутє та про Шевченка і дивувала ся, що — пише згадана часопись —: "у XX. віці, коли найменший мікроб не скриєть ся перед оком науки — в тім самім віці цілий народ — 33 мілїонів душ, незвісний сьвітови й досї".

 

Вечер в честь Тараса Шевченка устроїла недавно "Славянська Бесїда" в Софії, де чинну участь брали проф. Іван Шишманов, зять Драгоманова і його дочка Лїдія Шишманова. Надто працює тепер проф. Шишманов над викладом про ролю Українців в істориї відродженя Болгариї.

 

"Нафтові" контракти.

Дїло порушило в ч. 6613 в статї "На ратунок Підкарпатя" дуже важну справу виарендовуваня нафтових теренів. Наші люди дають собі від 1859 року витуманювати за безцін нафтові терени, на котрих чужинці в кількох селах (Борислав, Східниця, Тустановичі в дрогобицькім повітї) мілїярди заробили, а наших людий в 99% пустили з торбами. Вже наш белєтрист Стефан Ковалїв порушував в своїх новелях сю сумну для нашого народу справу. Раджено також не раз і по наших ґазетах, як мають наші люди, власники нафтових теренів, заключувати "нафтові контракти", щоби мати більший зиск із тих скарбів, що вони несьвідомо посїдають. Але то горох об стїну метати! Заїде така пявка-обманець, нафтовий аґент, упє нашого власника нафтового терену, забє йому баки, заголомшить його хитрими своїми бесїдами, дасть йому яких 50 (словами пятьдесять) корон, затягне його до нотаря і спише з ним некорисний для власника ґрунту нафтовий контракт.

Редакция Місионаря має велику заслугу, що у прихильного нашому народови знавця "нафтових контрактів" порадила ся і помістила в місячнику за лютий 1914 на окладинці в переписці із п. Теодором Гарасимом з Плавя (скільський повіт) пораду, як мають наші люди нафтовий контракт заключити. Місионар пише: "Скажіть тим людям, щоб так дешево (тано) ґрунту свого не винаймали, бо се занадто мало. Нехай всї сусїди умовлять ся так: По 30 кор. від морґа винаймленого поля, по 1000 (тисяч) кор. від кождої ями і ще (а се найважнїйше) по 12 процент brutto від викопаної ропи. Слово "брутто" означає, що власника ґрунту нічо не обходить, кілько там купця коштує видобутє ропи; але від тої видобутої ропи має заплатити власникови по 12 прц вартости. Наприклад: має господар два морґи поля. На тім поли, чи там в сусїдстві, чи в околици показала ся ропа (нафта чи олїй — все одно). Приходить якийсь купець і хоче винаймити тоє поле і каже так: "Я хочу винаймити поле на 25 лїт. За те дам вам по 22 кор. від морґа, а по 300 кор. від кождої ями". Що з таким купцем робити? Як той купець не хоче більше дати, то шкода з ним говорити. Ви йому скажіть так: "Дай по 30 кор. річно від морґа і по 1000 кор. від ями, а по 12 прц. брутто, то добре; а не даш, то не маєш по що до мене і приходити!" А знаєте, чому то так важний той процент? Ось послухайте. Припустім, що купець згодив ся і ви йому винаймили поле. Що року має він вам платити по 30 кор. від морґа. Зачинає він копати яму, то мусить вам наперед зложити 1000 кор. Копає він копає і докопав ся нафти. За день наплило йому нафти, котра є варта 500 кор. За се має він вам заплатити 12 процент, то є 60 корон (за день). А викопав він нафти за день на 1000 корон, то має він дати 120 корон за один день. А припустїм, що він тої нафти викопав на місяць за 30 тисяч, то що? Тодї має вам дати 3 тисячі і 600 корон (за той місяць). Коли-ж він цілий рік викопає нафти, котра варта 360 тисяч, то що? То має вам від сего заплатити 12 процент, то є 43.200 (сорок три тисячі двіста) корон за сей рік! Розумієте? І сей процент є найважнїйший. Тому домагайте ся доконче від 10—12 процент брутто. Се "брутто" добре собі запамятайте і від того не відступайте за нїщо в світї, бо инакше скривдите свої дїти. Поле не пропаде, не бійте ся, бо воно є винаймлене, але за такі гроші, як ви там згодили ся, нїколи не приставайте, аж поки вам не забезпечать в контрактї 10—12 процент брутто. Як нас в тім не послухаєте, то колись підете з торбами!"

