31 березня 1914 р.
Зменшенє кари київським демонстрантам. Київський ґубернатор розглянув 14. марта просьбу декотрих осіб, що відсиджують арешт за участь в дємонстрациях дня 25. і 26. лютого, і робили заходи о скасованє наложеної на них кари. Ґубернатор признав можливим зменшити арешт в півтора місяця на 1 місяць 13 особам, а 6 особам місячну кару замінено трома тижнями. Просьбу 7 осіб не узгляднено зовсїм.
Нова елєментарна катастрофа. Коло Чукви і Рахловиць Днїстер виляв так, що поля і гостинець під водою. В суботу втопили ся у филях розбурханого Днїстра візник і син господаря Лопусевича з Кайзердорфу. Стрвяж також сильно виляв і грозить заливом. Зелізничий рух між Стриєм і Самбором перервано через підмуленє тору і заваленє насипової стїни над тором коло Кульчиць. Рух до Самбора іде через Львів. — Під Диновом Сян виступив з Берегів. Вилив значніший як звичайно. — У Львові канали валять ся дальше. Вчера коло 10. год. рано на розї вулиць Личаківської і Гавзнера заломало ся склепінє каналу і запав ся брук.
Арештованє секунданта. Вчера рано арештовано в Лєобен секунданта (з поєдинку Віхеркевича й Карпінського) Тадея Островського. Його помістили в арештї карного суду. Признає ся, що брав участь в смертельнім поєдинку. Оповідає, що по поєдинку поїхали до Ґрацу, де цілу суботу перебули в кінах і каварнях. До Лєобеї вернув в недїлю в ночи, а рано його арештували. Віхеркевича полишив в Ґрацу. Причиною по-єдинку мала бути сварка в каварни. Підчас су-перечки мав Карпінський образити Віхеркевича словами: "Ти драбе". Віхеркевич відповів тими самими словами. Прийшло до визваня. Віхеркевич домагав ся поєдинку на шаблї, але Карпінський відкинув се домаганє, покликуючи ся на се, що в послїднім поєдинку втратив палець, а вперто домагав ся поєдинку на пістолї, на що вкінци секунданти згодили ся.
Буковина не хоче Швіги. Narodni Listy доносять, що мінїстерство справедливости запитувало висший краєвий суд в Чернівцях, чи повітовий судия д-р Швіга може бути принятий до тамошного судового округа. Краєвий суд в Чернівцях заявив ся проти сего предложеня.
Комісия реформи адмінїстрацийної.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Комісия реформи адмінїстрациї відбула 10. плєнарне засїданє 27 і 28 с. м. Присутні були м. и. проф. Яворський, Кендзьор і Пілят. По подрібній дискусиї, в котрій брав також участь проф. Яворський, принято пропозициї що до управильненя обсягу дїланя державної й автономічної адмінїстрациї. Слїдуюче засїданє по сьвятах.
Ювілей мін. Гусарека.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Мінїстер просьвіти Гусарек сьвяткував учера 25 лїтний ювілей промоциї на доктора прав на віденськім унїверситетї. При сїй нагодї дістав мінїстер богато ґратуляций.
На роботу до Чехії і Данії.
КРАКІВ (Ткб.) Вчера переїхало з краю 500 робітників з контрактами до Чехії і Данїї. До Прусиї вже не їдуть. З Боґуміна прибула ґрупа людий, котрі не найшли роботи.
Договір корабельних товариств.
ВІДЕНЬ (Пр. тел.) Вчера прибули до Відня представники нїмецьких корабельних товариств, щоби підписати звісний договір з Австро-Амеріканою в еміґрацийній справі.
Манїфестация за миром.
КОЛЬОНЇЯ. (Ткб.) Нїмецьке товариство мира уладило вчера манїфестацию за постійним миром народів. Сьвященик Ґісвайн з Будапешту зазначив, що стремлїня приятелїв мира з богато сторін зле розуміють. Апелював до правительств культурних держав, щоби можливо скоро пориготовити скликанє третої мирової конференциї до Гаґи.
Загадочний напад на форт.
ШТРАСБУРҐ. (Ткб.) В пятницю коло півночи задзвонив хтось коло форту Кірбах. Підофіцир думаючи, що се командант вертає з міста, отворив двері. В сій хвилї впав вистріл і легко зранив підофіцира в груди. Коли підофіцир поступив кілька кроків, щоби переконати ся хто стріляє, роздав ся другий вистріл, але не вцілив. Вислано патрулю, але вона наслїдком темряви не могла вислїдити виновника.
Папа хорий.
БЕРЛЇН. (Пр. тел.) Римський кореспондент Berliner Tageblatt доносить, що будучи на авдиєнциї у папи, відніс вражінє, що папа дуже хорий, лице мав блїде наче крейда, не має зовсїм оживленя і гумору, який мав передше. Руку до поцілуя дав лише виїмково, переважно обмежуєть ся до благословенства.
Італїя в Малій Азиї.
ПЕТЕРБУРГ (Пр. ТЕЛ.). Рїчь заявляє, що італїйські претенсиї в Малій Азиї переступають границі дотеперішного італїйсько-турецького порозуміня. Дальша експанзия Італїї в Малій Азиї не лише суперечна з інтересами Анґлїї але й цілого потрійного порозуміня, котре мусїло би хопити ся енерґічних способів, щоби перешкодити сему.
Тайні наради думи.
ПАРИЖ. (Пр. тел.) Теmps застановляєть ся над наслїдками, які новий війсковий закон, обговорюваний на тайних засїданях думи, мати ме для европейської рівноваги і для Росиї. Задержанє через три місяці понад дотеперішний реченець жовнірів піхоти, дасть в ефективнім стані 400.000, що число піхоти піднесе на 1,700.000. В кождім разї Росия мати ме три добре вишколені лїта пописових під оружєм. Річний континґент піхоти має ся піднести о 200.000 жовнїрів (кавалєриї о 19 полків, а в артилєриї число гармат в кождім корпусї підвисшить ся з 108 на 144. Війскові округи Вильно і Варшава дістануть по однім корпусї армії. Вигляди принятя закона такі: правиця і центр добре настроєні, кадети і проґресисти приготовляють ся до опозиції. Мужицькі посли невдоволені, тому, що їх недопущено на тайні наради думи. Temps сподієть ся, що проєкт здобуде більшість.
Повстанє в Мехіко.
НЮ ЙОРК. (Пр. тел.) Місцевість Тороси є майже ціла в руках повстанців. Союзні війска повстанці замкнули зовсїм; старають ся передерти через неприятельські ряди. Ґенерал Віля приказав своїм ґенералам не щадити жовнірів, щоби ударемнити пляни союзних військ, зоче він цілу залогу вщяти до неволї.
(«Дїло»)
____________________________
1 квітня 1914 р.
Ми були як орґанїзация, як українська громада львівська бездомні. Ми подбали вправдї про се, щоби поодинокі інституциї наші здвигали або купували будинки на поміщенє своїх бюр, шкіл, біблїотек та збірників і в тім напрямі зроблено у нас вже не мало.
Краєва автономія і національні потреби.
