Militarische Rundschau, офіціозний орґан австро-угорського мінїстерства війни, подає в останнім числї вступну статю під заголовком "Росийська пробна мобілїзация". Між иншим ся ґазета пише: "Особливу увагу звернула звістка, що незабаром має бути переведена в Росиї загальна пробна мобілїзация, на яку призначено 105 мілїонів рублїв. Час ceї мобілїзациї й її розміри цілком природно викликали певне занепокоєнє. Її ставлять в звязок з загальним полїтичним положенєм і наводять як приклад того, що Росия горячково готуєть ся до війни й має отверто аґресивні заміри". Далї ґазета вказує, що Росия протягом останного часу що року переводила в більших або менших розмірах пробні мобілїзациї і кінчить виводом, що не особливо занепокоювати ся теперішною мобілїзациєю — "треба сподївати ся, що сей плян росийського воєнного мінїстерства (мобілїзация) принаймні в біжучій хвилї дійсно не має на ціли нїяких далекосяглих замірів". Neue Freie Presse вказує на те, що поголоски про росийську пробну мобілїзацию обговорює власне офіціозний орґан австро-угорського воєнного мінїстерства; значить, вони мають зовсїм поважну основу. Ґазета підчеркує далї успокоюючий тон статї в Militаrische Rundschau, а від себе додає, що хоч росийська пробна мобілїзация і переводить ся в нечуваних доси розмірах, одначе нема причин думати, що вона є вступом до активних виступів зі сторони Росиї.
Ґазета ставить питанє, яка може бути тепер причина війни. "Годї розпочинати війну через те, що петербурський кабінет не може рівнодушно дивити ся на обходженє Австриї в Українцями в Галичинї... Ми живемо в гуманних часах, і нема нїчого особливого в тім, коли Українці бажають учити ся, як самі хотять, а держава дав їм доступ до жерел осьвіти. Ми не віримо також у війну за східну Галичину, як не віримо також у те, що росийська пробна мобілїзация буде вступом до нападу". Все-ж таки, кінчить ґазета свої виводи, лишаєть ся почутє непокою і трівоги.
Німецькі ґазети, обговорюючи російські зброєня, признають, що дїйсно останними часами наступило погіршенє відносин між Росиєю й Нїмеччиною, що особливо проявило ся в становищу, яке Росия заняла в справі нїмецької воєнної місиї в Туреччинї. Не зважаючи на се, дневники виводять, що нема безпосередної небезпеки війни.
Berliner Tageblatt обговорює статю Кolnіsche Zeitung про росийські зброєня і висловлює думку, що не треба бути занадто песимістичним. Правда, не підлягає сумнївови, що Росия зброїть ся і мав певні зобовязаня супроти Франциї, одначе нема причин до занепокоєня в теперішній хвилї.
Vossische Zeitung називає Росию "бацилем неспокоїв" у Европі і теж є тої думки, що Росия переводить мобілїзацию з інїціятиви Франциї. Ґазета пригадує слова Бісмарка, що коли сусїд зброїть ся, то не треба про се голосно говорити, але зовсїм тихо переводити зі своєї сторони відповідні приготованя.
[Дїло]
05.03.1914