Тимко Ревакович.

 

Додаток про однострій

В справі одностроїв для "Січових Стрільців" дістаємо з кругів Укр. Сїчового Союза ось яку замітку. З приводу вчерашних слушних заміток незвісного добродїя в справі краски одностроїв для українських стрілецьких орґанїзаций подаємо отсим до відома загалу, що "Український Січовий Союз" як начальна орґанїзация Сїчий і Січових Стрільців, від самого початку при обдумуваню однострою руководила ся також, крім зглядів практичности, також зглядом на ріжницю одностроїв від польських стрільців і ухвалила краску зовсїм відмінну. Одна лиш трудність в сїй справі до тепер ще не поборена, а саме, що фабрики не мають на складї більшого запасу сукна мало уживаної краски. Декотрим молодим людям за довго було чекати на доставу ухваленого "Сїчовим Союзом" сукна і через те появило ся у Львові вже кілька одностроїв подібних до польських. З часом одначе ся аномалїя буде усунена.

 

Заграничний огляд.

Зїзд монархів.

В дипльоматичних віденських кругах оповідають, що на зїздї монархів у Венециї обговорювано докладно середземноморське питанє і осягнено цілковите порозумінє між Італїєю і Нїмеччиною. Та сама справа була також предметом розмов підчас побуту цісаря Вільгельма у Відни. Ще важнїйшою була угода в справі Малої Азиї в звязку з баґдадською зелїзницею. У Венециї дійшло в сїй справі до цілковитого порозуміня в тій справі.

Заведенє чотирохлїтної воєнної служби в Росиї.

Pester Lloyd доносить, що росийське правительство має думку завести в пішім війску чотиролїтну службу замість трилїтної. Трилїтну війскову службу заведено в 1908 році, а перед тим обовязувала чотиролїтна. В разї продовженя терміну служби мировий стан війска виносив би 1.8 мілїона, з чого на Европу припадало би 1.4 мілїона. До сього стану Росия вже дійшла протягом зимових місяців, затримавши найстарший презенцийний річник до цьвітня біжучого року. Від цьвітня мировий стан знизив ся би до 1.4 міліона, а в Европейській Росиї до 1 мілїона.

Заведенє чотиролїтної війскової служби дало би правительству можливість утримати підвисшене число війска також в лїтних місяцях.

Наказ до анґлїйського війска.

В палатї громад премієр мінїстер Аскіт повідомив послів, що полевий маршал Френч і ґенерал Евард внесли димісию. Правительство просило їх лишити ся і чекає на відповідь. Далї повідомив премієр, що на воєнній радї ухвалено видати наказ до війска, в якому сказано: 1) що на будуче воєнне начальство не сьміє питати офіцирів або жовнїрів про їx відношенє до наказів; 2) що жадний офіцер або жовнїр не сьміють вимагати від свого начальства яких набудь ґарантий, звязаних з виконанєм розказу; 3) що є обовязком офіцира і жовнїра виконувати кождий правний розказ свого начальства. Аскіт додав, що він буде безглядно тримати ся постанов воєнної ради.

 

(«Дїло»)

 

____________________________

 

30 березня 1914 р.

 

Полїтична корупция.

Афера пос. Швіги відхилила край заслони, якою закрите перед очима загалу явище, що творить на жаль полїтичну систему правлїня в нашій державі і має за собою — коли не сягати далї — що найменше столїтню традицию, традицию з часів Метернїха, який устами купленого для себе здібного публіциста Ґенца голосив, що корупция є одним з конечних способів правлїня.