В дїйсности ми тут у Галичинї вже здавна привикли до того, що польський демократизм кінчить ся там, де зачинаєть ся національна справа. Демократизм — добра річ, коли ходить о те, щоби дістати в свої руки хоч часть панованя в краю; але зректи ся в імя демократизму панованя над українським народом, — в що тодї обернула би ся "Pólska w zaborze austryackim"?!
Пише д-р Ярослав Олесницький. Про нафтові вправи і контракти.
До порушеної в ч. 8613 Дїла справи контрактів нафтових, та поясненя п. Т. Реваковича в ч. 8615 подаю уваги та популярне поученє для наших людей, одначе з застереженєм, що не є се фахово правнича розвідка, а призначена більше для ляїків. В сих справах — та без застереженя авторських прав, яке додав до свого поясненя п. Т. Ревакович.
Нова елєментарна катастрофа. Про шкоду нових повеней, спричинених кількадневною сніжницею і дощем, надходять чимраз нові вісти. Ось так: в Яворівщинї ріки Любачівка і Смердна виступили з берегів, позривали мости в Завадові й инших місцях, позаливали дороги. Під Немировом широкість виливу сягає яких 800 метрів. В Завадові наглий вилив сягав двох метрів висоти, повалив хати, а селяни ледви встигли втечи на поле, де цілу добу в сніжницю і дощ перевели під голим небом. Яворівський став перервав греблю на 60 метрів широко 20 високо, вода пірвала рибака з човном і кинула з висоти кільканайцяти метрів в ріку. Трупа досї не найдено.
Нова подорож Амундсена. Амундсен думає по укінченю направи "Фрама" вибрати ся до північного бігуна. "Фрам" відчалить з Норвеґії з початком 1915 р. через Панамський канал до Сан-Франціско, а звідси до бігуна. Подорож залежить від зібраня жертв. Амундсен звернув ся до данського парляменту з петициєю, щоби йому ухвалив мілїон корон на подорож.
Головна виграна у Львові. При тягненю льосів клясової льотериї головна виграна в квоті 60 тисяч корон впала на льос ч. 31362, куплений в банковім домі Шіца і Хієса у Львові. Виграли урядники зелїзничої дирекції і два львівські купці.
Національний Музей у Львові мав в мартї с. р. 84 н-рів приросту до ч. 15302 включно. Предметами прибуло: ікон на дошках пол. XVI—ХVІ/XVIII в. 48: ікон на полотнї к. XVIІ—XІХ в. 22; різьб церковних пол. XVI—XIX в. 20; 3 різьби в кости; годинник в стилю етріче; 2 лїхтарі склянні різані; 2 кріси XVI—XVII в.; топорець бронзовий з гербами Григорія Хаткевича; зелїзне вістрє списи з одним крильцем; кусок місюрки; монет римських, австрийських, польських та инших старих 63+28 неужитків; римська ґемма з головою імператора, найдена на приходстві в Сокали; рукописів пол. XVIII—XIX в. 10; актів 1723—1857 р. 7; друків 22; мапа Польщі з 1831 р. і Подїля (нова); предметів археольоґічних, етноґрафічних, фотоґрафій та клїш-неґативів 13. На приріст сей зложили ся дари: родини Озаркевичів, оо.: декана К. Ясеницького, Ю. Дорожинського, І. Малиновського, декана Т. Ґутковського, К. Андроховича, кан. А. Менцінського, кан. І. Пастернака, Ю. Дуткевича, Ст. Проскурницького, І. Паньківського, И. Іванця з Рудна, И. Копцюха, Гр. Косара, пп.: нотара Василя Левицького, д-ра В. Ґериновича, проф. В. Масляка, Лугового і пань: X. Ґериновичевої і А. Левчишинової. Від початку року до кінця марта відвідало Музей 711 осіб. З великим признанєм мусимо повитати явище, що поодинокі родини стають віддавати свої родинні архіви і памятки у Музей для певнійшого збереженя. В сей спосіб передала Музеєви в дарі деякі родинні памятки п-ї Наталїя з Озаркевичів Кобринська, і свій родинний архів о. Ю. Дорожинський з Висоцка. Той спосіб переховуваня родинних памяток є найпевнїйший і при тім получений з користию для загалу. Звертаємо лише увагу, що з тих самих причин повинні приходити у Музей і инші родинні памятки, як старі меблі, килими, одежі, скло столове і много инших предметів, які вяжуть ся з минувшиною наших родів і дають перворядний наглядний доказ про їх артистичні почуваня і уподобаня, про естетичний смак їx доби, про погляди на спосіб украшуваня хати, та вибір відповідної обстанови. Дла дослїдника культурно-духових відносин наших предків має те все дуже велику вагу, а подекуди є одиноким жерелом всїх його дотичних відомостий. Конечним доповненєм до ceгo являють ся старі портрети і фотоґрафії членів даних родин і взагалї всїх инших давних родів, які в тих середовищах жили і працювали. Щирим бажанєм Музея є зібрати всї згадані предмети в як найбільшім числї і то нїяк не для того, аби збирати для самого збираня, а лише тому, аби зробити їх через се приступними всему загалови дати йому спромогу пізнавати давну своєрідну естетику і взагалї культуру, а тим спонукати його до навязаня свого теперішного житя до своєрідних традиций і культури наших предків.
Тіса у Відни.
ВІДЕНЬ (Пр. тел.) Вчера в ночи прибув до Відня президент мінїстрів ґр. Тіса. Нинї мати-ме конференцию з ґр. Берхтольдом в справі речення подробиць делєґацийної сесиї.
Амбасадор Сапарі.
ВІДЕНЬ (Пр. тел.) Амбасадор Сапарі приїздить нинї з Найгавз до Відня. Перед відїздом до Петербурга буде на авдиєнциї у цісаря і на конференциї у Берхтольда.
Ґр Андраші про австрийсько-німецькі відносини.
БУДАПЕШТ (Пр. тел.) Az Est помістила інтервю з ґр. Юлїєм Андрашієм про заграничне положенє. Ґр. Андраші сумнїваєть ся в правдивість вістки, начеби цісар Вільгельм почав переговори з Росиєю і заявляє, що цісар Вільгельм обстоює богато щирійше при тридержавнім coюзї, ніж Бісмарк, бо як вступив на престол зірвав усі договори з Росиєю. Напади зі сторони угорських послів на тридержавний союз означує ґр. Андраші яко напади, викликані мотивами внутрішної полїтики. Сам заявляєть ся яко рішучий прихильник тридержавного союза, але бажає, щоби монархія удержувала рівно щирі зносини з Франциєю і Росиєю і не вела аґресивної політики.
Авантура в хорватській соймі.
ЗАГРЕБ (Ткб.) Онодї прийшло в соймї при дискусиї над жаданєм суду виданя одного з послів до бурливих сцен між послами більшости й опозициєю. Коли п. Прібічевіч згадав про процес за державну зраду, кликнув посол Paдіч: "Обжалованї нічого не винні, а головний виновник — се ти!" Коли предсїдатель візвав Радіча до порядку, сказав до нього Радіч: "І ти також завинив!" Счинив ся голосний гамір. З усїх сторін посипали ся обиди. Предсїдатель замкнув засїданє. По перерві вніс предсїдатель, щоби виключити Радіча з 15 засїдань, а Горвага з 8. Знова підняв ся галас, а з лавок опозиції посипали ся оклики: "3радник!" Предсїдатель знова замкнув засїданє. По перерві посли Радіч і Горват знова зачали кричати до предсїдателя: "зрадник! боягуз! пес!" — знова підняла ся голосна буря і предсїдатель коло півночи відрочив засїданє. На вчерашнім засїданю принято внесенє на виключенє з засідань послів Радіча і Горвата, почім відбували ся наради дальше.