 

Українська справа і царат

На сю тему говорив мин. пятниці в салї львівської "Ґвязди" перед численною авдиториєю п. Микола Ганкевич. Хоча не з усїми поглядами шан. прелєґента можна згодити ся (напр. з його концепциєю цілих "століть" української істориї як століть житя "з ласки" істориї, далї з його розумінєм ролї нашого народу в 1848 році: воно зовсїм перестаріле супроти нових історичних дослїдів над сею епохою, і т. и.), — то треба сказати, що сї ріжниці в поглядах відносять ся тільки до поодиноких подробиць сього викладу, не нарушуючи влучности самої сути його — характеристики національно-полїтичного моменту.

 

Відїзд четвертого батальону львівського 30. п. п. до Боснїї. Нинї о год. 2. попол. відїздить перенесений до Боснії четвертий батальон львівського 30. п. п. Його попращає в касарнях президия міста і ґенералїция. Батальон сей буде стояти залогою в таборі Боїште, місцевости віддаленій 2 клм. від герцеґовінського місточка Невесїнє. Подорож на місце тривати ме 7 днїв, ато пять днїв мішаним поїздом до Мостару, а відси пішки 46. км.

 

Нехтованє нашої мови. Ґенеральне заступництво виробу лупку асбестового "Етерніт" для Галичини і Буковини в Кракові віднесло ся до одного з наших стоваришень з предложенєм, чи не обняло би воно розпродажи сего виробу у східній части нашого краю. Стоваришенє се відповіло на се предложенє в руській мові, на що одержало відповідь такого змісту в польській мові: "Потверджуємо відобранє пов. дописи з 27/3, котру в залученю звертаємо, позаяк не розуміємо язика росийського (руського) і просимо о ласкаве відписанє нам в мові польській або нїмецькій". — Звертаємо увагу нашої суспільности на згадане висше заступництво "Етернїту" з тим, що коли воно нехтує нашу мову, то належалоб і його знехтувати.

 

Росийські шпіони в Царгородї. Frankfurter Zeitung доносить, що в Царгородї арештовано чотирох росийських офіцирів, котрі фотоґрафували укріпленя над Босфором.

 

Нова елєментарна катастрофа.

Під розпучливі голоси голодуючого населеня і стогони нещасливих еміґрантів — жертв минулорічних нещасть, приходять знова вісти про нове нещастє. Останна ще й до сеї хвилї триваюча буря з дощем і снїгом спричинила виливи всїх правих допливів Днїстра, виливи подекуди небувалі. Опір і Стрий виляли і заляли всї поля, луки, сїножаті і пасовиска в своїх долинах. Засїяна озимина і вївси під водою, зaмулені.

В Синевідську вижнім вода дійшла до хат. Долїшний конець села у водї і деяким хатам грозить заваленє. Засїяні поля на царині під водою. Стрий, Опір, Потік і Млинівка творять одно море. Державний гостинець під водою. Показуєть ся, як невміла є реґуляция Стрия. Висипана тама залита водою на яких півтора метра. Вона певно забрана, як не перервана.

Ціла долина Миколаєва між Стриєм і Львовом залита водою. Почавши вже від Щирця, по обох боках зелїзничої дороги все залите водою, тільки дерева видно. Стрічні селяни тільки охають. Минулого року вода забрала поля, дощі знищили все, а тепер знова озимина, на котру надїяли ся, під водою.

Між Дрогобичем і Самбором зелізничий рух перерваний.

Сян виляв також і заляв тами. Стан води після водовказу на зелїзнім мостї в Перемишли виносить 3.10 метрів над 0. Вода заляла побережні поля на Вовчу і Побережу. Староство й управа реґуляциї Сяну вислали охоронні зарядженя. До загрожених катастрофою місць вислано піонїрів з понтонами, щоби в даній хвилі можна перевезти людий в безпечне місце. Останні вісти з Перемишля доносять, що вода в Сянї вже спадає. Ріка несе маси дерева і фашин. Жандармерия і полїция патролює над берегами Сяну на більшім просторі.

Вилив Полтви

наробив в каналїзацийних роботах Льова шкоди на кілька десять тисячів корон. Вода забрала руштованя, помічничі корита і будови та заляла викопи. Тільки щастєм можна назвати виратованє робітників з филь Полтви, занятих при каналїзацийних роботах. Нагло прибувша вода забрала робітників і з шаленою скорістю несла їх в долину. Щойно при аквадуктї в Клепарові задержали ся на тамі з нанесених водою дощок і бальків. Також великі шкоди пороблені на Вульці.

Особливо великі розміри прибрала катастрофа на Збіжевій площі, де тільки завдяки припадкови не згинули сотки людий, що певно було би зайшло, як-би катастрофа припала була на торговий день. На просторі яких 1000 квадратових метрів завалила ся площа в канал Полтви. Вчера маґістрат видав зарядженя для запобіженя дальшому усуваню ґрунту. Цілий вчерашний день і цілу ніч при елєктричнім сьвітлї працювали робітники на площі і в кориті Полтви під кермою міських інжинєрів.

 

Поворот Франца Фердинанда.

ПОЛЯ (Ткб.). Арх. Франц Фердинанд, котрий в суботу вечером вернув сюди на чолї ескадри, вчера вернув на яхтї "Лякрома" до Мірамаре.

Румунія волить Австрию.

Букарешт (Пр. тел.). Seara в статї п. н. "З Австриєю чи Росиєю?" пише, що всякі заходи Франциї і Росиї, щоби позискати Румунію для Росиї — скінчать ся на нїчім. Росия не може сподївати ся, щоби царівна, коли вийде за сина румунського престолонаслїдника, могла вести в Румунїї москвофільську полїтику. Антаґонїзм між Румунїєю і Росиєю мусить усе більше зростати. Росия мусить втратити всяку надїю, щоби зближенє Румунїї до Росиї було можливе, хоч Австро-Угорщина поповнила похибки послїдними часами, Румунїя волить Австрию з похибками, ніж приязнь з Росиєю. Бо Румунїя не дасть ся задурити пустими фразами.

Бурі і катастрофи.

БУДАПЕШТ (Ткб.). Через виливи здержано зелїзничий рух на цілій лїннїї з Фінфкіху до Патасеґ і на кількох слявонських лїнїях.

СУБОТИЦА (Ткб.). Велика буря завалила тут кілька домів.

МОГАЧ (Ткб.). Буря знищила над Дунаєм богато млинів; один завалив ся, другі забрала вода.

Росийська воздушна фльота.

ПЕТЕРБУРГ (Ткб.) Покінчено випрацьованє нової програми удови воздушної фльори. Постановлено вибудувати разом 326 аероплянів звичайного типу і 10 воздушних дреднотів, дальше вибудуєть ся 100 малих аероплянів системи Сікорського, та аеропляни заграничних систем Фармена, Діпердісена, Морана, Воарда, два аеропляни нових систем нїмецької фірми Румплєра, анґлійської фірми Совіч і румунського поручника Каваніко. Вкінци має ся замовити воздушні кораблї до кермованя один у Франції, один в Росиї.

Виконанє ceї нової програми має ся покінчити найблизшої осени.

Гомруль.

ЛЬОНДОН. (Ткб.) Аскіт і кількох мінїстрів виїхало в суботу з Льондону на село; се доказує, що напруженє внутрішного положеня зменшуєть ся.

Керзон прибув до Льондону і візьме участь в нарадах палати громад в понедїлок.

Француські суфражетки.

ПАРИЖ. (Ткб.) Суфражетки уладили в приватнім домі манїфестацийні збори за пpaвом голосованя жінок, виголошено промови; до демонстацийних походів на бульварах полїция не допустила.

Грізне положенє в Манджуриї.

ПЕКІН. (Ткб.) Місіонарі доносять, що жорстокости, доконувані на чужинцях бандами розбійників, прибирають великі розміри. Юншікай приобіцяв видати відповідні запорядженя. Як доносять з Мукдена, грозить в Maнджуриї вибух повстаня. Цивільні власти одержали такі прикази, як в воєнних часах.

 

(«Дїло»)

30.03.2014