На національну оборону.
ПАРИЖ (Ткб.) Сенат ухвалив одноголосно 1.800,000,000 франків на національну оборону.
Подорож болгарської королевої до Америки.
ЛЬОНДОН (Пр.тел.) Standard доносить зі Софії: Болгарська королева відїздить 28 мая до Америки для відчитів.
Анґлїйський буджет.
ЛЬОНДОН (Ткб.). Палата льордів приняла буджет 329 голосами проти 251.
Страйк.
ЛЬОНДОН (Пр. тел.). Вибух страйк в углянім ревірі Йоркшір. До кінця тижня буде страйкувати 120.000 гірників. Орґанїзация має до poзпорядимости 120.000 фунтів стерлїнґів і може числити на попертє инших робітничих стоваришень.
Повстанє в Мехіку.
Ню ЙОРК (Ткб.). До Associated Press доносять з Ель Пасо, що урядово донесено, що сіто Тореон впало в руки повстанців.
(«Дїло»)
Budowa uniwersytetu lwowskiego.
Od kilku dni bawią w naszem mieście architekci pp. Wojtyczko i Wyczyński, twórcy premiowanego i przez ministerstwo już zatwierdzonego planu nowego gmachu uniwersyteckiego pod godłem "Lew" i rozpoczęły się kroki przedwstępne do budowy tegoż gmachu. Front gmachu Wysunięty do linji kościoła św. Mikołaja, stanowić będzie wspaniałe propylee, wielka kolumnada grecka, która wraz z dwoma skrzydłami bocznemi i głównym korpusem gmachu obejmować będzie wielki czworokątny dziedziniec. W środku głównego korpusu stanie wielka aula kilkopiętrowej wysokości. Tylne części gmachu pokrywać będą prawie cały dzisiejszy ogród botaniczny, i będą miały cztery wewnętrzne dziedzińce, jeden boczny front od ul. Długosza a jeden od strony biblioteki. Architekci pp. Wojtyczko i Wyczyński wykonają we Lwowie w porozumieniu z technicznemi siłami rządu plany szczegółowe i jest już w toku umowa pomiędzy nimi a rządem w tym przedmiocie. Po opracowaniu tem, które będzie dokonane w przyspieszonem tempie ze względu na potrzebę jak najszybszego przystapenia do budowy i które liczyć się będzie nie na miesiące, ale na tygodnie, rozpocznie się zaraz budowa, do której tymczasem przygotowywać się będzie teren przez plantowanie gruntu, rozbiór budynków w ogrodzie botanicznym i t. d.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
2 квітня 1914 р.
Ол. д-р Верходуб. Нове українське селянство.
На вселюдську арену життя, на шлях культури і поступу українство вийшло з єдиною збруєю — рідним словом, словом добра й правди. І стало те рідне слово для нашої нациї мечем, стало воно сонцем, що розганяє темряву і посилає на землю сьвітло. Тернистими шляхами нечуваних утисків, страждань і гнїту кращі сили нашого народу несли те сьвітло темному братови, незрячому гречкосїєви.
Закордонні пропуски. На Холмщинї адмінїстрация припинила видачу закордонних пропусків, щоб обмежити вплив Галичини на населенє Холмщини, а також відвернути заробітчан від Австриї в Росию.
Зловленє росийського шпіона. В Бродах арештовано — як ми вже писали — б. росийського почтового урядника Копота, котрому доказано, що перепачковував до Галичини брошури для пропаґована цареславя. Він утїк з брідської вязниці, але підчас утечі до Росиї зістав в невияснений доси спосіб тяжко ранений і його відставлено до київського шпиталю.
Для вшанованя столїтного ювилею Шевченка приступає Український Студентський Союз, як осередна орґанїзация усього українського студентства Австриї, в порозуміню з українськими студентськими орґанїзациями за кордоном, до наданя "Ювилейного Альманаха" і звертаєть ся до всїх студентів, студентських орґанїзаций, абсольвентів і старшого громадянства з прошенєм надсилати праці і статї для альманаха по отсій загальній програмі: І. Шевченкові ідеали серед молодїжи. II. Роля молодїжи в поширеню культу Шевченка. III. Погляд на рух і духове житє молодїжи від виступу Шевченка. ІV. Українські студентські орґанїзациї у нас і за кордоном під теперішну хвилю. V. Спомини старших громадян про тайні ґімназийні гуртки та про перші Шевченкові сьвята, видавництва і т. и. VI. Також самостійні праці з лїтературного та белєтристичного обсягу (які не мусять стояти в звязи з ювилеєм). Праці, статї та твори просить ся надсилати по адресї: Антін Жила, Львів, ул. Хшановської 9.
Найманівська система. Ще не забули львівські Українці про відмову салї міського театру на ювилейний концерт, а вже маємо до занотованя сьвіжий факт відмовленя салї на подібне сьвято. Сим разом ролю Наймана взяло на себе "Паньство Сколє", до якого належить саля кінотеатру "Ґражина" при ул. Льва Сапіги. Сю салю винайняв був управитель кінотеатру і видїлови читальнї "Просьвіти" на городецькім передмістю на ювилейний Шевченківський концерт на день 7 цьвітня с. р. Видїл читальнї, маючи отже до розпорядимости найбільшу та в відповіднім місци положену салю на городецькім передмістю, поробив заходи, щоби концерт вийшов під кождим зглядом можливо найкрасше. І так упросив до участи артиста співака п. Ол. Сешенова, о. сов. Лежогубського, о. сов. Туркевича, підготовив хори і т. д. Коротко кажучи, концерт заповідав ся знаменито. В хвилї, коли вже видїл мав приступати до публичного оголошеня концерту, заявив нечайно управитель кінотеатру, що заряд "Паньства Сколє" заборонив винаняти салю на український концерт. Як довідуємо ся, ту заборону спричинив звісний вшехпольський аґітатор на городецькім передмістю ксьондз Шукальський, той сам, що на похоронї Бутковського виголосив таку провокацийну промову, що навіть шк. рада кр. уважала за потрібне "увільнити" його від обовязків катехита в учительській семинариї. Инша річ, що видїл читальнї винаймив нашу салю, а саме салю жидївського "Академічного Дому" при ул. сьв. Тереси і там дасть 7. с. м. приготований концерт, та всетаки ся заборона "Паньства Сколє" дає ще один доказ, як польська суспільність розуміє потребу мирного пожитя з Українцями.
Комісарият VI. дїльниці м. Львова заборонює Русинам сьвяткувати руські сьвята. Дозорець реальности при ул. Городецькій ч. 3. і За, Іван Жмінковський дістав візванє до згаданого комісарияту, де довідав ся, що його покарано "za rozmyślne nieposypywanie і niewyrębowanie chodnika". Коли Жмінковський сказав, що кару наложено на него несправедливо, бо він посипав хідник, лише не вирубував, бо се був якраз день руського Нового Року, а він яко Русин у своє сьвято не міг рубати 40 м. леду, відповів йому коміcap: "Proszę się przeneść tam gdzie nie obchodzą ruskich świąt, a zresztą było wyrębać lód 13. albo 12. stycznia". Нїчого не помогли оправданя дозорця, що лїд повстав на хіднику щойно 14. сїчня, а комісарият ще й підвисшив йому кару — за се, що він Русин і хоче сьвяткувати руські сьвята: наложено на него кару 10 К або 24 годин арешту, коли наших дозорців за таку саму провину покарано карою 2 К. Ізза шовінїзму польського прийдеть ся дозорцеви, батькови трех дітий платити кару 10 К з його малої платні 20 К, або відсидїти арешт, наслїдком чого втратив би місце.
Жалоби на адмінїстрацийну комісию в Чехії.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Перед державним трибуналом відбули ся вчера дві розправи наслїдком жалоб проти адмінїстрацийної комісиї в Чехії. Одну внїс бувший член краєвого видїлу за нарушенє заґарантованих конституциєю полїтичних прав до виконуваня мандату члена краєвого видїлу, другу жалобу внїс адвокат д-р Кровски в Празї за нарушенє заґарантованих конституциєю прав автономії краю. В своїй реплїці правительство констатує, що розслїдженє важности цісарського патенту, який впроваджує адмінїстрацийну комісию в Чехії, не належить до компентенциї державного трибуналу. Представник правительства заявив, що близкість економічної руїни в Чехії примусила правительство до ceгo запорядженя. Предсїдатель Ґpaбмaєp подав до відома, що оголошенє вироку послїдує 8 с. м.
Відложенє хорватського сойму.
ЗАГРЕБ (Ткб.) Президент відложив сойм до половини мая.
Рабунок на улици.
ТРИЄСТ. (Ткб). Векслевий аґент Родріґес підняв учера в полуднє в Кредитовім заведеню для торговлї і промислу 48.100 К, але на улици вкрадено йому її, так що навіть не запримітив злодїя. Оповідає лише, що якийсь около 30 лїтний чоловік, удаючи пяного, чи зімлілого, потрутив його і потім зник.
Страйки.
ҐРАЦ. (Ткб.). Помічники мужеських, жіночих і діточих кравців застрайкувала по розбитю кількатижневих переговорів між комітетами обох сторін, вибраними до справи управильненя платнї. Страйкує около 700 помічників.
ЛЬОНДОН. (Ткб.). Страйк в копальнях угля в Йоркшір триває дальше. Страйкує 75.000 людий.
ПЕТЕРБУРГ (Пет. Аґ.) В кількох фабриках і менших підприємствах вибух учера рано страйк, до котрого прилучили ся робітники путилівських фабрик. Коли виходили з фабрик прийшло до демонстраций, співали революцийні піснї і розвивали червоні прапори. Полїция розігнала товпу. 100 робітників арештовано. В одній дїльници полїция з огляду на грізну поставу товпи ужила револьверів, кілька осіб ранено.
НЕАПОЛЬ (Пр. тел.). Прийшло тут учера до кровавих перепалок між війском і робітниками з приводу страйку портових робітників. По обох боках є ранені.
ЛЬОНДОН (Ткб.). Daily Telegraph доносить з Ню Йорку, що в стейтї Огіо в копальнях угля застрайкувало 50.000 робітників.
Румунські гостї в Петербурзї.
ПЕТЕРБУРГ. (Ткб.) Мінїстер внутрішних справ видав обід на честь румунських гостий.
Росия готовить ся.
ПЕТЕРБУРГ (Ткб). Думська комісия для справ війни і маринарки на тайнім засїданю ПОчала наради над війсковим предложенєм.
ПЕТЕРБУРГ (Ткб.) Мінїстер комунїкациї просив о уповажненє до виданя 59 мілїонів рублїв на закупно ваґонів і машин.
Подорожінє корабельних цін.
БРЕМЕН (Ткб.) Північно німецький Льойд підвисшив ціну переїзду до Америки III. клясою на двох пароплавах на 168 марок, на инших на 158. Відповідно підвисшено також инші реляциї.
(«Дїло»)
____________________________
3 квітня 1914 р.
Остап Весоловський. Ювилей українського театру.
Прийшло ся нашій театральній дружинї сьвяткувати в Стрию 50 лїтний ювилей істнованя єдиного українського театру на галицькій Українї. Сьвятковано далеко не так, як сьвяткують подібні роковини инші культурні народи. Наша театральна дружина 60 артистів мучеників, 60 інтелїґентних людий засуджених на злиденне скитальче житє, яких при театрі держить тільки любов до штуки, любов до народу та надїя в красшу будучність.
День весняної цьвітки на будову дівочого інститута у Львові устроює Жіночий Кружок У. П. Т. імени Ганни Барвінок 5. цьвітня 1914. Хай перший раст буде першим дарунком весни для нашого жіноцтва, для тих, що в їx руках мав колись спочати доля-судьба грядучих поколінь. Перший весняний цьвіт принесімо жінці Українці задля Тої, якої синови вся Україна віддав нинї честь-поклін — Тої, що "неодин сердечний карб лишила вам в Його булаві, булаві вожда, який веде на поле бою нинї нас". Хай біла й синя цьвітка, яка в неділю прикрасить грудь кождої сьвідомої Українки, кождого Українця, буде не тільки доказом осьвідомленя нашого громадянства про значінє жінки горожанки в житю народа, але ypaз і тихим поклоном Тій, що виховала нам віщуна-пророка, поклоном — Шевченковій Матери. — За Старшину Кружка: К. Малицька голова, А. Попелївна секретарка.
В справі дебречинського атентату.
БУКАРЕШТ (Прав. тел.). Мінїстер ґp. Берхтольд зажадав через букарештенського посла Церніна виданя студента Мавдареску і його приятельок, вмішаних в дебречинський замах. Румунів се жаданє обурило і здаєть ся, що румунське правительство відмовить жаданю ґр. Берхтольда.
Справа Швіги.
ПРАГА (Прив. тел.) Hlas Naroda доносить, що висший краєвий суд зарядив дисциплінарне доходженє проти д-ра Швіги.
Росийські ревізиї.
ЖИТОМИР (Прив. тел.), Поліция перевела ревізию в католицькій семинариї. Ревізия тривала 3 години.
Шведський король недужий.
БЕРЛІН (Прив. тел.). Справоздавець часописи Lokal Anzeiger доносить зі Штокгольму, що стан здоровля короля дуже занепокоюючий.
Делєґати тридержавного порозуміня в Альбанії.
ДУРАЦО (Ткб.). Прибули сюди делєґати Росиї, Анґлії і Франциї до контрольної комісиї з Вальони, як зачувати в справі позички.
Боротьба з повстанцями.
ДУРАЦО (Ткб) Наспіла тут вістка, що голяндського майора Сімблєра ранено в послїдних боротьбах з повстанцями. Грецька банда обрубувала і спалила посілість мінїстра справедливости Муфіда бея в Лїбоговій.
Росия готовить ся.
ПЕТЕРБУРГ (Ткб.) Комісия думи ухвалила перейти до подрібної дебати над війсковими законами і приняла кілька рубрик, в котрих кредиту жаданого правительством не знижено.
Тореон в руках повстанців.
ХУАРЄЗ (Ткб.). Ґен. Каранца доносить, що Тореон учера о 10 вечером зовсїм дістало ся в руки повстанців. Ґен. Віля вибрав людий богато неволї.
Згинула залога корабля.
СТ. ДЖОНС (Ткб.). Вітрильник "Беллявентура" доносить, що з залоги корабля "Ню Фавдленд", котрий ловив фоки, 40 людий згинуло, а 30 занедужало наслїдком студени. Инший вітрильник доносить, що бракує 173 людий.
(«Дїло»)
____________________________
4 квітня 1914 р.
Перший український шкільний конґрес і вистава У. П. Т.
Рік 1914, ювилейний рік Шевченківський, розбудив на цілім просторі нашої землі високий підєм духа і дав почин до нових великих дїй, що мають увіковічнити трівким памятником імя Пророка України. І українське Педаґоґічне Товариство порїшило звеличати гідно імя Того, що рідне слово поставив на сторожі національного розвитку, те слово яке нинї дає нам змогу на основі рідного шкільництва поступати вперед, розвивати ся духово, кріпшати полїтично.
"Безсторонність" львівського маґістрату супроти українського населеня м. Львова проявляєть ся навіть в відношеню до голодних безробітних. Так прим. перед кількома днями відмовлено квитків на продукти по зниженій цінї членови тов-а "Сила" О. Долїшнякови, заявляючи йому, щоби принїс польське посьвідченє, бо посьвідчень в українській мові маґістрат не узгляднив. А п. Найман і Słowo polskie далї будуть деклямувати про польську "справедливість".
Осторога перед шуканєм праці в Болгариї. Урядово остерігають: Послїдними часами богато людий їде до Болгариї в переконаню, що тепер легко там найти всяке занятє. Люди сї, часто не маючи нїякого фахового виобразованя, без відповідного знаня мови, не можуть найти нїякої праці і консуляти відсилають їх назад. Тому, що такі випадки стрічають ся щораз частїйше, перестерігає мінїстерство торговлї, щоб не ішли до Болгариї, коли не запевнили собі передтим занятя. Інформациї можна дістати від австрийських консулятів в Болгариї.
Статю п. з. "Тарас Шевченко", пера д-ра Івана Франка приносить віденський Zeit з дня 3. с. м. Автор подає житєпись і характеристику творчости поета.
Суд не приймає Українців на судову практику.
Читаємо в Новій Буковині: "Отсе найновійша кривда, яку заподіяв львівський висший суд, що рішенєм з дня 17. марта с. р. іменував авскультантами двох Нїмців і одного Волоха, а відкинув двох Українців, Купчанка і Ластовецького, хоч Українців між судовиками є всего на всего кільканайцять і то менше нїж будьякої иншої народности. А в нас говорить ще дехто, що для нашої молодїжи є й буде досить місць... Ми повернемо ще до сеї преважної справи, але вже тепер звертаємо увагу наших послїв на сю нечувану кривду, яка запирає двері перед нашою молодїжию до судової служби на шкоду народу і самого судівництва. Треба загодї виступити зі всеї сили проти сего замаху, якого доси не бувало. Нехай се відновить призабутий клич цілої Буковини! Жадаємо власного висшого суду для Буковини і визволень з під львівського опікунства!.
Жандарми еміґрацийними гиєнами.
ВІДЕНЬ (Ткб.) З огляду на оголошені декотрими часописами звіти під заголовком: "Еміґрацийні скандали в Галичинї" про обжалованє жандармів, уповажнено Кореспонденцийне Бюро заявити отсе: В жовтни і в падолистї минулого року почало ся судове слїдство проти кількох жандармів, що до котрих виходило підозрінє, що пасивним поведенєм і неточним сповнюванєм обовязку надзору попирали роботу кількох еміґрацийних аґентів. Коли двом жандармам, проти котрих виступлено з слїдством, вдало ся вже способом вільним від усякого закиду доказати свою невинність, повстала з огляду на розправу конечність помістити шість жандармів в слїдчім арештї. Число жандармів, проти котрих ведеть ся слїдство, не лише не зросло, але противно зменшило ся о двох, а один, мабуть, щоби оминути дальше слїдство, поповнив самоубийство. Самоубийство поручника жандармериї Солтиса мало причини зовсїм постороннї і приватні, і приключило ся ще 1911 р., отже не може стояти в якійнебудь звязи хоч би навіть далекій зі справою еміґрациї, котра датується щойно від р. 1913.
Подвійне самоубийство.
ОПАВА (Ткб.). Старший радник д-р Овісна з причини нервової недуги поповнив самоубийство. Жінка, вбігши на відголос вистрілу до кімнати депутата, застрілила ся також.
Критичне положенє в Анґлїї.
ЛЬОНДОН (Ткб.). Премієр, переїздячи черев Ню Кесл, мав на двірци промову до своїх прихильників. Зазначив, що теперішні часи дуже критичні, основні прінціпи захитані. Та коли поступові сторонництва йтимуть разом, тодї переведуть своє велике дїло. До поїзду премієр підчас відїзду хотіла війти якась суфражетка, але полїцаї задержали її, наслїдком чого зімлїла. Коли прийшла до себе, пустили її на волю.
ЛЬОНДОН (Ткб.). Премієра Аскіта підчас подорожи витали всюди овацийно, подорож ся перемінила ся в триюмфальний похід.
ЛЬОНДОН (Ткб.). Як урядово доносять, шефом ґенерального штабу на місце полевого маршалка Френча іменований ґенеральний інспектор війск Дуґляс.
Страйк гірників.
ЛЬОНДОН (Ткб.). В Йоркшірі страйкує тепер 170.000 гірників.
Замах суфражеток на церкву.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) Суфражетки намагали ся висадити вчера у воздух церкву в західній дїльници Ґлезґова. Слїдували три вибухи, ушкодили лише двері і поріг церкви.
Німецько-росийський торговельний договір.
ПАРИЖ. (Пр. тел.) Часопись Temрs доносить з Петербурга, що передвступні праці над нїмецько-росийським торговельним договором вести буде ґр. Вітте, що в Нїмеччинї викличе вдоволенє, бо приязнь ґрафа Вітте для Нїмеччини дуже добре звісна.
Росия готовить ся.
ПЕТЕРБУРГ. (Пр. тел.) На тайнім засїданю Думи ухвалено вчера без дебати з наглих віскових проєктів.
Жертви боротьби під Тореон.
ЕЛЬ ПАСО. (Ткб.) Прихильники правительства обчислюють втрати війска під Тореон на 5500 убитих, ранених і полонених.
Румунські гостї в Росиї.
ПЕТЕРБУРГ. (Ткб.) У румунського посла був учера обід в честь румунського престолонаслїдника і його родини.
ЦАРСЬКЕ СЕЛО. (Ткб.) Цар видав учера банкет на честь румунського престолонаслїдника.
(«Дїло»)
Święcone bez napojów alkoholowych. Walne zgromadzenie członków największego lwowskiego Koła Tow. szkoły ludowej (liczy 1215 członków) Koła im. T. T. Jeża uchwaliło zwrócić się do publiczności z następującym apelem: "Nic podajmy w tym roku przy prywatnych przyjęciach napojów alkoholowych, a natomiast złóżmy na cele Koła kwotę 2, 5 lub 10 koron". Jako pokwitowanie, prócz ogłoszenia w dziennikach nazwisk osób, które chcą przyczynić się do wyrugowania zgubnego zwyczaju — wydawać będzie zarząd Koła ozdobne legitymacje, które wyłożone na stole biesiadnym będą najpierw zwracały uwagę, że gospodarze solidaryzują się z akcją przeciw zatruwaniu życzliwych sobie przyjaciół i znajomych i będą także dowodem, że nie skąpstwo odegrało rolę, gdyż grosz oszczędzony, nie wysłany poza granice kraju za obce wina, likiery itp., pójdzie na szerzenie oświaty i uświadomienia narodowego w szerokich masach naszego ludu. Legitymacje, zaopatrzone pieczęcią i podpisami prezydium Koła wydawać będzie Koło począwszy od poniedziałku 6. bm.. w lokalu swym przy ul. Fredry 1. 3., I. piętro, od godz. 4 do 6 popołudniu, tudzież w lokalach oznaczonych odpowiedniemi tablicami."
Konkurs architektoniczny. Koło architektów polskich we Lwowie ogłasza 15 konkurs na szkice gmachu "Pol. Tow. gimn. Sokół IV we Lwowie", mającego stanąć u zbiegu ulic Łyczakowskiej i Paulinów. Termin konkursu, w którym mogą brać udział tylko architekci Polacy, oznaczono na 15 czerwca br. Nagrody wyznaczono dwie: 600 i 400 kor. Sąd konkursowy stanowią: Z pol. Tow. gimn. Sokół IV pp. I. Neumann, prez. miasta, prezes Sokoła; Jan Wolski i Wojc. Smolicki, członkowie wydziału: z koła A. P, pp. Adolf Szyszko-Bohusz, Ign. Kędzierski, Marj. Osiński i Wład. Sadłowski; z koła architektów w Krakowie p. Kaz. Wyczyński, jako zastępcy pp.: Franc. Heksel z Sokoła i Alfred Zachariewicz z K. A. P.
Warunki i program konkursu wraz z planem sytuacyjnym parceli otrzymać można w lokalu koła architektów polskich we Lwowie (Zimorowicza 9) względnie koła architektów w Krakowie (Straszewskiego 28) lub stowarzyszenia techników w Warszawie (Włodzimierska 3-5) i Tow. przyjaciół nauk w Poznaniu (Św. Marcina 38).
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
5 квітня 1914 р.
Sub tegmine fagi.
Włodarze Lwowa postanowili widocznie przepędzić raz na zawsze poza rogatki płosząca im sen z powiek troskę o dźwignięcie naszego grodu na prawdziwie wielkomiejskie wyżyny i gdy jeden pozazdrościł Warszawie "Alei ujazdowskich", a znienawidzonemu Berlinowi "alei pod lipami i alei zwycięstwa", drugi zachwycał się pięknością "paryskiego lasku bulońskiego", trzeci rozkoszował życiem wrącem w "wiedeńskim Praterze", czwarty wspominał o "newskim prospekcie" w Petersburgu — uchwalili wszyscy jednogłośnie, aby i Lwów posiadł nareszie rodzime corso, nieustępujące w niczem najsłynniejszym miejscom kołowych i pieszych spacerów. Wielkorzutnej myśli stworzenia lwowskiego corsa nie podzieliła jednak na razie rada miejska i wyzuła brutalnie zapoznanego noworodka z szat niemowlęcych, w jakie zdołali go tymczasem ubrać wspólni ojcowie, podkopując się cichaczem pod "Wysoki Zamek" w błogiej nadziei, że pracującą sekretnie motykę zastąpi — po pierwszem posiedzeniu olśnionego wielkim pomysłem naszego miejskiego senatu — legalny magistracki rydel. Wykopany rów świadczy tedy jedynie o rozpoczętem, a w zarodku stłumionem wielkiem dziele; cała troska miasta schodzi na razie do kupna — w miejsce wywiezionej — kilkudziesięciu fur ziemi, aby nią zasypać nielegalny dół. który w dodatku trzeba będzie zasadzić w miejsce wyrwanych — nowemi drzewami.
Corso lwowskie przy dzisiejszym wyglądzie, ubóstwie i zagospodarowaniu naszej stolicy przypominą żywo narodziny wielkich może dzieł, które jednak poczęte przedwcześnie i w dodatku na nieprzygotowanem dostatecznie podłożu marniały niemal zawsze, narażając twórców na zawód, społeczeństwo na stratę. Każda myśl, jeżeli ma trwałe zapuścić korzenie i wyróść w pożyteczna i piękna roślinę musi przedewszystkiem odpowiadać potrzebie społeczeństwa, wypełniać pewien dający sic odczuwać brak. Gród nasz odczuwa mnóstwo braków, z których zaspakajanie najpilniejszych częstokroć zaledwie żółwim postępuję krokiem, na brak jednak corsa we Lwowie tylko nieliczne jednostki uskarżać by się mogły, a i z tych jeszcze trzebaby dopiero wyławiać ludzi, którzy mieliby istotnie na tem, tak ponętnie przez zabłąkanych w naszym ratuszu miłośników malowanem corsie cokolwiek do szukania. Corso wymaga przedewszystkiem stosownej ilości prywatnych pojazdów. Jest ono bowiem w pierwszej linii przeznaczonem dla ruchu kołowego. Prywatne zaś pojazdy, o ile nie mają się stać rujnującym zbytkiem — dadzą się pomyśleć jedynie w bogatych miastach przemysłowych i handlowych, w których cała masa zamożnych kupców, czy kapitalistów może wydawać bez najmniejszego uszczerbku tysiące na trzymanie cugowych i wierzchowych koni. O tej drobnostce zapomnieli widocznie projektodawcy lwowskiego corsa, zapatrzeni we wspaniałą, miasto całe okalającą aleję, po jakiej jeździłoby najwyżej kilkadziesiąt rodzin, posiadających "własne pojazdy", a zresztą cwałowaliby gminnymi końmi rozmaici dygnitarze miejscy, lub uganiałby kwiat naszego korpusu oficerskego. W zawody o lepsze szliby z nimi najliczniejsi, ale za to już tylko fiakierskie szkapy, zachęcający do lotu sportowcy lwowscy, którzyby wtedy uważali sobie za punkt ambicji, aby wyrzucić gwoli "pokazania się" ostatnie korony "na gumki".
Obrońcy projektu lwowskiego corsa wskazują jako walny argument "pro" na powszechny brak pracy i zarobku, ogólną nędzę i stagnację i dlatego... chcą wyrzucić i tak bardzo szczupłe fundusze na rzecz, jeżeli nie zupełnie zbyteczną, to w każdym razie grubo przedwczesną. Tymczasem "lwia" cześć Lwowa — to niewyczerpane pole do prac chodnikowych, brukowych, kanałowych, o których natychmiastowe rozpoczęcie wołają groźne i zdradzieckie paszcze rozmaitych dziur, wybojów i zgoła nie wielkomiejskich szczelin, jakich pełno narachuje każde, krom magistrackiego — oko nie tylko na dalszych peryferiach miasta. I dopóki nie uporządkujemy osławionej trzeciej dzielnicy, nie usuniemy historycznej rampy na Zółkiewskiem, nie wybrukujemy ulic w rodzaju Panieńskiej, nie ułożymy chodników na ulicy Błonnej, czy Rycerskiej — tak długo nie nadamy ukochanemu grodowi wielkomiejskiej cechy, chociażby rozmaici nasi Jenialkiewicze nietylko opasali Lwów kwiecistą wstęgą corsa, ale błonia janowskie przeistoczyli na elizejskie pola, lub inny podobny plac marsowy, a czarną naszą giełdę uczynili siedliskiem Rotschildów i Bleichróderów.
Jeżeli jednak odłam naszej rady miejskiej poczuł w sobie iskre Bożą do zainicjowania stworzenia dzieła na większą skalę, mimo roku biedy i głodu, kierując się przytem poklasku godną myślą dostarczenia sieczonym biczem nędzy tłumom roboczym niecodziennego pola pracy — to do zrealizowania tej szczytnej myśli nasuwa się w naszem biednem społeczeństwie bogaty wybór jasnych dróg. Wystarczy — miast błądzić po wielkopańskich corsach — skierować wzrok ku piwnicznym suterenom i poddaszom, by zobaczyć te mimo posiadania rodziców — z wszelkiej opieki poza szkołą wydziedziczone gromady dzieci lwowskiego proletariatu, wałęsające się po ulicach i zaułkach miasta, puszczone samopas, uczące się od zarania najmłodszych dni występków, każących serca, zatruwających dusze. Na ten bezdomny tabor miastowych cyganów niecli rzucą okiem "nieuznający za ukończoną dyskusji w sprawie corsa" nasi radni i zastanowią się, czy tym maluczkim nie należy się jaki wielki plac wspólnych, celowo pod stosowną opieką i kierownictwem zorganizowanych zabaw i rozrywek, wśród których zastosowana do wieku musztra wjskowa mogłaby odgrywać role dominującą. Myśl taka przyświecała ś. p. Jordanowi, gdy zakładał w Krakowie słynny, przez zagranicznych wychowawców młodzieży podziwiany park, znany pod nazwą "parku Jordana". I trudno wprost mimo upływu lat zapomnieć o tych barwnych rojach krakowskich dzieci, ćwiczących się tam w muslrze pod kierunkiem posiwiałych weteranów, bohaterów z pod Małagoszczy i Miechowa. Założenie podobnego parku, czy ocienionego placu we Lwowie zatru-dniłoby również setki rąk roboczych, a otworzone w ten sposób dla warstw najbiedniejszych w roku głodu i chlodu pole pracy byłoby dla robotnika lwowskiego podwójnem błogosławieństwem, bo proletarjusz-ojciec pracowałby tu dla proletarjusza-syna, by go może uchronić w przyszłości przed lekkim chlebem apasza, czy włóczęgi, kończącego żywot za więzienną kratą lub w szpitalnych murach.
Parkowi, czy placowi temu byłoby daleko może do przepychu, roztaczającego się po corsie, ale podłoże jego stałoby się najpiękniejszą cząstką miasta, żyznym łanem ziemi ojczystej.
Chochoł.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
6 квітня 1914 р.
Інтелїґентська хрунїяда. Нам пишуть: Двох сьвящеників янівського деканату, котрі в урядї податковім в Янові предкладають польські квити на платню, взиває ся зложити по 10К на "Рідну Школу". В противнім разї подасть ся їх назвища до загального відома. Гроші слати до адміністрациї "Дїла".
Боротьба росийського правительства з українськими вивісками. В Полтаві на приказ адмінїстрациї знято вивіску з "Української Книгарні", тому що вона була написана українською мовою, якою за дозволом тоїж адмінїстрациї того дня виголошено в міськім театрі промову на вечері присьвяченім памяти Шевченка. Вивіска ся виднїла над книгарнею більше як два роки, та аж тепер адмінїстрация добачила в нїй щось небезпечного. Боротьба з українськими вивісками не нова в Полтаві. За часів Плєве знято таку вивіску зі школи ім. Котляревського, по довшій суперечці з городською думою. Тодї мотивували се, що школа повинна бути поза полїтикою, а українська вивіска наводить на злочинні думки.
Новий осередок давної польської культури одержав отсе Львів в збірках творів штуки і артистичного промислу пок. Володислава Лозїнського. Збірки сї зложені з портретів і памяток польських королїв та родової шляхти, лицарської збруї, меблїв, ґобелінів, макат, порцеляни, золотарських предметів, виробів з кости слоневої і картин західно европейських малярів, та деяких дуже цінних памяток нашого церковного гафту XVII. в. і різбарства ХVIІ—XVIII. в., перебрала в своє посїданє міська рада і відкрила їх на якийсь час для ширших верств суспільности. Акту сьвяточного відкритя довершив в суботу з рамени президиї міста в прияві маршалка Ґолуховського, членів ради і представителів публичних музеїв та кружка запрошених гостий президент міста д-р Рутовський короткою промовою. Збірки роблять сильне враженє як богатством, так і якістю зібраних предметів. Вони є незвичайно характеристичними сьвідками колишної слави, добробуту і естетичного смаку верхних верств польської суспільности, а ще більше живим памятником інтелїґенциї, чувства і горячої любови для памяток рідної старини самого збирача. Прекрасну палатку (при ул. Оссолїнських, ч. 3) кождий гріш і все своє довге житє посьвятив покійний сему дїлу, позіставивши ряд добрих праць про львівську штуку і золотництво. Він же займав ся колись і руською штукою, про яку дав інтересну, хоч зовсїм хиблену змістом статю "Malarstwo cerkewne na Rusi”, 1887 р. На скілько він в ній упевняв, що в нас не було малярства, то своїми статями "о malarzach lwowskich" 1889 р. і сл., опертими на архивних даних, перший ясно доказав, що в нас було значне число малярів, чим вповнї справив свої погляди на наше культурне житє у минувшинї. Збірки покійного задумують роздїлити між польські музеї у Львові після їx змісту, з крайньою шкодою як для одноцільности самих збірок, так і для памяти збирача-знавця. — І. С.
Зїзд Берхтольда з Сан Джулїяном.
ВІДЕНЬ (Пр. тел.). Італійський мінїстер заграничних справ маркіз ді Сан Джулїяво прибуде 15 с. м. до Абациї, щоби ревізитувати ґрафа Берхтольда. Мінїстер побуде в Абациї до 18 с. м., ґр. Берхтольд уже 11 с. м. відїде до Абациї, щоби перебути там великодні фериї. Невиключене, що мінїстер заграничних справ поїде також до Мірамаре, щоб архикнязеви Францови Фердинандови здати звіт про актуальні справи заграничної полїтики.
Пруський мінїстер торговлї у Bідни.
ВІДЕНЬ (Ткб.) В честь перебуваючого тут пруського мінїстра торговлї Сидова Білїнські видали в спільнім мінїстерстві скарбу снїданє, в котрім взяли участь: саксонський посол Рекс, баварський Тухер, президент мінїстрів Штірк, мін. Буріян, мінїстер торговлї Шустер, шеф секциї в мінїстерстві заграничних справ Вікенбурґ, нїм. ґенер. консуль Вівено й и. Мінїстер Берхтольд, котрий не взяв участи в снїданю, прийшов пізнїйше.
Договір правительства з корабельними товариствами.
ВІДЕНЬ (Ткб.) В суботу підписано новий договір в справі заморської плавби між правительством і товариствами: Австро Амерікана, північно нїмецький Льойд і лїнїя Гамбурґ Америка. Мають приступити також Red Line, Messagerie Maritime, Canаdian Pacific і и. Урядові конференциї відбули ся 29, 30 і 31 м. м., а в суботу окончено підписано договір.
Переслуханє Пуанкаре в справі Кайо.
ПАРИЖ (Ткб.) Перший президент касацийного трибуналу переслухав учера президента републики Пуанкаре в справі убитя Кальмета. Зачувати, що Пуанкаре потвердив, що рано ceгo дня, котрого розіграла ся драма, був у него в едїзейській палатї Кайо і говорив з ним про кампанїю Figar-a та що небавом оголосить його приватні листи, та про обуренє його жінки. Пуанкаре старав ся успокоїти його заміткою, що не гадає, щоби Кальмет був здібний до оголошеня приватних листів. Кайо відповів, що не стерпів би ceгo спокійно, коли Кільмет оголосив би лист зовсїм приватної натури.
Альбанїя перед війною.
РИМ. (Ткб.) До Аґ Стефані доносять з Дураца: З огляду на надходячі з Коріци вісти, князь Від покликав позавчера вечером мінїстрів на нараду і запропонував, що вирушить на чолї армії на поле битви.
По довгих нарадах ухвалено запорядити загальну мобілізацию.
Телєґрами від голяндських офіцирів доносять про жорстокости, доконуванї грецькими офіцирами. Голяндський командант Коріци має докази, що епіротський рух попирає грецький митрополит і грецькі офіцири.
За образу престолонаслїдника.
БЕРЛІН. (Тбк.) Розправа за обиду престолонаслїдника скінчила ся засудом д-ра Цетлєра і редактора Кароля Шнайдта на 6 тижнїв вязниці.
Відложенє італїйського парляменту.
РИМ. (Ткб.) Палата в суботу радила дальше над заявою правительства. У відповідь на промови ріжних бесїдників президент мінїстрів заявив щодо справи розводу, що коли в палатї появить ся відповідне внесенє, кождий мінїстер буде голосувати після власного погляду. Бесїдник сам буде голосувати проти такого внесеня (Оплески. Голоси: Слухайте!). Проєкт про першенство цивільного слюбу правительство піддержить з певними змінами. Бесїдник закінчив словами: Останемо на становищи з самовідреченєм і почутєм обовязку доти, доки будемо гадки, що можемо зробити се з честию. (Довготревалі оплески).
На сім скінчила ся дискусия над заявою правительства. Премієр приняв яко резолюцию висловлюючу довірє правительству дневний порядок, предложений пoc. Бетольо, після якого палата вислухавши близші поясненя правительства переходить до дневного порядку.
Сю резолюцию ухвалено в поіменнім голосованю 303 голосами проти 122; два посли не голосували.
На сїм сесию відложено до 6 мая.
Пробна мобилїзация в Росиї.
ПЕТЕРБУРГ. (Пр. тел.) Пробна мобілїзація росийських війск почала ся 2. с. м. За виїмком Петербурга в цілій державі правительство замовило кватири для війска на потреби пробної мобілїзациї на час від 1. цвітня до 15 липня. Около 510 тисяч резервового війска буде відбувати 14-дневні або 4-тижневі вправи.
Кріза в Анґлїї.
ЛЬОНДОН. (Ткб) Унїонїсти уладили в суботу пополудни в Гайдпарку велику манїфестацию проти влученя Ульстера до гомруля. Промовляли: Керзон, Бальфур, Чемберлен.
Суфражетки пробували при сїй нагодї уладити демонстрацию, але їх розігнали і богато з них арештували.
По здобутю Тореона.
НЮ ЙОРК (Пр. тел.) На вулицях міста лежать сотки трупів і богато ранених, позбавлених всякої помочи, котрі гинуть там. Жовнїри повстанчих віддїлів допускають ся страшних жорстокостий.
НЮ ЙОРК (Пр. тел.) Завдяки здобутю Торесна зробив ся ґенерал Віля паном ситуациї. Він стоїть тепер зі своїми віддїлами під Сан Педро, куди завернула останки розбитих під Тореон союзних війск і окружає їх. Кождого дня очікують рішаючої боротьби.
(«Дїло»)
Posiedzenie Rady miejskiej odbędzie się we czwartek d. 11. kwietnia br. o g. 6. wieczorem w sali ratuszowej. Na porządku dziennym są prócz wyborów komisyj między innemi i następujące sprawy: Wnioski w sprawie dostawy kostek porfirowych z kamieniołomów w Trzebini. Sprawa lokacji części żelaznego funduszu zakładu św. Łazarza. Wniosek w sprawie przyjęcia legatu zapisańego przez śp. Jakóba Priestera na rzecz św. Łazarza.
Pływalnia wojskowa. Rada miasta Lwowa nadaje dziesięć miejsc bezpłatnej nauki w tutejszej pływalni wojskowej dzieciom obywateli lwowskich. Starający się o te miejsca mają wnieść swe podania zaopatrzone: a) świadectwem ubóstwa; b) metryką urodzenia; c) zaświadczeniem szkolnem z ostatniego półrocza i d) poświadczeniem tutejszego urzędu konskrypcyjnego względem przynależności, najdalej do 30. kwietnia 1889 do magistratu lwowskiego.
Dla artystów malarzy i rzeźbiarzy. Reprezentacja zjednoczonego Towarzystwa Przyjaciół sztuk pieknych we Lwowie, zawiadamia artystów, że zakupno dzieł sztuki do wylosowania między członków za r. 1889 odbędzie się w drugiej połowie miesiąca maja br.
W świecie dziennikarskim Warszawy szalony ucisk cenzuralny. Zaszły tam w ostatnich dniach ważne zmiany w składzie redakcyj. P. Kenig wystąpił z Gaz. Warsz. i wstąpił do redakcji konserwatywnego Słowa. Kenig objął przed 30 laty Gazetę Warszawską w spuściznie po Lesznowskim i pracował z niezrównaną bezinteresownością na rzecz osieroconej rodziny dawnego swego pryncypała. Kurjer Codzienny przechodzi na własność Piltza, redaktora petersburskiego Kraju. Wiadomość ta nie była sympatycznie przyjętą w opinii warszawskiej. Wskutek tej zmiany redakcję Kurjera opuszczają: belletrysta Gawalewicz i zdolny krytyk Bogusławski. Niwa i Kronika Rodzinna od nowego roku okazują nowe życie w wyborze artykułów i rozpraw, stawiających oba te pisma w właściwej im specjalności na pierwszym planie.
(«Kurjer Lwowski»)
06.04.1914